Постанова від 26 березня 2026 р. у справі №718/694/26 — Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа№ 718/694/26

Провадження№ 3/718/87/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2026 р. м. Кіцмань Чернівецька область

Суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області Масюк Л.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від УПП ДПП в Чернівецькій області щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, за ч.1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

До Кіцманського районного суду Чернівецької області 12.03.2026 року надійшли матеріали справи за протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №610027 від 09.03.2026 року, відповідно до змісту якого ОСОБА_1 09.03.2026 року о 06:09 год., в с.Лужани по вул.Центральній, 99, керував транспортним засобом Peugeot Boxer, д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу Alkotest Drager 7510, результат 0.67 % проміле, тест №745, чим порушив вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність, згідно ч.1 ст. 130 КУпАП. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі тверезому водієві.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнав, вказав, що він не вживав алкогольні напої ні того дня, ні напередодні.

Вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку з чим просив справу провадженням закрити.

Представник ОСОБА_1 , адвокат Біла Т.О., в судовому засіданні пояснила, що її підзахисний вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнає та подала ряд клопотань, зокрема клопотання про закриття провадження у справі та клопотання про те, що у разі визнання ОСОБА_1 винуватим в інкримінованому йому діянні, застосувати за аналогією закону ст.69 КК України і не призначати йому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на один рік.

Вказує, що поліцейський, який проводить огляд водія на стан сп`яніння повинен повідомити водієві ознаки сп`яніння, на підставі яких виникає право ініціювати огляд на визначення стану сп`яніння, на вимогу особи надає їй сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, видає особі направлення на проходження огляду на стан сп`яніння, Акт огляду складається в двох примірниках, один з яких вручається водію, другий долучається до протоколу про адміністративне правопорушення, якщо встановлено факт сп`яніння, про це зазначається у протоколі про адміністративне правопорушення, однак у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направив водія у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння, що є підставою для ухвалення рішення про відсутність у діях водія складу адміністративного правопорушення та закриття справи.

Враховуючи наведене, просить справу провадженням закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Так, згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у відповідній точності із законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №610027 від 09.03.2026 року, складеного відносно ОСОБА_1 , останньому ставиться у провину керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, за яке передбачена відповідальність, згідно ч.1 ст. 130 КУпАП.

Згідно п.2.9 а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, проведеного у зв`язку з виявленими у водія ОСОБА_1 ознаками – запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, встановлено, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння - результат тесту 0,67 % проміле.

Згідно результату (чек драгера) Alkotest Drager 7510, тест №745 ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння - результат тесту 0,67 % проміле.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

На підставі досліджених судом письмових доказів та переглянутого в судовому засіданні безперервного відеозапису з бодікамери поліцейського, встановлено, що причиною зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 є порушення п.15.9 а ПДР України, за що передбачена відповідальність ст.122 ч.1 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу, який сплачено ОСОБА_1 , про що останній повідомив в судовому засіданні.

Після виявлення ознак сп`яніння та проходження тесту на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу Alkotest Drager 7510, останнє калібрування якого відбулося 28.10.2025 року, встановлено результат 0.67 % проміле, з результатом якого ОСОБА_1 був згідний та місці проведення огляду та підтвердив це в судовому засіданні.

В той же час працівниками поліції роз`яснено ОСОБА_1 право пройти ще раз тест у закладі охорони здоров`я у лікаря нарколога у разі незгоди з результатом тесту. Від проходження повторного огляду на стан спяніння у медзакладі та надання будь яких пояснень ОСОБА_1 відмовився.

Крім того, працівниками поліції було чітко роз`яснено права особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , та повідомлено, що розгляд даної справи відбудеться в Кіцманському районному судді, що підтверджується особистим підписом у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 . Також поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про долучення до протоколу Акту огляду на стан сп`яніння, показання технічного засобу Драгер, відеозапису з бодікамери та інші матеріали, та про вилучення у ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_3 та надано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом НОМЕР_4 .

Із дослідженого судом відеозапису бодікамери поліцейського встановлено, що ОСОБА_1 посилався на знання ПДР при розмові з патрульними поліцейськими, що спростовує твердження останнього про розгубленість щодо незгоди з результатом тесту Драгер.

У відповідності до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП, суд вважає вище перелічені докази, які безпосередньо досліджені у судовому засіданні, належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та визнання його винуватості.

Таким чином, суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис з бодікамери поліцейського підтверджують фактичні обставини справи та доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КупАП, а заперечення представника ОСОБА_1 , адвоката Білої Т.О., не знайшли свого спростування під час розгляду справи.

Встановлені судом обставини справи не викликають сумнівів, що ОСОБА_1 керував ТЗ та був при цьому у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 ПДР.

Патрульними поліцейськими були дотримані вимоги Інструкції про порядок проходження огляду водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та ст. 266 КУпАП, під час оформлення матеріалів відносно ОСОБА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, а його вина у керуванні транспортним засобом Peugeot Boxer, д.н.з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння підтверджена належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи та оціненими судом.

Беручи до уваги вищезазначене, суд, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а саме керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння, при порушенні вимог п.2.9 ПДР.

Щодо застосування ст.69 КК України за аналогією закону за клопотанням адвоката Білої Т.О. при призначенні покарання ОСОБА_1 , суд зауважує, що вчинене правопорушення носить високий ступінь суспільної шкідливості, саме тому законодавець передбачив у частині першій статті 130 КУпАП безальтернативне покарання у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Крім того, ОСОБА_1 надаючи пояснення в судовому засіданні заперечував свою провину, тобто не визнав свою провину у вчиненому, а тому суд не вбачає підстав для незастосування до ОСОБА_1 обов`язкового виду відповідальності для даного правопорушення.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення, в межах ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Керуючись ст.ст. 30, 40-1,130 ч. 1, 284, 294 КУпАП, суд,-

УХВАЛИВ :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 665,60 гривень судового збору в дохід держави.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Відповідно до вимог ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд.

Суддя Кіцманського

районного суду: Л.О.Масюк