Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №444/4234/25 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/4234/25

Провадження № 2/444/352/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

23 лютого 2026 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Олещук М. М.,

секретар судового засідання Мачіха Г.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа: приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Кобзар Любов Вікторівна, про визнання права власності на частку в майні колишнього колгоспного типу двору, та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом про визнання в порядку спадкування за законом права власності на частку в майні бувшого колгоспного типу двору та визнання права власності на частку в майні члена колгоспного типу двору, визнання права на земельну частку (пай).

Позовні вимоги в подальшому позивачі виклали в уточненій редакції і такі позовні вимоги обґрунтовують наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 виданим Новоскварявським старостинським округом Жовківської міської ради ,який доводився батьком позивачам. Померлий проживав в АДРЕСА_1 в будинку, який станом на 30.06.1990 року відносився до колгоспного типу двору головою якого значилася його мати ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 виданим Новоскварявською сільською радою.

Згідно відомостей погосподарської книги по с.Нова Скварява членами двору, головою якого станом на 30.06.1990 року була ОСОБА_5 , значилися батько ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 . Право власності двору не було зареєстровано в Червоноградському МБТІ (тепер Шептицьке МБТІ).

Позивачі зазначають, що їм стало відомо про те, що 24.12.1982 року за рішенням Жовківського райсуду №2-3 /1982р. по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 , ОСОБА_8 було проведено виділ з колгоспного типу двору в с. Нова Скварява, ОСОБА_9 , було виділено 1/3 частину будинку, а ОСОБА_8 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ОСОБА_2 виділено 2/3 частки будинку в с. Нова Скварява (номер, вулиця не зазначено). Цим же рішенням визначено конкретні приміщення, а саме їм з батьками присуджено дві кімнати, коридор, веранду, підвал і господарські приміщення, які використовують по даний час.

Згідно рішення виконкому №13 від 22.06.2005 року Новоскварявської сільської ради, за заявою ОСОБА_7 , було вирішено оформити право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 , згідно якого зазначено: - оформити право власності 1/3 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та доручено Червоноградському МБТІ видати свідоцтво про право власності. В рішенні виконкому ради посилається на рішення суду від 24.12.1982 року. Про право власності ОСОБА_8 , та інших членів двору не було вирішено в рішенні.

В Червоноградському МБТІ №5599 від 22.10.2024 року зазначено, що житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано на ім`я ОСОБА_7 - 1/6 частки та ОСОБА_10 - 1/ 6 частки. Право власності на 2/3 частки цього ж будинку не зареєстровано.

Згідно технічного паспорта загальна площа будинку в АДРЕСА_1 , становить 129.9 кв.м.житлова 64.9 кв.м. допоміжна 65.0 кв.м.

Після смерті батька ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належну йому 1/4 частки в майні двору від 2/3 частин будинку й 1/4 частки, яка ним фактично прийнята після смерті його матері ОСОБА_5 але не оформлена.

Згідно діючого на той час законодавства, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору.

Відповідно, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності і частка кожного є рівною,розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Отже всі члени двору в АДРЕСА_1 , мали рівне право на частку в майні двору, а саме по 1/4 частині кожний в 2/3 частках будинку, або по 1/6 від всього будинку.

Позивачі вважають, що частка померлих становить 1/4 від 2/3 часток майна двору кожного, головою якого була ОСОБА_5 та по 1/6 частки від всього будинку в АДРЕСА_1 .

Окрім того на день смерті ОСОБА_4 належала земельна частка (пай) площею 1,5465 га на території Жовківської територіальної громади (бувша Новоскварявська сільська рада) про що було видано сертифікат серії ЛВ № 031117 21.03.1997 року старого зразка про що внесено запис в книгу реєстрації сертифікатів Новоскварявської сільської ради.

Про спадкування ОСОБА_6 звернувся до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Кобзар Л.В., де відкрито спадкову справу №37/2025, однак йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 2/3 частини житлового будинку в АДРЕСА_1 з мотивів не подачі правовстановлюючих документів на ім`я спадкодавця. Також відмовлено у видачі свідоцтва про право на земельну частку пай) з мотивів неподачі сертифікату встановленого зразка, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.10. 1995 року № 801 "Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку(пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку", а ним подано довідку Жовківської міської ради №265 від 10.04.2025 року, а він як спадкоємець має право на земельну частку (пай) який належав батькові, яке може отримати лише на підставі рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) після чого органом місцевого самоврядування може бути надано дозвіл на виготовлення техдокументації та передано вже у власність земельну частку в натурі за рішенням ради.

Як спадкоємець за законом позивач ОСОБА_6 спадщину прийняв, оскільки проживав разом з батьком на день смерті. Про те, що померлий ОСОБА_4 доводиться йому батьком підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3 виданим Новоскварявською сільською радою.

Враховуючи наведене вище, позивачі просять задоволити позов.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 31.10.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 18.12.2025 року.

18.12.2025 року позивачі подали до суду заяву, в якій просили витребувати з Жовківського районного суду цивільну справу №2-3/1982.

Ухвалою суду від 18.12.2025 року клопотання позивачів задоволено та витребувано від Жовківського районного суду Львівської області цивільну справу №2-3/1982 року, підготовче судове засідання відкладено на 23.02.2026 року.

Окрім того ухвалою суду від 18.12.2025 року прийнято до розгляду заяву позивачів ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , яка подана в порядку ч.3 ст. 49 ЦПК України, у справі за позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_2 до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа: приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Кобзар Любов Вікторівна, про визнання права власності на частку в майні колишнього колгоспного типу двору, та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Позивачі подали до суду письмову заяву, в якій просять розгляд справи проводити у їх відсутності. Позовні вимоги підтримують.

Представник відповідача Жовківської міської ради Львівського району Львівської області в підготовче засідання не прибув, однак на адресу суду надіслано листа про відсутність заперечень щодо вимог позивачів.

Приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Кобзар Л.В. в підготовче засідання не прибула, подала до суду копію витребуваної спадкової справи, та подала листа, в якому просить здійснювати розгляд справи у її відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Так як відповідач не заперечив проти задоволення позову, фактично визнав позов, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Оскільки учасники справи в підготовче судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування даного судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини, основоположних свобод. кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном . Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.3 ст.3 зазначеного Закону України, речові права на нерухоме майно та обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до чинного законодавства, що діяло на момент виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації.

Відповідно до ч.ч. 5-6 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Рішенням Нестеровського районного народного суду від 24.12.1982 року виділено з майна колгоспного двору головою якого є ОСОБА_8 і який знаходиться в с.Нова Скварява Несторівського району Львівської області в користь ОСОБА_7 та ОСОБА_10 1/3 його ідеальну частину. У виділі частини майна двору ОСОБА_11 відмовлено за безпідставності його позову (арк. спр. 38-39).

Рішенням виконавчого комітету Новоскварявської сільської ради від 22.06.2005 року з урахуванням рішення у справі №2-3 від 24.12.1982 року Нестеровського районного народного суду вирішено оформити право власності 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_7 та ОСОБА_12 в рівних частинах та видати свідоцтво про право власності (арк. спр. 40).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_6 проживає в АДРЕСА_2 якого зареєстровано на ім`я ОСОБА_7 , 1/3 зареєстрована на ім`я ОСОБА_10 , відповідно до рішення виконкому Новоскварявської сільської ради №13 від 22.06.2005 року з врахуванням рішення Жовківського райсуду №2-3 від 24.12.1982 року (арк.спр.14).

Витягом з погосподарської книги по с.Нова Скаварява встановлено, що зазначений будинок станом на 30.06.1990 року зареєстровано в погосподарських книгах Новоскварявської сільської ради як колгоспний тип двору, головою якого значилася ОСОБА_5 , членами двору ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 (арк.спр.22).

Постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР», Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затв.Центральним статистичним управлінням СРСР 13.04.1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, було передбачено порядок реєстрації будинків в сільських населених пунктах.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні з 1979 року. Дані погосподарських книг були звітом про житлові будинки, що знаходяться на праві власності у громадян. Отже право власності на будинок вважалося зареєстрованим згідно вимог діючого на той час законодавства на голову двору, право на частку в майні двору мали і члени двору.

Згідно технічного паспорта виготовленого КП ЛОР "Червоноградське міське бюро технічної інвентаризації", загальна площа житлового будинку в АДРЕСА_1 становить 129,9 кв.м., житлова 64.9 кв.м., допоміжна 65.0 кв.м. (арк.спр.20).

Відповідно до довідки КП ЛОР "Червоноградське МБТІ", станом 31.12.2012 р. житловий будинок АДРЕСА_1 , зареєстрований :

- 1/6 за ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про право власності виданого виконкомом Новоскварявської сільради 23.08.2005 р. згідно рішення від 22.06.2005 р. за №13.

- 1/6 за ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності виданого виконкомом Новоскварявської сільради 23.08.2005 р. згідно рішення від 22.06.2005 р. за №13.

На 2/3 частину будинку -реєстрація не проводились.

Записано в реєстрову книгу 27.09.2005 р. за №296.

Реєстраційний номер: 11826079 (арк.спр.13).

Згідно з довідкою КП ЛОР "Шептицького МБТІ" від 07.10.2025 р., станом 31.12.2012 р. реєстрація права власності на житловий буд. АДРЕСА_1 не проводились (арк.спр.37).

З свідоцтва про смерть НОМЕР_4 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 (арк.спр.10), ще до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати - голова двору ОСОБА_5 , що стверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 (арк.спр.21).

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" положення статей 17, 18 Закону "Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно із ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР, розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Отже всі члени двору в АДРЕСА_3 , головою якого значилася ОСОБА_5 мали рівне право на частку в майні двору, а саме по 1/4 частині кожний від 2/3 частки в будинку, або по 1/6 частині від всього будинку.

Отже, частка померлих становить 1/4 частки від 2/3 часток майна двору головою якого була ОСОБА_5 та по 1/6 частки від всього будинку в АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_6 звернувся із заявою про спадкування до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Кобзар Л.В., де відкрито спадкову справу №37/2025, однак йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 2/3 частини житлового будинку в АДРЕСА_1 з мотивів не подачі правовстановлюючих документів на ім`я спадкодавця (арк.спр.25).

Крім того, на день смерті батька ОСОБА_4 , останньому належала земельна частка (пай) площею: рілля 1,3014 га, сіножать: 0,2451 га. умовних кадастрових гектарів на підставі сертифікату серії ЛВ№031117 виданого 21.02.1997 року (арк.спр.12).

Позивачу приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Кобзар Л. відмовлено у видачі свідоцтва про право на земельну частку (пай) оскільки ним як спадкоємцем не подано сертифікат на право на земельну частку (пай) згідно з формою, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1995 року № 801 «Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)». Також, роз`яснено, що дана справа не може бути вирішена у нотаріальному порядку (арк.спр.24).

Відповідно до положень ч.3 ст. 1268 ЦК України, позивач ОСОБА_6 є спадкоємець за законом, спадщину прийняв оскільки проживав разом з батьком на день смерті.

Те, що померлий ОСОБА_4 є батьком позивача ОСОБА_6 підтверджується свідоцтвом про його народження НОМЕР_3 виданим Новоскварявською сільською радою Львівської області (арк.спр.7).

Померла ОСОБА_5 є матір`ю ОСОБА_4 , що підтверджується витягом з Державного реєстру цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00053770791 (арк.спр.23).

З спадкової справи №37/2025 надісланої приватним нотаріусом Львівського районного округу Львівської області Кобзар Л.В., встановлено, що така відкрита за заявою ОСОБА_6 за законом, в порядку ст. 1261 ЦК України, однак нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадкування частки в будинку, оскільки на частку померлих членів двору відсутній правовстановлюючий документ, про що видано постанову та роз`яснено про судовий порядок. Аналогічно нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину земельної частки (паю) належного померлому ОСОБА_4 , площею 1.5465 га.

Таким чином, позивачі як спадкоємці після смерті батька ОСОБА_4 , мають право на спадкування частки будинку колишнього колгоспного типу двору в АДРЕСА_1 , яка належала їх батькові та померлій матері батька ОСОБА_5 , а саме по 1/4 частці від 2/3 часток колгоспного двору головою якого була ОСОБА_5 , що відповідає 1/6 від всього будинку.

Згідно з ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Суд також враховує те, що відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог, інші спадкоємці з вимогами про визнання права власності на частки в будинку, а також про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування, не звертались, дане право позивачів ніким не оспорюється.

Зібрані в справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є достатні підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 6, 7, 12, 76, 77, 81, ч.3 ст. 200, ст. 206, ст. ст. 258-259, 263, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати право власності за ОСОБА_6 на 3/6 часток житлового будинку в АДРЕСА_1 , що складається з 2-х кімнат в будинку площею 19.4 кв.м., 22.7 кв.м., коридора площею 8.5 кв.м., веранди площею 5.8 кв.м., всього загальна площа 56.4 кв.м., загальна площа якого становить 129.9 кв.м., житлова 64.9 кв.м., допоміжна 65.0 кв.м. з такою ж частиною господарських будівель і споруд, з яких: 2/6 частки будинку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та 1/6 частки як члена 2/3 часток колгоспного типу двору.

Визнати право власності за ОСОБА_2 на 1/6 частки житлового будинку в АДРЕСА_1 , як члена 2/3 частки колгоспного типу двору, що складається з 2-х кімнат в будинку площею 19.4 кв.м., 22.7 кв.м., коридора площею 8.5 кв.м., веранди площею 5.8 кв.м., всього загальна площа 56.4 кв.м., загальна площа якого становить 129.9 кв.м., житлова 64.9 кв.м., допоміжна 65.0 кв.м. з такою ж частиною господарських будівель і споруд.

Визнати право за ОСОБА_6 на земельну частку (пай) площею: рілля 1,3014 га, сіножать: 0,2451 га. умовних кадастрових гектарів в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який належав померлому ОСОБА_4 на підставі сертифікату серії ЛВ№031117 виданого 21.02.1997 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або ухвалення постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 04.03.2026 року.

Суддя: Олещук М. М.