Суд: Жовківський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису)
Дата: 02 березня 2026 р.
Справа: №444/4797/25
Суддя: Олещук М. М.
Справа № 444/4797/25
Провадження № 2/444/536/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне повне)
03 березня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Олещук М. М.,
секретаря судового засідання Мачіха Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовківської державної нотаріальної контори, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", про скасування заборони відчуження об’єкту нерухомого майна, -
В С Т А Н О В И В :
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Колошкін Ігор Анатолійович звернувся до суду з позовом до відповідача Жовківської державної нотаріальної контори, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", про скасування заборони відчуження об’єкту нерухомого майна, а саме, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 : тип обтяження - заборона на нерухоме майно; реєстраційний номер обтяження 4148833 від 01.12.2006; підстава виникнення - повідомлення Львівського Будбанка СРСР 83 від 12.05.1986; особа, майно/права якої обтяжуються – ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 ).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в жовтні 2025 року позивачка – ОСОБА_1 оформила приватизацію належного їй будинку по АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав від 17.10.2025.
Однак, коли позивачка звернулась до нотаріуса з питань оформлення заповіту на вказаний будинок, то від нотаріуса довідалась, що існує заборона відчуження нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , яка зареєстрована 01.12.2006 за номером 4148833 Жовківською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення 83 від 12.05.1986 Львівського Будбанку.
Вказане робить неможливим посвідчення будь-яких правочинів щодо відчуження вказаного будинку.
З огляду на те, що позивачка заперечує будь-які відносини з Будбанком у 1986 році, 23.10.2025 до Жовківської нотаріальної контори було подано Адвокатський запит з проханням надати інформацію щодо вказаної заборони (копія Адвокатського запиту з відміткою про отримання додається). Однак, незважаючи на неодноразові нагадування, керівник нотаріальної контори відмовилась надати будь-яку інформацію, заявивши, що в конторі не має жодних відомостей.
У зв`язку з цим адвокатом було подано Адвокатський запит до Львівського державного нотаріального архіву.
Однак, завідувач архіву листом від 11.11.2025 відмовила у наданні інформації адвокату, роз`яснивши, що таку інформацію надасть тільки на вимогу суду. В усній розмові до відома адвоката доведено про відсутність будь-яких письмових документів на підтвердження підстави для реєстрації заборони відчуження майна.
З огляду на викладене, єдиним способом захисту законних прав і інтересів позивача є звернення до суду з даним позовом про скасування вищезазначеної заборони. Позивач зазначає, що наявність заборони відчуження накладеної на її майно, порушує її право вільно розпоряджатися своєю власністю, а відтак, захистити своє право вона може лише у судовому порядку. Просить позов задовольнити.
22.12.2025 року ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Підготовче судове засідання призначено на 29.01.2026 року.
29.01.2026 року ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду на 03.03.2026 року.
В судове засідання позивач не прибула, однак представник позивача адвокат Колошкін І.А. подав письмову заяву, в якій просив розгляд справи по суті 03.03.2026 року провести без участі позивача та її представника на підставі наданих суду доказів за відсутності будь-яких заперечень з боку відповідачів. Позивач та її представник не заперечують проти ухвалення судом заочного рішення.
Представник відповідача - Жовківської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду подано листа, в якому нотаріальна контора просить розгляд справи проводити за відсутності її представника. Відзиву на позов не подано.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомлено.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача належить задовольнити з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено наступні обставини.
Із копії паспорта заявника ОСОБА_1 встановлено, що заявник народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 10.08.2000 року (арк.спр.5).
Із копії витягу з Державного реєстру речових прав № витягу 448778137 від 22.10.2025 року встановлено, що закінчений будівництвом об’єкт житловий будинок садибного типу, загальна площа 92,8 кв.м., житлова 51 кв.м., АДРЕСА_1 , зареєстровано право власності за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , країна громадянства: Україна (арк.спр.17).
Із листа КП ЛОР «Шептицьке МБТІ» від 23.09.2025 року встановлено, що станом на 31.12.2012 року, виключно із матеріалів інвентаризаційної справи, реєстрація права власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 – не проводилася. Згідно нового адміністративно-територіального устрою України – село Магерів належить до Добросинсько-Магерівської територіальної громади Львівського району Львівської області (арк.спр.19).
Із копії листа завідувача Львівським державним нотаріальним архівом встановлено, що на адвокатський запит повідомлено, що для отримання необхідної інформації, пропонують особі, щодо якої вчинялася нотаріальна дія, особисто звернутись до Львівського державного нотаріального архіву або уповноважити будь-яку особу нотаріально посвідченою довіреністю з правом отримання необхідної інформації, попередньо зателефонувавши за нижче вказаним номером для визначення дати та часу прибуття на прийом до нотаріального архіву (арк.спр.21).
Як встановлено із архівного запису обтяження на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 : тип обтяження - заборона на нерухоме майно; реєстраційний номер обтяження 4148833 від 01.12.2006; підстава виникнення - повідомлення Львівського Будбанка СРСР 83 від 12.05.1986 (арк.спр.23).
Відповідно до ч. ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Позов про звільнення майна з-під арешту може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Відповідно до ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема: припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно зі ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Стаття 321 ЦК України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Будь-яке втручання у мирне володіння майном має супроводжуватися процесуальними гарантіями, які надають відповідній фізичній чи юридичній особі обґрунтовану можливість звернутися зі своєю справою до компетентних органів державної влади для ефективного оскарження заходів, які становлять втручання у права, гарантовані цим положенням. Під час оцінки дотримання цієї умови необхідно здійснити комплексний розгляд відповідних судових та адміністративних процедур (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лекіч проти Словенії», заява № 36480/07, пункт 95, від 11 грудня 2018).
Таким чином, обтяження приватного нерухомого майна ОСОБА_1 має бути обґрунтованим, оскільки безпідставне втручання у приватну власність особи, порушує її право на мирне володіння майном.
Згідно з ст. 609 ЦК України, зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.
Відповідно до ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Судом у даній справі встановлено, що на даний час позивач позбавлена права розпорядитися належним їй майном через наявність обтяження, що порушує право власності позивача на майно.
Нормою статті 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 р., закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Правовий режим власності, відповідно до ст. 92 Конституції України визначається виключно законами України.
Аналіз правових норм дає підстави для висновку, що право власності проявляється у правомочностях власника, обмеження яких можливо виключно на підставі закону.
У матеріалах справи відсутні докази про те, що на даний час існує потреба в обтяженні вищезазначеного майна.
Враховуючи наявність обтяження на майно позивачки, неможливість скасування обтяження в позасудовому порядку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування обтяження належного їй нерухомого майна, є обґрунтованими та підлягають задоволенню, так як спрямовані на ефективне відновлення її порушених прав, безпідставне обтяження нерухомого майна ОСОБА_1 порушує її право на мирне володіння належного їй об`єкту нерухомості.
Керуючись ст.ст. 4, 6, 7, 12, 76, 77, 81 ст. ст. 258-259, 263, 264, 265, 268, 280, 283, 284, 288, 289, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати обтяження на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 : тип обтяження - заборона на нерухоме майно; реєстраційний номер обтяження 4148833 від 01.12.2006; підстава виникнення - повідомлення Львівського Будбанка СРСР 83 від 12.05.1986; особа, майно/права якої обтяжуються – ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 ).
Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
Відповідач: Жовківська державна нотаріальна контора Львівської області, юридична адреса: 80300, м.Жовква, вул.Воїнів УПА, буд.1, Львівського району Львівської області, ЄДРПОУ 02899469.
Третя особа: Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", юридична адреса: 01001 м.Київ, вул.Малопідвальна, 8, ЄДРПОУ: 00039002.
Повне рішення суду складено 13.03.2026 року.
Суддя: Олещук М. М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua