Рішення від 26 березня 2026 р. у справі №240/25213/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2026 року м. Житомир справа № 240/25213/25

категорія 111010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Житомирській області щодо проведеного розрахунку пені та першочергового погашення пені у розмірі 29698,35 грн. за наявності сум розстроченого податкового боргу.

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Житомирській області щодо нарахування пені по розстрочених сумах заборгованості за ухвалою суду від 09.07.2025 у справі № 240/10680/25.

- зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області скасувати (списати) шляхом коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 нараховані суми пені по розстрочених сумах заборгованості за ухвалою суду від 09.07.2025 у справі № 240/10680/25, без подальшого нарахування пені по таким сумам (платежам).

В обґрунтування позову зазначає, що нарахування відповідачем пенсі у період з 29.01.2025 по 11.09.2025 на суму розстроченого податкового боргу у розмірі 29698,35 є протиправним.

Ухвалою від 20.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що сплачені позивачем кошти були ГУ ДПС правомірно зараховані на погашення податкового боргу платника, який виник раніше, зокрема, по податкових повідомленнях-рішеннях від 20.02.2024 №0034952407, від 28.09.2018 №0025091305, які були стягнуті за рішенням суду у справі 240/10680/25, у подальшому, розстрочений за ухвалою суду, згідно з черговістю його виникнення відповідно до вимог пункту 87.9 статті 87 ПК України.

Позивач відповіді на відзив не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року, яке набрало законної сили 24.06.2025, адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості задоволено; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь держави в особі Головного управління ДПС у Житомирській області податкову заборгованість в сумі 1 197 844,43 грн з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Ухвалою від 09.07.2025 розстрочено виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року по справі №240/10680/25 із погашення Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 податкового боргу в загальному розмірі 1 197 844,43 грн рівними частками щомісяця, з моменту набрання ухвалою законної сили.

Згідно ст. 256 КАС України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 378 КАС України).

На виконання ухвали суду, позивачем було здійснено щомісячний розрахунок рівних часток податкового боргу в загальному розмірі 1 197 844,43 грн, що склало 99820, 37 грн (1197844,43/12).

Згідно платіжних доручень № 1513959110 від 14.07.2025, № 1513959118 від 14.08.2025, № 1513959126 від 11.09.2025, № 1513959140 від 08.10.2025 (а.с. 14-17), позивачем щомісяця шляхом сплати 99820,37 грн проводилось погашення розстроченої суми заборгованості.

На виконання ухвали ЖОАС від 09.07.2025 № 240/10680/25 від 17.09.2025 № 1 до рішення суду від 15.09.2025 № 240/10680/25 податковим органом було направлено графік погашення розстрочених сум заборгованості за платежами, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби з визначенням термінів погашення з 09.10.2025 по 08.06.2026, з яких основний платіж 609500,89 грн; штрафні санкції 227241 грн; пеня 61641,43 грн (а.с. 13).

Листом від 09.10.2025 позивач звернувся до відповідача щодо отримання роз`яснення про нарахування пені ГУ ДПС у Житомирській області, за результатами розгляду якого листом від 27.10.2025 № 29688/6/06-30-13-02 (а.с. 10-12) платника податків повідомлено наступне:

"...

В зв`язку із винесенням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025 по справі 240/10680/28 платнику 17.09.2025 надано розстрочку, у сумі 898383,32 грн, з них: основного платежу 609500,89 грн, штрафної санкції 227241,0 грн, пені за актом 61641,43 гривень. У зв`язку із самостійним частковим погашенням платником податкового боргу в сумі 299461,11 грн протягом липня-версня 2025 року термін нарахування розстрочки з 09.10.2025 по 08.06.2026 (кількість термінів 9).

Платником ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснено погашення вищезазначеного податкового боргу за кодом сплати 140 («Сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу/заборгованості») платіжними інструкціями від 14.07.2025 №1513959110 у сумі 99820,37 грн, 14.08.2025 №4513959118 у сумі 99820,37 грн та 11.09.2025 №1513959126 у сумі 99820,37 гривень.

Після сплати частини боргу відповідно до вимог пп. 129.1.1 п. 129.1 ст.129 ПКУ платнику нараховано пеню на загальну суму 29 698,35 гривень.

...

Слід зазначити, що порядок сплати пені визначається вимогами п. 131.2 ст. 131 ПКУ. Пеня, нарахована відповідно до вимог пп. 129.1.1 п. 129.1 ст.129 ПКУ, в сумі 29698,35 грн підлягає обов`язковому погашенню.

...

Зокрема, платіжною інструкцією від 08.10.2025 №1513959140 (на суму 99820,37 грн) погашено 29698,35 грн пені на суму розстроченого боргу.

Водночас, інформуємо, що станом на 24.10.2025 у ОСОБА_1 обліковується борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 29698,35 грн, який складається: із суми непогашеного основного платежу по рішенню суду про розстрочення суми боргу - 22849,3 грн та пені - 6849,05 гривень."

Не погоджуючись з нарахуванням пені на суму розстроченого боргу, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пеня - . пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України встановлено, що після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

За правилами, встановленими пунктами 32.1, 32.2, 32.3 статті 32 ПК України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі розстрочення або відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов`язку.

Положенням п.п 66.1.5 п. 66.1 ст. 66 ПК України, підставами для внесення змін до облікових даних платника податків є рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до пункту 100.1 статті 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. (пункт 100.13 статті 100 ПК України).

Згідно з приписами п. 100.6 та п. 100.7 ст. 100 ПК України, розстрочені суми грошових зобов`язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Відстрочені суми грошових зобов`язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із пунктом 100.8 цієї статті затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов`язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі.

Судом встановлено, що договір розстрочення податкового боргу між сторонами не укладався, а грошове зобов`язання було розстрочено судовим рішенням.

Таким чином, податковий орган нарахував пеню за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання, яке було розстрочено Житомирським окружним адміністративним судом.

Згідно ч.1 ст.378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд зазначає, що набрання чинності рішення суду про розстрочення сплати податкового боргу змінює встановлені законом строки сплати відповідного податкового зобов`язання, яке через зміну судом термінів сплати втрачає ознаки податкового боргу, виключає можливість нарахування пені згідно вимог статті 129 Податкового кодексу України, за умови своєчасного виконання платником податків судових рішень про розстрочення оплати.

За таких обставин, оскільки судом встановлено особливий порядок погашення підприємством податкового боргу, на розстрочення грошових зобов`язань відповідно до судового рішення згідно ст. 378 КАС України приписи ПК України в частині нарахування пені не розповсюджуються.

Суд звертає увагу представника відповідача, що згідно ст. 256 КАС України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Тобто, моментом набрання ухвалою про розстрочення боргу у справі № 240/10680/25 законної сили є 09.07.2025, а не 17.09.2025 як помилково вважає відповідач.

Отже, позивачем правомірно вичинялись дії щодо виконання судового рішення від 09.07.2025 у справі № 240/10680/25 шляхом сплати 99820,37 грн щомісячно, з моменту набрання законної сили ухвали про розстрочення виконання рішення суду.

Варто зауважити, що розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими судом, з певним інтервалом у часі. По своїй суті, розстрочка виконання судового рішення є передбаченим процесуальним законодавством способом, який тимчасово позбавляє стягувача права вимагати примусового виконання і надає боржнику можливість на законних підставах виконувати рішення суду, з урахуванням вимог розстрочення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно нараховано позивачу пеню за сплату податкового боргу в строки, встановлені рішенням про розстрочення такого боргу.

У випадку встановлення протиправних дій чи бездіяльності контролюючого органу, пов`язаних із нездійсненням коригування показників в інтегрованій картці платника податків, суди мають застосувати відповідний спосіб захисту з метою відновлення порушених прав платника податків.

Згідно із правовим висновком Верховного Суду зазначеному у постанові від 19.02.19 р. у справі № 825/999/17, належним способом захисту, що відновить порушені права підприємства, є коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки.

Пунктом 8 розділу І Закону України від 21.12.2016 року №1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні, який набрав чинності з 1 січня 2017 року, доповнено Податковий кодекс України статтею 19-3 та викладено в новій редакції пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1.

Відповідно до пп. 19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.10 та 19-1.1.24 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів; здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов`язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.

Відповідно до ст. 19-3 ПК України державні податкові інспекції здійснюють сервісне обслуговування платників податків; здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Функції внесення змін до інтегрованих карток платників податків віднесено до повноважень Головне управління Державної податкової служби у Житомсирькій області.

Принцип належного урядування вимагає від суб`єктів владних повноважень діяти ефективно, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

В даному випадку ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головне управління ДПС у Житомирській області здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шляхом виключення (списання) з неї нарахованої суми пені по розстрочених сумах заборгованості за ухвалою суду від 09.07.2025 у справі № 240/10680/25.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача в подальшому не нарахувати пені по таким сумам (платежам), то суд звертає увагу, що дана вимога передбачає зобов`язання відповідача вчиняти дії в майбутньому, а завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Щодо стягненні за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат, які відповідно до позовної заяви складаються з витрат на правову допомогу в розмірі 20000 грн та сплаченого судового збору 1211,20 грн.

Згідно ч.7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки позивачем ніяких доказів того, що він сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи витрати на правову допомогу в розмірі 20000 грн, суду не надано, суд відмовляє в стягненні на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 20000 грн.

Враховуючи задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить стягнути понесені ним судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в сумі 1211,20 грн, що підтверджується відповідними доказами (а.с. 28).

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Ю. Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код 44096781) задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Житомирській області щодо проведеного розрахунку пені та першочергового погашення пені у розмірі 29698,35 грн. за наявності сум розстроченого податкового боргу.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Житомирській області щодо нарахування пені по розстрочених сумах заборгованості за ухвалою суду від 09.07.2025 у справі № 240/10680/25.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області виключити (списати) шляхом коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 нараховані суми пені по розстрочених сумах заборгованості за ухвалою суду від 09.07.2025 у справі № 240/10680/25.

Відмовити в стягненні на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 20000 грн.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк