Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №644/1469/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Баронін Д. Б.

Справа № 644/1469/26

Провадження № 2/644/2532/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 р. м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Нестеренко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

1.Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Індустріального районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором від 20.08.2018 у розмірі 35762,77 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 28334,31 грн. та заборгованості за простроченим відсотками у розмірі 7428,46 грн., а також судові витрати. В обґрунтування позову представник позивача посилається на порушення відповідачкою умов договору щодо порядку повернення кредитних коштів.

1.2. В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив про розгляд справи без його участі.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. 20.08.2018 ОСОБА_2 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку.

При її підписанні, остання підтвердила свою згоду на те, що в повному обсязі приєднується до Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк» (далі - Умови та правила), які розміщені на офіційному сайті банку в мережі інтернет за адресою privatbank.ua, та які разом із пам`яткою клієнта та тарифами складають договір банківського обслуговування, екземпляр якого відповідачка (отримала) шляхом самостійного роздрукування.

У вищевказаній заяві відсутній розмір кредиту або кредитного ліміту, розмір відсотків за користування кредитом, порядок повернення кредитних коштів тощо.

Крім того, 20.08.2018 ОСОБА_2 також підписала паспорт споживчого кредиту, де викладена інформація умови кредитування, яка може відрізнятися від умов договору про споживчий кредит.

На підтвердження користування кредитними коштами ОСОБА_1 позивачем надано виписку за рахунком відповідачки за період з 25.05.2017 - 16.01.2026, з якої видно, що ОСОБА_1 отримувала кредитні кошти та здійснювала погашення заборгованості.

Згідно з наданим представником позивача розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 станом на 31.08.2019 становить 35762,77 грн., з якої: 28334,31 грн. заборгованість за тілом кредиту, 7428,46 грн. заборгованість за простроченими відсотками.

3. Релевантні джерела права

3.1. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, яка була чинною станом на час підписання відповідачем заяв у 2017 та 2018 роках) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

3.2. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 викладена правова позиція, яка зводиться до того, що відсутні підстави вважати, що при укладенні договору між сторонами банк дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII (в редакції станом на час підписання відповідачем анкети-заяви), в аспекті повідомлення споживача про зміст конкретних Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифів та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору, зі складовими якого він взагалі не був ознайомлений.

Тобто, надані банком Умови та Правила надання банківських послуг не є частиною укладеного між сторонами договору.

Проте, як зазначає Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, то відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

3.3. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 червня 2022 року по справі № 333/5483/20 вказано, що ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Із урахуванням правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, суд доходить висновку про те, що надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг, які були розміщені на веб-сайті банку та могли змінюватися банком в односторонньому порядку, не є частиною укладеного між сторонами договору.

Судом встановлено, що анкета-заява, яка підписана відповідачкою, не містить домовленості сторін про розмір кредиту, розмір відсотків за користування кредитними коштами та посилань на паспорт споживчого кредиту як складову договору.

У Законі України «Про споживче кредитування» вказано, що паспорт споживчого кредиту містить лише інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Отже, паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту. Вказаний паспорт передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.

При цьому суд звертає окрему увагу на те, що паспорт споживчого кредиту є відмінним за своїм змістом та суттю від довідки про умови кредитування, адже довідка про умови кредитування фіксує факт обізнаності позичальника про конкретні умови надання кредиту, в той час як паспорт споживчого кредиту містить орієнтовні умови, про які сторони можуть домовитися або не домовитися в наліній формі у майбутньому. У зв`язку із цим, висновки Верховного Суду, які стосуються підписання позичальником довідок про умови кредитування, в даному випаду застосуванню не підлягають, проте підлягає застосуванню висновок Верховного Суду, який викладений у постанові від 15 червня 2022 року по справі № 333/5483/20.

За таких обставин, саме по собі підписання відповідачкою паспорта споживчого кредиту не підтверджує наявність домовленості сторін щодо розміру відсотків, неустойки та інших умов кредитного договору.

З огляду на зазначене, відсутні підстави вважати, що сторони у письмовому вигляді обумовили розмір процентної ставки, порядок її сплати та зміни, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками в сумі 7428,46 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

4.2. Разом з тим, підписавши заяву та висловивши волевиявлення щодо відкриття банківського рахунку, відповідачка отримала можливість розпоряджатися коштами банку. З виписки по рахунку відповідачки, а також зі змісту банківського розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що відповідачка після отримання картки неодноразово здійснювала операції як щодо зняття коштів з карткового рахунку, так й частково погашала заборгованість за отриманими коштами.

Таким чином, наявні правові підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача суми коштів в розмірі 28334,31 грн., які були отримані відповідачкою та не були нею повернуті.

5.Розподіл судових витрат

5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від 04.02.2026 про сплату судового збору в сумі 2662,40 грн. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково (задоволено 79,23% вимог), суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 2109,42 грн. (2622,40 грн. х 0,7923)

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,12,13,76,141,247,258,263-265,268,273, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код в ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: Україна, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д) заборгованість у розмірі 28334 грн. 31 коп.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код в ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: Україна, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д) судові витрати в розмірі 2109 грн. 42 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Денис БАРОНІН