Постанова від 19 березня 2026 р. у справі №636/7338/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636/7338/25

Провадження 3/636/138/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.03.2026 м. Чугуїв

Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Грошова Н.М., розглянувши матеріали, що надійшли від Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: судом не встановлено, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

29.08.2025 до Чугуївського міського суду Харківської області надійшов адміністративний матеріал від Чугуївського РУП Головного управління національної поліції України в Харківській області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 422506 від 14.08.2025, водій ОСОБА_1 , 14.08.2025, о 07:43 год. на 547 км автодороги Київ-Харків-Довжанський, блок-пост «Джерело», керував автомобілем ВАЗ 11113, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор Тексар 280/331. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 звернувся 26.01.2026 до суду із письмовими заперечення у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та просив закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. В клопотанні зазначає, що зважаючи на викладені обставини зазначені у протоколі, вбачається, що поліцейським порушені процесуальні вимоги, щодо обставин складання вказаного протоколу. До протоколу внесені неправдиві відомості, а саме те, що водій керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп`яніння, запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації рухів, порушення мови, підтверджується відеозаписом на якому не вбачається жодного із перерахованих ознак сп`яніння, також, що він керував автомобілем, а не знаходився з ним поруч, коли до мене звернувся співробітник поліції. Також вказує, що йому не були роз`яснені права передбачені статтею 268 КУпАП, тим сам порушені права на захист. Також звертаю увагу, що відповідно з правилами пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справи України від 18 грудня 2018 року № 1026, включення портативного відеоресстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до п завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеоресстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки, але з матеріалів справи вбачається, в матеріалах справи наявні відеозйомки, які зроблені різними технічними засобами. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не містить беззаперечних доказів керування автомобілем із ознаками алкогольного сп`яніння, а ті ознаки, які наведені в протоколи не можливо належним чином перевірити на підставі інших документів, які наявні в матеріалах справи. За таких обставин, протокол не може бути належним та допустимим доказом у даній справі. Зазначає що згідно діючого законодавства, у разі відмови водія від проходження у медзакладі, предметом доведення є не тільки встановлення ознак сп`яніння, а і дотримання поліцейськими порядку направлення водія на стан алкогольного сп`яніння, але в даному випадку у нього не тільки не було ознак сп`яніння, а і було порушено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння і направлення водія до медичного закладу. Факт надання йому направлення для огляду водія ТЗ з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, протоколу про адміністративне правопорушення та направлення водія на медичний огляд для ознайомлення та підписання матеріалами справи не доводиться, а свідки які б могли підтвердили цей факт відсутні, а тому слід визнати, що цей факт стану алкогольного сп`яніння нічим не зафіксовано і не підтверджується. Направлення, яке міститься в матеріалах справи, не вручалося йому на місті. Крім того, відеофіксація проводилася поліцейським частково. Вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази

В судові засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток за адресою, яка зазначена в протоколі, а також шляхом направлення судових повісток в формі SMS-повідомлення на номер телефону вказаний у заяві про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Нормами ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом можливість керування цим транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом.

Згідно з Розділом 1 п. 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, зазначено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.

Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 422506 від 14.08.2025 відносно ОСОБА_1 складено уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст.ст. 256, 266 КУпАП, та положень «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за №1408/27853 (з внесеними змінами). КУпАП. Під час його складання істотних порушень, що тягли б за собою визнання доказів недопустимими, працівниками поліції допущено не було. ОСОБА_1 роз`яснено ст. 63 Конституції України та права передбачені ст. 268 КУпАП України, про що свідчить підпис останнього у протоколі.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).

Незважаючи на позицію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення вимог пункту 2.5 ПДР України та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зазначений висновок суду підтверджується наступними доказами, які досліджені судом та не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 422506 від 14.08.2025;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння;

- відеозаписом, який долучено до матеріалів справи (DVD-диск з написом: «Диск з відеозаписом ч. 1 ст. 130 Новіков») на якому зафіксовано керування ОСОБА_1 транспортним засобом ВАЗ 11113, номерний знак НОМЕР_1 , його зупинку на блокпосту, оголошення ОСОБА_1 працівниками поліції ознак алкогольного сп`яніння, пропозиція працівників поліції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, роз`яснення наслідків відмови, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, повідомлення ОСОБА_1 співробітників поліції про вживання ним вчора алкоголю, роз`яснення прав та оформлення матеріалів.

Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що відеозапис не є безперервним, суд зазначає, що відповідно до п.3.5 Інструкції після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записано безперервно. Проте, цим пунктом та розділом в цілому не визначено, що надання відеозапису як доказу до суду має бути теж безперервним, а з наявних відеозаписів вбачається керування ОСОБА_1 транспортним засобом, його зупинку на блокпосту, оголошення працівниками поліції ознак алкогольного сп`яніння, пропозиція пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому медичному закладі, роз`яснення наслідків відмови, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, роз`яснення прав та оформлення матеріалів.

Відповідно до п. 8 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Зміст вказаного додатку свідчить про те, що таке направлення оформлюється при направлення водія на огляд до закладу охорони здоров`я.

Посилання у клопотанні на невидачу направлення на проходження огляду спростовується матеріалами справи, які містять направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яке було не використано в медичні установі через відмову ОСОБА_1 проходити огляд.

Судом встановлено, що працівники поліції діяли відповідно до вимог, які визначені КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» № 1395 від 07.11.2015.

Щодо інших доводів наведених в обґрунтування клопотання про закриття провадження у справі, слід зазначити, що ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності не за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а внаслідок відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що є іншою окремою формою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. З моменту відмови водія ОСОБА_1 від проходження згідно з установленим порядком огляду на стан алкогольного сп`яніння ним було вчинено закінчене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, після чого поліцейський з дотриманням нормативних положень обґрунтовано зафіксував фактичні обставини цього правопорушення в протоколі.

Так, доводи ОСОБА_1 наведені у клопотанні є лінією захисту та повністю спростовується наданими та дослідженими судом доказами.

Отже, жодних об`єктивних даних, які б спростовували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, судом не встановлено. Будь-яких клопотань зі сторони захисту щодо виклику свідків та витребування доказів до суду не надходило та в судовому засіданні не заявлено.

Відповідно до висновку Велика Палата Верховного Суду від 30.08.2023 у справі № 208/712/19 (провадження № 13-47зво22) суди під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, мають керуватися критеріями дотримання гарантій безсторонності суду, сформульованими ЄСПЛ у справі «Михайлова проти України» від 6 березня 2018 року (заява № 10644/08, пункт 65), визнаній Судом керівною щодо справи «Бантиш та інші проти України» (див. пункт 25 цієї постанови).

Згідно п. 1.10 ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 839879 від 23.03.2025 зазначено, що посвідчення водія не вилучалося та не видавався тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом.

Суд визнає винуватість водія ОСОБА_1 доведеною поза розумним сумнівом та приходить до висновку, що в його водія міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи положення ст. 33 КУпАП, суддя при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 34 КУпАП, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.

При призначенні ОСОБА_1 стягнення, суд враховує те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, приходить до висновку про накладення адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст.40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн. (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», суддя,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік (р/рUA168999980313020149000020001, отримувач коштів ГУК Харківська обл./Харківська обл./21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України(ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 21081300)

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави (стягувач Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок. (р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Згідно з ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, тобто 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Повний текст постанови складено 27.03.2026.

Суддя Н.М. Грошова