Постанова від 26 березня 2026 р. у справі №420/40729/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/40729/25

Перша інстанція: суддя Лебедєва Г.В.,

повний текст судового рішення

складено 27.01.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді –Кравченка К.В.,

судді –Джабурія О.В.,

судді –Вербицької Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування при виплаті пенсії за віком заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2014-2016 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити розрахунок та виплату пенсії за віком (перерахунок пенсії за віком) з 07.06.2025 із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за 2020, 2021 та 2022 роки.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що рішенням Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України № 155950001734 від 08.01.2019 позивачу було призначено пенсію за вислугу років як працівнику плавскладу (морського, річного флоту) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 14.11.2018. У листопаді 2023 позивач звернувся до Ізмаїльського об`єднаного управління ПФУ з заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України № 155950001734 від 10.11.2023, позивачу призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 07.11.2023. Позивач уважає, що при призначенні йому у 2023 році пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» підлягала застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2020, 2021, 2022), що передують року звернення за призначенням пенсії за віком згідно частини другої статті 40 цього Закону. Однак з відповіді на адвокатський запит та долучених до нього копій документів позивачу стало відомо про те, що при розрахунку розміру пенсії відповідачем була врахована середня заробітна плата (доход) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству України, а тому звернувся до суду з вказаним позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 позов задоволений.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ГУ ПФУ в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зокрема, апелянт зазначає, що оскільки позивач вже отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788, підстави для повторного призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та визначення її розміру з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за останні три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком, відсутні.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу посилаючись на доводи, що узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 14.11.2018 призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З 07.11.2023 на підставі заяви позивача його переведено на пенсію за віком згідно ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При призначенні позивачу пенсії за віком відповідачем врахована заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати, який становить 7405,03.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший в межах одного закону, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі – Закон №1058-IV).

Преамбулою Закону №1058-IV закріплено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

У статті 9 Закону №1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Зазначені вище норми законодавства дають підстави вважати, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 червня 2020 року у справі №127/7522/17, де зазначив, що за змістом частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

У справі, яка розглядається, позивачу з 2018 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV він звернувся вперше у 2023 році.

Верховний Суд України вже аналізував подібні правовідносини і у постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.

Отже, за обставинами справи має місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 27 листопада 2024 року у справі №560/11681/23, від 16 січня 2025 року у справі №580/4901/22, від 25 березня 2025 року у справі №380/3740/24, від 30 вересня 2025 року по справі №460/26237/23, від 06 листопада 2025 року по справі №380/6353/24.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на обчислення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2020 - 2022 роки.

Доводи апеляційної скарги пенсійного органу суперечать приписам чинного судочинства та сталій та актуальній і послідовній правовій позиції Верховного Суду.

Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області – залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач К.В. Кравченко

Судді Н.В. Вербицька О.В. Джабурія