Вирок від 29 березня 2026 р. у справі №513/26/26 — Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/26/26

Провадження № 1-кп/513/89/26

Саратський районний суд Одеської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в селищі Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області кримінальне провадження за № 12025162240001515 від 07 листопада 2025 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Мелітополь, Запорізької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, начальник контрольно-технічного пункту військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший сержант»,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , обвинувачується у тому, що він, будучи військовослужбовцем та проходячи службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді начальника контрольно-технічного пункту, у військовому званні «старший сержант», діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та свідомо бажаючи їх настання, будучи достеменно обізнаним із постановою Сарастького районного суду Одеської області від 05 червня 2025 року у справі №513/551/25, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік, яка набрала законної сили 22 вересня 2025 року, нехтуючи вказаною судовою забороною, 06 листопада 2025 року о 10 годині 40 хвилин, здійснював керування транспортним засобом - автомобілем марки «DODGE» моделі «CALIBER», реєстраційний номер НОМЕР_2 рухаючись на перехресті вулиць Соборна та Ігнаца Ліндла в с-ще. Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області, до моменту його зупинення співробітниками поліції.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, визнав повністю, за викладених в обвинувальному акті обставин, щиро розкаявся. Також, зазначив, що була службова необхідність, водія не знайшов, була лише охорона, але оскільки треба було їхати сів за кермо. Він був обізнаний із постановою Саратського районного суду Одеської області, але сів за кермо, проїхав 400 метрів, і його зупинили працівники поліції.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 382 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження, в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясував правильність розуміння учасниками судового процесу змісту цих обставин, з`ясував чи немає сумнівів в добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Отже, суд дійшов переконання про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого останнім кримінального правопорушення, яке у відповідності до положень частин другої та п`ятої статті 12 КК України класифікується як нетяжкий злочин (ч.1 ст.382 КК України), особу винного, його вік, сімейний стан, зокрема те, що на утриманні обвинуваченого перебувають двоє дітей, стан здоров`я, позитивну характеристику за місцем служби, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, а також обставини, які пом`якшують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно з ч.1 ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , у відповідності до вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.

З огляду на викладене, та виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації та приймаючи до уваги, що покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу, суд у даному конкретному випадку вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у межах санкції статті ч.1 ст.382 КК України у виді штрафу, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися. Речові докази відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 374 КПК України, ст. ст. 50, 65, 66, 67, 382 КК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1