Постанова від 26 березня 2026 р. у справі №307/1068/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1068/26

Провадження № 3/307/308/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2026 року м. Тячів

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Бряник М.М., ознайомившись з справою про адміністративне правопорушення, що надійшла з Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №610306 від 09.03.2026 року вбачається, що 25.02.2026 року о 21 год. 00 хв. в с. Добрянське, вул. Народна, 95, водій автомобіля марки "ВАЗ 2107" державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати постійно змогу контролювати рух та безпечно керувати ним, та не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміну, у результаті чого здійснив з`їзд у кювет. Внаслідок цього автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_1 будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, не з`явився та про причини неявки не повідомив.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що матеріали підлягають поверненню для належного оформлення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 9 КУпАП України, адміністративна відповідальність за правопорушення настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до Закону, кримінальну відповідальність.

У відповідності до ст. 124 КУпАП, відповідальність наступає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Частиною 1 статті 286 КК України, передбачено відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 25.02.2026 року вбачається, що відбулося зіткнення транспортного засобу з державним номерним знаком НОМЕР_3 з бетонною площадкою навпроти будинку №95.

Разом з тим, як вбачається з особистих пояснень ОСОБА_2 від 25.02.2026 року, така в момент зіткнення являлася пасажиром автомобіля "ВАЗ 2107", під керуванням ОСОБА_1 . Однак , жодних відомостей про відсутність у пасажира цього автомобіля тілесних ушкоджень, матеріали справи про адміністративне правопорушення, не містять, що позбавляє суд можливості щодо повного та об`єктивного розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 у випадках, коли внаслідок ДТП її учасникам заподіяно тілесних ушкоджень, викликається слідчо-оперативна група для проведення слідчих дій на місці пригоди відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Слід зазначити, що тяжкість тілесних ушкоджень визначається судово-медичним експертом у відповідності до чинних «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затвердженихнаказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 січня 1995 року № 6.

У відповідності до вимог п.1.1. вказаних Правил судово-медичне визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень проводиться згідно з Кримінальним та Кримінально-процесуальним кодексами Україниі цими Правилами.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 242 КПК України, зокрема, слідчий зобов`язаний забезпечити проведення експертизи щодо встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень.

Згідно ч. 1 ст. 69 КПК України, експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об`єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.

Відтак, визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень відноситься виключно до компетенції експерта, як особи, яка володіє спеціальними знаннями в області судової медицини.

Однак, посадовими особами Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області не вжито заходів для дослідження та виявлення наявності чи відсутності ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, щодо пасажира автомобіля ОСОБА_2 , тобто, відсутні дані, які б дали змогу відмежувати адміністративну відповідальність особи від кримінальної за вказаних обставин.

Відсутність відомостей щодо ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, завданих ДТП перешкоджає повному та об`єктивному розгляду справи по суті.

Разом з тим, частиною 1 ст. 256 КУпАП, визначено, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Вивченням матеріалів даної справи встановлено, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП вказаних вимог не дотримано.

Поліцейським Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області у даному випадку у протоколі вказано, два суперечливі один одному місця вчинення адміністративного правопорушення в один і той же час, а саме АДРЕСА_1 та одночасно АДРЕСА_2 .

Наведені порушення є істотними і не можуть бути усунуті в судовому засіданні, що унеможливлює об`єктивний розгляд справи по суті та постановлення судового рішення суддею.

Обов`язок щодо належного складення протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладений на суд. Наслідком недотримання цієї вимоги є повернення протоколу до відповідного органу для належного оформлення.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005, визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протокол про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог КУпАП відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

Враховуючи той факт, що при складанні протоколу проадміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, допущені порушення, які не можуть бути усунені судом при розгляді справи, вважаю за необхідне справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП повернути Тячівському РВП ГУНП в Закарпатській області для належного оформлення.

Керуючись ст.ст. 256, 278 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУпАП повернути Тячівському районному відділу поліції Головного управління національної поліції в Закарпатській області для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Бряник