Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №592/16821/25 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/16821/25

Провадження №3/592/41/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Бичков Ігор Геннадійович, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, РНОКПП НОМЕР_1 , -

В С Т А Н О В И В :

09.10.2025 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 478735 інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Тертичною Катериною Сергіївною. У вказаному протоколі зазначено про те, що 09.10.2025 о 21:34:00 в м. Суми по вул. Сумської тероборони, буд. 53-А водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Pathfinder, реєстраційний номер б/н, у стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за згодою водія ОСОБА_1 за допомогою технічного приладу газоаналізатора Drager Alcotest 6810 A RBL-0470, що підтверджується тестом 2776 від 09.10.2025, з позитивним результатом якого 0,97 проміле водій ОСОБА_1 був згоден, чим порушив п/п “а” п. 2.9. Правил дорожнього руху – керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а. п. 1) .

17.03.2026 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми пояснення по справі про адміністративне правопорушення, із змісту якого вбачається, що ознайомившись з матеріалами справи та наявними в ній доказами, він вважає, що дана адміністративна справа підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 478735 від 09.10.2025 ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за те, що 09.10.2025 о 21:34 у м. Суми по вул. Сумської тероборони, буд. 53-А він керував автомобілем Nissan Pathfinder, реєстраційний номер б/н у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, проводився на місці зупинки транспортного засобу за згодою водія ОСОБА_1 за допомогою приладу Drager Alcotest 6810 ARBL-0470, що підтверджується тестом 2776 від 09.10.2025, з позитивним результатом якого 0,97 ‰ водій ОСОБА_1 згоден, чим порушив п/п “а” п. 2.9. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Він – ОСОБА_1 винним себе не визнає, факт знаходження за кермом автомобіля у нетверезому стані заперечує, а працівником поліції відносно нього були допущені порушення процедури проведення медичного огляду. Ним було досліджено серед іншого відеозапис з боді-камери поліцейського, який був долучений до протоколу. На відео зафіксована дата запису 09.10.2025. Із змісту даного запису вбачається, як працівники поліції зупинили транспортний засіб Nissan Pathfinder, реєстраційний номер б/н. Під час спілкування поліцейський сказав йому, що від нього чує запах алкоголю. Поліцейський запропонував йому пройти огляд на стан сп`яніння. На пропозицію пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою алкотестеру “Драгер” він погодився. Після продуття ним приладу, поліцейський оголоисв результат — 0,97 ‰ (clip-0: 21:52:03) . Не запитуючи, чи погоджується він з результатом, поліцейський направився до службового автомобіля, де склав відносно нього протокол за ч. 1ст. 130 КУпАП. При підписанні акту огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, поліцейський повідомив його про те, що огляд проводився за допомогою алкотестера “Драгер” і за це потрібно поставити підпис, що він і зробив (clip-0: 21:54:08) . Згідно п. 3 розд. І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Проте, слід звернути увагу на те, що наявний у матеріалах справи відеозапис з місця подій не відображає будь-яких ознак алкогольного сп`яніння у нього. Так, на відеозаписі зафіксовано, що на місці зупинки транспортного засобу він має стійку ходу, не порушено рухову сферу та мовну здатність, стан свідомості орієнтований, поведінка врівноважена. Отже, після отримання позитивного результату алкотестеру на місці зупинки транспортного засобу (clip-0: 21:52:03) , працівник поліції, в порушення п. п. 2, 3, 6, 7 розд. І Інструкції, не запитавши у нього, чи згоден він з результатами огляду, склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Якби в нього запитали чи згоден він з таким результатом, то він повідомив би, що ні. На даний час він правдиво повідомляє суд про те, що дійсно випив 2 келиха вина, але це було понад 10 годин до знаходження за кермом транспортного засобу, що, на його переконання, ніяк не впливало на здатність керування транспортним засобом, але можливо залишило запах спирту з ротової порожнини, тоді як прилад Drager Alcotest показує концентрації алкоголю у видихуваному водієм повітрі. Враховуючи викладене, слід зробити висновок про те, що він – ОСОБА_1 фактично не погодився з результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру. При цьому він об`єктивно вважав результат алкотестеру безспірним, оскільки поліцейський не запропонував йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння в найближчому медичному закладі та можливість здати між іншим біологічні зразки, не роз`яснивши, що це є його правом, яке він може реалізувати, якщо не згоден з результатами огляду. Крім того, він звертає увагу на те, що його необізнаність в процедурі проведення огляду при відсутності з боку представника держави зрозумілого роз`яснення відповідних прав на оспорення результату огляду, вчиненого на місці події, може бути розцінена як порушення права на захист. Про це свідчить і те, що він, з огляду на свою юридичну необізнаність, в порівнянні з представником держави, знаходився в уразливому стані, в зв`язку з чим він не знав і не розумів сутність усієї процедури проведення медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння. Вказане свідчить про недотримання працівниками поліції вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП, Інструкції, а також “Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів” , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008. Відтак, в силу положень ч. 5 ст. 266 КУпАП його огляд на стан алкогольного сп`яніння вважається недійсним. Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним і беззаперечним доказом, а викладені в ньому обставини повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду. Також він вважає, що потрібно критично ставитись до акту огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, оскільки на відео зафіксовано, як поліцейський, не оголошуючи його змісту, пропонує йому підписати даний документ про те, що огляд проводився за допомогою приладу Драгер. При цьому поліцейський не запитав у нього, чи згоден він з результатом огляду. Таким чином, у справі відсутні докази, які б поза розумним сумнівом доводили його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 7, 247 КУпАП, він просив закрити провадження у справі відносно нього – ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (вхідний № 10498/26 від 17.03.2026) (а. п. 21-23) .

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 надав пояснення, аналогічні викладеним в клопотанні. Він просив закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо нього – ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова судді, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Згідно п. 7 розд. І, п. п. 8, 9 розд. ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15#Text) .

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v023p710-10#Text) .

Положеннями ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Нормами ч. 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Аналізуючи у сукупності викладені в протоколі обставини, докази по справі, суд встановив, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на винні дії ОСОБА_1 щодо керування ним транспортним засобом у стані сп`яніння.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 130, 247, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 2 ст. 287 КУпАП, до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя Ігор БИЧКОВ