Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Дата: 26 березня 2026 р.
Справа: №240/7425/26
Суддя: Леміщак Дмитро Михайлович
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2026 року м. Житомир справа № 240/7425/26
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Новоозерянського ліцею Олевської міської ради до Олевського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся Новоозерянський ліцей Олевської міської ради із позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову начальника Олевського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лещенко Марини Валентинівни від 17.02.2026 про стягнення виконавчого збору у розмірі 34588,00 грн із Новоозерянського ліцею Олевської міської ради в межах виконавчого провадження № 80263887;
- визнати протиправною та скасувати постанову начальника Олевського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лещенко Марини Валентинівни від 07.01.2026 у виконавчому провадженні № 79929944 про відкриття виконавчого провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі № 240/644/25 позов Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до Новоозерянського ліцею Олевської міської ради задоволено частково. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2025 у справі № 240/644/25 апеляційну скаргу задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови та застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом зупинення виконання робіт щодо обслуговування обладнання під тиском шляхом відсторонення від роботи кочегарів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за адресою Житомирська область, Коростенський район, смт Новоозерянка, вул. Заводська, 5. Рішення набрало законної сили 25.09.2025. 06.01.2026 стягувачем пред`явлено виконавчий лист до виконання. 07.01.2026 начальником Олевського відділу державної виконавчої служби Мариною Лещенко відкрито виконавче провадження № 79929944 та винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 34588,00 грн. Постанови отримані Новоозерянським ліцеєм Олевської міської ради 30.01.2026. 13.02.2026 Новоозерянський ліцей Олевської міської ради подав заяву про закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" та надав документи, що підтверджують добровільне виконання. 16.02.2026 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 79929944, після чого 17.02.2026 виділено в окремі виконавчі провадження постанову про стягнення витрат виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору, незважаючи на те, що Новоозерянським ліцеєм Олевської міської ради добровільно виконано рішення суду ще до прийняття виконавчого листа до виконання, зокрема з 30.01.2025 припинено трудовий договір з машиністами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а 03.02.2025 ОСОБА_1 переведено на іншу посаду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання (у письмовому провадженні).
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови начальника Олевського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лещенко Марини Валентинівни від 17.02.2026 про стягнення виконавчого збору у розмірі 34588,00 грн із Новоозерянського ліцею Олевської міської ради в межах виконавчого провадження № 80263887 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Відзив від відповідача на адресу суду в строки, передбачені статтею 162 КАС України, не надходив.
Частина 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до положень ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі № 240/644/25 позов Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до Новоозерянського ліцею Олевської міської ради задоволено частково. Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом зупинення виконання робіт щодо обслуговування обладнання під тиском за адресою Житомирська обл., Коростенський район, смт Новоозерянка, вул. Заводська, 5, а також експлуатації котлів.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2025 у справі № 240/644/25 апеляційну скаргу задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови та ухвалено нову постанову про застосування заходів реагування шляхом відсторонення від роботи кочегарів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 06.01.2026 стягувачем пред`явлено виконавчий лист до виконання.
07.01.2026 начальником Олевського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мариною Лещенко відкрито виконавче провадження № 79929944 з примусового виконання зазначеного рішення суду та одночасно винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 34588,00 грн.
13.02.2026 Новоозерянський ліцей Олевської міської ради подав відповідачу заяву про закінчення виконавчого провадження з наданням документів, які підтверджують добровільне виконання рішення суду. На підставі поданих документів державним виконавцем 16.02.2026 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 79929944, після чого 17.02.2026 постанови про стягнення витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору виділено в окремі виконавчі провадження.
Добровільне виконання рішення суду відбулося ще до відкриття виконавчого провадження, а саме з 30.01.2025 припинено трудовий договір з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а 03.02.2025 ОСОБА_1 переведено на посаду робітника з комплексного обслуговування й ремонту будівель та на сумісника з виконанням обов`язків сторожа. Вважаючи постанову від 07.01.2026 про відкриття виконавчого провадження та постанову від 17.02.2026 про стягнення виконавчого збору протиправними, Новоозерянський ліцей Олевської міської ради звернувся до суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Питання примусового виконання судових рішень регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).
У відповідності до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За правилами статті 26 Закону № 1404-VIIІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (частина 6 статті 26 Закону № 1404-VIII).
При цьому, статтею 10 Закону № 1404-VIII визначено перелік заходів примусового виконання рішень, серед яких, зокрема, звернення стягнення на кошти, майно боржника, вилучення у боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні, а також інші заходи, передбачені рішенням та цим Законом. Важливо підкреслити, що заходи примусового виконання вживаються виконавцем лише після відкриття виконавчого провадження та за умови невиконання рішення боржником.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Для рішень немайнового характеру частина 4 цієї ж статті встановлює, що виконавчий збір стягується в розмірі 2 мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі 4 мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Системний аналіз положень статті 27 Закону № 1404-VIII свідчить, що виконавчий збір за своєю суттю є санкцією за невиконання рішення суду в добровільному порядку, а також платою за діяльність державного виконавця щодо вчинення заходів примусового характеру.
Частиною 9 статті 27 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, за умови, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.03.2020 у справі № 2540/3203/18, обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є фактичне виконання виконавчого документа та вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.
Таким чином, якщо рішення суду було виконано боржником самостійно до моменту вчинення виконавцем дій, спрямованих на його примусову реалізацію, або якщо виконання відбулося без безпосередньої участі виконавця шляхом застосування ним заходів примусу, підстави для стягнення виконавчого збору відсутні. Виконавчий збір не є безумовною платою за факт відкриття провадження, а є наслідком ефективного примусу з боку держави.
Крім того, Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України № 512/5, деталізує процедуру винесення постанов. Пункт 8 Розділу III Інструкції вказує, що виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.
Однак на переконання суду, таке повноваження не є абсолютним і повинно реалізовуватися з урахуванням фактичного стану виконання рішення на момент звернення стягувача. Якщо боржник доведе, що обов`язок, покладений на нього судом, уже виконаний, то відкриття виконавчого провадження втрачає свій правовий сенс як механізм примусу.
Встановлено, щощо рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі № 240/644/25, зміненим постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2025, до Новоозерянського ліцею Олевської міської ради застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду. Зокрема, суд зобов`язав зупинити виконання робіт щодо обслуговування обладнання під тиском шляхом відсторонення від роботи кочегарів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за адресою: Житомирська обл., Коростенський район, смт Новоозерянка, вул. Заводська, 5. Це рішення набрало законної сили 25.09.2025.
Відповідно до наданих позивачем доказів, а саме копій наказів по Новоозерянському ліцею, трудові договори з машиністами (кочегарами) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були припинені ще 30.01.2025. Кочегара ОСОБА_1 було переведено на посаду робітника з комплексного обслуговування й ремонту будівель та на сумісництво сторожем згідно з наказом від 03.02.2025.
Суд звертає увагу на те, що ці дії були вчинені позивачем ще до моменту винесення рішення судом першої інстанції та задовго до набрання рішенням законної сили та видачі виконавчого листа. Таким чином, на момент виникнення у стягувача права на примусове виконання (після 25.09.2025) фактичні обставини, які підлягали усуненню згідно з судовим рішенням, уже не існували внаслідок добровільних дій адміністрації ліцею.
06.01.2026 стягувач пред`явив виконавчий лист до виконання. 07.01.2026 начальником Олевського відділу державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження № 79929944 та винесено постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 34588,00 грн.
Проте як встановлено судом, станом на 07.01.2026 рішення суду вже було фактично виконане позивачем у повному обсязі. Позивач 13.02.2026 повідомив про це державного виконавця, надавши відповідні підтверджуючі документи. На підставі цих документів 16.02.2026 державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII у зв`язку з фактичним виконанням рішення.
Суд наголошує, що факт винесення постанови про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним виконанням рішення (пункт 9 частини 1 статті 39 Закону) підтверджує, що мета виконавчого провадження досягнута.
Однак ключовим у цій справі є момент виконання. Оскільки виконання відбулося 30.01.2025 та 03.02.2025, тобто майже за 1 рік до відкриття виконавчого провадження, державний виконавець не вчиняв жодних заходів примусового характеру, які б спонукали боржника до виконання. Всі дії виконавця зводилися до суто формальної реєстрації документів та винесення постанов. За таких умов стягнення виконавчого збору суперечить правовій природі цього інституту як винагороди за примус.
Щодо оскаржуваної постанови від 17.02.2026 про стягнення виконавчого збору у розмірі 34588,00 грн, винесеної після закінчення основного провадження, суд зазначає, що дана постанова є похідною від постанови про відкриття провадження та початкового нарахування збору. Оскільки судом встановлено відсутність підстав для стягнення збору через добровільне виконання рішення до відкриття провадження, то і виділення цієї вимоги в окреме провадження для примусового стягнення є протиправним. Державний виконавець, отримавши докази виконання рішення ще в 2025 році, повинен був дійти висновку, що підстав для стягнення санкцій за "невиконання" немає, оскільки невиконання як такого не існувало на момент активної фази діяльності ДВС.
Аналізуючи вимогу про визнання протиправною постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.01.2026, суд вважає її обґрунтованою. Хоча Закон № 1404-VIII зобов`язує виконавця відкрити провадження при надходженні належним чином оформленого виконавчого листа, відкриття провадження щодо вже виконаного рішення суперечить принципу ефективності виконавчого провадження. У даному випадку, відкриття провадження стало лише формальним приводом для нарахування виконавчого збору та витрат, що є неприпустимим у демократичній державі. Суд вважає, що дії відповідача щодо ініціювання примусового виконання рішення, яке вже було реалізоване боржником, порушують права позивача та накладають на нього надмірний фінансовий тягар у вигляді збору, який не відповідає фактичним зусиллям виконавчої служби.
Суд звертає увагу, що суб`єкт владних повноважень не може обмежуватися лише формальним виконанням букви закону, ігноруючи його дух та правові наслідки своїх дій. У ситуації, коли державний виконавець бачить, що рішення виконано до його втручання, він зобов`язаний застосовувати норми права таким чином, щоб не допустити безпідставного стягнення коштів з особи, яка виявила правослухняну поведінку. Відсутність у виконавця на момент відкриття провадження інформації про виконання рішення може бути причиною для відкриття, але після отримання такої інформації виконавець мав скасувати нарахування збору, а не виносити нову постанову про його примусове стягнення.
Суд також враховує, що позивач є бюджетною установою (ліцеєм), і стягнення з нього значної суми виконавчого збору (34588,00 грн) за відсутності реального примусового виконання суттєво впливає на фінансовий стан закладу освіти та суперечить суспільним інтересам. Принцип пропорційності, закріплений у КАС України, вимагає, щоб рішення суб`єкта владних повноважень було спрямоване на досягнення легітимної мети та не було більш обтяжливим для особи, ніж це необхідно. У цій справі стягнення збору не переслідує жодної легітимної мети, оскільки рішення суду вже було виконано.
Таким чином, суд доходить висновку, що оскаржувані постанови були прийняті без урахування всіх обставин справи, без дотримання принципу обґрунтованості та пропорційності. Позивачем доведено факт виконання рішення суду задовго до відкриття виконавчого провадження, що нівелює правові підстави для нарахування та стягнення виконавчого збору. Позовні вимоги є законними, доведеними матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивачем сплачено 5324,80 грн за подання позову та 798,72 грн за подання заяви про забезпечення позову. Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Позовну заяву Новоозерянського ліцею Олевської міської ради (вул. Заводська, 5, с-ще Новоозерянка, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11021, ЄДРПОУ 22054893) до Олевського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Володимирська, 5, м. Олевськ, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11001, ЄДРПОУ 34900942) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника Олевського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лещенко Марини Валентинівни від 07.01.2026 про відкриття виконавчого провадження № 79929944.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника Олевського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лещенко Марини Валентинівни від 17.02.2026 про стягнення виконавчого збору у розмірі 34588,00 грн у межах виконавчого провадження № 80263887.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Олевського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь Новоозерянського ліцею Олевської міської ради судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6123,52 грн (шість тисяч сто двадцять три гривні 52 копійки).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.М. Леміщак
Повний текст складено: 27 березня 2026 р.
27.03.26
Оригінал: reyestr.court.gov.ua