Рішення від 28 грудня 2025 р. у справі №180/1228/24 — Марганецький міський суд Дніпропетровської області

Справа № 180/1228/24

2/180/41/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2025 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Нанічкіної Н.М.

з секретарем судового засідання Лебедєвою К.Є.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 964147836, укладеним 15.09.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , в розмірі 30982,27 гривень, а також понесені судові витрати: судовий збір в розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу.

Представник відповідача – адвокат Бардадим О.К. надала суду відзив на позов, в якому просила суд відмовити повністю у задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що позивач не довів факту переходу прав вимоги за кредитним договором, не довів порушення його прав з боку відповідача та наявність у нього права звернення до суду з позовом до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором №964147836 від 15.09.2021 року.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.2 ст.247 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З наданих позивачем доказів вбачається, що 15.09.2021 року ОСОБА_1 подано заявку до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на отримання грошових коштів в кредит. Сума кредиту – 600 грн., строк кредиту – 30 днів (а.с.15).

Крім загальної інформації та персональних даних в заявці ОСОБА_1 вказав і номер картки: НОМЕР_1 хх-хххх-2483.

15.09.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений Договір кредитної лінії № 964147836, за яким відповідач отримав кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 22000,00 гривень, та зобов`язався його повернути, сплативши за нього проценти, в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 600,00 гривень, одразу після уклалення договору, який має бути повернено до 15.10.2021 року. Договір підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором: MNV6X2A7, відправлено 15.09.2021 14:34:13, введено 15.09.2021 14:34:53 (а.с.10 на звороті-13).

Згідно довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікацній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», до договору укладалися додаткові угоди про збільшення суми кредиту, який 05.10.2021 року сягнув 17050,00 гривень (а.с.14).

Позивачем надано платіжні доручення за 17.09.2021, 18.09.2021, 20.09.2021, 24.09.2021 та 05.10.2021 на перерахування ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на картку № 5375-41хх-хххх-2483 коштів згідно договору № 964147836 від 15.09.2021 року, ОСОБА_1 (а.с.23-27).

Згідно інформації АТ «КБ «Глобус» від 24.04.2024 року, на картку № НОМЕР_1 хх-хххх-2483 18.09.2021 року було здійснено транзакції в сумі 200,00 грн., 100,00 грн.; 05.10.2021 року в сумі 17050,00 грн., ; 20.09.2021 року у сумі 100,00 грн.,; 17.09.2021 року у сумі 100,00 грн.; 15.09.2021 року у сумі 600,00 грн.; 20.09.2021 року у сумі 100,00 грн.; 24.09.2021 року у сумі 3550,00 грн.; 24.09.2021 року у сумі 200,00 грн. (а.с.29).

Відповідно до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року та додаткової угоди до нього 07.12.2021 року ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 964147836 від 15.09.2021 року (а.с.30, 31, 32-33, 34-37, 56-59).

В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» відступило право грошової вимоги за кредитним договором № 964147836 від 15.09.2021 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», уклавши Договір факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року та додаткову угоду до нього (а.с.43-45, 46, 75-77).

06.03.2024 року між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу 06/03/24, згідно якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с.70-73).

Згідно реєстру боржників до Договору факторингу № 06/03/24 від 06.03.2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступає ТОВ «Юніт Капітал» право вимоги заборгованості до боржників, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 964147836 від 15.09.2021 року у загальному розмірі 30982,27 гривень (а.с.48-49).

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором № 964147836, станом на 10.05.2024 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Юніт Капітал» складає 30982,27 гривень (а.с.28).

18.03.2024 року ТОВ «Юніт Капітал» направило ОСОБА_1 лист з пропозицією виконати свої зобов`язання за кредитним договором та протягом 7 днів погасити заборгованість у сумі 30982,27 гривень (а.с.50).

Нормами Цивільного кодексу України встановлено наступне.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір кредиту має бути укладений у письмовій формі (стаття 1054).

Згідно положень Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України (стаття 11).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний електронним підписом, електронним підписом одноразовим ідентифікатором або аналогом власноручного підпису, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

ОСОБА_1 уклав кредитний договір № 964147836 з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, підписавши його за допомогою паролю-одноразового ідентифікатора.

Електронний кредитний договір № 964147836 від 15.09.2021 року містить всі істотні умови, зокрема: електронні підписи, виконані відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», розмір кредитного ліміту – 22000,00 грн.; строк, на який надається кредит – 30 календарних днів; процентну ставку та інше. Відповідачу було надано в повному обсязі інформацію, передбачену ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», в тому числі щодо загальної вартості кредиту.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач, підписавши договір електронним підписом – одноразовим ідентифікатором, засвідчив, що він погоджується на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені у запропонованому договорі, а отже, волевиявлення сторін на укладення і підписання договору були вільними.

Згідно положень статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору.

За статтею 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання перед відповідачем за договором виконало, відкрило кредитну лінію та перераховувало суми кредиту (транші) на платіжну картку відповідача, зазначену у заявці на отримання кредиту.

Відповідач свої зобов`язання перед кредитодавцем щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав.

Нормами статей 512, 514, 1077 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

ОСОБА_1 мав сплачувати суми заборгованості за кредитним договором або первісному кредитору, або позивачу – ТОВ «Юніт Капітал», однак своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав: ні первісному кредитору, ні фактору заборгованість по кредиту не сплатив.

Твердження представника відповідача про те, що позивач не довів факту переходу прав вимоги за кредитним договором, спростовується наданими доказами (договорами факторингу та додатковими угодами до них, які є діючими й ніким не оспорювались).

Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позивач довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог: за кредитним договором № 964147836 від 15.09.2021 року мається прострочення грошових зобов`язань, що підтверджено належними доказами.

Натомість, відповідач не спростував викладені в позові обставини (зокрема, факт отримання кредиту) і не надав доказів на підтвердження своїх заперечень.

Тому, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості в розмірі 30982,27 грн.підлягають задоволенню.

Також, з огляду на приписи ч.3 ст.133, ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. та судовий збір, сплачений при поданні позову у розмірі 2422,40 грн., оскільки такі витати підтверджені належними доказами.

Враховуючи викладене, керуючись статтями ст.ст.12, 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором –задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 964147836 від 15.09.2021 року у розмірі 30982,27 гривень, яка складається з: 6999,25 гривень – заборгованість по кредиту, 23983,02 гривень – заборгованість по несплаченим відсоктам за користування кредитом, а також стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення виготовлено 30.03.2026 року.

Суддя: Н. М. Нанічкіна