Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №240/7586/24 — Житомирський окружний адміністративний суд

Суд: Житомирський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: проходження служби, з них

Дата: 25 березня 2026 р.

Справа: №240/7586/24

Суддя: Гурін Дмитро Миколайович

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року м. Житомир справа № 240/7586/24

категорія 106020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Корольовського районного суду м.Житомира, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області про визнання протиправним, скасування наказу в частині та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Корольовського районного суду м.Житомира, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним і скасувати наказ Корольовського районного суду міста Житомира суду від 18.01.2024 №25/К у частині встановленого розміру надбавки за вислугу років державної служби начальнику відділу матеріально-технічного та господарського забезпечення ОСОБА_1 на 2024 рік, а саме у період з 1 січня до 28 січня 2024 року на рівні 26% місячного посадового окладу, а з 28.01.2024 - 28%;

- зобов`язати ТУ ДСА України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату начальнику відділу матеріально-технічного та господарського забезпечення ОСОБА_1 надбавки за вислугу років державної служби з 01.01.2024 відповідно до ч.1 ст.52 Закону України «Про державну службу», а саме на рівні 3% посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50% посадового окладу.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що оскаржуваним наказом порушено його право на належний рівень оплати праці державних службовців, гарантований статтями 50 та 52 Закону України «Про державну службу». Посилаючись на рішення Конституційного Суду України наголошує, що закон про Державний бюджет України не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, а Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. З огляду на викладене, на переконання позивача, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» щодо встановлення розміру надбавки за вислугу років на державній службі не більше 30 відсотків не відповідає нормам Конституції України та спеціального Закону України «Про державну службу», а тому не можуть бути застосовані. Позивач вважає, що у спірних правовідносинах підлягає застосуванню норма спеціального нормативно-правового акта, а саме частини 1 статті 52 Закону України «Про державну службу», згідно якої надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3-х відсотків посадового окладу державного службовця за кожний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Після усунення позивачем недоліків позову, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

21.06.2024 на адресу суду від відповідача - ТУ ДСА України в Житомирській області надійшов відзив на позовну заяву вх. №35420/24, відповідно до змісту якого відповідач заперечує проти заявлених вимог та просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування відзиву вказав, що 01.01.2024 набрав чинності Закон України №3460-ІХ «Про державний бюджет України на 2024 рік», абзацом другим пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» якого визначено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

З 1 січня 2024 року діє постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 р. №1409 «Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році», якою затверджені схема посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році та перелік типових посад державної служби в межах рівнів посад.

Також Національним агентством з питань державної служби надано роз`яснення від 10.01.2024 №176-р/з «Щодо умов оплати праці державних службовців державних органів, які провели класифікацію посад державної служби» схему розроблено з урахуванням типів та юрисдикції державних органів, сімей та рівнів посад державної служби. Тобто Схема враховує класифікацію посад та узгоджується із загальним законодавством про оплату праці.

Згідно з абзацом першим пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено, що у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.

При цьому абзацом другим пункту 12 розділу "Прикінцеві положення" Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” визначено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Також, абзацом четвертим пункту 12 розділу "Прикінцеві положення" Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено, що норми Закону України “Про державну службу" щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік".

Враховуючи викладене, державним службовцям державних органів, які провели класифікацію посад державної служби, надбавка за вислугу років у 2024 році встановлюється на рівні 2 відсотків від посадового окладу за кожний рік стажу державної служби та не може перевищувати 30 відсотків посадового окладу.

Відповідач - Корольовський районний суд міста Житомира відзив на адміністративний позов не надав, про причини неподання відзиву не повідомив, тому суд, у відповідності до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішує справу за наявними матеріалами.

21.11.2024 ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду провадження у справі №240/7586/24 зупинено до набрання чинності рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №240/7215/24.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 провадження у справі поновлено.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач є працівником Корольовського районного суду міста Житомира та на момент виникнення спірних правовідносин обіймав посаду начальника відділу матеріально-технічного та господарського забезпечення Корольовського районного суду міста Житомира.

Наказом керівника апарату Корольовського районного суду міста Житомира від 24.01.2023 №21/К, відповідно до статті 52 Закону України “Про державну службу” встановлено з 28.01.2023 надбавку за вислугу років начальнику відділу матеріально-технічного та господарського забезпечення ОСОБА_1 у розмірі 39% місячного посадового окладу, як особі, що має стаж державної служби 13 років (а.с.24).

Станом на 01.01.2024 стаж роботи позивача на державній службі становив – 13 років 11 місяців 04 дні.

18.01.2024 наказом керівника апарату Корольовського районного суду міста Житомира №25/К “Про перерахунок та встановлення надбавки за вислугу років державним службовцям Корольовського районного суду міста Житомира на 2024 рік» встановлено з 01.01.2024 надбавки за вислугу років на державній службі державним службовцям Корольовського районного суду міста Житомира, у тому числі начальнику відділу матеріально-технічного та господарського забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2024 по 28.01.2024 в розмірі 26% місячного посадового окладу, а з 28.01.2024 - 28% місячного посадового окладу (а.с.26-27).

Вважаючи, що наказ від 18.01.2024 №25/К в частині встановленого розміру надбавки за вислугу років державної служби на 2024 рік порушує право на належну оплату праці, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Згідно статті 4 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII) судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів. Правовий статус працівників апарату суду визначається Законом України Про державну службу з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до найнижчої за умовами оплати праці посади державної служби, установлюється в розмірі, встановленому законодавством про державну службу. Розмір посадових окладів інших працівників апарату суду збільшується на відповідний коефіцієнт пропорційно посадовим окладам працівників, посади яких віднесені до попередньої за умовами оплати праці посади державної служби в такому суді з урахуванням юрисдикцій державних органів. (частина 4 статті 150 Закону №1402-VIII).

Закон України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII) відповідно до його преамбули визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Статтею 3 Закону №889-VIII визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку зі вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону №889-VIII державний службовець має право на оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).

Стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років (частина 1 статті 46 Закону №889-VIII).

Відповідно до частин 1-2, 4-5, 8 статті 50 Закону №889-VIII держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов`язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.

Заробітна плата державного службовця складається з: посадового окладу; надбавки за вислугу років; надбавки за ранг державного службовця; премії (у разі встановлення).

Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є державний бюджет.

Фонд оплати праці державних службовців формується за рахунок коштів державного бюджету, а також коштів, які надходять до державного бюджету в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Порядок використання таких коштів, які надходять до державного бюджету, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів та надбавок до них.

Особливості оплати праці державних службовців в апаратах (секретаріатах) судів та інших органах системи правосуддя визначаються Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Частиною 1 статті 52 Закону №889-VIII встановлено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Водночас 09.11.2023 Верховною Радою України ухвалено Закон України «Про Державний бюджет на 2024 рік» №3460-IX, пунктом 12 розділу «Прикінцеві положення» якого передбачено, що у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.

Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Отже, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» запроваджено норму, яка суперечить положенням частини 1 статті 52 Закону України «Про державну службу», а саме зменшує максимальну межу розміру надбавки за вислугу років на державній службі з 50 відсотків до 30 відсотків, а також зменшує розмір самої надбавки з 3 до 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби.

Таким чином, ключовим для вирішення даної справи є з`ясування питання, які норми підлягають застосуванню під час визначення розміру надбавки державного службовця за вислугу років: законодавства про державну службу чи про державний бюджет.

Суд зазначає, що вказане питання було предметом розгляду Верховним Судом під час розгляду зразкової справи №240/7215/24.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2026 у зразковій справі №240/7215/24 визначені наступні ознаки типової справи:

позивач державний службовець місцевого загального суду, якому з 01 січня 2024 року встановлено надбавку за вислугу років на підставі абзацу другого пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-IX на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу;

відповідачі місцевий загальний суд, наказом якого державному службовцю установлено надбавку за вислугу років з урахуванням правил, передбачених абзацом другим пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-IX, та ТУ ДСА, відповідальне за забезпечення фінансування та функціонування місцевого загального суду, у якому працює позивач;

предмет спору розмір надбавки за вислугу років на державній службі за 2024 рік;

спір виник унаслідок обчислення розміру надбавки за вислугу років на державній службі на підставі приписів абзацу другого пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-IX;

предмет позову позовні вимоги (по-різному сформульовані, але однакові по суті) про: визнання протиправним і скасування наказу місцевого загального суду в частині встановлення на 2024 рік щомісячної надбавки за вислугу років на державній службі на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу; зобов`язання ТУ ДСА нараховувати та виплачувати щомісячну надбавку за вислугу років у 2024 році відповідно до статті 52 Закону №889-VIII на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Відповідно до частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Враховуючи, що дана справа відповідає ознакам типової справи, що визначені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2026 у зразковій справі №240/7215/24, висновки такої постанови є обов`язковими для суду при ухваленні рішення у даній справі.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2026 у зразковій справі №240/7215/24 висловлені наступні узагальнені висновки:

"Нарахування та виплата у 2024 році державним службовцям надбавки за вислугу років має відбуватися з урахуванням вимог пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-IX на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Зміни щодо розміру надбавки за вислугу років на державній службі в сукупності зі збільшенням посадового окладу не є проявом очевидного свавілля та в кінцевому результаті не призвели до реального порушення будь-яких прав позивачки як державного службовця. Саме лише зменшення розміру надбавки за вислугу років на державній службі не спричинило звуження соціальних гарантій і зменшення загального розміру грошової винагороди, а є складовим елементом послідовного та виваженого підходу держави до поступового підвищення конкурентоспроможності заробітних плат на посадах державної служби."

З урахуванням вказаних висновків Великої Палати Верховного Суду слід вважати, що нарахування та виплата у 2024 році державним службовцям надбавки за вислугу років має відбуватися з урахуванням вимог пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-IX, який зупинив дію приписів Закону №889-VIII і неконституційним у встановленому законом порядку не визнавався, а тому правомірно застосований відповідачами, як розпорядниками бюджетних коштів, стосовно позивача під час визначення розміру його набавки за вислугу років, як державного службовця.

З огляду на викладене відсутні підстави вважати протиправним наказ Корольовського районного суду міста Житомира від 18.01.2024 №25/К "Про перерахунок та встановлення надбавки за вислугу років державним службовцям Корольовського районного суду міста Житомира на 2024 рік" у частині встановленого розміру надбавки за вислугу років державної служби начальнику відділу матеріально-технічного та господарського забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2024 на рівні 39% місячного посадового окладу.

Частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши зібрані у справі докази та надавши правову оцінку спірним правовідносинам з урахуванням наведеного вище правового регулювання та з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 19.02.2026 у зразковій справі №240/7215/24, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору та не поніс судових витрат та у зв`язку із відмовою в задоволенні позову, суд не стягує судові витрати із відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 243, 262, 263, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Корольовського районного суду м.Житомира (м-н Соборний, 1, м.Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 02895998), Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області (вул.Мала Бердичівська, 23, м.Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 26278626) про визнання протиправним, скасування наказу в частині та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Гурін

26.03.26

Оригінал: reyestr.court.gov.ua