Постанова від 25 березня 2026 р. у справі №609/1165/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 609/1165/25Головуючий у 1-й інстанції Харлан М.В.

Провадження № 33/817/98/26 Доповідач - Сарновський В.Я.

Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2026 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Шкільняка Б.М. на постанову Шумського районного суду Тернопільської області від 29 січня 2026 року,-

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Згідно постанови, ОСОБА_1 , 13.11.2025 р., близько 20.57 год., в м. Шумськ по вул. Українська керував транспортним засобом марки «HONDA CR-V», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «DRAGER Alcotest 6820 ARLK - 0005». Водій із результатом не згідний. Також огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі - Кременецька опорна лікарня. Висновок лікаря №72. Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9А Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі та доповненнях до неї захисник ОСОБА_1 - адвокат Шкільняк Б.М. просить скасувати постанову Шумського районного суду Тернопільської області від 29 січня 2026 року та закрити провадження у справі. Свої вимоги мотивує тим, що:

сам по собі протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими доказами, не є доказом на доведення вини у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КупАП;

в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б свідчили про необхідність зупинки керованого ОСОБА_1 транспортного засобу із підстав, передбачених ст.35 ЗУ “Про Національну поліцію”;

висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13 листопада 2025 року є недійсним, так як лікар КНП “Кременецька опорна лікарня” ОСОБА_2 станом на дату проходження медичного огляду ОСОБА_1 , не мала права проводити такий огляд, оскільки в порушення вимог Інструкції не пройшла тематичне удосконалення за відповідною програмою, згідно з чинним законодавством.

Заслухавши доводи захисника Шкільняка Б.М., який просив задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, провівши апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_1 , оскільки той є військовослужбовцем і не може взяти участі в судовому засіданні, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В оскарженій постанові судом першої інстанції встановлено і в апеляційній скарзі не оспорюється, що ОСОБА_1 , 13 листопада 2025 року, близько 20.57 год., в м. Шумськ по вул. Українська керував транспортним засобом марки «HONDA CR-V», д.н.з. НОМЕР_1 .

Однак, матеріали справи не містять належних і допустимих, тобто зібраних з дотриманням вимог закону, доказів порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, як підстави зупинки його автомобіля.

Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції при розгляді цієї справи залишив поза увагою вказані обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення питання винуватості ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.

Так, статтею 35 Закону України "Про Національну поліцію" (далі за текстом — Закон про поліцію) передбачено вичерпний перелік підстав, за яких поліцейський має право зупиняти транспортні засоби.

Даний перелік передбачає такі випадки: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

В матеріалах справи відсутні об`єктивні дані на підтвердження того, що у працівників поліції була законна підстава для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

Зокрема, у матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували факт порушення водієм Правил дорожнього руху або наявність інших обставин, передбачених статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» як підстав для зупинки транспортного засобу, оскільки до справи не долучено ні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, ні рапорту поліцейського, ні будь-яких інших процесуальних документів, у яких було б зазначено причину зупинки транспортного засобу.

Крім того, досліджений у судовому засіданні відеозапис, долучений до матеріалів справи, також не містить відомостей про причину зупинки транспортного засобу, а працівники поліції під час спілкування з водієм не повідомили йому підставу такої зупинки.

Таким чином, з наданих суду доказів неможливо встановити, що обмеження права особи на свободу пересування і зупинка транспортного засобу були здійснена на підставах, визначених законом, оскільки в даному випадку працівниками поліції належним чином не задокументовано і не долучено до матеріалів справи допустимих і достатніх доказів на підтвердження законності зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 згідно з ст.35 Закону України “Про Національну поліцію”.

Згідно з ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. Відповідно до широкого розуміння доктрини «плодів отруєного дерева» будь-яке винне порушення поліцейськими конституційних прав громадян, що має зв`язок із самим процесом виявлення, вилучення і фіксації доказів, тягне втрату останніми юридичної сили. Тобто, це означає безумовну недопустимість доказів при будь-якому порушенні встановленого порядку збирання доказів незалежно від характеру і ступеня. У вузькому сенсі доктрина «плодів отруєного дерева» зводиться до заборони використання даних, отриманих на підставі або з використанням доказів визнаних недопустимими.

Отже, внаслідок порушення права особи на свободу пересування і зупинку автомобіля без визначених законом підстав судом не можуть бути визнані як допустимі докази, що були зібрані посадовими особами поліції під час оформлення щодо ОСОБА_3 матеріалів справи про адміністративне правопорушення, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження в цій справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суд першої інстанції не дотримався вимог ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП про всебічне, повне та об`єктивне дослідження обставин вчиненого адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим оскаржена постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закриттю за відсутності в його діях складу цього адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Шкільняка Б.М. - задовольнити.

Постанову Шумського районного суду Тернопільської області від 29 січня 2026 року - скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя