Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №380/16470/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: медико-соціальної експертизи

Дата: 23 березня 2026 р.

Справа: №380/16470/25

Суддя: Шавель Руслан Миронович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/16470/25 пров. № А/857/3090/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання - Нагибайло Т.О.,

а також сторін (їх представників):

від позивача – Забарило О.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.12.2025р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправним та скасування рішення за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії (суддя суду І інстанції: Мартинюк В.Я.; час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 11 год. 30 хв. 01.12.2025р., м.Львів; дата складання повного рішення суду І інстанції: не зазначена),-

В С Т А Н О В И В:

08.08.2025р. (згідно із відомостями ярлика на поштовому відправленні) позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив поновити строк на звернення до адміністративного суду; визнати протиправним та скасувати рішення № 3861 від 30.01.2025р. експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи, яким є Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», за результатами перевірки обґрунтованості Акту № 586/15 від 02.03.2012р. щодо ОСОБА_1 з моменту його прийняття (Т.1, а.с.1-11, 52).

Згідно ухвали суду від 02.09.2025р. розгляд справи здійснено за правилами загального позовного провадження (Т.1, а.с.70-71).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01.12.2025р. заявлений позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії № 3961 від 30.01.2025р., прийняте за результатами перевірки обґрунтованості Акту № 586/15 від 02.03.2012р. стосовно ОСОБА_1 ; вирішено питання про розподіл судових витрат (Т.1, а.с.141-152).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішення суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заявленого позову відмовити (Т.1, а.с.155-161).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що до відповідача надійшли листи Міністерства охорони здоров`я України, якими доручено Центральній медико-соціальній експертній комісії Міністерства охорони здоров`я України на виконання запитів Служби безпеки України № 14/1-6971 від 04.11.2024р. та ДБР № 10-2-02-01-27449 від 06.11.2024р. здійснити перевірку обґрунтованості рішень щодо зазначених у додатках до запитів осіб та у разі необхідності провести переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно таких осіб і прийняти відповідні рішення.

Серед інших медико-експертних справ до відповідача була передана й справа ОСОБА_1 .

У зв`язку із зміною законодавства вказані матеріали були передані відповідачу.

30.01.2025р. експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО за результатами проведеного аналізу медико-експертної справи позивача, з урахуванням медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, було встановлено, що III група інвалідності, захворювання з дитинства, безстроково, встановлена необґрунтовано не відповідають чинному законодавству. Враховуючи дані наявної медичної документації та обстеження, надані в медичній справі позивача, при оцінюванні функціонального стану, мають місце незначні патологічні зміни, які не дають підстав визнати його особою з інвалідністю з 2017 року.

Враховуючи вищезазначене, рішення про встановлення III групи інвалідності позивачу було законно та обґрунтовано скасовано Центром оцінювання функціонального стану особи 30.01.2025р.

Також суд не врахував, що в розглядуваному випадку огляд позивача не проводився, оскільки відповідач здійснював перевірку обґрунтованості встановлення інвалідності ІІІ групи, захворювання з дитинства, без огляду, за наявними медичними документами.

Представник позивача адвокат Приндота У.Г. скерувала до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому остання вважає її безпідставною, необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції надав належну оцінку всім обставинам справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального законодавства, ухвалив законне і справедливе судове рішення (Т.1, а.с.185-191).

Ухвалою апеляційного суду від 03.03.2026р. з ініціативи апеляційного суду витребувано від позивача додаткові докази по справі (зокрема, документи, які слугували підставою для ініціювання проведення перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії щодо ОСОБА_1 ; документи, які слугували підставою для прийняття рішення № 3961 від 30.01.2025р. із обґрунтуванням врахування постанови слідчого ДБР від 31.01.2025р.) (Т.1, а.с.202-206).

На виконання вказаної ухвали відповідач скерував заяву від 05.03.2026р., до якої долучив протокол обшуку від 30.09.2025р. та ухвалу Печерського районного суду від 17.09.2025р. у справі № 757/44931/25-к (Т.1, а.с.209-252).

Заслухавши суддю-доповідача по справі, заперечення позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено під час судового розгляду, відповідно до довідки до акта медико-соціальної експертної комісії № 349353 від 09.03.2017р. після повторного огляду позивача йому встановлено третю групу інвалідності (Т.1, а.с.17-18).

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії № 3961 від 30.01.2025р., дата прийняття та номер рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії, щодо якого проводиться перевірка обґрунтованості 02.03.2012р., акт № 586/15; підстава для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці - перевірка СБУ; відмова особи від повного медичного обстеження, необхідних досліджень та/або неприбуття особи - не застосовується; наявність або відсутність виключних підстав для перенесення строків повного медичного обстеження та необхідних досліджень щодо особи - не застосовується; реквізити документів, що підтверджують виключних підстав для перенесення строків повного медичного обстеження та необхідних досліджень щодо особи - не застосовується; обґрунтування рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці - анатомо-функціональні порушення зорового аналізатора в незначному ступені обмежують життєдіяльність пацієнта, що не є підставою для встановлення III (третьої) групи інвалідності з дитинства з 02.03.2012р. згідно чинного законодавства; Рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці - команда ознайомилася з наданою медико-експертною документацією та прийшла до висновку, що анатомо-функціональні порушення зорового аналізатора в незначному ступені обмежують життєдіяльність пацієнта, що не є підставою для встановлення групи інвалідності з дитинства з 02.03.2012р. згідно чинного законодавства; рішення про підтвердження рішення, що підлягає перевірці - ні; рішення про скасування рішення, що підлягає перевірці - так; рішення про формування нового рішення за результатами оцінювання – так (Т.1, а.с.13-14).

Представник позивача звернулася до відповідача із адвокатським запитом від 11.03.2025р., в якому просила надати належним чином завірені копії документів, зокрема, медико-експертної документації, яка оцінювалась та на підставі якої експертна команда прийняла рішення № 2961 від 30.01.2025р.; надати документи, на підставі яких ініційовано перевірку обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці (Т.1, а.с.22-23).

Не отримавши відповіді, позивач звернувся до керівника Центру оцінювання функціонального стану особи із скаргою, в якій просив за наслідками перевірки рішення експертної команди встановити необґрунтованість і незаконність вказаного рішення та скасувати його; повторно провести оцінювання повсякденного функціонування його здоров`я (Т.1, а.с.25-28).

Листом № 4347/01-19 від 30.09.2025р. відповідач у відповідь на скаргу позивача повідомив, що не має повноважень на скасування власного рішення (Т.1, а.с.129-130).

Із змісту заявленого позову слідує, що його предметом є оскарження рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії № 3961 від 30.01.2025р., прийняте за результатами перевірки обґрунтованості Акту № 586/15 від 02.03.2012р. стосовно ОСОБА_1 (надалі – спірне рішення).

При цьому, об`єктом судового дослідження є дотримання відповідачем порядку ухвалення спірного рішення, зокрема, визначальним є встановлення підставності перегляду Акту № 586/15 від 02.03.2012р.

Приймаючи рішення та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують надіслання позивачу рішень або повідомлення про необхідність проведення повторного оцінювання, зокрема, кореспонденції від Центру оцінювання функціонального стану особи при державній установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», у тому числі рекомендованих листів з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання.

Також у матеріалах справи відсутні докази формування та надіслання позивачу електронного направлення, що сформоване в електронній системі лікарем.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що огляд позивача відповідачем відбувся заочно та за відсутності повного медичного обстеження без проведення необхідних досліджень для вирішення питання про невизнання її особою з інвалідністю.

Водночас, позивач не належить до жодної із категорій громадян, щодо яких експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи може проводити розгляд справи заочно, без особистої участі особи. При цьому, відповідачем не надано доказів подання направлення на оцінювання лікарем особи, яка має об`єктивні, підтверджені документально складності з пересуванням і не підпадає під критерії заочного огляду із зазначенням у направленні на оцінювання бажаної форми проведення оцінювання.

Також у витягу з рішення експертної команди № 3961 від 30.01.2025р. відсутні будь-які дані про прийняття відповідачем рішення про необхідність проведення повторного оцінювання повсякденного функціонування позивача, відсутня дата проведення такого повторного оцінювання та не вказано заклад охорони здоров`я, на базі якого згідно з вимогами п.51 Порядку № 1338 мало бути проведено повне медичне обстеження та повторне оцінювання позивача.

Окрім цього, у відповідних розділах згаданого витягу з рішення відсутні будь-які відмітки чи дані про відмову особи від повного медичного обстеження, необхідних досліджень та/або неприбуття особи, відповідачем не вказано ні факту неприбуття позивача на обстеження (після належного виклику, докази якого також відсутні), ні факту відмови позивача від медичного обстеження.

Натомість, відповідач, незважаючи на викладене та за відсутності єдиної законної підстави для заочного скасування (якою, згідно з абзацом 10 пункту 51 Порядку № 1338, є саме відмова або неприбуття належним чином повідомленої особи), прийняв рішення про фактичне скасування попереднього рішення МСЕК, якою позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності.

Оскаржуване рішення не містить аналізу медичних документів позивача, посилань на норми чинних критеріїв встановлення інвалідності та суперечить приписам Порядку № 1338. Його аналіз не дає можливості встановити, які саме документи досліджувались відповідачем під час його прийняття та чому саме вони, на думку відповідача, не були достатньою підставою для встановлення групи інвалідності позивачу.

Як наслідок, враховуючи зазначені норми законодавства, а також встановлені обставини, суд виснував, що оскаржене рішення відповідача прийняте із чисельними порушеннями законодавчо встановленої процедури.

У контексті спірних правовідносин саме належне дотримання процедури оцінювання повсякденного функціонування особи є фундаментальним показником правомірності винесеного рішення, а за протилежних умов нівелюється сенс законодавчого врегулювання такої процедури.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, що підтверджують дотримання законодавчої процедури прийняття спірного рішення та відповідно правомірність такого.

Висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення заявленого позову колегія суддів вважає такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, з наступних причин.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17.03.2020р. у справі № 240/7133/19, від 25.09.2018р. у справі № 804/800/16 та від 26.09.2018р. у справі № 817/820/16, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів законодавчих актів про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Отже предметом судового перегляду є перевірка дотримання відповідачем порядку ухвалення оскаржуваного рішення.

Оцінювання функціонування особи є комплексною процедурою, де суд не може підміняти спеціалізований орган у визначенні медичних діагнозів. Водночас, принцип «належного урядування» зобов`язує Центр оцінювання не просто констатувати зміну чи скасування інвалідності, а навести у рішенні чіткі мотиви порівняно з попереднім висновком МСЕК. Відсутність таких мотивів може бути ознакою порушення вимог щодо обґрунтованості адміністративного акту (ч.2 ст.2 КАС України).

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України № 875-ХІІ від 21.03.1991р. «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (надалі - Закон № 875-ХІІ).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону № 875-ХІІ інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На підставі ч.2 ст.6 Закону № 875-ХІІ особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України № 2961-IV від 06.10.2015р. «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (надалі - Закон № 2961-IV).

За визначенням, наведеним в абз.4 ч.1 ст.1 Закону №2961-IV інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Передумовою виникнення спірних правовідносин стало введення Указом Президента України № 732/2024 від 22.10.2024р. в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024р. «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» (далі - Рішення РНБО), яким рекомендовано Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Підпунктом «б» п.2 Рішення РНБО делеговано Кабінету Міністрів /КМ/ України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров`я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочі групи із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.

Вказане рішення ухвалене в умовах воєнного стану України з метою захисту національної безпеки.

На виконання Рішення РНБО КМ України прийняв постанови № 1207 від 25.10.2024р. «Про внесення зміни до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу» та № 1276 від 08.11.2024р. «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317», якими вніс зміни до постанови КМ України № 1317 від 03.12.2009р. «Питання медико-соціальної експертизи».

Згідно з п.4 Положення про медико-соціальну експертизу, затв. постановою КМ України № 1317 від 03.12.2009р. (надалі - Положення № 1317) з урахуванням змін, внесених зазначеними постановами Уряду України, МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, визначає її голову та заступника голови. За рішенням МОЗ права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Документи, оформлені Центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ, підписуються її головою або заступником голови (у разі відсутності голови) та засвідчуються штампом Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ.

На виконання Рішення РНБО наказом Міністерства охорони здоров`я України № 1809 від 26.10.2024р. «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ»:

права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ покладено на відповідача у справі з дати підписання наказу. Затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ (далі - Положення № 1809);

зазначено, що виконуючій обов`язки державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» (Валентині Зражевській) протягом двох робочих днів з дати підписання цього наказу забезпечити передачу медико-експертних справ, скарг та документів, які пов`язані з виконанням повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» згідно з актом приймання-передачі;

в процесі передачі медико-експертних справ та скарг відображати їх черговість для подальшого розгляду з урахування реєстрації в державному закладі «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України».

Відповідно до пунктів 1, 2 Положення № 1809 Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ утворюється Міністерством охорони здоров`я України. За рішенням МОЗ права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

15.11.2024р. КМ України прийняв постанову № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - постанова КМ № 1338) (положення якої в повному обсязі набули чинності з 01.01.2025р.), якою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

Абзацами 3 та 7 пункту 3 постанови КМ № 1338 установлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31 грудня 2024 року. Перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Відповідно до п.7 Положення № 1338, та пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затв. постановою КМ України № 267 від 25.03.2015р. (в редакції постанови КМ України № 90 від 24.01.2020р.), наказом Міністерства охорони здоров`я України № 2022 від 03.12.2024р. «Про покладання прав та обов`язків Центру оцінювання функціонального стану особи»:

1) права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи покладено на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 03191673).

2) затверджено Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи (далі - Положення №2022).

3) визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства охорони здоров`я «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» України від 26.10.2024р. № 1809 (у редакції Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2024р. № 1900).

Згідно з п.10 Положення № 2022 Центр оцінювання:

1) надає організаційно-методичне консультування експертним командам;

2) залучає лікарів закладів охорони здоров`я незалежно від форми власності за їх згодою (за необхідності) до роботи Центру оцінювання;

3) проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями:

на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду - стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду;

за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Якщо за результатами перевірки обґрунтованості прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинне бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, щодо якого проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та необхідних досліджень, проведених на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Вінницького національного медичного університету імені М.І.Пирогова;

4) здійснює обмін інформацією з питань, пов`язаних з організацією проведення оцінювання, відповідно до цього Положення;

5) узагальнює, аналізує та інформує МОЗ та правоохоронні органи про випадки необґрунтованого прийняття рішень експертними командами;

6) розглядає скарги на рішення експертних команд щодо результатів оцінювання та рішення медико-соціальних експертних комісій щодо результатів медико-соціальної експертизи;

7) перевіряє під час оскарження рішення експертних команд обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.

У такому випадку оцінювання за рішенням Центру оцінювання проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров`я, куди направлено особу Центром оцінювання, але обов`язково з урахуванням екстериторіального принципу.

У разі відмови особи від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями;

8) проводить оцінювання повсякденного функціонування особи з числа діючих або колишніх військовослужбовців, СБУ;

9) надсилає, в разі наявності технічної можливості, до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери відомості про результати проведеного оцінювання шляхом електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта»;

10) у триденний строк надсилає витяг з рішення, що формується в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи у зв`язку з прийнятим рішенням, до територіального органу Пенсійного фонду України або структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (для особи, у яких причиною інвалідності є інвалідність з дитинства).

За наявності технічної можливості отримання зазначених відомостей здійснюється шляхом доступу суб`єкта надання публічних (електронних публічних) послуг до відповідних інформаційно-комунікаційних систем або в автоматичному режимі шляхом електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами через систему електронної взаємодії таких систем;

11) у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності повідомляє територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про призовників та військовозобов`язаних відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487.

12) забезпечує для громадян України, які знаходяться на території держав, з якими укладено відповідні міждержавні договори (угоди):

переклад українською мовою медичних формулярів, що передаються з території цих держав, форма яких затверджується міждержавними договорами (угодами);

проведення оцінювання таких осіб.

Рішення про встановлення інвалідності може прийматися під час заочного розгляду справи за результатами медичного обстеження в країні перебування відповідно до міждержавних договорів (угод);

13) щороку збирає та подає до Міністерства охорони здоров`я України в терміни, визначені законодавством, Звіт про причини інвалідності, показання до медичної, професійної і соціальної реабілітації.

14) здійснює інші функції, визначені законодавством.

Реалізація функцій Центру оцінювання, визначених підпунктами 3, 6, 7, 8 цього пункту, забезпечується експертними командами Центру оцінювання.

Абзацом другим п.8 Положення № 1338 встановлено, що Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями: на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду - стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду; за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Відповідно до п.18 Положення № 2022 Центр оцінювання має право:

одержувати від державних органів, закладів охорони здоров`я, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і виду їх діяльності відомості, необхідні для роботи експертних команд Центру оцінювання;

направляти особу, що звертається для встановлення інвалідності, до закладів охорони здоров`я для проведення додаткового медичного обстеження з метою уточнення діагнозу і призначення відповідного лікування;

залучати до роботи Центру оцінювання лікарів закладів охорони здоров`я державної форми власності, за їх згодою;

допускати за письмовою заявою особи, що звертається для встановлення інвалідності, уповноваженого представника особи на розгляд експертної команди Центру оцінювання;

розглядати скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених у додатку 1 до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338, та відповідних клопотань особи.

Колегія суддів приймає до уваги положення ст.25 Закону № 2073-IX, якою врегульовано питання адміністративного правонаступництва. Передача повноважень від Центральної медико-соціальної експертної комісії до державної установи, визначеної наказом МОЗ № 2022 як Центр оцінювання функціонального стану особи, свідчить про повний перехід компетенції у відповідній сфері.

Відповідно до ч.2 ст.25 зазначеного Закону правонаступник продовжує здійснення функцій і повноважень попереднього органу у межах та спосіб, встановлених законодавством. Такий перехід охоплює не лише реалізацію наданих прав, а й виконання обов`язків щодо забезпечення законності раніше прийнятих індивідуальних актів шляхом застосування передбачених спеціальним нормативним регулюванням механізмів перевірки та контролю.

Таким чином, з 26.10.2024р. на відповідача було покладено права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ України, а з 03.12.2024р. на відповідача покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи.

Положення пункту 10 Порядку № 1338 передбачають, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

Пунктом 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи визначено, що Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:

на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;

за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу);

за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.

Порядок здійснення моніторингу оцінювання повсякденного функціонування особи затверджується МОЗ.

До складу робочих груп з моніторингу за їх згодою можуть входити медичні працівники, представники територіальних органів (підрозділів) Пенсійного фонду України, Національної поліції, Державного бюро розслідувань, СБУ, Національного антикорупційного бюро, громадських об`єднань, які провадять діяльність у сфері запобігання та/або протидії корупції.

Робоча група з моніторингу:

здійснює моніторинг рішень, прийнятих експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями, які провадили діяльність у межах відповідного регіону;

формує запити до Центру оцінювання функціонального стану особи щодо перевірки обґрунтованості рішень, що підлягають моніторингу, у разі виявлення ознак систематичного необґрунтованого прийняття рішень окремими експертними командами та/або медико-соціальними експертними комісіями.

Членам робочих груп з моніторингу забезпечується доступ до інформації про рішення, прийняті експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями (без зазначення наявних у таких рішеннях персональних даних осіб, яким проведено оцінювання, та осіб, які входять до складу відповідних експертних команд та комісій).

Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.

Оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

В спірних правовідносинах відповідач виступає як суб`єкт владних повноважень, чия діяльність підпадає під дію п.9 ч.1 ст.19 КАС України. Зазначена норма прямо відносить до юрисдикції адміністративних судів спори щодо оскарження рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, оскільки такі рішення є обов`язковими для органів державної влади та інших осіб.

У межах цієї спеціальної компетенції відповідач має право проводити перевірку обґрунтованості рішень МСЕК стосовно відповідної особи не лише за її ініціативою або у разі настання встановленого строку, а й за наявності чітко визначених підстав, що випливають з його контрольно-моніторингових функцій. Такими підставами можуть бути:

на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді;

за запитом робочої групи з моніторингу;

за результатами внутрішнього моніторингу, здійснення якого забезпечується безпосередньо Центром оцінювання функціонального стану особи.

Отже визначальним для перевірки дотримання відповідачем порядку здійснення перевірки оскаржуваного рішення є встановлення підставності його перегляду.

Відповідач посилаючись вимоги Порядку № 1338, звернув увагу суду на листи Міністерства охорони здоров`я України, якими доручено Центральній медико-соціальній експертній комісії Міністерства охорони здоров`я України на виконання запитів Служби безпеки України № 14/1-6971 від 04.11.2024р. та ДБР № 10-2-02-01-27449 від 06.11.2024р. здійснити перевірку обґрунтованості рішень щодо зазначених у додатках до запитів осіб та у разі необхідності провести переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно таких осіб і прийняти відповідні рішення. Серед інших медико-експертних справ до відповідача була передана й справа ОСОБА_1 (Т.1, а.с.167-168).

Вказані обставини стали підставою для здійснення перегляду справи позивача.

У контексті оцінки підставності ініціювання перевірки колегія суддів враховує правову позицію Судової палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 07.08.2019р. у справі № 826/2212/17, відповідно до якої органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого, прийняті у межах кримінального провадження, до моменту їх скасування у встановленому КПК України порядку.

Якщо документ правоохоронного органу, на який посилається відповідач, має характер процесуального акта, прийнятого в межах кримінального провадження, та є обов`язковим до виконання, його отримання створює для відповідача правовий обов`язок реагування у межах компетенції, визначеної п.51 Порядку № 1338.

Водночас, для визнання такого документа належною підставою у розумінні п.51 Порядку № 1338, необхідно встановити його процесуальну природу та відповідність формі, передбаченій законом. Сам по собі лист правоохоронного органу без з`ясування, чи є він процесуальним рішенням у межах кримінального провадження або належним запитом робочої групи з моніторингу, не може автоматично свідчити про виникнення у відповідача обов`язку проведення перевірки.

Колегія суддів зазначає, що документ правоохоронного органу, підготовлений у межах кримінального провадження може свідчити про наявність передбаченої п.51 Порядку № 1338 підстави для ініціювання перевірки рішення МСЕК.

В матеріалах справи наявна постанова старшого слідчого Головного слідчого управління ДБР від 31.01.2025р. в кримінальному провадженні № 62024000000000923, відповідно до якої залучено в якості спеціалістів для проведення дослідження працівників ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

Перелік питань, які підлягають дослідженню спеціалістами: чи обґрунтовано прийняті рішення медико-соціальними експертними комісіями про встановлення груп інвалідності наступним особам, зокрема, ОСОБА_1 (Т.1, а.с.97-99).

Вказана постанова надійшла до відповідача 05.02.2025р. із супровідним листом ДБР № 3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025р. (Т.1, а.с.97).

Разом з тим, постанова слідчого ДБР датована 31.01.2025р., а спірне рішення відповідача складено 30.01.2025р., тобто, раніше ніж зазначена постанова слідчого ДБР; причини такої розбіжності відповідач не пояснив.

Окрім цього, до апеляційної скарги відповідач долучив лист ДБР № 21/66552/0/1-24 від 07.11.2024р. (Т.1, а.с.165), лист Головного управління з протидії системним загрозам управління державою Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України № 14/1-6971 від 04.11.2024р. (Т.1, а.с.166), які адресовані Міністерству охорони здоров`я, із проханням проведення перевірки правильності встановлення інвалідностей територіальними підрозділами МСЕК.

Водночас, такі не згадуються в спірному рішенні № 3961 від 30.01.2025р.

Окрім цього, будь-яких інших документів, які слугували підставою для прийняття спірного рішення № 3961 від 30.01.2025р. відповідач на вимоги судів першої та апеляційної інстанцій не надав (Т.1, а.с.105-106, 202-206).

З огляду на викладене, враховуючи позицію відповідача, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, що підтверджують дотримання законодавчої процедури прийняття спірного рішення та відповідно правомірність такого.

Оскільки підстави для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення про встановлення позивачу інвалідності не доведені зі сторони відповідача, тому решта доводів сторін не мають істотного (принципового) значення для правильного вирішення розглядуваного спору, а відтак не створюють необхідності їх детального аналізу.

Оцінюючи в сукупності наведені обставини справи, виходячи з вищевказаних положень нормативно-правових актів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для його задоволення, із вищевказаних мотивів, обравши при цьому правильний спосіб правового захисту порушеного права позивача.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Також в порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.12.2025р. в адміністративній справі № 380/16470/25 залишити без задоволення, а вказане рішення суду – без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель

судді Н. В. Бруновська

Р. Б. Хобор

Дата складання повного судового рішення: 26.03.2026р.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua