Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №564/869/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 564/869/25 пров. № А/857/4377/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Курилець А.Р., Мікула О.І.,

за участю секретаря Єршової Ю.С.,

представника апелянта Михайлова В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові справу за апеляційною скаргою Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Костопільської міської ради Рівненської області на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 22 грудня 2025 року (ухвалене головуючим – суддею Снітчук Р.М. об 11 год. 40 хв. м. Костопіль, повне судове рішення складено 26 грудня 2025 року) у справі № 564/869/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Костопільської міської ради Рівненської області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просила скасувати постанову № 211 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), винесеної 04.02.2025 адміністративною комісією при виконавчому комітеті Костопільської міської ради Рівненського району Рівненської області, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що протокол про адміністративне правопорушення складено у її відсутності, її прав не роз`яснено, можливості надати свої пояснення вона не мала. Крім того, оскаржена постанова винесена також у її відсутності, про місце, дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення вона у встановленому законом порядку не повідомлялася, була позбавлена можливості брати участь у розгляді справи щодо неї, надати свої пояснення, скористатися правничою допомогою, докази її вини відсутні. Зазначена постанова немотивована, не містить фактичних обставин справи, винесена без посилання на будь-які докази її вини.

Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 22.12.2025 позов задоволено. Скасовано постанову № 211 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Костопільської міської ради від 04.02.2025 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП - закрито.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що достатніх доказів у підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП відповідачами не надано та її вини поза розумним сумнівом не доведено

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що під час винесення постанови адміністративною комісією виконавчого комітету Костопільської міської ради було дотримано вимог ст.ст. 245, 268, 276, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи. Натомість з фото таблиці, яка долучена до протоколу про адміністративне правопорушення від 13.01.2025 на фото міститься зображення септику поза парканом огородженої земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Крім цього, відповідні заходи щодо порушення ОСОБА_1 вимог екологічного законодавства були проведені Державною екологічною інспекцією Поліського округу. В ході проведення обстеження встановлено, що домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться у приватній власності громадянки ОСОБА_2 . За вказаною адресою розташовано приватний житловий будинок та господарські приміщення. Поблизу вказаної території облаштовано септик (вигрібну яму) на схилі меліоративної канави на земельній ділянці площею 1 м.кв., що знаходиться у комунальній власності Костопільської міської ради. Документи, що посвідчують право власності чи право користування на вказану земельну ділянку у громадянки ОСОБА_1 відсутні. Внаслідок таких дій допущено самовільне зайняття земельної ділянки та порушення природоохоронного режиму використання земель.

Позивач скористалася своїм правом та подала відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Позивач, в судове засідання на виклик суду не з`явилася, явку уповноваженої особи не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена, що не перешкоджає розгляду справи за її відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції – скасувати, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що зі змісту постанови від 04.02.2025 № 211 вбачається, що 04.02.2025 встановлено, що ОСОБА_1 облаштувала каналізаційний септик для рідких побутових відходів на землях зони зелених насаджень загального користування та у безпосередній близькості до водойми, чим порушила п. 4.2.10.1 Правил благоустрою Костопільської міської територіальної громади, затверджених рішенням Костопільської міської ради №838 від 13.10.2022, за що притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Позивач вважаючи оскаржену постанову незаконною, звернулася до суду з відповідними позовними вимогами.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами ч. 5 ст. 160 КАС України право оскаржити рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень мають особи, права, свободи та інтереси яких відповідні рішення, дії чи бездіяльність порушують.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Як встановлено ст. 152 КУпАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 4.2.10.1 Правил благоустрою Костопільської міської територіальної громади, затверджених рішенням Костопільської міської ради № 838 від 13.10.2022, передбачено, що дворові туалети, каналізаційні колодязі та вигрібні ями можуть розміщуватися на території присадибних ділянок згідно з існуючими будівельними нормами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відтак, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В матеріалах справи наявна фототаблиця, яка долучена до протоколу про адміністративне правопорушення від 13.01.2025, з якої видно влаштований септик, який розташований поза парканом огородженої земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом також встановлено, що позивач зверталась із заявою (вх.№Д-768/02-09 від 18.10.2024), у якій позивач просила надати в оренду земельну ділянку чи приватизувати її, де розміщений септик до прилеглої приватизованої земельної ділянки 0,12 га, на думку заявниці, септик розміщений за межами на землях не с/г призначення, через 5м хащі та трясовина.

У відповіді від 15.11.2024 Костопільською міською радою повідомлено, що земельна ділянка під септиком знаходиться поза межами населеного пункту с.Велика Любаша на обриві меліоративної канави, яка сполучена з р.Замчисько. Відповідно до «Генерального плану с.Велика Любаша Підлужненської сільської ради Костопільського району Рівненської області» територія, на якій розміщений септик відноситься до земель «С3 – Зона зелених насаджень загального користування в санітарно-захисній зоні».

Повідомлено про порушення ОСОБА_1 п. 4.2.11.2 Правил благоустрою Костопільської міської територіальної громади, затверджені рішенням Костопільської міської ради №838 від 13.10.2022, а також запропоновано заявниці невідкладно демонтувати самовільно розміщений на землях комунальної власності септик або перенести її на власну приватизовану земельну ділянку згідно ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

Також, в ході проведення обстеження Державною екологічною інспекцією Поліського округу встановлено, що домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться у приватній власності громадянки ОСОБА_2 . За вказаною адресою розташовано приватний житловий будинок та господарські приміщення. Поблизу вказаної території облаштовано септик (вигрібну яму) на схилі меліоративної канави на земельній ділянці площею 1 м.кв., що знаходиться у комунальній власності Костопільської міської ради. Документи, що посвідчують право власності чи право користування на вказану земельну ділянку у громадянки ОСОБА_1 відсутні.

Враховуючи наведене вище, суд вважає підтвердженим, що каналізаційний септик ОСОБА_1 облаштовано поза межами належної їй на праві власності земельної ділянки за кадастровим номером 5623486902:02:010:0021, яка розташована по АДРЕСА_1 на території Костопільської міської ради, чим порушено п. 4.2.11.2 Правил благоустрою Костопільської міської територіальної громади, затверджені рішенням Костопільської міської ради №838 від 13.10.2022, відповідальність за яке передбачено ст. 152 КУпАП.

Разом з цим, колегія погоджується з позивачем, що в матеріалах справи відсутні докази її повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Однак вказане процедурне порушення не спростовує вчинення позивачкою правопорушення за яке передбачена відповідальність згідно ст. 152 КУпАП.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів, він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Відтак, порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Водночас під час розгляду цієї справи судом не встановлено порушень процедури , які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріалами справи підтверджується факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, а наведені позивачем у своєму адміністративному позові обставини про відсутність вчинення адміністративного правопорушення не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак задоволенню не підлягають.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції — скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Костопільської міської ради Рівненської області задовольнити.

Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 22 грудня 2025 року у справі № 564/869/25 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич

судді А. Р. Курилець

О. І. Мікула

Повне судове рішення складено 27 березня 2026 року