Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №766/12179/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/12179/25

н/п 2-а/766/191/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2026 м. Херсон

20 березня 2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Булах Є.М.,

справа №766/12179/25; провадження№2-а/766/191/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні у порядку письмового позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) в інтересах якого діє представник за Дорученням адвокат Пуляєва Наталія Сергіївна(РНОКПП: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Вимоги позивача

07 серпня 2025 року представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, у якому просив скасувати постанову №10/0108/ШАА від 04.08.2025 року винесену Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у виді штраф у сумі 17 000 грн.; провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.

Позиція позивача

Позовні вимоги мотивовано тим, що 04.08.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову №10/0108/ШАА про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 вчинив наступні порушення законодавства:

В порушення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №3621-IX самостійно не з`явився до ТЦК та не пройшов військово-лікарську комісію для уточнення своїх персональних даних в частині придатності до військової служби до 05.06.2025. Своїми діями ОСОБА_1 порушив правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, згідно яких призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, що підтверджується даними реєстру «Оберіг», військово-обліковими документами порушника та виявлено протоколом від 01.08.2025.

При розгляді справи враховано ті обставини, що ОСОБА_1 вину в скоєні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що займається волонтерською діяльністю і в його додатку «Резерв+» порушень немає, що не відповідає дійсності. Так, на 1 сторінці додатку «Резерв+» у нього міститься помітка – Порушення правил військового обліку. Обставин, що пом`якшують або обтяжують адміністративну відповідальність – не встановлено.

Позивач не погоджується з оскаржуваною постановою, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вважає, що не має обов`язку повторно проходити ВЛК у зв`язку із тим, що не досяг 25 років.

Посилається на недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення, що тягне недоведеність з боку суб`єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної постанови та є підставою для її скасування.

Позиція відповідача

Відповідач/представник в судове засідання не з`явився, про час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, у встановлені судом строки відзив та докази правомірності прийняття оскаржуваної постанови до суду не подав.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13.08.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання у справі.

У час призначений для розгляду справи Позивач та представник відповідача не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача в ході розгляду справи позовні вимоги підтримав, що окремо підтверджується письмовою заявою

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 5 ст. 205 КАС України визначено, що у разі неявки позивача у судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта(ч.9 ст. 205 КАС України).

З урахуванням положень ст.205 КАС України, належного повідомлення осіб, що не прибули у судове засідання, відсутності перешкод для розгляду справи у судовому засіданні без сторін, суд постановляє про розгляд справи у письмовому провадженні без участі сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Обставини встановлені судом.

04.08.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову №10/0108/ШАА у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 вчинив наступні порушення законодавства:

В порушення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №3621-IX самостійно не з`явився до ТЦК та не пройшов військово-лікарську комісію для уточнення своїх персональних даних в частині придатності до військової служби до 05.06.2025. Своїми діями ОСОБА_1 порушив правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, згідно яких призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, що підтверджується даними реєстру «Оберіг», військово-обліковими документами порушника та виявлено протоколом від 01.08.2025.

При розгляді справи враховано ті обставини, що ОСОБА_1 вину в скоєні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що займається волонтерською діяльністю і в його додатку «Резерв+» порушень немає, що не відповідає дійсності. Так, на 1 сторінці додатку «Резерв+» у нього міститься помітка – Порушення правил військового обліку. Обставин, що пом`якшують або обтяжують адміністративну відповідальність – не встановлено.

Відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного 34/5897 від 20.11.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 05.10.2023 пройшов військово-лікарську комісію та протоколом №61 визнаний непридатним до військової служби у мирний час і обмежено придатний у військовий час, підлягає повторному медичному переосвідченню 05.10.2028.

Згідно із паспортом громадянина України серійний № НОМЕР_4 , виданий 19.07.2024 року органом 6512, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно на час винесення оскаржуваної постанови досяг повних 19 років.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що зазначені в додатку «Резерв+» від 30.07.2025 року з електронного кабінету військовозобов`язаного ОСОБА_1 будь-які дані про порушення позивачем Правил військового обліку відсутні.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно зі статтею 293 КУпАП і роз`яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 року «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» - орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов`язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Суд при розгляді даної категорії адміністративних справ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та її поважність згідно з вимогами пункту 3 частини 1 статті 293 КУпАП.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Отже, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за частиною 3 статті 210-1КУпАП .

Згідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст.ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію; повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, вчинене в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено на всій території України воєнний стан, який триває і по теперішній час.

З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію» на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №3621-IX, підпункту 4 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022.

Суд не погоджується з підставами притягнення позивача до адміністративної відповідальності з огляду на наступне.

Станом 04.08.2025 (датою винесення оскаржуваної постанови), як і на час розгляду справи, пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №3621-IX діє у наступній редакції: Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Тобто, зазначені вимоги Закону №3621-IX про обов`язковість самостійно звернутись до ТЦК та СП з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду поширюються на осіб віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом.

Як зазначалось вище, позивач на час дії редакції зазначеного Закону та притягнення його до адміністративної відповідальності досяг 19 років, відповідно останній не мав обов`язку самостійно звертатись до ТЦК та СП для отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, а тому цей закон не може бути застосований до позивача.

В свою чергу підпункт 4 пункт 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, зобов`язує призовників, військовозобов`язаних та резервістів проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.

Виконання зазначеного обов`язку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами залежить від наявності рішення комісій з питань взяття на військовий облік або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідачем до суду не надано рішень комісій з питань взяття на військовий облік або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які зобов`язували б позивача пройти медичний огляд, відповідно останній не мав такого обов`язку.

Крім того, як вбачається з оскаржуваної постанови позивачу ставиться у провину порушення Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період передбачена частиною 3 статті 210 КУпАП, а позивача притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинених в особливий період, що є різними по складу та події адмінправопорушеннями, а тому не може вважатись законним.

Відповідно до частини 2 статті 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

З оскаржуваної постанови не вбачається застосування відповідачем частини 2 статті 36 КУпАП.

З огляду на обставини встановлені при розгляді справи, суд вважає, що у діях позивача відсутній склад та подія адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до приписів статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Отже, саме на відповідача як орган, який уповноважений розглядати справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 210-1 КУпАП, покладено обов`язок щодо встановлення всіх фактичних обставин та дотримання процедури розгляду визначеної ст. 278 КУпАП.

За приписами статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд звертає увагу на те, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на відповідача.

Відповідно до положень частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно квитанції №1617-4027-3655-5386 від 07.08.2025 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 605, 60 грн.

З огляду на положення ст. ст. 132, 139 КАС України, з урахуванням сплати позивачем судового збору за подання даного позову до суду та задоволення позовних вимог, на користь позивача з ІНФОРМАЦІЯ_4 підлягають відшкодуванню понесені ним витрати по сплаті судового збору, а саме 605,60 грн.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 6, 9, 14, 72, 74, 76, 90, 139, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення №10/0108/ШАА від 04.08.2025 року, про накладення на ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000, 00 грн. – скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо накладення на ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) адміністративного стягнення у вигляді штрафу 17 000,00 грн. – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України.

Згідно ч. 4 ст. 250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного у письмовому провадженні, суд підписує рішення без його проголошення.

Дата складення повного тексту рішення 20.03.2026 року.

СуддяЄ. М. Булах