Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №174/272/26 — Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Суд: Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 25 березня 2026 р.

Справа: №174/272/26

Суддя: Данилюк Т. М.

ЄУН 174/272/26

н/п 2-о/174/12/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2026 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Данилюк Т.М.,

з участю секретаря - Килинчук Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні, заінтересована особа – Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області,-

В С Т А Н О В И В:

Представник заявниці ОСОБА_2 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із зазначеною заявою, вказуючи, що ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 20.07.2024. ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік помер. Заявниця перебуває на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком в розмірі 3 810,44 грн. В той же час, її померлий чоловік також перебував на обліку в ГУ ПФУ України в Дніпропетровській області та отримував пенсію в розмірі 15 400,00 грн. Враховуючи смерть чоловіка та відповідно втрату основного джерела існування сім`ї заявниці, в січні 2026 року, вона звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Рішенням про відмову у перерахунку пенсії від 02.02.2026, ГУ ПФУ в Черкаській області, яке здійснювало розгляд заяви за принципом екстериторіальності, було відмовлено заявниці в переході з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, у зв`язку з відсутністю документа, що засвідчує факт перебування членів сім`ї на утриманні померлого годувальника, оскільки заявниця та її померлий чоловік були зареєстровані за різними адресами. Незважаючи на те, що дійсно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на момент смерті останнього були зареєстровані за різними адресами, подружжя проживало разом за адресою: АДРЕСА_1 та заявниця перебувала на утриманні свого чоловіка, так як розмір його пенсії значно перевищував розмір пенсії заявниці, та фактично була основним джерелом існування подружжя.

Отже, зважаючи на відмову органу пенсійного фонду в переході з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, заявниця вимушена здійснювати захист своїх прав та інтересів шляхом звернення до суду з даною заявою про встановлення факту її перебування на утриманні померлого чоловіка з метою подальшого оформлення пенсії по втраті годувальника.

Представник заявниці ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явися, надав заяву про розгляд справи без його участі та без участі заявниці, просить заяву задовольнити (а.с.26).

Заінтересована особа - Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області свого представника в судове засідання не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.24), заперечень по суті даної заяви не надали, що не перешкоджає проведенню судового розгляду у їх відсутність.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Факт перебування у зареєстрованому шлюбі заявниці ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , з 20.07.2024, підтверджується копією свідоцтва про шлюб виданого Вільногірським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), а/з № 121 від 20.07.2024 (а.с.9).

Факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджується копією свідоцтва про смерть, яке видано Вільногірським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис про смерть № 792 від 03.10.2025 (а.с.10).

З копії рішення № 047050029722 від 02.02.2026 начальника відділу перерахунків пенсій №3 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, вбачається, що заявниці відмовлено у переведенні з її пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника, з причини не надання до заяви документу про перебування на утриманні померлого годувальника (а.с.12).

Розмір пенсії заявниці ОСОБА_1 підтверджується перерахунком пенсії складеного ПФУ, згідно якого він складає 3 810,55 грн (а.с.13).

Актом № 2239 від 23.02.2026 складеного депутатом Вільногірської міської ради VIII скликання Штамбургом О.М., зі слів свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , встановлено, що ОСОБА_3 з квітня 2014 року до моменту смерті фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 , разом з дружиною ОСОБА_1 (а.с.15).

З відомостей про осіб місце проживання яких зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , в період з 18.06.1985 по 02.10.2025, вбачається, що за даною адресою був зареєстрований ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 18.06.1985 по 03.10.2025 (а.с.14).

Згідно копії витягу з реєстру територіальної громади заявниця ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.17).

Відповідно до наданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання ухвали суду від 03.03.2026, довідки, ОСОБА_3 знаходився на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області і отримував пенсію за віком, розмір якої в 2025 становив 15 405,66 грн (а.с.28).

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п.2 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Відповідно до ч.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», відповідно до п.1 ст.273 ЦПК суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

У ст.36 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначено умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

На підставі ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається: непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, визначено, які документи надаються до заяви про призначення пенсії в зв`язку з втратою годувальника.

До заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.

Також надається, зокрема, документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

Тобто у будь-якому випадку переживший з подружжя, який виявив бажання отримувати пенсію у зв`язку з втратою годувальника зобов`язаний подати документи на підтвердження перебування його на утриманні померлого годувальника.

У п.2.11 зазначеного Порядку закріплено, що у разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Чинне законодавство не містить обов`язкового позасудового порядку підтвердження вказаного юридичного факту.

Згідно вимог ст.38 Закону України «Про пенсійне забезпечення», члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995, судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім`ї годувальника, які були на його утриманні.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 20.07.2024 перебували у зареєстрованому шлюбі, при цьому були зареєстровані за різними адресами, однак проживали з ним однією сім`єю, вели спільне господарство та розмір його доходу був значно більшим ніж її. Встановлені судом обставини та перевірені зібраними у справі докази вказують на те, що заявницею доведено обставини викладені нею у поданій заяві щодо факту її перебування на утриманні чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня його смерті.

Виходячи з вищевикладеного та зважаючи на те, що встановлення факту перебування на утриманні чоловіка до смерті останнього необхідно заявниці для призначенні пенсії в разі втрати годувальника, заявниця не має іншої можливості одержати документ, який посвідчує такий факт, суд дійшов до висновку, що вимога заявниці про встановлення факту перебування її на утриманні покійного чоловіка, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі слід віднести на рахунок заявниці.

На підставі ст.ст.3, 4, 21, 36 СК України та керуючись ст.ст.83, 259, 261, 293, 294, 315-316, 319 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні, заінтересована особа – Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області – задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка народилася в м.Карасук Новосибірської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на утриманні свого чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати у справі покласти на заявницю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий - суддя підпис Т.М.Данилюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua