Вирок від 22 березня 2026 р. у справі №194/1454/21 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Суд: Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами

Дата: 22 березня 2026 р.

Справа: №194/1454/21

Суддя: Щербина О. О.

Справа № 194/1454/21

Провадження № 1-кп/185/186/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2026 року м.Павлоград

Дніпропетровської області

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості з додатками складені у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041400000237 від 15 вересня 2021 року відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кохівка, Павлоградського району Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, з неповною середньою освітою, не одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Сторони, кожен окремо, не заперечували щодо розгляду справи під час воєнного стану.

ОСОБА_6 , 13 вересня 2021 року в денний час доби, більш точного часу, в ході судового розгляду встановити не надалось можливим, знаходячись біля водойми, розташованої на території, земельної ділянки кадастровий номер 1223585500:01:001:0659, яка розташована на землях Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, маючи на меті придбання та зберігання для використання у власних цілях вибухових пристроїв, умисно придбав (знайшов) без передбаченого законом дозволу предмет, який є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини, а саме спорядженим корпусом ручної, осколкової, оборонної гранати Ф-1, промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових речовин; уніфікованим запалом ручних гранат модернізований типу УЗРГМ, промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових пристроїв, які придатні для здійснення вибуху.

Після чого, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, переніс за місцем свого тимчасового мешкання, у металевий флігель, який розташований біля водойми на території земельної ділянки кадастровий номер 1223585500:01:001:0659, яка розташована на землях Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, придбаний ним вибуховий пристрій, де став умисно зберігати без передбаченого законом дозволу.

15 вересня 2021 року в денний час доби, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_6 продовжуючи зберігати без передбаченого законом дозволу, раніше придбаний ним вибуховий пристрій, знаходячись за місце свого тимчасового мешкання, у металевому флігелі, який розташований біля водойми на території земельної ділянки кадастровий номер 1223585500:01:001:0659, яка розташована на землях Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, взяв вказаний вибуховий пристрій, який поклав до кишені своєї куртки, та зберігаючи його при собі, без передбаченого законом дозволу, пішки попрямував до с. Кохівка, Павлоградського району, Дніпропетровської області.

15 вересня 2021 року приблизно о 14.15 год., ОСОБА_6 , продовжуючи зберігати при собі, раніше придбаний ним вибуховий пристрій, без передбаченого законом дозволу, знаходячись біля буд. 10 по вул. Річковій, с. Кохівка, Павлоградського району, Дніпропетровської області, продемонстрував ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які знаходились біля вказаного будинку, вибуховий пристрій та ОСОБА_9 з метою уникнення настання негативних наслідків, які могли наступити, через вибух, забрав вибуховий пристрій у ОСОБА_6 , викрутивши з нього запал, та поклав на землю, після чого викликав працівників поліції.

15 вересня 2021 року в період часу з 18.15 год. по 19.40 год., в ході проведення огляду місця події - ділянки місцевості поблизу буд. 10 по вул. Річковій, с. Кохівка, Павлоградського району, Дніпропетровської області, працівниками поліції в присутності двох понятих було виявлено та вилучено предмет конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини, а саме спорядженим корпусом ручної, осколкової, оборонної гранати Ф-1, промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових речовин; уніфікованим запалом ручних гранат модернізований типу УЗРГМ, промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових пристроїв, які придатні для здійснення вибуху, який ОСОБА_6 умисно придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Дії ОСОБА_6 необхідно правильно кваліфікувати за ч. 1 ст. 263 КК України, як носіння, зберігання і придбання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

28 вересня 2021 року, під час досудового розслідування, між прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_6 , у присутності адвоката останнього, була укладена угода про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст.ст.468, 469, 472 КПК України.

Зазначена угода була надана суду з клопотанням про її затвердження.

Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_6 беззаперечно та в повному обсязі визнає себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, також сторони дійшли згоди щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі три роки, зі звільненням на підставі ст.ст.75, 76 КК України від відбуття призначеного за цим вироком покарання з іспитовим терміном.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.

Згідно п.2 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим…

У відповідності до ст. 469 ч. 4 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

При цьому в судовому засіданні судом з`ясовано, що прокурор та обвинувачений ОСОБА_6 повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, цілком розуміють свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджене покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, в обсязі пред`явлених підозри та обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе, відповідно до угоди, зобов`язання.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні мав аналогічну позицію, та клопотав затвердити угоду про визнання винуватості, оскільки угода повністю відповідає вимогам закону.

Міра покарання, узгоджена сторонами угоди про визнання винуватості, відповідає санкції ч.1 ст. 263 КК України.

Суд в судовому засіданні переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи обвинуваченого, який повністю визнав свою провину у скоєному кримінальному правопорушенні, суд вважає, що є всі підстави для затвердження даної угоди від 28 вересня 2021 року між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, прокурор зазначив про відсутність необхідності обрання стосовно обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, і суд дійшов до висновку про можливість звільнення обвинуваченого від призначеного покарання із встановлення строку випробування, суд не вбачає підстав для обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , при ухваленні вироку.

Крім того, з ОСОБА_6 необхідно стягнути на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 1716 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 28 вересня 2021 року, що була укладена між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_6 , в присутності його захисника – адвоката ОСОБА_5 , з іншої сторони.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

ОСОБА_6 призначити узгоджене сторонами угоди покарання за ч.1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком три роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбуття призначеного за цим вироком покарання у виді позбавлення волі строком три роки, з іспитовим терміном один рік.

Зобов`язати ОСОБА_6 , у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта з проведення судової вибухо-технічної експертизи у сумі 1716 грн. 20 коп.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк тридцять днів з дня його проголошення.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

СУДДЯ ОСОБА_11

Оригінал: reyestr.court.gov.ua