Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №676/3531/24 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/3531/24

Номер провадження 2/676/127/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

складі: головуючого-судді Бондаря О.О.

з участю секретаря Коротун В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних за невиконання зобов`язання, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних за невиконання зобов`язання.

Позовні вимоги обґрунтовує тими обставинами, що 21.05.2008 року між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір №2662008/0Е, згідно умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 19500,00 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 13,8 % річних. 21.05.2008 року ОСОБА_2 уклала договір поруки №2662008/0Е, за яким несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за невиконання зобов`язань по кредитному договору в повному об`ємі, в тому числі неустойки, штрафи, пені. Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14.07.2010 року стягнуто з позичальника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АБ «Укргазбанк» заборгованість в сумі 19367,58 доларів США за вищевказаним договором. Станом на момент подачі цього позову вищевказане рішення виконане не повністю. Загальний розмір заборгованість відповідачів за період з 12.03.2017 року по 23.02.2022 рік по 3 % річних за кредитним договором №2662008/0Е від 21.05.2008 року становить 2834,28 доларів США, яку Позивач просить стягнути з Відповідачів солідарно на свою користь.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує. 12 червня 2024 року представник позивача – ОСОБА_3 подав до суду відповідь на відзив, в обґрунтування якого вказує, що помилковим є ототожнення строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права чи законного інтересу зі строком пред`явлення виконавчого листа до виконання чи пред`явлення позову про стягнення 3 % річних, який не є строком для захисту порушеного права, та його сплив не припиняє суб`єктивне право кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу. В постанові Верховного Суду України від 26 квітня 2017 року у справі № 3-1522гс16 зроблено висновок, що "зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК), а враховуючи не виконання відповідачами (боржниками у виконавчому провадженні) рішення суду, тому зобов`язання за договором не припинилося (п.7.4. кредитного договору). Законодавець визначає обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3 % річних за увесь час прострочення, у зв`язку з чим таке зобов`язання є триваючим. Так як відповідачі не виконали рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14.07.2010 року у цивільній справі №2-969/2010, тому у них немає підстав стверджувати про задавненість позовних вимог банку, оскільки такі вимоги були захищені в судовому порядку після подання банком відповідного позову. Отже, суму 3 % річних в цій справі слід розрахувати, виходячи з суми заборгованості встановленої рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14.07.2010 року у цивільній справі №2-969/2010, та з урахуванням коштів, внесених Відповідачами на погашення заборгованості, за період від дати його винесення і до дати звернення до суду з цим позовом, в межах останніх трьох років, які передували подачі позову. Вказує, що повного фактичного виконання рішення суду як стверджує представник не відбулось, оскільки постановою від 01.05.2024 року у ВП №62448284 (копію надано) було скасовано процесуальний документ про закінчення виконавчого провадження про стягнення боргу з ОСОБА_1 державним виконавцем у зв`язку не відповідності його ст. 533 ЦК України (виконання рішення має бути у валюті за курсом на день платежу). У зв`язку із чим вважає, що банком не пропущено строк позовної давності, а інформація у відзиві представника ОСОБА_4 не підлягає врахуванню, оскільки наведена судова практика не є ідентичною та повністю не відповідає відносинам, що виникли між банком та відповідачами, а позовна заява АБ «Укргазбанк» має бути задоволено повністю.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник – ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. 09 червня 2024 року адвокатом Мельником А.І. було подано відзив на позов, в обґрунтування якого вказує, що виконавче провадження з виконання рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14.07.2010 року, було закінчено 31.01.2019 року постановою державного виконавця Кам`янець-Подільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Мозолюк Ю. О. у зв`язу із повним виконаннням вконачого документа. Таким чином, вищенаведене повністю спростовують доводи позивача, що станом на день подання позову рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельнийької області від 14.07.2010 року не виконано в повному обсязі в зв`язку із чим нараховані 3 відсотки річних за весь час прострочення. Вважає, що приватне право не може допускати ситуацію, за якої кредитор (стягувач), який пропустив строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, пред`являє тільки позов про стягнення 3 % річних без вимоги про поновлення строків виконавчої давності для задавненої вимоги, на яку нараховуються 3 % річних, оскільки подібна ситуація дозволяє кредитору (стягувачу) обійти застосування наслідків пропуску строків виконавчої давності. Тому кредитор (стягувач), задля забезпечення балансу справедливості та охорони інтересів боржника, може пред`явити позов про стягнення 3 % річних, які нараховані на залишок заборгованості по виконавчому листу, за яким пропущений строк пред`явлення його до виконання, тільки за умови поновлення йому строків виконавчої давності. У зв`язку із чим просить застосувати строк позовної давності при вирішенні даного спору та відмовити в позові ПАТ АТ "УКРГАЗБАНК" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення 3 відсотків річних річних за не виконання зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою учасників судового розгляду фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи в повному об`ємі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14.07.2010 року, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягнуто на користь АБ «Укргазбанк» солідарно заборгованість в сумі 19367,58 доларів США (що еквівалентно на день винесення рішення – 153046,49 грн та 1825,16 гривень), що складається із строкової заборгованості 16900,00 дол. США простроченої заборгованості по тілу кредиту – 1163,00 доларів США, простроченої заборгованості по нарахованих відсотках -1304,58 доларів США, заборгованості по пені за несвоєчасне погашення кредиту – 1022,27 гривень, заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів - 802,89 гривень, звернувши стягнення на предмет іпотеки – 45191,92 доларів США та 764,74 грн. заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів.

Станом на дату розгляду справи рішення не виконане, що підтверджується копією Постанови про скасування процесуального документа від 01.05.2024 року (ВП №62448284) вбачається, що в.о. начальника відділу Кам`янець-Подільського відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Усатою Тетяною Володимирівною скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження державного виконавця Мозолюк Ю.О. так, як встановлено, що відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України, у тому випадку, якщо валюта зобов`язання і валюта виконання і грошового зобов`язання не співпадають, тобто якщо валютою зобов`язання є не гривня, а іноземна валюта, то сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначаються за офіційним курсом відповідної валюти па день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Станом на 23 лютого 2022 року, Відповідач 1 має невиконані зобов`язання за кредитним договором №2662008/0Е від 21.05.2008 року по кредиту та відсотках та рішенням суду перед АБ «Укргазбанк», а тому АБ «Укргазбанк» відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано 2 834,28 доларів США – 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту та процентів за рішенням суду за період з 12.03.2017 року по 23.02.2022 рік (включно), що підтверджується копією розрахунку заборгованості.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 1 статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3% річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону, нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.

Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18), від 04.06.2019 у справі №916/190/18 (провадження №12-302гс18).

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Законодавець визначає обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3% річних за весь час прострочення, у зв`язку з чим таке зобов`язання є триваючим.

Велика Палата Верховного Суду у справі №127/15672/16-ц погодилася з висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 27.04.2018 року у справі №908/1394/17, від 16.11.2018 року у справі №918/117/18, від 30.01.2019 року у справах №905/2324/17 та №922/175/18, від 13.02.2019 року у справі №924/312/18, про те, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 2 липня 2025 року у справі №903/602/24 висловила позицію, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року. Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.

Таким чином строк , з якого повинні нараховуватись 3 % річних повинен починатися не 12 березня 2017 року , як вказано в розрахунку , а 02 квітня 2017 року.

В розрахунку заборгованості ( т.1, а.с. 11 ) вказано , що заборгованість за період з 12 березня 2017 року по 31 грудня 2019 року становить по сплаті 3 % річних 1631, 65 доларів США.

Однак, враховуючи, що вірним є нарахування заборгованості починаючи з 02 квітня 2017 року , то за період з 02 квітня 2017 року по 31 грудня 2019 року заборгованість з суми 19367,58 доларів США становить 1592,22 долари США (19367,58 доларів х 1004 дні з 02 квітня 2017 року по 31 грудня 2019 року /365 днів х3%).

Враховуючи, що 1631, 65 доларів США - 1592,22 долари США = 33,43 долари США, то загальна сума заборгованості по сплаті 3% річних повинна бути зменшена на 33,43 долари США і підлягає стягненню в сумі 2800,85 доларів США.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Відповідно до ч. ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи, що рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14.07.2010 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягнуто на користь АБ «Укргазбанк» солідарно заборгованість в сумі 19367,58 доларів США, то заборгованість по сплаті 3 % річних теж підлягає стягненню з них солідарно.

Враховуючи, що позов задоволено в розмірі 98,82 % від суми заявлених позовних вимог , то з відповідачів в рівних частинах підлягає стягненню судовий збір в сумі 2992 гривні 26 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258 - 260, 263 – 265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (код ЄДРПОУ 23697280) три проценти річних в сумі 2800,85 доларів США .

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (код ЄДРПОУ 23697280) судовий збір в сумі в розмірі по 1496 гривень 13 коп. з кожного.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складання повного рішення.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Позивач: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (вул. Єреванська, 1, м. Київ, 03087, код ЄДРПОУ 23697280).

Відповідач : ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Відповідач : ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ).

Суддя Кам`янець-Подільського

міськрайонного суду Бондар О.О.