Постанова від 26 березня 2026 р. у справі №953/9516/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Єдиний унікальний номер 953/9516/25

Номер провадження 22-ц/818/1667/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Мальованого Ю.М.,

суддів – Маміної О.В., Яцини В.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2025 року в складі судді Демченко С. В. по справі № 953/9516/25 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2025 року КП «Харківські теплові мережі» звернулось до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з позовом про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за послуги з теплопостачання та гарячої води за період з 01 вересня 2016 року по 31 липня 2025 року у розмірі 63 787 грн 97 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що КП «Харківські теплові мережі» надає послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води мешканцям багатоквартирних будинків у м. Харкові. Відповідачі зареєстровані у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 з єдиною централізованою системою опалення та є споживачами послуг з централізованого теплопостачання та постачання гарячої води. Внаслідок неповної та несвоєчасної оплати послуг, що надаються позивачем, у відповідачів утворилась заборгованість в загальному розмірі 63 787,97 грн, з яких: заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01 вересня 2016 року по 31 липня 2025 року у розмірі 62 710,11 грн; заборгованість за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01 липня 2022 року по 31 липня 2025 у розмірі 1 077, 86 грн.

30 вересня 2025 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову. Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, посилався на те, що відповідачка ОСОБА_2 є неналежним відповідачем, оскільки відповідно до ст. 156, 162 Житлового Кодексу України саме власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. При цьому покладення на члена сім`ї власника обов`язку боржника зі сплати за житлово-комунальні послуги та включення до числа співвідповідачів не ґрунтується на вимогах закону. Зазначив, що саме він є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на його ім`я за вказаною адресою відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 для сплати за спожиті комунальні послуги, а тому саме на нього покладений обов`язок оплати за комунальні послуги. Вказав, що він має статус особи з інвалідністю внаслідок війни. Відповідно до приписів п. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особам з інвалідністю внаслідок війни надається пільга у вигляді 100-процентної знижки оплати за користування комунальними послугами в межах середніх норм споживання. Він неодноразово звертався до позивача із запитами про надання помісячного розрахунку оплати за послуги з теплопостачання та постачання гарячої води з розрахунком зазначеної пільги на нього та членів його сім`ї, що проживають разом з ним, однак відповідей на вказані запити так і не отримав. Зауважив на тому, що у доданій до позову відомості про нарахування та оплату послуги з теплопостачання, періоди визначені абсолютно не зрозумілим чином, а саме – деякі місяці пропущені. Так, у 2025 році зазначено тільки 1-4 місяці нарахування у 2024 році зазначено тільки 1-3 та 11-12 місяці нарахування, у 2023 році – тільки 10-12 місяці нарахування, 2022 році зазначено тільки 1-7, 9 та 12 місяці нарахування. За таких обставин факт наявності боргу і його розмір є такими, що не підтверджуються наданими доказами та не відповідають нормам законодавства України.

Акцентував увагу на тому, що у квартирі АДРЕСА_2 , з 02 березня 2022 року ніхто не проживає внаслідок пошкодження будинку через ракетний удар. Стан квартири унеможливлює проживання в ній, та відповідно користування послугами з опалення. Зазначив, що ані він, ані члени його родини не отримували послуги з теплопостачання, у тому числі внаслідок зруйнованих внутрішньо квартирних елементів теплопостачання, такі послуги не надавалися і не могли надаватися, оскільки в квартирі були відсутні (зруйновані) всі елементи системи опалення. Зауважив на тому, що відповідно до п. 3 ч. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється стягнення заборгованості за житлово комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України в`їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги. Зазначив, що на виконання зазначених у Постанові КМУ вимог він направляв на адресу позивача відповідні документи. Крім того, просив суд застосувати до вимог позивача строк позовної давності щодо стягнення з відповідачів заборгованості за послуги з теплопостачання.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2025 року позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з опалення у розмірі 44 417 гривень 24 копійки.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з опалення у розмірі 13 731 гривню 99 копійок.

Вирішено питання про судові витрати.

У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в іншій частині - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та неповним дослідженням матеріалів справи просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що він є власником квартири та на його ім`я відкрито особовий рахунок, однак судом прийнято рішення щодо притягнення у якості відповідача і стягнення боргу з ОСОБА_2 . У період з 03 березня 2022 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 , була зруйнована внаслідок російської агресії, і з 08 березня 2022 року (а щодо ОСОБА_2 – з 16 квітня 2022 року) по сьогоднішній час в квартирі ніхто не проживає. У витягу з державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією рф від 29 вересня 2023 року, вказано, що пошкодженими/зруйнованими були, зокрема, інженерна система опалення: пошкоджені ділянки труб та опалювальні прилади у всіх кімнатах (6 штук у 4-кімнатній квартирі), що, по суті, унеможливлює користування опаленням в зазначеній квартирі. Відомість про нарахування та оплату послуг з теплопостачання за своїм змістом та суттю не є розрахунком боргу, оскільки в ній не надані ані дані з вузла комерційного обліку теплової енергії, що встановлено в будинку, ані розрахунки, а визначені лише суми, які необхідно сплатити. Суд не врахував наявність пільг особам з інвалідністю внаслідок війни, а також встановлену законодавством заборону на стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги на окремих територіях в умовах воєнного стану. Відсутність нормативно-правового забезпечення зняття нарахувань за послугу з постачання теплової енергії таким категоріям громадян, квартири яких постраждали внаслідок військової агресії російської федерації, не може бути підставою для нарахування плати за неотримані послуги.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2025 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наявної заборгованості відповідача зі сплати послуг з теплопостачання. При цьому, суд на заяву відповідачів застосував позовну давність, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав № 333940350 від 30 травня 2023 року право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: р. № 785, виданий 22 квітня 2003 року, видавник: приватний нотаріус ХМНО Компанієць І.Ю.

Відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачами послуг з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, які надає позивач.

За вказаною адресою КП «Харківські теплові мережі» відкритий обліковий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 .

Згідно з відомістю про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу, складеною за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість відповідачів за період з 01 вересня 2016 року по 31 липня 2025 року постачання теплової енергії становить 62 710,11 грн.

Відповідно до відомості про нарахування та оплату за абонентське обслуговування по послузі з постачання теплової енергії, по послузі з постачання гарячої води, складеною за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , абонентське обслуговування по послузі з постачання теплової енергії за період з 01 липня 2022 року по 31 липня 2025 року становить 1 077,86 грн.

З наданих відповідачем письмових доказів вбачається, що за заявою ОСОБА_1 до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України внесена інформація щодо надання компенсації за пошкоджений об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

З долученого до матеріалів справи розрахунку вартості відновлювальних робіт за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що за вказаною адресою внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України були пошкоджені зокрема: підвісна стеля, панелі, підвісні профілі, віконні блоки, огороджувальні скляні конструкції. Крім того, потребує відновлення пошкоджена частина інженерної системи з метою відновлення функціональності будинку/ квартири: опалення – відновлення пошкоджених ділянок труб та заміна опалювального приладу в межах однієї кімнати.

Зі змісту довідки, виданої заступником начальника управління соціальної та ветеранської політики Лазаренко А. № 01-05/275 від 22 липня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 з 06 липня 2022 року по 08 березня 2023 року перебував на обліку в управлінні соціальної та ветеранської політики Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації як внутрішньо переміщена особа по фактичному місцю проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_3 .

З довідки № 6309-7001763719 від 17 квітня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа по фактичному місцю проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідно до довідки, виданої начальником управління соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Лисянським О. № 329 від 28 липня 2025 року, ОСОБА_1 перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа з 16 квітня 2022 року по 06 липня 2022 року за адресою фактичного проживання: АДРЕСА_4 .

З довідки № 7726-7500756842 від 29 квітня 2022 року вбачається, що ОСОБА_2 взята на облік як внутрішньо переміщена особа по фактичному місцю проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_5 .

З наданих позивачем актів підключення/відключення споживача вбачається, що до будинку за адресою: АДРЕСА_6 , було проведено підключення централізованого опалення 23 листопада 2017 року, відключення 10 квітня 2018 року, підключення 07 листопада 2018 року, відключення 10 квітня 2019 року, підключення 07 листопада 2019 року, відключення 09 квітня 2020 року, підключення 24 жовтня 2020 року, відключення 12 квітня 2021 року, підключення 06 листопада 2021 року, опалювальний сезон завершено 15 квітня 2022 року на підставі розпорядження Харківського міського голови від 13 квітня 2022 року № 43, у подальшому підключено опалення 31 жовтня 2023 року, відключено 26 березня 2024 року, підключено 04 листопада 2024 року та відключено 15 квітня 2025 року.

Як на підставу позовних вимог КП «Харківські теплові мережі» посилалося на те, що зобов`язання з оплати послуг з теплопостачання відповідачами належним чином не виконується, тому наявні підстави для стягнення з них суми заборгованості з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України.

З огляду на фактичне споживання відповідачами наданих позивачем послуг, відповідно до ст. 11 ЦК України між сторонами склалися правовідносини щодо надання та отримання вищевказаних послуг, та у відповідачів виникло грошове зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина 1 статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

За визначеннями, які зазначені у статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України від 24 червня 2004 року № 1875-IV), житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Такі послуги надаються споживачу - фізичній чи юридичній особі, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Частиною 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Враховуючи наведене, обов`язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У частині 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути єдиною підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та підтверджена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).

Встановивши, що КП «Харківські теплові мережі» надає послуги з теплопостачання у квартирі АДРЕСА_2 , суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості з урахуванням строків позовної давності, про застосування яких було зазначено відповідачем.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Інститут позовної давності виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами) було запроваджено карантин на всій території України з 12 березня 2020 року. У подальшому термін дії карантину неоднаразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України.

При цьому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-IX було внесено зміни до законодавчих актів та зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Вказаний Закон України набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Крім того, пунктом 19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні було введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України» «Про введення воєнного стану в Україні».

В подальшому, відповідно до Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» неодноразово були внесені зміни щодо продовження строку дії воєнного стану в Україні та проведення мобілізації.

Таким чином, судом першої інстанції було вірно встановлено, що з відповідачів підлягає стягненню заборгованість за надані позивачем послуги у межах строку позовної давності за період з 01 квітня 2017 року по 30 квітня 2025 року у розмірі 58 149,23 грн, з яких з ОСОБА_1 як власника квартири - у розмірі 44 417,24 грн за вказаний період, а з ОСОБА_2 у розмірі 13 731,99 грн за період з 01 квітня 2017 року по 30 квітня 2022 року, оскільки з 29 квітня 2022 року вона зареєстрована як ВПО за іншою адресою у м. Чернівці (13 731,99 грн складає 1/2 частину загальної заборгованості за вказаний період).

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 щодо того, що ОСОБА_2 не має нести відповідальність за оплату комунальних послуг, оскільки власником квартири і споживачем комунальних послуг є він, колегія суддів відхиляє, адже ОСОБА_2 у спірний період була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , тому у силу вимог частини 3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» користується нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несе солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Судом першої інстанції розмір відповідальності відповідачів було визначено у частках, а не солідарно, однак позивачем КП «Харківські теплові мережі» та відповідачкою ОСОБА_2 рішення суду не оскаржувалось, а апеляційна скарга ОСОБА_1 , в межах якої здійснюється апеляційний перегляд справи, доводів щодо незгоди з такими висновками суду не містить.

Посилання ОСОБА_1 на руйнування його квартири внаслідок збройної агресії рф проти України, не проживання у ній з березня 2022 року, а також щодо неможливості стягнення заборгованості за період воєнного стану обґрунтовано не взяті судом першої інстанції до уваги.

Відповідно до положень Постанови КМУ № 206 від 05 березня 2022 року, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в`їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги.

Відомостей про те, що ОСОБА_1 з березня 2022 року по 30 квітня 2025 року надавав виконавцю комунальних послуг у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, витяг з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф, або інші документи, що підтверджують його відсутність у житловому приміщенні, в якому він є споживачем, і пошкодження цього майна, суду не було надано.

ОСОБА_1 надані копії заяви до КП «Харківські теплові мережі» від 05 жовтня 2024 року, а також повідомлення від 17 вересня 2025 року, в яких він вказав, що 02 березня 2022 року його квартира за адресою: АДРЕСА_1 зруйнована та у ній ніхто не проживає. Однак до заяви від 05 жовтня 2024 року не додано ані довідки ВПО, ані відомостей з реєстру пошкодженого майна, а заява з відповідними додатками датована лише 17 вересня 2025 року, тобто поза межами періоду, за який нарахована заборгованість. До того ж, будь-яких доказів направлення таких заяв до КП «Харківські теплові мережі» і отримання їх позивачем, як-то опис поштового вкладення, рекомендоване поштове повідомлення, скриншоти у разі направлення електронною поштою, копія заяви зі штампом вхідної кореспонденції підприємства тощо, не надано.

Отже, оскільки споживачем не було повідомлено комунальне підприємство про пошкодження майна і не проживання у квартирі, підстав для застосування положень Постанови КМУ № 206 від 05 березня 2022 року у суду не було.

Сам по собі факт непроживання відповідача у квартирі, яка належить йому на праві власності, не звільняє його як власника від обов`язку нести тягар утримання свого майна (ст. 322 ЦК України), а саме витрати по оплаті наданих житлово-комунальних послуг.

При цьому, з наданих позивачем актів підключення/відключення споживача вбачається, що після початку воєнного стану послуги з опалення у будинку АДРЕСА_6 надавались, зокрема, опалення було підключено 06 листопада 2021 року, опалювальний сезон завершено 15 квітня 2022 року на підставі розпорядження Харківського міського голови від 13 квітня 2022 року № 43, у подальшому опалення підключено 31 жовтня 2023 року, відключено 26 березня 2024 року, підключено 04 листопада 2024 року та відключено 15 квітня 2025 року.

Відключення квартири відповідачів, що розташована у вказаному будинку, від мережі централізованого опалення за процедурою, передбаченою Порядком відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 169 від 26 липня 2019 року, тобто на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади, не здійснювалось.

Отже, оскільки система опалення квартири відповідачів є невід`ємною складовою централізованої системи теплопостачання будинку, в якому вона розташована, і до будинку в цілому здійснювалось підключення опалення, то підстави вважати, що квартира не опалювалась і послуги з теплопостачання не споживались, відсутні.

Доводи відповідача щодо того, що відомість про нарахування та оплату послуг з теплопостачання не є належним розрахунком боргу, не можуть бути взяті до уваги, оскільки у вказаній відомості містяться детальні щомісячні нарахування оплати послуг, та будь-яких доказів на спростування розрахунку КП «Харківські теплові мережі» відповідачем не надано.

Посиланням ОСОБА_1 на наявність у нього пільг судом першої інстанції надано належну оцінку, і з викладеними судом висновками колегія суддів повністю погоджується.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.

Відповідно до положень статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 27 березня 2026 року

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді О.В. Маміна

В.Б. Яцина