Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №201/346/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/346/26

Провадження № 3/201/22/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року м. Дніпро

Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Гончаренко В.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП НП України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутого за ч. 1 ст. 130 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 02 січня 2026 року о 00 годині 53 хвилин, керуючи автомобілем «Форд», д/н НОМЕР_1 , під час зупинки співробітниками поліції при заїзді на Центральний міст в м. Дніпрі перебував з явними ознаками наркотичного сп`яніння (порушення мови та координації рухів, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці), після чого останній був доставлений до закладу охорони здоров`я, де ухилився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому порядку із застосуванням технічних засобів відеозапису, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав з мотивів, зазначених у письмовому запереченні на даний протокол, поданого його захисником.

Захисник правопорушника під час судового розгляду клопотав про закриття провадження в даній справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з відсутністю в діях його підзахисного складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дослідивши під час судового розгляду позиції учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення, а також надані останніми докази, ознайомившись з матеріалами справи, суд доходить висновку про винуватість правопорушника ОСОБА_1 з огляду на наступне.

Так, винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності підтверджується: відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 557001 від 02 січня 2026 року; рапортом інспектора патрульної поліції, яким було виявлено правопорушення; матеріалами відеозапису з портативних відеореєстраторів патрульних поліції, на яких зафіксовані обставини після зупинки водія ОСОБА_1 , який ухилився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я із застосуванням технічних засобів відеозапису, що відповідно не вимагало присутності двох свідків згідно з вимогами п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 57 від 20.01.2023, чим в сукупності доводиться, що ОСОБА_1 дійсно вчинив правопорушення за зазначених обставин.

Оцінюючи як доказ зазначений відеозапис обставин адміністративного правопорушення, потрібно звернути увагу, що відповідні дані, зафіксовані на відео повністю зіставляються з фактичними обставинами справи, викладеними в протоколі, які дозволяють безпосередньо пересвідчитися суду у зафіксованих в ньому відомостях, зокрема про те, що водій ОСОБА_1 дійсно знаходився з ознаками наркотичного сп`яніння та на вимогу патрульних поліції із застосуванням технічних засобів відеозапису ухилився від проходження огляду на стан сп`яніння, що в свою чергу дозволяє зробити висновок про належність та допустимість такого доказу, який відповідно доводить наявність порушень п. 2.5 Правил дорожнього руху України в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того слід зазначити, що означені відеозаписи були отримані в ході фіксування правопорушення поліцейськими на відеотехніку, закріплену на їх форменому одязі, що відповідає вимогам ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», а тому такі докази слід вважати допустимими та належними.

Водночас до позиції сторони захисту щодо невинуватості ОСОБА_1 суд відноситься критично, з огляду на те, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення докази є належними, допустимими і достовірними, а їх сукупність достатньою та взаємопов`язаною для того щоб підтвердити подію адміністративного правопорушення та обставини її вчинення ОСОБА_1 . Таким чином, заявленим аргументам захисту суперечить сукупність долучених до матеріалів цієї справи належних та допустимих доказів, які не викликають у суду сумніву щодо їх достовірності, у тому числі в тій частині, що саме під керуванням цієї особи знаходився транспортний засіб за обставин, зазначених у протоколі, у якому також зазначені дії водія ОСОБА_1 щодо ухилення від огляду у закладі охорони здоров`я, куди був доставлений останній, однак не пройшов огляд на стан сп`яніння у відповідності до встановленого порядку. При цьому слід зазначити, що під час відеофіксації таких подій особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не висловлював жодних зауважень з цього приводу, не оспорюючи той факт, що він керував транспортним засобом, у зв`язку із чим і був доставлений до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння через виявлені у нього ознаки сп`яніння.

Крім того відсутність захисника під час проведення відповідних процесуальних дій сама по собі не свідчить про порушення встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Це зумовлено тим, що такий огляд проводиться невідкладно, у момент виявлення відповідних підстав та обставин, а тому забезпечення участі захисника у конкретний час і в конкретному місці є об`єктивно неможливим.

Таким чином, відсутність захисника під час зупинки водія та проведення огляду на стан сп`яніння, так само як і відмова особи від проходження такого огляду у встановленому порядку, не свідчить про порушення порядку його проведення. За таких обставин відсутність захисника не призводить до обмеження права на правову допомогу, оскільки вчинення цих дій не ставиться у залежність від обов`язкової участі захисника.

Враховуючи, що ухилення водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відбулось відповідно до встановленого порядку, а саме із застосуванням технічних засобів відеозапису, то суд вважає доведеною поза розумним сумнівом винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

До інших суджень сторони захисту щодо недоліків у протоколі про адміністративне правопорушення суд ставиться критично, так як зазначені недоліки не впливають на суть розгляду даної справи та не перешкоджають суду досягти завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім того останні істотно не порушують прав та свобод учасників процесу та не впливають на реалізацію ними своїх процесуальних прав та обов`язків.

З огляду на те, що сукупність досліджених під час розгляду справи доказів, що були зібрані патрульною поліцією під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, є чіткими та послідовними, зіставляються та взаємоузгоджуються між собою, то суд робить висновок про достовірність зафіксованих у цих процесуальних джерелах фактичних даних. У зв`язку з доведеністю означених фактів, слід вважати, що всі альтернативні пояснення представлених доказів надзвичайно малоймовірні.

Отже, враховуючи, що відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про доведеність вини правопорушника у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто у відмові особи, керуючої транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

При визначені виду і розміру стягнення враховую характер вчиненого правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність.

З урахуванням викладеного вважаю за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави з позбавлення права керування транспортними засобами.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із змінами та доповненнями, слід стягнути з правопорушника судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 283, 284, 299 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі сімнадцяти тисяч гривень з позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі шестисот шістдесяти п`яти гривень шістдесяти копійок.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення.

Постанова набрала чинності:

Суддя: В.М. Гончаренко