Вирок від 29 березня 2026 р. у справі №402/173/26 — Благовіщенський районний суд Кіровоградської області

Благовіщенський районний суд Кіровоградської області

Справа № 402/173/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.03.2026м. м. Благовіщенське

Благовіщенський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді- ОСОБА_1

секретаря судового засідання - ОСОБА_2

з участю прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м.Благовіщенське кримінальне провадження відомості про яке, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22026120000000009 від 07.01.2026 за обвинуваченням :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Йосипівка, Ульяновського району, Кіровоградської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Вказане кримінальне правопорушення ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив за наступних обставин.

Положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є

суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною

державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах

існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

У відповідності до ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і

територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної

безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського

народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і

недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України

покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи

держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності,

суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського

народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється

створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених

законом.

Пунктом 9 ст. 1 Закону України «Про національну безпеку» від 21.06.2018

№ 2469-VIII (далі - Закон «Про національну безпеку») визначено, що національна

безпека України - це захищеність державного суверенітету, територіальної

цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів

України від реальних та потенційних загроз.

У відповідності до п. 2 ст. 1 Закону «Про національну безпеку», воєнна

безпека - це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності і

демократичного конституційного ладу та інших життєво важливих національних

інтересів від воєнних загроз.

Згідно п.п. 44-45 рішення Ради національної безпеки та оборони України від

14.09.2020, основним завданням у сфері воєнної безпеки є розвиток потенціалу

стримування. Безумовним пріоритетом є боєздатні Збройні Сили України,

підготовлений і вмотивований військовий резерв та ефективна територіальна

оборона, які у поєднанні зі спроможностями інших органів сектору безпеки і

оборони здатні завдати таких неприйнятних для противника втрат на землі, у

повітрі, на морі та у кіберпросторі, що унеможливить реалізацію його агресивних

намірів. Держава врахує уроки гібридної агресії проти України, бойових дій на

Близькому Сході у нових доктринальних підходах до забезпечення воєнної

безпеки.

Пунктом 22 частини III Стратегії забезпечення державної безпеки, ухваленої

рішенням Ради національної безпеки та оборони України від 16.02.2002 року (далі

- Стратегія) визначено, що державна політика у сфері державної безпеки

спрямовується на попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та

внутрішнім загрозам державній безпеці України, припинення розвідувальних,

терористичних, диверсійних та інших протиправних посягань спеціальних служб

іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку

України, усунення умов, що призводять до цих загроз та причин їх виникнення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» від

06.12.1991 № 1934-ХІІ (далі - Закон) Збройні Сили України (далі - ЗСУ) - це

військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються

оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і

недоторканності.

ЗСУ забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй,

охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах

територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у

заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.

У відповідності до ст. 3 Закону організаційно ЗСУ складаються з органів

військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових

навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти,

установ та організацій.

Згідно ст. 12 Закону підготовка ЗСУ до виконання покладених на них

Конституцією України завдань, організація та забезпечення їх виконання,

підтримання на належному рівні бойової і мобілізаційної готовності та

боєздатності, виховна робота, збереження життя і здоров`я особового складу,

забезпечення законності та військової дисципліни у ЗСУ здійснюються органами

військового управління, командирами і начальниками всіх рівнів відповідно до

вимог Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів,

що регулюють відносини у сфері оборони.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про оборону України» від

06.12.1991 № 1932-XII (далі - Закон «Про оборону України») військове

формування - створена відповідно до законодавства України сукупність

військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються

військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету,

державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і

недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу

шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про

мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої

мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її

місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період

після закінчення воєнних дій.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в

окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки

державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає

надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та

органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення

загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене

загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав

і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Збройна агресія - застосування іншою державою або групою держав збройної

сили проти України. Вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи

держав на територію України, а також окупація або анексія частини території

України вважається збройною агресією.

Статтею 4 Закону «Про оборону України» визначено, що у разі збройної

агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає

рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні

або окремих її місцевостях.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та

мобілізацію» від 21.10.1993 № 3542-XII (далі - Закон «Про мобілізаційну

підготовку та мобілізацію») встановлено, що мобілізація - комплекс заходів,

здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки,

діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого

самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах

особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил

цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути

загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Цим же законом особливий період визначено як період функціонування

національної економіки, органів державної влади, інших державних органів,

органів місцевого самоврядування, ЗСУ, інших військових формувань, сил

цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання

громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни,

незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту

оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до

виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану

в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і

частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Пунктом 8 ст. 4 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

передбачено, що з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення

воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період

функціонування національної економіки, органів державної влади, інших

державних органів, органів місцевого самоврядування, ЗСУ, інших військових

формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Згідно п. 5 ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до

виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу,

здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за

сприяння місцевих органів виконавчої влади.

Пунктами 1, 3 цієї ж статті Закону «Про мобілізаційну підготовку та

мобілізацію» зобов`язано громадян з`являтися за викликом до територіального

центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік

військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий

період; під час мобілізації з`явитися до військових частин або на збірні пункти

територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки,

зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях,

повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної

підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.

Пунктом 2 ст. 26 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

передбачено настання відповідальності громадян за невиконання своїх обов`язків

щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно ст. 17 Закону «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про

військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон

«Про військовий обов`язок і військову службу») захист Вітчизни, незалежності та

територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової

служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою

підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та

виконують військовий обов`язок у запасі відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу»

військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до

захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших

утворених відповідно до законів України військових формувань, а також

правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються

військовослужбовцями.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують

державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до

законів України військові формування, підприємства, установи та організації

незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень,

передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах,

об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки,

територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної

Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у

запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої

розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у

місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної

підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки

України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для

оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до

призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень

військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення

на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової

спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та

резервістів; проходити підготовку до військової служби, військову службу і

виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку,

встановлені законодавством.

Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та

соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від

23.02.2022 № 154 (далі - Положення) Територіальні центри комплектування та

соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують

виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби,

мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються

в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, інших

містах, районах, районах у містах.

Пунктом 8 Положення визначено, що завданнями територіальних центрів

комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є

виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби,

мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком

призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної

адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в

місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в

органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку

призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної

адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої

розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування

(територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної

Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя) та ведення Єдиного

державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі -

Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки),

проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян

на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову

службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у

військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період

мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації

соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і

резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до

Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з

числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей,

участь у військово-патріотичному вихованні громадян, у виконанні завдань з

підготовки та ведення територіальної оборони, здійснення інших заходів з питань

оборони відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 9 Положення територіальні центри комплектування та

соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий

облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян

України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів

війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне

забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб,

звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; здійснюють заходи щодо

призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на

військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на

військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Відповідно до п. 12 Положення територіальний центр комплектування та

соціальної підтримки, в особі його керівника представляє інтереси Збройних сил

України у відносинах, у тому числі з громадянами на відповідній території.

24.02.2022 президент російської федерації оголосив про своє рішення почати

військову операцію в Україні, після чого був відданий наказ на вторгнення

підрозділів збройних сил російської федерації на територію України.

В цей же день на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці

збройних сил російської федерації шляхом збройної агресії, незаконно вторглись

на територію України, перетнувши лінію державного кордону України,

розташовану в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській,

Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та шляхом

застосування зброї здійснили напад на державні органи, органи місцевого

самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші

об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові

масиви та інші цивільні об`єкти, а також здійснили окупацію частини території

України, чим вчинили дії на порушення порядку, встановленого Конституцією

України, що продовжується до теперішнього часу та призводить до тяжких

наслідків.

Указані дії супроводжуються бойовим застосуванням авіації,

артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої

техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються також по

об`єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії

призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей,

отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння

матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення

воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації

проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони

України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,

Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний

стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому було

неодноразово продовжено, і наразі він діє строком до 12.08.2024.

Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022,

затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, у зв`язку з військовою

агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони

держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності ЗСУ та інших

військових формувань, оголошено проведення загальної мобілізації.

Строк проведення загальної мобілізації продовжувався Указами Президента

України від 17.05.2022 № 342, від 12.08.2022 № 574, від 07.11.2022 року № 758, від

06.02.2023 № 59, від 01.05.2023 № 255, від 26.07.2023 № 452, від 06.11.2023 № 734

і від 05.02.2024 № 49. Останній раз Указом Президента України № 794 від

20.10.2025 строк проведення загальної мобілізації продовжено з 14.05.2024

строком на 90 діб до 02.02.2026.

На виконання вимог Законів України «Про мобілізаційну підготовку та

мобілізацію», «Про оборону України», «Про військовий обов`язок і військову

службу», вищевказаних Указів Президента України про проведення загальної

мобілізації, Порядку організації та ведення військового обліку призовників,

військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету

Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, інших нормативних документів, наказів

та директив Генерального штабу, мобілізаційних розпоряджень працівники

Кіровоградського обласного і районних територіальних центрів комплектування та

соціальної підтримки почали систематично здійснювати заходи з встановлення

мобілізаційного ресурсу держави і подальшого доукомплектування ЗСУ та інших

військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення

військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, внесення

відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та

резервістів, виклику громадян для взяття на військовий облік

військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий

період, призову під час мобілізації, в т.ч. серед внутрішньопереміщених осіб, які

не виконують правила військового обліку, і після початку повномасштабного

вторгнення зс рф змінили місце проживання та, прибувши на територію

Кіровоградської області, не актуалізували інформацію про себе в Єдиному

державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не стали на

військовий облік та ухиляються від нього, та інші заходи з мобілізації людських

ресурсів з метою доукомплектування військових посад, передбачених штатами

воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними ЗСУ та інших військових

формувань з метою забезпечення оборони України в особливий період, захисту її

суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності ЗСУ та іншими

військовими формуваннями, а також забезпечення виконання військового

обов`язку громадянами України.

Досудовим розслідуванням установлено, що мешканець Голованівського

району Кіровоградської області, ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , достовірно знаючи, що діяльність територіальних центрів

комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) по здійсненню

мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс у суспільстві, в тому числі і

серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації, або не виявляють бажання

бути призваними на військову службу, а у соціальних мережах та інтернет-

месенджерах виник посилений попит на поширення інформації про діяльність

ТЦК та СП, у період з 10.01.2026 по 26.01.2026 умисно перешкоджав законній

діяльності Збройних Сил України під час здійснення ними призову громадян

України на військову службу в особливий період.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 ,

переслідуючи злочинний умисел, спрямований на перешкоджання представникам

ІНФОРМАЦІЯ_2 , створив та адміністрував канал у Інтернет-

месенджері «Telegram» ІНФОРМАЦІЯ_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), у якому публічно поширювалася інформація про місця, де представники місцевого ТЦК та СП здійснюють заходи з оповіщення населення (вручають повістки), а також інформація про маршрути пересування представників ТЦК та СП на території Голованівського району Кіровоградської області.

На виконання вищевказаного злочинного умислу у невстановлений

досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого

проживання за адресою:

АДРЕСА_1 із використанням належного

йому мобільного телефону «Redmi Note 14 Pro», model 24116 RACCG, IMEI1:

НОМЕР_2 IMEI2: НОМЕР_3 , в якому встановлено сім картка з

номером НОМЕР_4 , за допомогою облікового запису (акаунту) під іменем

(логіном) « ОСОБА_6 », з унікальним id: НОМЕР_5 , зареєстрованим за номером

мобільного телефону: НОМЕР_4 , створив та почав здійснювати функції

адміністратора каналу у Інтернет-месенджері «Telegram» ІНФОРМАЦІЯ_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), у якому, починаючи не пізніше як 31.12.2025, користувачами публічно поширювалася інформація про місця, де представники місцевого ТЦК та СП здійснюють заходи з оповіщення населення (вручають повістки), на території Голованівського району Кіровоградської області,

а також інформація про маршрути пересування представників ТЦК та СП. На

момент 27.01.2026 на канал було підписано 1752 користувача.

До функцій адміністратора Телеграм-каналу ІНФОРМАЦІЯ_8 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4) належало додавання та видалення учасників групи, видалення реклами, а також розміщення повідомлень про розташування патрулів ІНФОРМАЦІЯ_2 з прив`язкою до місцевості. При цьому, з метою конспірації повідомлення з місцями перебування представників ТЦК та поліції користувачі завуальовують, називаючи їх умовно різними кольорами.

Зокрема, учасники каналу використовують наступні слова сині (поліція) та зелені (ТЦК та СП).

Єдиною метою створення цього Телеграм-каналу було поширення серед його

учасників інформації про точні місця, де представники

ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснюють заходи з оповіщення населення (вручають

повістки), а також інформації про маршрути пересування представників ТЦК та

СП. У подальшому, у вказаному Телеграм-каналі під адмініструванням

ОСОБА_4 в указаний вище період його учасниками безперешкодно

розміщувались повідомлення з відомостями про місця і час проведення

співробітниками ТЦК та СП заходів з оповіщення населення, що сприяло

ухиленню від виконання своїх обов`язків з захисту Вітчизни, незалежності та

територіальної цілісності України під час мобілізації в особливий період, тими

учасниками вказаного Телеграм-каналу, які мали такі наміри.

Перешкоджання законній діяльності ЗСУ полягало у вчиненні діяння (дій або

бездіяльності), яке виражалося у втручанні в цю діяльність, створенні перешкод,

перепон, спрямованих на недопущення, припинення та заборону проведення

окремих дій чи маневрів ЗСУ, прийняття тактичних чи стратегічних рішень

керівництвом чи особовим складом зазначених підрозділів задля ускладнення або

унеможливлення здійснення законної діяльності ЗСУ або істотному зниженні її

ефективності.

Умислом ОСОБА_4 прямо охоплювались дії, спрямовані на заподіяння

шкоди діяльності представникам ІНФОРМАЦІЯ_2 як

військового формування ЗСУ. Так, зі змісту функціонального призначення

адміністрованого останнім інформаційного Телеграм-каналу ІНФОРМАЦІЯ_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_4) встановлено, що він чітко усвідомлював,

що адмініструючи цей канал, у якому розміщувалася інформація про місця і час

вручення повісток представниками ТЦК та СП з метою уникнення громадянами

України призову на військову службу, він перешкоджає законній діяльності ЗСУ в

особливий період та передбачав настання суспільно небезпечних наслідків.

Зокрема, ОСОБА_4 , шляхом адміністрування організував забезпечення

постійного функціонування Телеграм-каналу ІНФОРМАЦІЯ_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), проведення систематичного аналізу інформації, яка розміщується користувачами у ньому, а також наповнення каналу контентом - інформаційними повідомленнями виключно відповідної тематики.

Крім того, останній, як засновник та адміністратор вказаного каналу, маючи

можливість впливати на наповнення його контенту, зокрема і заборонити

оприлюднювати інформацію, що перешкоджає законній діяльності ЗСУ в особі

співробітників ТЦК та СП, а також видаляти з каналу осіб, які систематично

повідомляють таку інформацію, свідомо допускав оприлюднення такої інформації.

Внаслідок вищевказаних умисних дій ОСОБА_4 у Телеграм-каналі ІНФОРМАЦІЯ_8 » (ІНФОРМАЦІЯ_3) систематично розміщувались повідомлення з інформацією про час та місце вручення повісток співробітниками

ІНФОРМАЦІЯ_5 та підпорядкованим йому підрозділам, під час

виконання ними службових обов`язків або про їх відсутність у певному місці в

межах Голованівського району Кіровоградської області, що давало можливість

особам призовного віку уникати отримання таких повісток у означених місцях, і

як наслідок, створювало передумови для ухилення ними від виконання

військового обов`язку.

П ри цьому, незважаючи на те, що інформація, розповсюдження якої

перешкоджало законній діяльності ЗСУ, поширювалась іншими учасниками

створеним та адміністрованим ОСОБА_4 . Телеграм-каналом, які не перебували

у злочинній змові з останнім, вся діяльність учасників охоплювалась його

злочинним умислом. Тобто, ОСОБА_4 чітко знав та усвідомлював, що в

адміністрованому ним Телеграм-каналі систематично розміщується інформація,

яка чинить перешкоди зазначеній законній діяльності ЗСУ.

Так, в період з 10.01.2026 по 26.01.2026 у телеграм-групі ІНФОРМАЦІЯ_8 (ІНФОРМАЦІЯ_3), розміщено наступні повідомлення:

[10.01.2026 13:02] Кам"яна Криниця за селом в сторону Вільхови 4 машини

стоїть.!

[10.01.2026 13:06] Вільхова комплект

[10.01.2026 16:17] Шо по вільхові ?

[11.01.2026 10:15] Розношенське угроза

[11.01.2026 10:26] Сірий дастер комплект, катається по Грушці

[11.01.2026 10:33] Станіславчик комплект

[12.01.2026 14:22] Грушка комплект

[12.01.2026 16:59] сині Завалля

[13.01.2026 9:15] Гайворон хмарно

[13.01.2026 14:53] К- Криниця- сині, зелені

[15.01.2026 14:07] Шо по вільхові????

[15.01.2026 21:11] Грушка комплект

[16.01.2026 18:34] Дето є

[16.01.2026 18:40]коло млина

[16.01.2026 18:41]Населений пункт

[16.01.2026 18:41]Біля якого

[16.01.2026 20:10]Гайворон

[16.01.2026 20:25]Грушка комплект.Сиваківка по вулиці де живе де приблизно

ОСОБА_8 так підари теперь в группе так підари,

[16.01.2026 20:46]Тцк це підараси

[17.01.2026 14:18] Що по вільхові?

[18.01.2026 9:51]Хто знает ??? Що по ульяновці ???

[18.01.2026 11:57]Ок

[20.01.2026 8:42]Гайворон сині і зелені

[20.01.2026 9:00]Сині зелені Кам"яна Криниця

[21.01.2026 8:13]К Криниця сині поїхали дорога як до магазину.

[21.01.2026 8:26]К- Криниця є 3 машини

[21.01.2026 8:50]Чужі чи наші

[21.01.2026 9:19]В селі Шамраєве коло центрального магазину ТЦК

[21.01.2026 13:01]Виїзд на Грушку, біля самої траси, стоять сині і комплект

зелених бусом і поліцейською машиною спиняють всіх.

[21.01.2026 14:08]К Криниця сині зелені.

[22.01.2026 9:37]Шо по шамрайвці

[22.01.2026 12:20]К Криниця сині і зелені лобаки

[24.01.2026 9:11]К- Криниця-гроза

[24.01.2026 11:04]Стоять на переїзді в шамрайвку

[24.01.2026 14:36]Пушка це де?

[24.01.2026 14:45]Центр Благовіщенське

[24.01.2026 14:51]Дякую

[24.01.2026 15:05]Океан сині

[24.01.2026 15:24]Сині Трояни гаражі

[25.01.2026 11:35]Перехрестя К Криниця сині зелені

[25.01.2026 12:50]Там аварія

[25.01.2026 13:00]Бачила но і тцк є 2.

[25.01.2026 13:23]Осторожно народ в шамраевке тцк сказали что будут ходите

по адресам

[25.01.2026 15:07]Вільхова сині!

[25.01.2026 15:11]З Вільхової поїхали в сторону Кам'яної.

[26.01.2026 10:13]Коло пушки облава

?[26.01.2026 15:10]Шамраєвка чужі

[26.01.2026 17:28]К- Криниця коло млина 2 машини

[26.01.2026 18:43]Грушка комплект

Цілеспрямоване поширення серед громадян України, які підлягають

військовому обліку та призову, відомостей, зокрема у інтернет-месенджері

«Telegram» через глобальну мережу «Інтернет», про місця фактичного проведення

мобілізаційних заходів з оповіщення військовозобов`язаних осіб

військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_2 , перешкоджає їх

законній діяльності, визначеній ст. ст. 1, 14, 33, 34 Закону України «Про

військовий обов`язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про

мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки надає можливість громадянам

України, які бажають ухилитися від виконання військового обов`язку, уникнути

військового обліку та призову і створює перепони для встановлення

мобілізаційного ресурсу держави, укомплектування ЗСУ та інших військових

формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку

призовників, військовозобов`язаних і резервістів, ведення Єдиного державного

реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з відповіддю начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від

10.02.2026 № 1623, через поширення інформації про місця розташування

мобільних груп оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_5 в загальнодоступному

канал мессенджері Telegram ІНФОРМАЦІЯ_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_4), з аудиторією 1752 користувача, мешканцям Голованівського району Кіровоградської області вдалось уникати зазначених місць здійснення оповіщення. За результатом чого, вдалося виявити та оповістити в цей період менше військовозобов`язаних осіб у зазначених в телеграм каналі ІНФОРМАЦІЯ_8" ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) місцях, ніж зазвичай.

Таким чином,поширена в телеграм каналі ІНФОРМАЦІЯ_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), з аудиторією 1752 користувача,

ускладнює мобілізаційний процес на території Олександрійської громади, чим

перешкоджає законній діяльності Збройних Сил України та інших військових

формувань в особливий період.

Перешкоджання з боку ОСОБА_4 фактично представляє собою

цілеспрямовану діяльність, яка полягає у незаконному втручанні, що створює

перешкоди, перепони, для недопущення, припинення відповідної законної

діяльності військових формувань, за відсутності ознак державної зради у вигляді

підривної діяльності проти України.

На підставі викладеного, забезпечуючи безперешкодне розміщення у

Телеграм-каналі ІНФОРМАЦІЯ_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_4) в Інтернет-месенджері «Telegram» повідомлень про місця фактичного проведення мобілізаційних заходів співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 у період з 10.01.2026 по 26.01.2026 втрутився у його законну діяльність та створив перешкоди в діяльності ЗСУ, що призвело до суспільно-небезпечних наслідків у вигляді нездійснення в повному обсязі у визначені терміни мобілізаційних заходів, встановлення мобілізаційного ресурсу держави, призову, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості, укладена укладену 17.02.2026 між прокурором у кримінальному провадженні - начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 .

Відповідно до зазначеної угоди підозрюваний ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, повністю та беззастережно визнає, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю вчиненого ним злочину, зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Враховуючи обставини провадження, з урахуванням ступеня тяжкості злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу ОСОБА_4 , який раніше не судимий, має постійне місце проживання, на обліках у наркологічному та психіатричному диспансерах не перебуває, а також наявність обставин, які пом`якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 в межах санкції ч. 1 ст. 114-1 КК України у виді позбавлення волі строком на п`ять років. Крім того, сторони дійшли згоди на підставі ст. 75 КК України про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням із встановленням визначеного судом іспитового строку та покладенням на останнього відповідно до ст. 76 КК України обов`язків, визначених судом.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним у скоєнні кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, які не оспорював, та погодився з правильністю кваліфікації його дій. Після роз`яснення йому прав та особливостей оскарження в апеляційному та касаційному порядку вироків на підставі угоди, наслідків затвердження угоди про визнання винуватості, характеру обвинувачення, виду покарання, пояснив, що усвідомлює обмеження права оскарження вироку і що затвердження угоди призведе до відмови від здійснення деяких процесуальних прав, розуміє характер обвинувачення, вид покарання за угодою. При укладенні угоди він діяв добровільно, будь-якого впливу для укладення угоди на нього не здійснювалося.

Наполягав на затвердженні угоди.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні наполягала на затвердженні угоди і просила призначити покарання, погоджене в угоді, підтвердивши факт добровільності укладення угоди.

Прокурор в судовому засіданні наполягав на затвердженні угоди і просила призначити покарання, погоджене в угоді.

Суд, заслухавши обвинуваченого, його захисника, прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до наступних висновків.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд може затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

У ч. 4 ст. 469 КПК України також зазначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Суд у підготовчому судовому засіданні встановив, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, який згідно зі ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, а тому, сторонами дотримано вимоги ч. 4 ст. 469 КПК України.

Суд у підготовчому судовому засіданні переконався, що обвинувачений повністю визнає свою винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та прокурор добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України. Крім цього, суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє положення, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, а підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.

Також судом встановлено, що обвинувачений та прокурор розуміють наслідки укладання та затвердження даних угод, визначені ст. 473 КПК України.

У судовому засіданні сторони угоди підтвердили, що укладання ними угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Зокрема, обвинувачений показав, що під час кримінального провадження він не подавав скарг або заяв з приводу порушення його прав та інтересів.

За таких обставин, суд не вбачає необхідності витребувати додаткові документи чи викликати в судове засідання інших осіб для допиту з метою перевірки добровільності укладення угоди сторонами. Суд об`єктивно вважає, що угода між сторонами є добровільною.

Дослідивши зміст угоди, суд вважає, що її умови відповідають вимогам ст. 472 КПК України. Угода складена в присутності захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , якою перевірено достовірність змісту даної угоди та її відповідність волевиявленню підозрюваного ОСОБА_4 . Судом не встановлено визначених частиною 7 статті 474 КПК України підстав для відмови в затвердженні угоди, а саме не встановлено, що: умови угоди суперечать вимогам КПК України та/або закону, в тому числі, допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; умови угоди не відповідають інтересам суспільства; умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Кримінальному правопорушенню надана правильна правова кваліфікація, за якою ОСОБА_4 вчинив умисні дії, що виразилися у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період. Зазначені дії вірно кваліфікуються за ч. 1 ст. 114-1 КК України і відповідно до ст. 12 КК України є тяжким кримінальним правопорушенням. Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України в даному випадку угода про визнання винуватості може бути укладена.

Узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, а саме пропонується у межах встановлених в санкції частини статті Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також обставини, які пом`якшують покарання.

При призначенні обвинуваченому виду та строку покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, а саме те, що він вчинив тяжкий злочин проти основ національної безпеки України, форму та ступінь його вини, особу винного, який на обліках у наркологічному та психіатричному диспансерах не перебуває, раніше не судимий, має постійне місце реєстрації, проживання, не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, а тому, угоду про визнання винуватості належить затвердити, а ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років із звільненням відповідно до ст. ст. 75, 76 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік та шість місяців та покладенням обов`язків відповідно до ст.76 КК України, що буде відповідати принципам та цілям призначення покарання та буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

За таких обставин, зазначена угода підлягає затвердженню і підлягає призначенню покарання, узгоджене сторонами угоди.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького від 09.02.2026 року накладено арешт на майно, яке 17.02.2026 тимчасово вилучено під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , а саме: мобільний телефон марки «Redmi Note 14 Pro», ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , з сім-карткою з номером: НОМЕР_4 .

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

У зв`язку з чим, підлягає скасуванню арешт, який накладений вказаною вище ухвалою слідчого судді від 09.02.2026.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлений.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувався.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373-376, 474-475 КПК України, суд -