Постанова від 26 березня 2026 р. у справі №400/12171/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/12171/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Голуб В.А. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року (суддя Птичкіна В.В., м. Миколаїв, повний текст рішення складений 07.03.2025) по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

24.12.2024 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області від 19.09.2024 №11791699/3078121076 про відмову у реєстрації податкової накладної від 07.08.2024 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області від 19.09.2024 №11791700/3078121076 про відмову у реєстрації податкової накладної від 07.08.2024 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати ДПС зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 07.08.2024 №4 датою подання її на реєстрацію;

- зобов`язати ДПС зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 07.08.2024 №5 датою подання її на реєстрацію.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На обґрунтування поданої скарги зазначається, що позивач, на виконання вимог Порядку №520, надав контролюючому органу пояснення та документи, що підтверджують реальність господарських операцій. Зважаючи на те, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, та не зазначення конкретної інформації щодо причин та підстав їх прийняття, не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, не зазначено, яких саме документів не надано, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних, апелянт подав документи, яких вважав буде достатньо для прийняття позитивного рішення. При цьому апелянт вважає, що загальне посилання контролюючого органу на правомірність зупинення реєстрації податкових накладних на підставі Критеріїв ризиковості господарських операцій є протиправним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Апелянт висловив незгоду із посилання відповідача та суду першої інстанції на те, що позивач на підтвердження інформації, що зазначена у податкових накладних, згідно з пунктом 5 Порядку №520, мав подати відповідні документи, що доводять факт постачання позивачем сільськогосподарської продукції саме власного виробництва, зокрема, щодо: наявних трудових ресурсів; придбання насіння, добрив, пального тощо; обробки землі, посіву, зберігання; місць зберігання врожаю 2022 та 2023 років. У даному випадку до документів на підтвердження інформації, що вказана у податкових накладних, належать також статистичні та інші звіти, що стосуються безпосередньої діяльності сільськогосподарського товаровиробника, документи, що підтверджують отримання позивачем складських послуг від третіх осіб, або документи, що підтверджують власні технічні можливості позивача для зберігання сільськогосподарської продукції у відповідних умовах, тощо, не заслуговують на увагу. До того ж, неподання платником податку тих чи інших документів на підтвердження інформації, вказаної у податковій накладній, зумовлене невиконанням податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії.

На думку апелянта/позивача, судом першої інстанції помилково не було враховано, що дії Комісії ГУДПС по прийняттю спірних рішень, в яких не наведені мотиви їх ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про його право на складання податкової накладної та її реєстрацію в ЄРПН, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачеві, останній не мав правових підстав для прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкової накладної.

Головне управління ДПС у Миколаївській області надіслало до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 06.12.2006 зареєстрований в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як фізична особа-підприємець. Одним з видів його господарської діяльність є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний).

07.08.2024 ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" укладено Договір поставки №МИК25-02537, за умовами якого Постачальник (ФОП) зобов`язується поставити Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар українського походження, врожаю 2023,2024 року (Товар) на умовах визначених у Договорі.

Також 07.08.2024 між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" було укладено Договір поставки №МИК25-02538, за умовами якого Постачальник (ФОП) зобов`язується поставити Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар українського походження, врожаю 2023, 2024 року (Товар) на умовах визначених у Договорі.

Додатковими угодами до згаданих договорі Сторони узгодили, що Постачальник у дов`язаний поставити Покупцю ячмінь та пшеницю.

На виконання умов вище вказаних Договорів ФОП ОСОБА_1 здійснив поставку Товару ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД", а саме: пшеницю врожаю 2024 року у кількості 25 600 тон за ячменю врожаю 2024 року у кількості 24 780 тон, що підтверджується ТТН №41 від 06.08.2024 та №42 від 06.08.2024.

Факт отримання/передачі товарів, що по суті завершує купівлю-продажу між Постачальником і покупцем був зафіксований Видатковими накладними за №ЗП25-58089 від 07.08.2024 та №ЗП25-58092 від 07.08.2024.

В подальшому Покупець оплатив Постачальнику поставлену продукцію, що підтверджується рахунками на оплату та платіжними інструкціями.

За результатами господарських операцій відповідно до вище вказаних договорів поставки ФОП складено податкові накладні: №4 від 07.08.2024 на суму 165 200,08 грн, в т. ч. ПДВ 23 128,0112 грн. та №5 від 07.08.2024 на суму 206 596, 61 грн, в т. ч. ПДВ 28 923, 5254 грн., які були подані на реєстрацію

Контролюючим органом реєстрацію податкових накладних було зупинено.

Підставою для зупинення реєстрації вказаних вище податкових накладних згідно квитанцій про зупинення ПН є п. п.201.16 ст.201 ПК України, Порядку №1165, а саме обсяг постачання товару/послуги 1003, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Показник "D"=102.5532%, "Р"=0.

ФОП було запропоновано надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахункифактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

05.09.2024 ФОП ОСОБА_1 подав повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1 до якого було додані 18 додатків.

За результатами розгляду поданого ФОП Повідомлення про надання пояснень та копій документів від 05.09.2024 №1 Комісія ГУ ДПС у Миколаївській області дійшла висновку щодо неможливості прийняття рішення у зв`язку з недостатністю поданих документів.

10.09.2024 платнику було направлено Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією ГУ ДПС у Миколаївській області рішення про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, за встановленою формою, а саме:

- копій договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них;

- довіреностей;

- первинних документів щодо придбання товарів/послуг, зберігання продукції, складських документів;

- розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Додаткові письмові пояснення та копії документів до ДПС не було направлено, у зв`язку з чим, відповідно до вимог Порядку, комісією прийнято рішення від 19.09.2024 №11791699/3078121076 та №11791700/3078121076 про відмову в реєстрації податкових накладних від 07.08.2024 №4 та №5.

Підставою для їх прийняття зазначено – ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Вважаючи відмову в реєстрації податкових накладних протиправною ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що при прийнятті спірних рішень Комісія ГУДПС діяла згідно з нормами Порядку №520, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Суд вважав, що згідно з пунктом 5 Порядку №520 позивач мав подати контролюючому органу документи, що доводять факт постачання ним сільськогосподарської продукції саме власного виробництва, зокрема, щодо: наявних трудових ресурсів; придбання насіння, добрив, пального тощо; обробки землі, посіву, зберігання; місць зберігання врожаю 2022 та 2023 років. До документів на підтвердження інформації, що вказана у податкових накладних, у даному випадку належать також статистичні та інші звіти, що стосуються безпосередньої діяльності сільськогосподарського товаровиробника, документи, що підтверджують отримання позивачем складських послуг від третіх осіб, або документи, що підтверджують власні технічні можливості позивача для зберігання сільськогосподарської продукції у відповідних умовах, тощо.

Проте, колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції передчасними з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини регулюються ПК України, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі – Порядок №1165), та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі – Порядок №520) які застосовуються у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Положеннями пункту 10 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 року №520 (далі також - Порядок №520).

У пунктах 4 та 5 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Як визначено у пункті 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

За змістом пункту 10 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Усталеною є практика Верховного Суду у цій категорії справ, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Проте здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Також Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Оцінюючи висновки суду першої інстанції, колегія суддів виходить із того, що у даному спорі предметом судового контролю є правомірність рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної. На цій стадії податкового контролю законодавець не передбачив повноважень контролюючого органу щодо встановлення або оцінки реальності господарських операцій.

Пункт 5 Порядку №520 передбачає можливість подання платником "інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування". За своїм змістом така норма стосується документів, які безпосередньо підтверджують дані, відображені у податковій накладній, а саме зміст, обсяг, номенклатуру тощо.

Є безпідставними посилання суду першої інстанції на те, що позивач не надав контролюючому органу документів на підтвердження того, що вказаний у податкових накладних товар є сільськогосподарською продукцією саме власного виробництва, а саме документи щодо наявності в платника податку наявних трудових ресурсів, придбання насіння, добрив, пального, обробки землі, посіву, місць зберігання врожаю, звітів, що стосуються безпосередньої діяльності сільськогосподарського товаровиробника. Адже колегія суддів виходить з того, що вказані документи напряму не підтверджують інформацію, зазначену у податкових накладних, оскільки вони не є частиною первинного документального супроводу господарської операції, тобто вони не підтверджують обсяг, номенклатуру, факт надання послуг, які відображаються у податковій накладній. При цьому слід зауважити, що визначені судом першої інстанції документи мають бути предметом дослідження під час податкових перевірок реальності господарських операцій у сукупності з первинними документами бухгалтерського обліку.

Водночас судом першої інстанції залишено поза увагою, що позивач надав до контролюючого органу документи, передбачені процедурою розгляду пояснень та документів за результатами зупинення реєстрації податкової накладної. При цьому контролюючий орган не вказував на їхню недостовірність, невідповідність чи недостатність у межах процедури, визначеної пунктом 201.16 ПК України. Вимога контролюючого органу щодо надання додаткових відомостей (зокрема щодо наявності трудових ресурсів позивача) може мати місце, при цьому ненадання таких документів не утворює підстав для відмови у реєстрації податкової накладної.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про відмову в позові не відповідає суті та призначенню процедури, визначеної пунктом 201.16 ПК України, і надає надмірного значення документам, які на цьому етапі податкового контролю не є визначальними.

Верховним Судом у постановах від 12.11.2019 у справі №816/2183/18, від 18.02.2020 у справі №360/1776/19, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а, від 06.07.2023 у справі №140/1986/22, сформульовано висновок, відповідно до якого здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Тобто, податковий орган під час виконання повноважень щодо моніторингу податкових накладних має аналізувати первинні документи у взаємозв`язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями, але не має права здійснювати аналіз господарських операцій платника податків на предмет її реальності (нереальності). Така оцінка може надаватись контролюючим органом виключно у межах проведення відповідної документальної перевірки платника податків.

До того ж, з оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації ПН вбачається, що вони не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для їх прийняття, а лише містять загальну фразу про те, що причиною прийняття є "ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку".

При цьому у графі "Додаткова інформація" де зазначаються конкретні документи, не зазначено які саме документи надано не було.

Тобто, в даному випадку відповідачем у оспорюваних рішення було викладено загальні правові норми без зазначення конкретних документів, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

Отже, такі рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Зазначений висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року є джерелом права.

У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі "Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови" ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява №55555/08, п. 74, від 20.05.2010; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

У постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 02.07.2019 у справі №140/2160/18.

У постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначено, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

З приводу зазначеного є сталою позиція Верховного Суду, що вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень. І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень "суб`єктивізує" акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, з яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність рішення (постанови Верховного Суду від 18.09.2019 у справі №826/6528/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18, від 10.01.2020 у справі №2040/6763/18).

Із врахуванням вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що оскільки матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем контролюючому органу копій необхідних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, та зважаючи на наявність документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також на те, що відповідні документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу в реєстрації ПН/РК, тому оскаржувані рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним, так як платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено.

У зв`язку з цим колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах є зобов`язання ДПС України зареєструвати ПН датою їх фактичного подання на реєстрацію, оскільки це є гарантією, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Аналогічний підхід щодо обрання способу захисту порушеного права застосовано Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 31 січня 2018 року у справі №825/849/17, від 6 березня 2018 року у справі №826/4475/16, та відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України є обов`язковими для врахування колегією суддів при розгляді цієї справи.

Резюмуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не може бути визнано законними і обґрунтованими, оскільки суд не встановив фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, не перевірив належним чином доводи позивача та не надав правової оцінки діям відповідача у спірних правовідносинах.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За приписами частини першої та частини другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви (6056,00 грн.) та за подачу апеляційної скарги (9084,00 грн.) підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 – задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року – скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області:

- №11791699/3078121076 від 19.09.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 07.08.2024 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- №11791700/3078121076 від 19.09.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 07.08.2024 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №4 від 07.08.2024 та №5 від 07.08.2024 датою подання їх на реєстрацію.

Стягнути з Головного управління ДПС у Миколаївській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 15140 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя В.А.Голуб

Суддя Ю.В.Осіпов