Постанова від 26 березня 2026 р. у справі №638/2976/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/2976/26

Провадження № 3/638/1192/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 березня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі судді Невеніцина Є.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проходить військову службу у військовій частини НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

31.01.2026 о 10 год. 50 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Nissan Navara» номерний знак НОМЕР_3 по автодорозі Київ-Харків-Довжанський 619 км, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміни, у результаті чого на слизькій ділянці дороги втратив керування ТЗ та здійснив зіткнення з автомобілем марки «ГАС 501 RF» номерний знак НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку. Таким чином, ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2.3.б, 12.1. ПДР.

Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Вказані дії ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.

Дана справа надійшла до суду 17.02.2026, судові засідання призначалися на 27.02.2026, 13.03.2026, 27.03.2026.

Від ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи 27.02.2026 у зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання через перебування на військовій службі та неможливістю взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції. Також просив надати йому доступ та надіслати матеріали справи в електронному суді.

Також, від ОСОБА_3 , якому ОСОБА_1 25.02.2026 видав довіреність у підсистемі «Електронний суд», до суду надходили клопотання про відкладення судових засідань 13.03.2026 та 27.03.2026. Клопотання обгрунтовував тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проходять військову службу (документальне підтвердження додано) та не мають можливості прибути до суду або взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції. Крім цього, ОСОБА_3 зазначав про те, що йому не надано/надано не в повному обсязі доступ до матеріалів справи в електронному виді.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ч. 1,2 ст. 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України. Повноваження адвоката на участь у розгляді справи підтверджуються довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов`язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Витяг засвідчується підписами сторін.

ОСОБА_3 суду не надано документів, що підтверджують наявність у нього повноважень на участь у розгляді справи у якості захисника, а саме: посвідчення на право здійснення адвокатською діяльністю, ордер на надання правової допомоги, витяг з договору про надання правової допомоги, диплом про отримання юридичної освіти. У Єдиному реєстрі адвокатів України дані про Машкіна В.Г. не містяться.

Таким чином, Машкін В.Г. не підтвердив наявність у нього повноважень на участь в розгляді справи.

Разом з тим, з метою надання ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, можливості повною мірою реалізувати своє право на захист та враховуючи наявність довіреності від 25.02.2026, сформованої у підсистемі «Електронний суд», ОСОБА_3 судом було надано доступ до справи в електронному виді та у його електронний документ направлено відскановані у повному обсязі копії матеріалів справи, що підтверджується довідкою від 12.03.2026 та карткою руху документу з відповідними позначками.

Так само, 28.02.2026 доступ до матеріалів справи в електронному виді отримав й ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою від 28.02.2026 та карткою руху документу.

Про дату, час та місце судового розгляду 27.03.2026 ОСОБА_1 повідомлений своєчасно та належним чином, проте останній в судове засідання не з*явився.

Стосовно можливості розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та оцінюючи клопотання його представника – Машкіна В.Г. від 25.03.2026 про відкладення судового розгляду, суд зазначає наступне.

Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ч. 1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Виходячи з положень ст. 268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи та її захисника, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, йому та його представнику надано доступ до матеріалів справи в електронному виді. Проходження особою військової служби, дійсно є поважною причиною для відкладення судового засіданні, що й було судом здійснено двічі. Разом з цим, суд повинен враховувати й суспільні інтереси та інтереси потерпілої сторони, приймати заходи для виконання завдань кодексу України про адміністративні правопорушення, викладені у ст. 1 та розгляду справи у розумні строки. Слід звернути увагу, що ОСОБА_1 зареєстрований у підсистемі «Електронний суд», за допомогою вказаного сервісу направляв до суду заяви, отримував документи, що свідчить про існування у нього реальної можливості прийняти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, проте він не скористався таким правом.

Обов`язком учасників судового розгляду є добросовісне користування своїми процесуальними правами .

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (Постанова Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17).

Таким чином, на переконання суду, дії ОСОБА_1 містять ознаки зловживання процесуальними правами з метою затягування розгляду справи та створення штучних підстав для відкладення судового засідання.

Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі № 36655/02 «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі № 30979/96 «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France)). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»).

У зв`язку з викладеним, враховуючи встановлені законодавством строки розгляду справ про адміністративні правопорушення та положення ст. 268 КУпАП, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення судового засідання та вважає можливим провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , що не має наслідком порушення його процесуальних прав, для добросовісної реалізації яких судом було створено всі належні умови.

Представник потерпілого ОСОБА_2 – адвокат Радь І.І. надав заяву про розгляд справи без його участі.

Крім того, до суду надійшла заява представника ТОВ «ФАСТФУДАСИСТЕНТ» - адвоката Радь І.І., у якій він просить визнати вказане товариство потерпілою стороною у справі. Заява обгрунтована тим, що автомобіль «ГАС 501 RF» номерний знак НОМЕР_4 належить на праві приватної власності товариству, водій ОСОБА_2 діяв на підставі трудового договору.

З приводу даної заяви суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 КУпАП, потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.

Згідно ч. 1-3 ст. 40 КУпАП, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Коли шкоду заподіяно неповнолітнім, який досяг шістнадцяти років і має самостійний заробіток, а сума шкоди не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов`язати своєю працею усунути її.

В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Представником ТОВ «ФАСТФУДАСИСТЕНТ» не надано доказів спричинення шкоди та її розміру, а тому у суду відсутні підстави для визнання юридичної особи потерпілою стороною у справі про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ст. 124 КУпАП.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

-даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 579910 від 31.01.2026, згідно якого ОСОБА_1 вчинив адмінправопорушення за вказаних вище обставин;

-електронним рапортом оператора 102 із викладенням обставин ДТП;

-схемою місця ДТП із фототаблицею від 31.01.2026, у якій зафіксовано межі проїжджої частини, напрямки руху ТЗ, місце їх зіткнення, дорожня розмітка та дорожні знаки, пошкодження ТЗ. Також зафіксовано стан покриття – ожеледиця, наявність недоліків в утриманні вулично-шляхової мережі, які стали супутньою причиною ДТП, не встановлено;

-поясненнями ОСОБА_2 від 31.01.2026, згідно яких зустрічний йому автомобіль Ніссан занесло та винесло на його смугу руху, сталося зіткнення ТЗ.

Вищевказані докази у розумінні ст. 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими, та такими, що повністю доводять порушення ОСОБА_1 вимог

п. 2.3.б ПДР, згідно яких для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 12.1., згідно яких під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

З письмових пояснень ОСОБА_1 від 31.01.2026 слідує, що при виїзді на підвищення він відчув занос, транспортний засіб втратив керованість через ожеледицю, внаслідок виїзду на зустрічну смугу руху потрапив у ДТП з автомобілем Renault Master н.з. НОМЕР_4 .

Таким чином, ОСОБА_1 не заперечує факт настання ДТП, посилаючись на втрату керованості ТЗ через ожеледицю.

При цьому, зі схеми місця ДТП від 31.01.2026 вбачається, що недоліки в утриманні вулично-шляхової мережі, які стали супутньою причиною ДТП, відсутні.

З фотографій, долучених до схеми, також не вбачається наявність недоліків дорожнього покриття, які б унеможливлювали контроль руху автомобіля та безпечність керування, за умови обрання безпечної швидкості руху, належної уважності та стеження за дорожньою обстановкою.

На підставі викладеного, суд визнає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за вказаних вище обставин та кваліфікує його дії за ст. 124 КУпАП, як порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

З урахуванням ступеню вини та характеру вчиненого правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу в дохід держави, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,6 грн, які підлягають стягненню з правопорушника.

Керуючись ст. 40-1, 124, 251-252, 279, 283-285 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі п`ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665,6 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього буде застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Суддя Є.В. Невеніцин