Вирок від 29 березня 2026 р. у справі №953/3657/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/3657/26

н/п 1-кп/953/684/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючої судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників кримінального провадження, в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт та додані до нього матеріали, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025226130000579 від 26.11.2025, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харків, громадянки України, не заміжньої, яка має середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштована, не має на утриманні малолітніх дітей або осіб похилого віку, не є інвалідом, зареєстрована за адресою. АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,

у вчиненні кримінальних проступків передбачених ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування встановлені наступні обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

ОСОБА_3 , в середині вересня 2025 року, точної дати та часу не встановлено, переслідуючи ціль незаконного використання завідомо підробленого документа, діючи умисно, усвідомлюючи, що порушує порядок видачі особі національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами (далі -посвідчення водія) відповідної категорії, що передбачений Положенням «Про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 №340, маючи умисел на отримання підробленого посвідчення водія з відкритою категорією «В», з метою керування транспортним засобом відповідних категорій знайшла в мережі інтернет інформацію про можливість виготовлення підробленого посвідчення водія шляхом надання своїх анкетних даних. Після чого, через месенджер «Telegram», вчиняючи дії, направлені на пособництво у підробленні посвідчення, домовилася в ході переписки з особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження, про підроблення посвідчення водія за грошову винагороду в сумі 850 гривень. Виконуючи відведену їй роль, ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: м.Харків, вул.Нескорених, 20, на вимогу невстановленої досудовим розслідуванням особи, надала свої персональні дані, а саме: цифровий варіант фотокартки, ПІБ (прізвище, ім`я та по-батькові), дату народження та зразок власного підпису для виготовлення підробленого водійського посвідчення.

Так, на початку листопада 2025 року, ОСОБА_3 , являючись пособником у підробці посвідчення водія, зустрілась з раніше незнайомою особою, неподалік станції метро «Київська», за адресою: м.Харків, вул.Шевченка, 100, та отримала від невстановленої органом досудового розслідування особи підроблений бланк пластикового посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане ТСЦ 1841, з її фотокарткою, який не відповідає бланкам аналогічних документів, які знаходяться в офіційному обну країни виробника - України.

Вказані дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.5 ст. 27 ч.1 ст.358 КК України як пособництво у підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи і яке надає права, з метою його використання.

Крім цього, 26.11.2026 близько 07.50 години, ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ» моделі «21033», р.н. НОМЕР_2 , за адресою: м.Харків, вул. Вінниченка, 2, була зупинена працівниками Управління патрульної поліції в Харківській області за порушення «Правил дорожнього руху», в ході спілкування з якими, останні попросили ОСОБА_3 , надати їм посвідчення водія з метою встановлення анкетних даних та встановления права керування транспортним засобом. Після чого ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно- небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи та усвідомлюючи. що посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане ТСЦ 1841, отримане нею всупереч Положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 №340, є підробленим та не відповідає бланкам аналогічних документів, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника України, надала його працівникам патрульної поліції на підтвердження прав законності керування нею транспортним засобом, таким чином використала підроблений документ.

Вказані дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.4 ст.358 КК України як використання завідомо підробленого документа.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акту за їх відсутності, а обвинувачена ОСОБА_3 , захисником якого є адвокат ОСОБА_4 , беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні вказаних кримінальних проступків. А тому суд, за клопотанням прокурора ОСОБА_5 , в порядку ч.1 ст.302 КПК України, вважає за доцільне розглянути обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінальних проступків без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження на підставі обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч.2 ст.382 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Таким чином, розглянувши кримінальне провадження в межах пред`явленого ОСОБА_3 обвинувачення, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст 27 ч.1 ст.358 КК, ч.4 ст. 358 КК України, поза розумним сумнівом.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд керується ст.50, 65 КК України, якими визначено, що суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до класифікації кримінальних правопушень, передбаченою ч.2 ст.12 КК України, кримінальні правопорушення, вчинені ОСОБА_3 , передбачені ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, є кримінальним проступком.

При встановлені обставин, що попом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , відповідно ст.66 КК України, суд зазначає наступне.

Розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття – це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

У зв`язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття – це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 15.11.2021 (справа № 199/6365/19).

Судом встановлено та не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акту за їх відсутності в порядку спрощеного провадження, що обвинувачена ОСОБА_3 беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, в повному обсязі та щиро кається.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами кримінального провадження, зокрема, даними заяви щодо визнання винуватості ОСОБА_3 , показаннями ОСОБА_3 , які містяться в протоколі допиту від 23.03.2026.

З огляду на зазначене,обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , відповідно п.1 ч.1 ст.66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що вона, раніше не судима, має зареєстроване місце проживання, у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не заміжня, має середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштована, не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей або осіб похилого віку, не є інвалідом.

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які є кримінальним проступком; дані про особу обвинуваченої ОСОБА_3 , яка раніше не судима, її вік, стан здоров`я; наявність обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які б його обтяжували, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання в межах санціїї ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України у виді пробаційного нагляду. Відповідно до положень ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки. На підставі ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 певні обов`язки.

Призначене покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлявся.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України стягнути з обвинуваченої на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України скасувати арешт майна, накладений ухвалою Київського районного суду м.Харкові від 03.12.2025 у справі №953/12797/25 н/п 1-кс/953/7705/25.

Керуючись ст. 368, 369-371, 373-376, 382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України та призначити їй покарання:

- за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік;

- за ч.4 ст.358 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки.

Відповідно до вимог ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки.

На підставі ч.2 ст.59-1 КК України покласти на засуджену ОСОБА_3 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань провабіції про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром судової технічної експертизи документів № СЕ-19/121-25/30943-ДД від 12.12.2025 у розмірі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Після набрання вироком законної сили речові докази по справі, а саме:

- посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане ТСЦ 1841 – знищити;

- компакт-диск «DVD-R», який був наданий Управлінням патрульної поліції в Харківській області, на якому зафіксовано перевірку документів, спілкування співробітників патрульної поліції з ОСОБА_3 – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Арешт, накладений ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 03.12.2025 у справі №953/12797/25 н/п 1-кс/953/7705/25- скасувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та ст.382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя - ОСОБА_1