Вирок від 29 березня 2026 р. у справі №607/22933/24 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2026 Справа №607/22933/24 Провадження №1-кп/607/450/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарях с/з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, матеріали кримінального провадження №12023211040002736 від 27 листопада 2023 року про обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Монилівка, Зборівського району Тернопільської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_7 ,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно абзацу п`ятого статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Верховною Радою України 24.02.2022 прийнято Закон України «Про затвердження указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ, яким затверджено указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилини 24.02.2022 строком на 30 діб. Надалі, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався і діє дотепер.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, оголошено провести загальну мобілізацію. Мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом. Строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався і діє дотепер.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», початком проходження служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України -для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Встановлено, що у обвинуваченого ОСОБА_5 після введення воєнного стану в Україні, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, виник кримінально-протиправний умисел на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Зокрема, обвинувачений ОСОБА_5 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , був військовозобов`язаним та придатним до військової служби, згідно довідки військово-лікарської комісії від 12.10.2023 № 2/6511, та не мав відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» права на відстрочку від привозу на військову службу за мобілізацією.

Обвинувачений ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи негативні наслідки, переслідуючи мету ухилитися від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в умовах особливого періоду, в порушення вимог вищевказаних нормативно-правових актів, будучи належним чином повідомленим у встановленому законом порядку про наслідки неявки за викликом, отримавши особисто під особистий підпис о 12 годині 30 хвилин, 12.10.2023 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ) повістку з вимогою прибути 15.10.2023 о 19 годині 00 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_3 для відправки у складі команди до навчального центру військової частини НОМЕР_2 для проходження військової служби у Збройних силах України за призовом під час мобілізації, на особливий період, будучи придатним за станом здоров`я для проходження військової служби та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, без поважних на те причин, не прибув у визначений у повістці день та час.

Умисні дії, обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані за ст.336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав та показав суду, що 12.10.2023 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 отримав повістку з вимогою прибути 15.10.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для відправки до військової частини для проходження військової служби у Збройних силах України за призовом під час мобілізації, на особливий період. За висновком ВЛК він визнаний придатним до військової служби, який не оскаржував. Відсторчки не мав, 15.10.2023 за медичною допомогою не звертався до закладу охорони здоров`я. 15.10.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_3 він не прибув, відмовившись від призову на військову службу під час загальної мобілізації, оскільки вважає, що за станом здоров`я, який є незадовільним, він не може виконувати бойові завдання. В той же час він усвідомлює, що скоїв злочин і розкаюється у вчиненому.

Окрім, визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, його винуватість підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами, отриманими стороною обвинувачення у передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.

Зокрема, свідок ОСОБА_8 під час його допиту у судовому засіданні показав, що є військовослужбовцем. В період з кінця 2021 року по середину 2024 року він обіймав посаду офіцера мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 . Серед кола його посадових обов`язків входило вручення повісток військовозобов`язаним для відправки у складі команди до навчального центру військової частини для проходження військової служби у Збройних силах України за призовом під час мобілізації, на особливий період. Усім військовозобов`язаним, яким він вручав повістки, роз`яснював відповідальність за ст.336 КК України. У разі неявки особи за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 , юридичний відділ передавав відповідні матеріали до правоохоронних органів.

Також судом безпосередньо у судовому засіданні були досліджені надані стороною обвинувачення письмові докази, які зібрані у визначеному чинним законодавством порядку, є належними та допустимими, та у своїй сукупності підтверджують вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Зокрема, винуватість ОСОБА_5 підтверджується такими доказами:

-даними повідомлення про кримінальне правопорушення від 23.11.2023 №12689, яке зареєстроване в ЖЄО Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області 27.11.2023 №35825 про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України;

-даними облікової картки до військового квитка НОМЕР_3 на особу ОСОБА_5 із зазначенням персональних даних, військового звання, категорії та групи обліку, складу, посади, даних про проходження вйськової служби, військової спеціальності, дати складання присяги, медичного висновку від 12.10.2023 про придатність до військової служби;

-даними довідки медичного огляду військовозобов`язаного для визначення ступеня придатності до військової служби №5301 від 12.10.2023, за висновком якої ОСОБА_5 придатний до військової служби;

-даними довідки ВЛК №2/6511 від 12.10.2023, за висновком якої ОСОБА_5 придатний до військової служби;

-даними розписки про отримання повістки на відправку від 12.10.2023, згідно якої ОСОБА_5 повідомлений про обов`язок прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 15.10.2023 о 19 год;

-даними витягу від 12.10.2023, згідно якого ОСОБА_5 ознайомлений з положеннями ст.336 КК України;

-даними облікової картки НОМЕР_4 до військового квитка серії НОМЕР_3 , згідно яких ОСОБА_5 визнаний придатним, за висновком командування в/частини про використання у воєнний час – 543810А (старший оператор Комплексів автоматизованого управління радіотехнічними засобами перешкод. Всі види Збройних Сил України, родів військ і служб, для яких не визначені особливі вимоги щодо проходження військової служби);

-інформацією департаменту охорони здоров`я Тернопільської обласної військової адміністрації №6996/15-01 від 29.12.2023, з якої вбачається, що ОСОБА_5 у період з 12.10.2023 по дату надання інформації за медичною допомогою в заклади охорони здоров`я області не звертався та не перебував на психіатричному і наркологічному обліках;

-інформацією управління соціальної політики Тернопільської міської ради №27852-Ю/2023 від 18.12.2023, з якої вбачається, що ОСОБА_5 не перебуває на обліку, як одержувач державних допомог та компенсацій в т.ч. по догляду за особою з інвалідністю чи особою похилого віку та допомоги на дітей, які знаходяться під опікою;

-інформацією Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи №418 від 21.12.2023, з якої вбачається, що ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 особами з інвалідністю не визнавалися;

-інформацією головного управління пенсійного фонду України в Тернопільській області №1900-0704-8/46963 від 25.09.2024, з якої вбачається, що станом на 25.09.2024, згідно даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, інформація про громадянина ОСОБА_5 – відсутня;

-інформацією релігійної організації «Релігійний Центр Свідків Єгови в Україні» №15989 від 25.09.2024, відповідно до якої ОСОБА_5 не є Свідком Єгови;

-висновком судово-психіатричної експертизи №806 від 17.10.2024, з якого вбачається, що в період, який відноситься до інкримінованого йому злочину ОСОБА_5 психічними захворюваннями чи тимчасовими розладами психічної діяльності не страждав, міг давати звіт своїм діям та керувати ними.

В даний час ОСОБА_5 психічними захворюваннями не страждає, може давати звіт своїм діям та керувати ними.

ОСОБА_5 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.

За таких обставин суд, допитавши обвинуваченого та свідка, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину за ст. 336 КК України доведена «поза розумним сумнівом» і знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження.

Аналізуючи доводи сторони захисту щодо формального висновку військово-лікарської комісії про придатність обвинуваченого до військової служби, суд вважає їх помилковими, такими, що не узгоджуються з дослідженими доказами в кримінальному провадженні, оскільки під час проходження військово-лікарської комісії, обвинувачений ОСОБА_5 після особистого огляду кожним лікарем ВЛК отримав відомості про стан свого здоров`я. Лише після цього, за наслідками оцінки сукупності діагностованих захворювань головою ВЛК та її членами визначена ступінь придатності особи до військової служби. Наявність ряду захворювань, діагностованих комісією та повідомлених безпосередньо ОСОБА_5 була врахована військово-лікарською комісією з наданням висновку про його придатність та віднесення обвинуваченого до категорії придатних до військової служби.

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ст.336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого – визнання вини.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є нетяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, його стан здоров`я, не перебуває на обліку у лікарів нарколога, психіатра.

Суд також бере до уваги те, що ОСОБА_5 , будучи військовозобов`язаним, повідомленим у передбаченому законом порядку про призов на військову службу під час загальної мобілізації, а також про наслідки відмови бути призваним та проходити військову службу під час загальної мобілізації, достовірно знаючи про загальну мобілізацію, будучи визнаним придатним до військової служби, не маючи відстрочки від призову, не прибув у визначений в повістці день та час.

Крім цього, суд враховує те, що ОСОБА_5 в період воєнного стану при оголошеній загальній мобілізації умисно проігнорував своїм конституційним обов`язком по захисту Батьківщини, та враховує суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, а також той факт, що на території України введений воєнний стан, а тому злочин пов`язаний із ситуацією, яка наразі склалася в країні, збройною агресією російської федерації та конституційним обов`язком кожного громадянина, останній скоїв умисний нетяжкий злочин, але який створює в очах громадян та суспільства в цілому, негативне враження безладдя, безкарності, тим паче під час введеного на всій території України воєнного стану та мобілізації, оскільки відмова від захисту Батьківщини, свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, що може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави та в умовах воєнного стану є неприпустимим.

Вищенаведені обставини унеможливлюють виправлення обвинуваченого без реального відбуття покарання в умовах ізоляції від суспільства.

При призначенні покарання ОСОБА_5 необхідного і достатнього для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, суд, керуючись вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, вищенаведені відомості про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, і вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених санкцією ст.336 КК України.

Призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання в мінімальних межах санкції статті 336 КК України з реальним його відбуванням відповідатиме принципам законності, індивідуалізації та справедливості, буде необхідним та достатнім для його виправлення, змусить в майбутньому додержуватись положень закону України про кримінальну відповідальність і позбавить можливості вчиняти нові злочини, цілком відповідатиме вимогам та цілям, передбаченим ст.ст.50, 65 КК України.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст.75 КК України, або ж застосування ст.69 КК України, чи норм ст.69-1 КК України до обвинуваченого ОСОБА_5 , суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Початок строку відбування покарання відраховувати з дня приведення вироку до виконання.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяОСОБА_1