Рішення від 01 березня 2026 р. у справі №444/4279/25 — Жовківський районний суд Львівської області

Суд: Жовківський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності на земельну ділянку

Дата: 01 березня 2026 р.

Справа: №444/4279/25

Суддя: Олещук М. М.

Справа № 444/4279/25

Провадження № 2/444/365/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

02 березня 2026 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Олещук М. М.,

секретаря судового засідання Мачіха Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання права на земельну частку (пай), зобов’язання вчинити дії по включенню в список осіб, які мають право на середню земельну частку (пай), -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання права на земельну частку (пай), зобов’язання вчинити дії по включенню в список осіб, які мають право на середню земельну частку (пай).

ОСОБА_1 позовні вимоги мотивує тим, що він працював та перебував у членстві спілки пайовиків «Відродження», про що свідчать записи в трудовій книжні. У зв`язку з тим, що він працював у спілці пайовиків «Відродження», він звертався з заявою до Бишківської сільської ради, щоб отримати право на середню земельну частку (пай).

На виконання заходів, які передбачені Законом України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 13, ст. 91) 27 жовтня 2016 року було утворено Магерівську селищну раду шляхом об`єднання Магерівської селищної ради та Замківської, Кам`яногірської, Підліссянської, Погариської, Бишківської сільських рад Жовківського району.

Частиною 3 ст. 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» визначено об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

У разі об`єднання всіх територіальних громад одного району в одну об`єднану територіальну громаду все майно спільної власності територіальних громад такого району є комунальною власністю об`єднаної територіальної громади, а пов`язані з таким майном права та обов`язки належать об`єднаній територіальній громаді з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

Періодично позивач звертався до новоствореної Магерівської сільської ради, щоб отримати сертифікат на право середню земельну частку (пай). Проте йому повідомляли, щоб він прийшов в інший час так як зв`язку з об`єднанням сільських рад списки пайовиків ще не передані або списки не можуть найти.

10.12.2020 р. керуючись ст. 25, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» правонаступником Магерівської селищної ради стала Добросинсько-Магерівська сільська рада Львівського району Львівської області, рішення № 21 «Про початок реорганізації Магерівської селищної ради, Кунинської сільської ради, Лавриківської сільської ради, Бишківської сільської ради шляхом приєднання до Добросинсько-Магерівської сільської ради, Львівського району Львівської області».

Позивач неодноразово звертався із заявою до Добросинсько - Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області про видачу йому земельної частки (паю), як працівнику спілки пайовиків «Відродження», але йому усно повідомляли, що його не було включено до списку осіб для отримання права на середню частку (пай). Після отримання усної відмови позивач дізнався про порушення свого права.

Позивач звернулась до адвоката Довби О.В. У зв`язку з чим на адресу Добросинсько - Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області було направлено адвокатський запит. У відповіді на адвокатський запит зазначено, що середня земельна частка (пай) Бишківської сільської ради в умовно кадастрових гектарах складала 2.02 га., пайові землі колишньої Бишківської сільської ради розпайовані в повному обсязі згідно технічних документацій. Проте зазначено, що право на земельну частку (пай) буде надано за рахунок земель запасу.

Отже, позивач працював та був членом спілки пайовиків «Відродження», добровільно не виходив та не був виключений з членів на момент передачі землі у колективну власність, в зв`язку з чим набув право на земельну частку (пай) у відповідному розмірі площею 2,02 га. в умовних кадастрових гектарах на території Бишківської сільської ради, на даний час на території Добросинсько - Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області.

Враховуючи, що в цей час передача земельних ділянок у власність громадян на території сіл, селищ, міст відноситься до повноважень відповідних рад, земельна ділянка ОСОБА_1 відповідно до положень ст.ст. 12,19, 25 Земельного Кодексу України та вищевикладеного має бути виділена з земель запасу комунальної власності Добросинсько - Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 31.10.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, та призначено підготовче судове засідання у справі.

15.12.2025 року ухвалою Жовківського районного суду Львівської області підготовче судове засідання відкладено у зв`язку із неявкою сторін в справі на 04.02.2026 року.

04.02.2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 02.03.2026 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак подав на адресу суду 14.01.2026 року письмову заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує та просять розгляд справи проводити у його відсутності (арк.спр. 26).

Представник відповідача - Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області в судове засідання не з`явився, відповідачем подано заяву про розгляд справи за наявними матеріалами без участі представника ради. У вирішення даної справи відповідач зазначив, що повністю покладається на розсуд суду.

З урахуванням наведеного, судом вирішено проводити розгляд справи за відсутності учасників справи та на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (арк. спр.7-8).

Із копії трудової книжки виданої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що останній працював та перебував у членстві спілки пайовиків "Відродження" (арк.спр.9).

Із відповіді Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області від 08.10.2025 року №1230 наданої на адвокатський запит №137/02-16 від 30.09.2025 року встановлено, що ОСОБА_1 не включений у списки пайовиків спілки "Відродження" згідно Проекту роздержавлення і приватизації земель. На момент виділення часток загальна площа земельної частки (пай) на території колишньої Бишківської сільської ради становить 2,02 га. в умовно кадастрових гектарів. На території Добросинсько-Магерівської сільської ради (колишня Бишківська сільська рада) в наявності немає вільних земель пайового фонду. Право на земельну частку (пай) має бути надано за рахунок земель запасу комунальної власності на території Добросинсько-Магерівської сільської ради (колишня Бишківська сільська рада) (арк.спр.12).

Згідно із ч. 5. 6 ст. 6 ЗК України ( в редакції від 13.03.1992 року), при обчисленні розміру середньої земельної частки, що обчислюється сільською, селищною, міською Радою народних депутатів, враховуються сільськогосподарські угіддя (у тому числі рілля), якими користуються підприємства, установи, організації та громадяни у межах території даної Ради, крім тих підприємств, установ і організацій, землі яких не підлягають приватизації.

Загальний розмір обчисленої площі поділяється на кількість осіб, які працюють у сільському господарстві, пенсіонерів, які раніше працювали у сільському господарстві і проживають у сільській місцевості, а також осіб, зайнятих у соціальній сфері на селі.

Відповідно до ст. 14 Конституції України та ч. 2 ст. 1 Земельного Кодексу України, право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», право на земельну частку (най) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств., у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом: громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай); громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов`язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.

Згідно із зазначеною вище статтею, право особи на земельну частку (пай) може бути також встановлено в судовому порядку.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишається членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Статтею 2 цього Закону передбачено, що право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку. У такому випадку рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) відповідно до ст. 2 вказаного закону буде документом, що посвідчує право на земельну частку (пай).

Статтею 3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначено, що підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Згідно з ст. 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської селищної, міської ради.

Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004р «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю. Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифіката право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до н. 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995р №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність. Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах с КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі тощо.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивач працював та був членом спілки пайовиків «Відродження», не був виключений з членів спілки на момент передачі землі у колективну власність, в зв`язку з чим набув право на земельну частку (пай) у відповідному розмірі площею 2,02 в умовних кадастрових гектарах на території Бишківської сільської ради, на даний час на території Добросинсько - Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області.

Враховуючи, що в цей час передача земельних ділянок у власність громадян на території сіл, селищ, міст відноситься до повноважень відповідних рад, земельна ділянка ОСОБА_1 відповідно до положень ст.ст. 12. 19, 25 Земельного Кодексу України та вищевикладеного має бути виділена з земель запасу комунальної власності Добросинсько - Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області.

Зібрані в справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є достатні підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 6, 7, 12, 76, 77, ст. ст. 258-259, 263, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , орган, що видав 4628, дата видачі 31.08.2020 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) право на середню земельну частку (пай) загальною площею 2,02 га в умовних кадастрових гектарах, за рахунок земель запасу комунальної власності Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області.

Зобов`язати Добросинсько-Магерівську сільську раду Львівського району Львівської області включити ОСОБА_1 (паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , орган, що видав 4628, дата видачі 31.08.2020 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до списку осіб, які мають право на середню земельну частку (пай), площею 2,02 га в умовних кадастрових гектарах на території Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або ухвалення постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 12.03.2026 року.

Суддя: Олещук М. М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua