Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №600/4122/25-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/4122/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сіжук О.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 з такими позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у задоволенні заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформлене протоколом №34 від 15.08.2025;

- зобов`язати розглянути заяву від 18.08.2025 та прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із відповідною заявою від 18.08.2025.

У вказаній заяві позивач повідомив про те, що на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» він не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Зазначає, що позивачем до поданої заяви були додані усі необхідні документи. Однак, відповідач протиправно відмовив у надані відстрочки.

Вказує, що здійснює догляд за своїм батьком, який є особою з інвалідністю ІІ групи. Крім того зазначає, що в нього є рідна сестра, проте, остання проживає за кордоном та не має можливості доглядати за батьком.

За таких обставин просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.10.2025 у ІНФОРМАЦІЯ_1 витребувано письмові докази.

ІНФОРМАЦІЯ_2 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що комісією з надання відстрочок військовозобов`язаним було встановлено невідповідність законним підставам відстрочки позивача згідно пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки комісією встановлено наявність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати особу з інвалідністю.

За таких обставин вважає оскаржуване рішення правомірним, в задоволенні позову просить відмовити повністю.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.11.2025 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.11.2025 продовжено розгляд справи.

Позивач надав до суду заяву про зміну позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якій просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у задоволенні заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформлене протоколом №35 від 18.08.2025;

- зобов`язати розглянути заяву від 18.08.2025 та прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 18.08.2025 позивач звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

До заяви позивачем додано наступні документи: копію паспорта; копію пенсійного посвідчення; копію довідки МСЕК; копію військового квитка; копію заяви ОСОБА_2 : копію витягу з реєстру територіальної громади; копію свідоцтва про народження; копію акту проведення обстеження сім`ї; копію висновку №103/21; копію заключення ЛКК №103/21; копію акту обстеження сімейного стану військовослужбовця; копію довідки, яка підтверджує місце перебування сестри позивача, що не заперечується відповідачем. (а.с.20).

Відповідач повідомив позивача, що за результатами розгляду його заяви та підтвердних документів протоколом від 18.08.2025 №35 Комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, причини відмови – у батька наявна не військовозобов`язана донька. (а.с. 69-70).

Вважаючи вказане рішення протиправним позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов`язок» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до частин першої - третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно з частиною дев`ятою статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

На момент виникнення спірних у цій справі правовідносин, як станом і на час розгляду цієї адміністративної справи, строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію (далі – Указ № 69/2022).

Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі – підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (далі – Закон №3543-ХІІ).

Статтею 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, зокрема, відповідно до частин третьої, п`ятої статті 22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, відповідно до пункту 13 частини першої статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560), який визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Пунктом 56 Порядку №560 передбачено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до пункту 57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно із пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відповідно до абзацу другого, четвертого пункту 58-1 Порядку №560 військовозобов`язані, які відповідно до закону зобов`язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а за умови наявності кількох військовозобов`язаних - додають заяву особи з інвалідністю I або II групи за формою згідно з додатком 15, в якій зазначається прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, яку особа з інвалідністю обирає для здійснення свого утримання.

Як установлено пунктом 60 Порядку №560, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Як слідує із оскаржуваного рішення, підставою для відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону №3543-XII є наявність у батька позивача не військовозобов`язаної дочки.

Надаючи оцінку, викладеної в оскаржуваному рішенню підстави для відмови позивачу в оформленні відстрочки від призову, суд зазначає таке.

Як слідує із матеріалів справи, позивач 18.08.2025 звертався до відповідача із заявою, в якій повідомляв про те, що є особою, яка на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону №3543-XII не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, а тому просив оформити довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Із змісту вказаної заяви дійсно вбачається, що позивачем у графі «відсутність (зазначити потрібне):», зокрема у графі «інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не проставлено відповідну відмітку.

Разом з цим, представник позивача покликався на ту обставину, що сестра позивача - ОСОБА_3 є військовозобов`язаною, вказані відомості наявні у відповідача, який зобов`язаний був перевірити такі обставини при прийнятті рішення, однак, свої обов`язки не виконав.

Дослідженням доданого до матеріалів справи військового квитка серії НОМЕР_1 від 14.11.2013, судом встановлено, що ОСОБА_3 07.11.2013 взята ІНФОРМАЦІЯ_3 на військовий облік.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки сестра позивача ОСОБА_3 знаходиться на військовому обліку, тобто є військовозобов`язаною, то у позивача відсутні були підстави у графі «інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ставити відмітку.

Більше того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до абзацу третього пункту 58-1 Порядку №560 районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов`язаного, який відповідно до закону зобов`язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов`язаного на військовому обліку, родинні зв`язки військовозобов`язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов`язаний утримувати військовозобов`язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.

Системний аналіз наведеної норми свідчить про те, що територіальний центр комплектування та соціальної підтримки під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації зобов`язаний перевірити родинні зв`язки військовозобов`язаного та наявність інших осіб.

Відтак, зважаючи на те, що сестра позивача перебуває на військовому обліку, про що свідчить відповідна відмітка у військовому квитку останньої, тобто є військовозобов`язаною, то відповідач, в силу своїх повноважень, під час прийняття оскаржуваного рішення повинен був перевірити дану інформацію, враховуючи той факт, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки активно інтегрують свої системи з багатьма державними реєстрами через Єдиний державний реєстр «Оберіг», що дозволяє їм автоматично отримувати доступ до даних ДПС, ДМС, МВС, Пенсійного фонду та інших відомств для перевірки сімейного стану, місця проживання, роботи та здоров`я військовозобов`язаних.

Проте, зважаючи на визначену відповідачем у оскаржуваному рішенні підставу для відмови позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу, відповідачем вказана вище інформація не перевірялась.

При цьому, суд звертає увагу відповідача на те, що вимоги Порядку №560 не зобов`язують позивача надавати до заяви про оформлення відстрочки від призову на військову службу військового квитка інших членів сім`ї.

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що додатком 5 до Порядку №560 визначено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема, для пункту 13 частини першої статті 23 Закону №3543-XII, такими документами є: для батьків військовозобов`язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов`язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання.

Отже, за змістом пункту 13 частини першої статті 23 Закону №3543-XII умовами для реалізації права на відстрочку є наявність одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи та відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати своїх батьків, а за наявності таких осіб – заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання.

Судом встановлено, що позивачем до заяви про оформлення відстрочки від 18.08.2025 додано наступні документи: копію паспорта; копію пенсійного посвідчення; копію довідки МСЕК; копію військового квитка; копію заяви ОСОБА_2 : копію витягу з реєстру територіальної громади; копію свідоцтва про народження; копію акту проведення обстеження сім`ї; копію висновку №103/21; копію заключення ЛКК №103/21; копію акту обстеження сімейного стану військовослужбовця; копію довідки, яка підтверджує місце перебування сестри позивача, що не заперечується відповідачем.

Аналізом поданих до заяви документів судом встановлено, що позивач є сином ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .

Згідно витягу з рішення експертоної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №171/25/1359/В від 22.05.2025 ОСОБА_2 встановлено безтерміново другу групу інвалідності.

Відповідно до заключення лікарської консультативної комісії Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка №1» від 26.05.2025 №103/21 ОСОБА_2 за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду та допомоги.

Згідно акту проведення обстеження сім`ї від 24.07.2025 №397/7, складеного відповідальними особами Департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради, позивач постійно на непрофесійній основі надає соціальні послуги з догляду за ОСОБА_2 .

Згідно акту обстеження сімейного стану військовослужбовця солдата ОСОБА_1 від 05.08.2025 №7599, складеного ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено факт відсутності інших осіб, які відповідно до закону зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд.

Відповідно до нотаріально завіреної заяви, що зареєстрована в реєстрі за №1513, ОСОБА_2 обрав позивача єдиним фактичним доглядальником, що здійснює постійний догляд за ним, необхідний для нормального функціонування його життя.

Отже, додана позивачем до заяви про оформлення відстрочки від призову на військову службу, нотаріально завірена заява ОСОБА_2 в реєстрі за №1513 (батька позивача), із змісту якої слідує, що батько позивача з числа військовозобов`язаних членів його сім`ї першого ступеня споріднення для свого утримання (догляду) обрав саме позивача, який являється його сином, для здійснення за ним постійного догляду, свідчить про те, що у сім`ї позивача наявні інші військовозобов`язані, з огляду на те, що така заява у відповідності до додатку 5 до Порядку №560 подається тільки у такому випадку.

Однак, відповідачем протиправно не взято таку заяву до уваги.

Твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо того що позивачем до заяви про оформлення відстрочки від призову на військову службу не додано заяву за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання, то такі суд не бере до уваги та відхиляє, оскільки заява за формою згідно з додатком 15 була додана, при цьому була відсутня відмітка у такій заяві стосовно відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що визначена відповідачем підстава для відмови позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу є безпідставною та необгрунтованою.

Таким чином, суд зазначає, що відповідачем в ході судового розгляду даної справи не надано обгрунтованих доводів, якими відповідач керувався під час прийняття оскаржуваної відмови, та відповідно докази на їх підтвердження.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що у позивача наявне гарантоване, підтверджене відповідними доказами, право на оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

З огляду на те, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» суд приходить до висновку, що відповідач діяв не на підставі, не у межах, не у спосіб, передбачені діючим законодавством, що регулює спірні правовідносини.

З урахуванням викладеного, з метою захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у задоволенні заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформлене протоколом №35 від 18.08.2025.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації суд зазначає наступне.

В силу пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, відповідно, саме до компетенції ІНФОРМАЦІЯ_4 в спірному випадку належить прийняття рішення про надання особі відстрочки від призову на військову службу.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Відтак, відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, прийняти за заявою відповідне рішення або ні. Безперечно, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин.

Оскільки відповідачем під час розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації така належним чином розглянута не була, зокрема протиправно відмовлено в оформленні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, то суд вважає передчасним вирішення питання щодо зобов`язання відповідача надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 13 частини третьої статті 23 Закону № 3543-ХІІ, а тому вказані позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Згідно частиною другою статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на обставини цієї справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 18.08.2025 та додані до неї документи, за результатами розгляду якої прийняти відповідне рішення.

Отже, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання до суду цього позову сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню, то судовий збір підлягає стягненню з відповідача в розмірі 1211,20 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 241 - 246, 250 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформлене протоколом №35 від 18.08.2025.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.08.2025 про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за результатами розгляду якої прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду, наведених у мотивувальній частині.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_4 ).

Суддя Сіжук Ольга Володимирівна