Рішення від 24 березня 2026 р. у справі №751/82/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/82/26

Провадження №2/751/987/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Деркача О. Г.

при секретарі Курач В.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними в справі матеріалами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

05.01.2026 року представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Слєпченко С.О. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. Просить допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 03.05.2017 року було розірвано. Від шлюбу мають неповнолітню доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначає, що неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою реєстрації відповідача: АДРЕСА_1 , але фактично, після розірвання шлюбу проживає разом із матір`ю (позивачкою по справі). Вказує, що відповідач не сплачує аліменти на утримання доньки в добровільному порядку, вихованням та матеріальним забезпеченням дитини займається позивачка. Звертає увагу, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері так і батька, а тому позивач наполягає на стягненні з відповідача аліментів на утримання доньки в примусовому порядку.

Ухвалою суду від 13.02.2026 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Сторони в судове засідання не викликались, про розгляд справи повідомлені належним чином.

23.03.2026 року від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява в якій зазначає, що позовні вимоги визнає, не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої доньки.

Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальних технічних засобів не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно розцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи визнання відповідачем позову в частині стягнення аліментів, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 і ОСОБА_2 з 09.01.2015 року по 03.05.2017 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 03.05.2017 року у справі №751/1839/17 було розірвано. (а.с.3 на зв. стор.-4)

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 09.01.2015 року, батьками неповнолітньої - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 і ОСОБА_5 (а.с.5 на зв. стор.)

15.06.2017 року ОСОБА_5 (позивач у справі) уклала шлюб з ОСОБА_6 і змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 . (а.с.5)

Як вбачається із позовної заяви та не заперечується відповідачем, неповнолітня донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дитини.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема, статтею 180 Сімейного кодексу України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини встановлена ст. 141 СК України, відповідно до частин першої та другої якої мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

У цій статті закріплюється одна з характерних ознак батьківських прав та обов`язків - їх належність однаковою мірою обом батькам. Концепція рівності ґрунтується на одному з основних принципів сімейного права України - принципі рівності чоловіка та жінки.

Керуючись ст. 7 Сімейного кодексу України відповідно до якого - регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За умов ч.ч. 1, 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

На час розгляду справи домовленості між позивачем та відповідачем з приводу участі відповідача в утриманні дитини не досягнуто, а отже, аліменти підлягають стягненню в судовому порядку в силу ст. 181 Сімейного Кодексу України.

При визначенні розміру аліментів судом враховуються обставини викладені у ст. 182 СК України: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.

За приписами статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з того, що дитина проживає разом із позивачем, у зв`язку з чим цілодобовий обов`язок позивача полягає не тільки у матеріальному забезпеченні дитини, а ще й у постійному вихованні, контролі, враховуючи вік дитини, беручи до уваги обов`язок батьків щодо матеріального утримання дитини, визнання відповідачем позову, виходячи з засад справедливості, добросовісності, розумності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог. З відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.01.2026 року, в силу ст. 191 Сімейного Кодексу України, і до досягнення дитиною повноліття.

Суд визнає необхідним застосувати п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України і допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до положень статті 265 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання про судові витрати.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 223, 247, 258-259, 263–265, 354, 430 ЦПК України, ст.ст. 180-184, 191 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 аліменти на утримання неповнолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.01.2026 року і до повноліття дитини.

Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий, на користь держави (Призначення платежу: отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/, 22030106; код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувач: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 коп.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , (адреса місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомий, (адреса місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

Повний текст рішення суду виготовлений 25.03.2026 року.

Головуючий - суддя О. Г. Деркач