Суд: Гусятинський районний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 23 березня 2026 р.
Справа: №608/982/25
Суддя: Митражик Е. М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" березня 2026 р. Справа № 608/982/25
Провадження № 2/596/38/2026
Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Митражик Е.М.
при секретарі судового засідання Кузик М.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гусятин в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» - Рассказов Д.І. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача в користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №03.10.2024-100001297 від 03.10.2024 року у розмірі 9 300,00 гривень та судового збору.
Посилається на те, що 03 жовтня 2024 року між сторонами укладено кредитний договір №03.10.2024-100001297, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 3 000 грн., строком на 140 днів. Відповідач 03.10.2024 року підписав Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 3000 грн., а отже акцептовано умови Договору. Позичальник ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору №03.10.2024-100001297 пройшла ідентифікацію шляхом використання Системи ВаnкID Національного банку. Під час ідентифікації Позичальника - ОСОБА_1 з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи. Відповідно до Договору від 03.10.2024 року та квитанції про перерахунок коштів Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 3 000 грн. строком на 140 днів, а ОСОБА_1 03.10.2024 року отримано кредитні кошти у розмірі 3 000 грн. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконано в повному обсязі. Відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на момент пред`явлення позову утворилась заборгованість у розмірі 9 300,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3 000,00 грн., по процентам в розмірі 4 200,00 грн., комісії у розмірі 600,00 грн., по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання, у розмірі 1 500,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Враховуючи викладене, позивач просить стягнути на його користь з ОСОБА_1 зазначену суму заборгованості за кредитом і судові витрати у справі.
Ухвалою судді Гусятинського районного суду Тернопільської області від 05.06.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження.
25 червня 2025 року від представника відповідача адвоката Студеної М.М. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позову відмовити повністю. Посилається на те, що відповідач не укладала з позивачем кредитний договір від 03.10.2024 року № 03.10.2024-100001297 на суму 3 000 грн. та коштів не отримувала. Про те, що вона повинна сплатити кредит, відсотки та пеню дізналась з ухвали Гусятинського районного суду про відкриття провадження у справі, яку вона отримала поштою 10 червня 2025 року. Вважає, що мали місце щодо неї шахрайські дії, оскільки в жовтні 2024 року, можливо 03 жовтня до неї на тоді діючий телефон - НОМЕР_1 подзвонила невідома особа і представилась працівником Київстару. Повідомила, що для того, щоб не було проблем з продовженням дії її сім карти, їй необхідно набрати комбінацію цифр, яку їй пропонувала особа, що відповідачка і зробила. Після цього, її телефон був заблокований. При зверненні в офіс Київстару дізналась, що картка її не підлягає відновленню. Вона купила нову сім карту, якою користується досі. Вже після отримання ухвали суду в даній цивільній справі зрозуміла, що тоді до неї дзвонив шахрай і таким чином взяв кредит на її ім`я. 17 червня 2025 року вона повідомила про вказану подію в поліцію. В матеріалах цивільної справи зазначено телефон відповідачки, який на даний час не діє, оскільки саме 03.10.2024 року від був заблокований. Також вказано банківську карту - НОМЕР_2 , на яку було переказано кошти в сумі 3000 грн., однак даної банківської картки в неї ніколи не було і на даний час немає. Жодних коштів від позивача на жодну належну їй банківську карту вона не отримувала.
01 липня 2025 року від представника ТОВ «Споживчий центр» Ларіонова К.О. до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій просить позовні вимоги задоволити повністю. Посилається на те, що відповідачем не надано докази, які би стосувалися предмету доказування на підтвердження не укладення та не виконання умов кредитного договору. Відповідач не заперечує, що вказаний засіб зв`язку, а саме: номер телефону НОМЕР_1 належить йому, або що на час укладення спірних договорів він втратив вказаний засіб зв`язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування. Позивачем було перераховано кошти на картковий рахунок відповідача, номер якого зазначено ним у кредитному договорі (заявці), за допомогою інтернет еквайрингу - Liqpay, що підтверджується квитанцією про перерахування коштів, чим позивач виконав свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі. До суду було надано електронні докази в паперовій формі (роздруківка тексту заявки кредитного договору №03.10.2024-100001297, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцент) кредитного договору №03.10.2024-100001297), підписані одноразовим ідентифікатором «Е114», які містить номер особистого електронного платіжного засобу Відповідача, а саме: НОМЕР_6. Зазначаючи у відзиві про відсутність доказів перерахування кредитних коштів, представник відповідача не надав до суду виписки по рахунках відповідача в банківських установах, у тому числі по рахунку НОМЕР_7, який відповідач зазначив в договорі, як номер особистого платіжного засобу, на спростування доказів, наданих стороною позивача, хоча такий обов`язок передбачений статтею 81 ЦПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У судове засідання представник позивача ТОВ «Споживчий центр» не з`явився, в резолютивній частині позовної заяви зазначив про розгляд справи за відсутності їх представника, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 , її представник адвокат Студена М.М. в судове засідання не з`явилися, в відзиві на позовну заяву зазначила про розгляд справи без її участі. Відповідачка подала до суду заяву про слухання справи в її відсутності, відзив на позовну заяву підтримує повністю та просить суд в позові відмовити повністю.
Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступні обставини.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав. Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.
Як вбачається з матеріалів справи та відповідно до позовних вимог, 03 жовтня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 03.10.2024-1000001297, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора Е114 (а.с.21-27). Відповідно до умов договору, сума кредиту - 3000 грн, строк на який надається кредит - 140 днів з дати його надання (03.10.2024); дата повернення кредиту - 19.02.2025 (пункти 1-4). Продовження строку кредитування/строку виплати кредиту/ строку договору не передбачено (п.5). Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (п.6). Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі - "Комісія", економічна сутність - плата за надання Кредиту) - 20% від суми Кредиту та дорівнює 600 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту (п.7).
Пунктом 12 визначено графік платежів, який передбачає дати початку та закінчення кожного з чергових періодів користування кредитом, а також суми, які підлягають до сплати в кожний період. Неустойка - 30 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання (п.15).
Звертаючись до суду ТОВ «Споживчий центр» вказувало на те, що кредитодавець належним чином виконав своє зобов`язання щодо своєчасного та повного надання обумовленої сторонами суми кредиту. В свою чергу позичальниця ОСОБА_2 своїх зобов`язань по поверненню кредитних коштів, сплати відсотків та комісії не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість, яку відповідачка в добровільному порядку не повертає.
Позивач на підтвердження позовних вимог щодо надання грошових коштів відповідачці у розмірі 3000 грн посилається на довідку ТОВ «Універсальні Платіжні рішення» від 01.05.2025 № 99-0105, згідно якої 03.10.2024р. о 13:33 год. на номер картки № НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 527371462, здійснено переказ грошових коштів за договором кредиту № 03.10.2024-100001297.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За положеннями ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Як вбачається із відзиву, відповідач заперечує факт укладення кредитного договору та, відповідно, отримання грошових коштів.
Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в статті 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
За клопотанням представників сторін ухвалою суду від 18 лютого 2026 року витребовувалась інформація у АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» - чи емітувалась (видавалась) банківська картка № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 ; якщо ні, то на кого; - прізвище, ім`я, по-батькові отримувача грошових коштів, перерахованих на карту № НОМЕР_2 , видану АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» на яку були 03.10.2024 р. перераховані грошові кошти в сумі - 3000,00 грн.; - інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_2 за 03.10.2024 р.
Крім того, у оператора телекомунікацій рухомого зв`язку ПрАТ «Київстар» інформація, а саме:- чи був телефонний номер НОМЕР_1 , зареєстрований в ПрАТ «Київстар» за абонентом ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , заблокований 03 жовтня 2024 року? Якщо так, то на якій підставі і в зв`язку з якими обставинами?
На виконання ухвали суду АТ «Райффайзен Банк» надало інформацію про те, що банківська картка № НОМЕР_2 , не емітована на ім`я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_4 , емітована на ім`я ОСОБА_3 . З виписки по рахунку слідує, що дійсно 03.10.2024р. на вказану карту були зараховані грошові кошти в сумі 3000,00 грн.(а.с.81-82)
Вказані обставини свідчать про те, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) картка № НОМЕР_2 , (яка зазначена в кредитному договорі №03.10.2025-100001297 та довідці ТОВ «Універсальні Платіжні рішення» від 01.05.2025 № 99-0105) не емітувалась, а отже відповідачка не могла отримати кредитні кошти на вказану кредитну карту та ними користуватись. Доводи відповідача щодо можливих шахрайських дій, які мали місце 03 жовтня 2024 року після дзвінка до неї невідомої особи на тоді діючий телефон - НОМЕР_1 , після розмови з яким та набранням запропонованої комбінації цифр, телефон був заблокований та картка Київстару не підлягала відновленню, підтверджуються наступним.
На виконання ухвали Гусятинського районного суду Тернопільської області від 18.02.2026 року про витребування, ПрАТ «Київстар» надало інформацію про те, що електронні комунікаційні послуги по телефонному номеру НОМЕР_5 станом на 03.10.2024 року надавались на умовах передплаченої форми обслуговування ПрАТ «Київстар» знеособлено (анонімно), без укладання письмового договору або реєстрації, відповідно до "Порядку ідентифікації кінцевих користувачів послуг", затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку від 07.12.2022 р. № 235 та за жодною особою, зокрема за гр. ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , номер зареєстрований не був.
Згідно з даними, наданим відповідальним структурним підрозділом Компанії, 03.10.2024 року телефонний номер НОМЕР_5 було заблоковано фахівцями ПрАТ «Київстар» на підставі наявності ознак порушення підпунктів 3 та 14 п.36 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 року №295 та п. 3.1 Умов надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар», що діяли на той час(а.с.84). Згідно Талону повідомлення єдиного обліку 5754 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію від 27.06.2025 року, Чортківським РУП ГУНП в Тернопільській області зареєстровано заяву ОСОБА_1 про те що невідома особа через мобільний телефон заявниці у жовтні місяці оформила кредит на 3000 грн. на ім`я заявниці(а.с.42).
Як вбачається з матеріалів справи кредитний договір № 03.10.2024-100001297 було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразових ідентифікаторів.
У даній справі відсутні докази того, що саме відповідачка будь-яким способом застосувала ідентифікатор електронного підпису, так і факт отримання саме відповідачем цього одноразового ідентифікатора, а також відсутні докази реєстрації відповідача у інформаційно-телекомунікаційній системі позивача.
Виходячи з вищевикладених обставин, суд вважає недоведеним, що вказаний кредитний договір було підписано саме позичальником ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатору Е114, а також не доведено належними доказами, що позивачем було перераховано кредитні кошти в сумі 3000,00 грн. відповідачці, оскільки картка № НОМЕР_2 їй не належить та кошти нею не отримані, іншого стороною позивача не доведено. Враховуючи наведене, дослідивши представлені докази, суд прийшов до висновку що в задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, в зв`язку з відмовою в позові, понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 614, 627, 629, 1048-1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13 81, 89, 141, 223, 263, 265, 274, 279, 354-355 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (адреса: 01032, м. Київ, вулиця Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833), в інтересах якого дії представник Павленко Дмитро Олександрович (на підставі довіреності №2705/25-16 від 27.05.2025 року) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), в інтересах якої діє адвокат Студена Марія Михайлівна (на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВО №1094104 від 12.06.2025 року) про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлений 30 березня 2026 року.
Суддя Гусятинського районного суду
Тернопільської області Елла МИТРАЖИК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua