Рішення від 26 березня 2026 р. у справі №591/13140/24 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/13140/24

Провадження № 2/591/2328/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Ніколаєнко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Митник Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу № 591/13140/25 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що 23.04.2019 між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем заяви – анкети до договору про надання банківських послуг. Банк виконав свої зобов`язання шляхом відкриття поточного рахунку з встановленим кредитним лімітом у 100 000 грн., відповідач своїх зобов`язань зі своєчасного повернення коштів не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 29912,35 грн. за тілом кредиту. Просить стягнути з відповідача вказану суму.

Ухвалою суду від 02.01.2025 відкрито спрощене провадження у справі та призначено справу до судового розгляду. 17.04.2025 було ухвалене заочне рішення у даній справі. Ухвалою від 27.08.2025 заочне рішення скасовано та справу призначено до судового розгляду. Розгляд справи відкладався за клопотанням відповідача.

У судове засідання особи, які беруть участь у справі, не з`явились. Про дату, час та місце повідомлені належним чином. Представник позивача у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи без його участі. Відповідач повторно не з`явилась у судове засідання, неодноразово подавала клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подала. У заяві про перегляд заочного рішення, аргументуючи незгоду з ним, вказувала, що надані матеріали, зокрема, заява - анкета, не містять умов договору відносно кредитного ліміту. Матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідача про зміну кредитного лімітуВ заяві - анкеті вказано іншу відсоткову ставку, аніж фактично нараховувалась позивачем. Розрахунок заборгованості не містить суми нарахованих відсотків. Відповідачем 07.03.2025 було погашено борг у розмірі 5 000 грн, однак у наданих розрахунках така операція не відображена. Позивачем не надано доказів видачі відповідачу кредитних коштів. Виписки стосуються кредитного договору №26203303220163, а не договору банківських послуг, як зазначено в заяві-анкеті. Копія кредитного договору №26203303220163 відсутня в матеріалах справи.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків. Судом встановлено, що 23.04.2019 відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (а.с.12). У заяві-анкеті відповідач просила відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні на її ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору, наведених нижче.

Додатку, на який міститься посилання в анкеті - заяві, позивачем не надано.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 29912,35 грн. (тіло кредиту) станом на 25.10.2025. З розрахунку заборгованості вбачається, що протягом періоду з 25.04.2019 по 25.10.2024 нараховувались відсотки за користування кредитними коштами за різними процентними ставками (від 19,2% до 38,4% річних), які погашались за рахунок тіла кредиту. З наданого розрахунку вбачається, що відповідач користувалась кредитними коштами та періодично здійснювала платежі на погашення заборгованості (а.с. 17-20).

Відповідно до наданої виписки за особовим рахунком станом на 25.10.2025 за вказаний період було здійснено зарахувань на суму 31596,62 грн., сума витрат за цей період зазначена на рівні 31064,02 грн (а.с. 39-65). Крім того, відповідачем 07.03.2025 було погашено нараховану позивачем заборгованість у розмірі 5 000 грн. (а.с. 154)

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України).

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч. 1, ч. 2 ст. 633 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані позичальнику умови кредитного договору решта складових кредитної угоди не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з позичальником кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Встановлені судом обставини свідчать, що між сторонами дійсно виникли правовідносини позики і письмовими доказами у справі доведено, що позичальник користувався кредитними коштами позивача.

Разом з тим, суд вважає безпідставними доводи позивача щодо того, що надані до суду Умови і правила надання банківських послуг складають між сторонами Договір про надання банківських послуг, оскільки суду не доведено що саме був ознайомлений відповідач, підписуючи Анкету-заяву, суду не надано доказів, які б фіксували дату ознайомлення і погодження позичальника із запропонованими у цьому документ умовами кредитування.

Відповідно до визначень, що містяться в ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»: електронна комерція – відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір – домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За положеннями ст. 12 вказаного Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Проте, надані позивачем Умови і правила надання банківських послуг, Тарифи, Таблиця обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту, не підписані відповідачем ані фізичним підписом ані відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Надана анкета – заява не містить положень стосовно порядку та розміру нарахування відсотків за користування кредитними коштами а також порядку та строків їх погашення. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Відтак, за відсутності в укладеному кредитному договорі умов щодо обов`язку сплати і розміру процентів за використання кредитних коштів, відповідальності за прострочення повернення боргу, законних підстав для нарахування процентів за користування кредитом та нарахування пені позивач не мав. Також позивач не мав законних підстав для погашення нарахованих процентів за рахунок тіла кредиту, збільшення у зв`язку зі збільшенням суми тіла (враховуючи включені до нього відсотки) кредитного ліміту та подальшого нарахування відсотків на збільшене за рахунок відсотків тіло кредиту.

Таким чином, суми надходжень від позичальника, які банком були безпідставно розподілені на погашення відсотків та оплату штрафів і пені, мали зараховуватись лише на погашення тіла кредиту. Як вбачається з розрахунку заборгованості банком було самостійно збільшено тіло кредиту за рахунок погашених відсотків.

З розрахунку заборгованості відповідача вбачається, що у спірному періоді відповідач активно користувався кредитними коштами та періодично здійснював платежі на погашення заборгованості.

З виписки по особовому рахунку вбачається, що у спірному періоді (з 29.11.2017 по 25.04.2022) відповідачем поповнено рахунок на загальну суму 31596,62 грн., сума витрат за цей період зазначена на рівні 31064,02 грн (а.с. 39-65). Крім того, відповідачем 07.03.2025 було погашено нараховану позивачем заборгованість у розмірі 5 000 грн. (а.с. 154)

При цьому суми надходжень від позичальника мали зараховуватись лише на погашення тіла кредиту (без урахування нарахованих відсотків), а штрафні санкції на суму боргу були нараховані безпідставно.

Враховуючи, що відповідачем сплачено позивачу коштів більше, ніж отримано, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 200, 247, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити у зв`язку з необгрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного тексту. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 27.03.2026.

Суддя О.О. Ніколаєнко