Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №560/19928/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/19928/25

РІШЕННЯ

іменем України

26 березня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позов мотивований тим, що військова частина протиправно не прийняла рішення про звільнення позивача на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України від 25.03.1992 N 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон N 2232-XII).

Відповідач у відзиві на позов не погодився з доводами позивача та просив відмовити у задоволенні позову.

Хмельницький окружний адміністративний суд здійснює розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.

23.10.2025 позивач подав рапорт про звільнення його з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону N 2232-XII у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за своєю дружиною з числа осіб з інвалідністю II групи.

Листом від 01.11.2025 військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача про відсутність підставі для звільнення з військової служби у зв`язку з тим, що у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 14.05.2025 N 130/25/2153/Р зазначено "Рішення щодо визначення потреби в постійному сторонньому догляді: не застосовується".

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.

У свою чергу, статтею 26 Закону N 2232-XII визначені підстави для звільнення з військової служби. Зокрема, підпунктом "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону N2232-XII визначено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), зокрема, у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

За змістом положень Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.04.2008 N 189 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01.06.2021 N1066), при лікувально-профілактичних закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, утворюються ЛКК (пункт 1 розділу III).

За приписами пункту 3 розділу III цього Порядку до основних завдань ЛКК належить: 1) видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність особи, відповідно до вимог пункту 4 розділу IV цього Порядку; 2) здійснення направлення хворих на огляд та обстеження до МСЕК для встановлення інвалідності; 3) надання до МСЕК документів хворого, направленого на огляд та обстеження; 4) вжиття заходів щодо перевірки та усунення недоліків у суб`єкта господарювання, що були виявлені Фондом соціального страхування України за результатом перевірки обґрунтованості медичних висновків про тимчасову непрацездатність (у разі звернення керівника суб`єкта господарювання).

Пунктом 4 розділу IV Порядку передбачено, що ЛКК видає такі документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність особи: 1) форму рішення для встановлення причинно-наслідкового зв`язку захворювання з умовами праці, відповідно до вимог, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 N 337 "Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві"; 2) висновки або рекомендації щодо догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - до досягнення дитиною 16-річного віку.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.03.2021 N 407 "Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я" затверджено Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації N 080-4/о "Висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі". Згідно з пунктами 2, 3 цієї Інструкції такий висновок надається закладами охорони здоров`я усіх рівнів надання медичної допомоги; висновок заповнюється членами лікарської комісії на підставі заповненої лікарем загальної практики-сімейної медицини форми первинної облікової документації N 025/о "Медична карта амбулаторного хворого N __", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14.02.2012 N 110.

Відповідно до пункту 11 цієї Інструкції особам, яким встановлено інвалідність безстроково, висновок видається безстроково. Особам, яким інвалідність встановлена на певний строк, висновок видається на строк не більше ніж до завершення строку встановлення їм інвалідності, але не менше ніж на 12 місяців. Іншим категоріям осіб висновок видається на 12 місяців з дати видачі.

Відповідно до матеріалів справи позивач до рапорту про звільнення з військової служби додав копії свідоцтва про шлюб від 24.05.2003 серії НОМЕР_3 , витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 14.05.2025 N130/25/2153/В, пенсійного посвідчення дружини від 09.07.2025 серії НОМЕР_4 , висновку форми N 080-4/о від 23.05.2025 N 387 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватись і потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, довідки ЛКК від 23.05.2025 про потребу ОСОБА_2 в постійному сторонньому догляді.

При цьому, абзацом 10 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону N 2232-XII визначено, що підставою для звільнення з військової служби є саме необхідність здійснення постійного догляду.

Під час розгляду справи позивач додав висновок форми N 080-4/о від 23.05.2025 N 387 про наявність у ОСОБА_2 (дружини позивача) порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують надання послуги з догляду на непрофесійній основі.

Тобто, факт необхідності здійснення постійного догляду за дружиною позивача додатково підтверджений оновленим висновком форми N 080-4/о.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що відмова відповідача щодо звільнення позивача з військової служби є протиправною. Як наслідок, необхідно зобов`язати відповідача звільнити позивача на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону N 2232-XII.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 12 статті 5 Закону України "Про судовий збір", тому судові витрати в порядку статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу між сторонами не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним дії військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) щодо відмови у звільненні ОСОБА_1 з військової служби відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України від 25.03.1992 N 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" через сімейні обставини, а саме у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною з числа осіб з інвалідністю II групи.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України) прийняти рішення про звільнення з військової служби ОСОБА_1 відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України від 25.03.92 N 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" через сімейні обставини, а саме у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною з числа осіб з інвалідністю II групи.

Судові витрати в порядку статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу між сторонами не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_6 )

Головуючий суддя О.Л. Польовий