Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №420/36293/25 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2026 року Справа№420/36293/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій відповідача 1 щодо включення до військового обліку як військовозобов`язаного; зобов`язання відповідача 1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про виключення з військового обліку на підставі статті 37 частини 6 пункту 3 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу"; визнання протиправними дій відповідача 2 щодо порушення правил військового обліку та подання електронне звернення до органів поліції щодо доставлення позивача до ТЦК та СП; зобов`язання відповідача 2 оновити дані в Єдиного державного реєстру військовозобов`язаних, призовників та резервістів, та виключити як порушника правил військового обліку про що повідомити органи Національної поліції України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року адміністративну справу передано за підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Трояновій О.В.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) без виклику учасників справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року залучено ІНФОРМАЦІЯ_5 до участі у справі як третього відповідача та ІНФОРМАЦІЯ_6 – як четвертого відповідача.

За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином за допомогою програмного забезпечення «Електронний суд».

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 07 липня 2023 року військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_7 за наслідком проведеного медичного огляду його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, та відповідні відомості внесено до його військового квитка. Зазначив, що у вересні 2025 року працівники ІНФОРМАЦІЯ_8 повідомили йому, що його оголошено у розшук ІНФОРМАЦІЯ_9 , після чого здійснили примусове доставлення до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_8 з метою проходження ВЛК. Зазначив, що незважаючи на наявність у Реєстрі відомостей про непридатність до військової служби ІНФОРМАЦІЯ_10 не вніс дані про виключення з військового обліку та повідомив Національну поліцію про ймовірне порушення правил військового обліку та необхідність доставлення позивача до ТЦК та СП, а ІНФОРМАЦІЯ_11 без перевірки наявних у Реєстрі даних, повторно поставив позивача на військовий облік. Дії відповідача 1 щодо включення до військового обліку як військовозобов`язаного та дії відповідача 2 щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку та подання електронного звернення до органів поліції щодо доставлення до ТЦК та СП, вважає протиправними, просив задовольнити позов.

Відповідач 1 не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Враховуючи положення ч. 6 ст. 162 КАС України суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами у справі.

Відповідач 2 через канцелярію суду у встановлені судом строки надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що позивач перебував на військовому обліку військовозобов`язаних осіб офіцерського складу в ІНФОРМАЦІЯ_12 , та 22.08.2023 позивач згідно довідки ВЛК від 07.07.2023 № 4/2975 був виключений з військового обліку на підставі Положення про ВЛК у редакції від 16.04.2021 року. 21.08.2024 на виконання вимог Положення про ВЛК в поточній редакції, начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 був виданий Наказ №287 «Про поновлення на обліку військовозобов`язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_13 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів». Відповідно до цього Наказу, серед іншого, було встановлено поновити на військовому обліку, офіцерів запасу, які були виключені з військового обліку на підставі довідки ВЛК, без свідоцтва про хворобу та внести відповідні зміни до елементів персонально якісного військового обліку (переміщення до відповідних картотек тощо). Оскільки позивач виключений з військового обліку винятково на підставі довідки ВЛК, тобто без свідоцтва про хворобу, як того вимагало і вимагає Положення про ВЛК, він, в силу Наказу про поновлення на обліку, вважається таким, що поновлений на військовому обліку. В подальшому ІНФОРМАЦІЯ_10 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів було внесено відомості про порушення позивачем правил військового обліку (не оновлення облікових даних). Згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_8 (Рені) в статусі порушника військового обліку позивач не перебуває. Відповідно, станом на тепер позивач не є порушником військового обліку та в розшуку не перебуває.

Крім того, позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що зі змісту наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 №287 неможливо встановити чи поширюється дія цього наказу на позивача. У разі припущення існування такого наказу, який, за твердженням ІНФОРМАЦІЯ_7 , став підставою для невнесення до реєстру інформації про виключення позивача з військового обліку, видача керівником ТЦК наказу від 21.08.2024 №287 свідчить про очевидне перевищення наданих йому чинним законодавством повноважень. ІНФОРМАЦІЯ_10 , зокрема його керівник, не наділені жодними повноваженнями щодо скасування або відміни висновків військово-лікарської комісії про непридатність осіб до військової служби з виключенням з військового обліку військовозобов`язаних, у тому числі з мотивів відсутності Книги протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).

Окрім того, відповідач 2 подав до суду заперечення на відповідь на відзив, зміст яких аналогічний викладеному у відзиві на позовну заяву.

Крім того, відповідач 3 через канцелярію суду у встановлені судом строки надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що не є органом ведення Реєстру, а лише виконує функції адміністрування реєстру. Крім того, зазначив, що позивач не заявив до нього будь-яких позовних вимог.

Окрім того, відповідач 4 через канцелярію суду у встановлені судом строки надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з аналогічних підстав, викладених у відзиві відповідача 3.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Київським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 25 лютого 2006 року), перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_8 , що не є спірною обставиною між сторонами.

Відповідач 1 – ІНФОРМАЦІЯ_15 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), відповідач 2 – ІНФОРМАЦІЯ_16 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), відповідач 3 – ІНФОРМАЦІЯ_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), відповідач 4 – ІНФОРМАЦІЯ_6 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України є суб`єктами владних повноважень, які в даних правовідносинах згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України має адміністративну процесуальну дієздатність.

Суд встановив на підставі відомостей військового квитка серії НОМЕР_7 від 20 березня 2000 року, що ОСОБА_1 22.08.2023 року виключений з обліку ІНФОРМАЦІЯ_9 на підставі ст. 5А, 56 гр. ІІІ (визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку – довідка ВЛК від 07.07.2023 року №4/2975).

Крім того, суд встановив на підставі довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_9 від 07.07.2023 року №4/2975, що ОСОБА_1 за наслідком проведеного 07.07.2023 року медичного огляду визнаний на підставі статті 5А, 56 графи ІІІ розкладу хвороб непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.08.2024 №287 «Про поновлення на обліку військовозобов`язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_2 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів» наказано поновити на обліку військовозобов`язаних осіб, згідно додатку №1. У зв`язку з відсутністю книг протоколів з питань медичного огляду військовозобов`язаних військово-лікарською комісією в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024, висновки військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, винесені у вищевказаний період, вважати недійсними. Військовозобов`язаних, які були виключені з військового обліку рішеннями Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_12 в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024, поновлено на військовому обліку.

Відповідно до витягу із застосунку «Резерв+» від 09.09.2025, ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 (Рені) з 05.09.2025 року. Згідно з постановою військово-лікарської комісії від 07.07.2023 року №4/2975 є непридатним з виключенням з військового обліку, у розшуку не перебуває, відомості про правопорушення відсутні.

05 вересня 2025 року старший офіцер відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_8 склав протокол про адміністративне правопорушення №494, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 подано у розшук ІНФОРМАЦІЯ_10 , оскільки останній в умовах особливого періоду не виконав вимоги ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», пп. 2, п. 1, п. 3 Додатку 2 до Порядку «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487, а саме неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_7 для уточнення даних (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

На звернення представника позивача з питань наявності інформації в Інформаційному порталі Національної поліції України Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у м. Києві надало відповідь листом від 17.10.2025 року №402797-2025, відповідно до якої станом на 01.10.2025 року наявне звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Звернення ТЦК та СП від 16.07.2025 року №Е2903244, зареєстроване до єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події з використанням системи ІПНП Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 26.07.2025 року за №71460. Згідно з даними бази даних «Розшук» системи ІПНП ОСОБА_1 у державному розшуку не перебуває.

Не погоджуючись із вказаними діями відповідачів 1, 2, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

У силу статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

У подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі – Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

У розумінні частини 3 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною 7 статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 2 Закону №2232-ХІІ, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби громадянами України здійснюється у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом (частина 2 статті 2 Закону № 2232-ХІІ).

Згідно з частинами 3 і 4 статті 2 Закону №2232-ХІІ громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Частиною 9 статті 1 Закону №2232-XII, серед іншого, визначено, що стосується військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники – особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці – особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані – особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти – особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Приписами статті 37 Закону № 2232-ХІІ визначено підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Відповідно до частини 1 – 4 статті 37 Закону №2232-XII в редакції станом на час мобілізації, взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України:

1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України) віком до 25 років: які відповідно до статті 14 цього Закону взяті на військовий облік; які є призовниками, що прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань, якщо раніше не перебували на військовому обліку; які припинили альтернативну (невійськову) службу достроково і відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" підлягають взяттю на військовий облік призовників; які відраховані із закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та не пройшли базову загальновійськову підготовку; жінки, які виявили бажання проходити базову військову службу, безпосередньо перед направленням на базову військову службу;

2) на військовий облік військовозобов`язаних: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених статтею 10-1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних; військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань; призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу; жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу;

3) на військовий облік резервістів: які зараховані до військового оперативного резерву; які уклали контракт про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань; резервісти, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України на нове місце проживання.

Громадянам України, взятим на військовий облік, роз`яснюються права та обов`язки, правила військового обліку та відповідальність за порушення цих правил.

Взяттю на військовий облік військовозобов`язаних підлягають жінки, які належать до категорій, зазначених у частині одинадцятій статті 1 цього Закону.

Призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік.

У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).

За положенням частини 6 статті 37 Закону №2232-XII в редакції станом на час прийняття спірного наказу, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

За положенням частини 6 статті 37 Закону №2232-XII в редакції станом на час виключення позивача з обліку, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України – у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: 1) призвані чи прийняті на військову службу; 2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових закладах освіти і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) припинили громадянство України; 6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; 7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; 8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.

За положенням частини 6 статті 37 Закону №2232-XII в редакції, яка діяла станом на час мобілізації, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України – у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України – у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Отже, підстава для виключення особу з військового обліку, як визнання такої особи непридатними до військової служби, не змінилась.

За змістом пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі по тексту – Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Відповідно до абзацу 7 пункту 12 Положення №154, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.

Відповідно до абзацу 7 пункту 15 Положення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов`язаний організовувати ведення персонально-якісного обліку (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) призовників, військовозобов`язаних та резервістів. При цьому, відповідно до частини 1 статті 34 Закону про військовий обов`язок, персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до абзацу 18 пункту 15 Положення про ТЦК, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов`язаний здійснювати контроль за правомірністю видачі громадянам військово-облікових документів, посвідчень та інших документів.

Отже, обов`язки щодо обліку військовозобов`язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до п. 30 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. № 921, в редакції на час виключення позивача з обліку, у разі зняття (виключення) призовників і військовозобов`язаних із військового обліку виконавчими органами сільських, селищних та міських рад у картках первинного обліку ставляться відповідні відмітки.

Відповідно до п. 56 Порядку № 921, в редакції на час виключення позивача з обліку, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на відповідній території; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників і військовозобов`язаних у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників і військовозобов`язаних, які проживають (перебувають) на відповідній території, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення призовників і військовозобов`язаних про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на воєнний час, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників і військовозобов`язаних та персональних даних, які містяться в них; інформують щороку до 1 січня відповідні районні держадміністрації або міські ради та вносять на їх розгляд пропозиції щодо поліпшення стану військового обліку на відповідній території; згідно з планами, затвердженими відповідними районними держадміністраціями або міськими радами, здійснюють контроль на відповідній території за станом військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях (крім СБУ); здійснюють взяття на військовий облік військовозобов`язаних - жінок на підставі списків із закладів освіти; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників і військовозобов`язаних військово-облікових документів; надсилають запити до органів, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, з метою встановлення місцезнаходження призовників і військовозобов`язаних (додаток 11); ведуть провадження у справах про адміністративні правопорушення стосовно осіб, відповідальних за ведення військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, призовників і військовозобов`язаних, які порушують правила військового обліку; повідомляють органам досудового розслідування про факти, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення громадянами, які ухиляються від військового обліку, призову на строкову військову службу, на військову службу за мобілізацією або від проходження навчальних (перевірочних) зборів (додаток 12); звертаються до органів Національної поліції для розшуку, затримання та доставки до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки громадян, які ухиляються від виконання військового обов`язку (додаток 13); виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до покладених обов`язків.

Персонально-якісний облік призовників і військовозобов`язаних ведеться районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки шляхом обліку персональних та службових даних призовників і військовозобов`язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов`язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов`язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності. При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 16 цього Порядку.

Виключення з військового обліку осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (які пропали безвісти) або засуджені до позбавлення волі, здійснюється без їх особистої присутності.

Про взяття призовників і військовозобов`язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.

У разі відсутності у призовників і військовозобов`язаних військово-облікових документів районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки беруть їх на військовий облік, знімають або виключають з нього лише після відновлення зазначених документів.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі – державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі – підприємства, установи та організації).

Відповідно до п. 22 Порядку №1487, взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Під час воєнного стану направлення призовників на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду здійснюється лише у разі їх прийняття на військову службу у добровільному порядку.

Відповідно п.п.8 п.1 додатку 2 до Порядку №1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

З наведеного слід дійти висновку, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку, Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.

Аналіз змісту відповідних положень Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» дає підстави для висновку, що громадяни які підлягають виключенню з військового обліку втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

Так, згідно з довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_17 від 07.07.2023 року №4/2975 позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

ІНФОРМАЦІЯ_10 у АДРЕСА_1 до паперового військово-облікового документа позивача тимчасового посвідчення військовозобов`язаного ОСОБА_1 серії НОМЕР_7 від 20.03.2000 року внесено дані про те, що 22.08.2023 року позивач виключений з військового обліку військовозобов`язаних.

Отже, станом на 22.08.2023 року на підставі довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_17 від 07.07.2023 №4/2975 позивача виключено ІНФОРМАЦІЯ_9 з військового обліку військовозобов`язаних, що останнім не заперечується.

Матеріали справи не містять інших доказів щодо виключення з військового обліку.

Спірним наказом тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.08.2024 року №287 «Про поновлення на обліку військовозобов`язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_2 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів», наказано, поновити на обліку військовозобов`язаних осіб, згідно додатку №1, зокрема, за твердженням відповідача у відзиві на позовну заяву, позивача. А також, у зв`язку з відсутністю книг протоколів з питань медичного огляду військовозобов`язаних військово-лікарською комісією в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024, висновки військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, винесені у вище вказаний період, визнав недійсними. Військовозобов`язаних, які були виключені з військового обліку рішеннями Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_12 в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024, поновлено на військовому обліку.

Згідно з положеннями пункту 2.1 глави 2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі – Положення №402) у редакції на час виключення позивача з обліку, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі – ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі – ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Згідно з положеннями пункту 2.1 глави 2 розділу І Положення у редакції на час прийняття спірного наказу, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі – ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі – ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) – дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Документація, яка створюється (заповнюється) в процесі військово-лікарської експертизи, ведеться в паперовій або в електронній формі. Документування в електронній формі проводиться із застосуванням удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, електронної печатки та електронної позначки часу.

Члени ВЛК діють на принципах верховенства права, законності, поваги та дотримання прав людини і громадянина, доброчесності, колегіальності, рівноправності членів комісії, вільного обговорення і вирішення питань, об`єктивності, неупередженості та обґрунтованості прийнятих рішень, висновків і пропозицій.

Доброчесність є одним з визначальних принципів військовослужбовців, державних службовців, працівників, які є членами ВЛК. Їх діяльність спрямована на забезпечення національних інтересів України під час виконання завдань та функцій держави, сприяння та реалізації прав та законних інтересів людини і громадянина, підтримання позитивного іміджу держави та Збройних Сил України.

До доброчесної поведінки відноситься: пріоритет службових інтересів, компетентність, прозорість, нерозголошення конфіденційної інформації (конфіденційність), коректність та ввічливість.

Пріоритет службових інтересів – передбачає виявлення абсолютної відданості державним інтересам країни, свідоме підпорядкування власних інтересів суспільним вимогам та державним пріоритетам, обов`язок старанно діяти виключно в інтересах служби (роботи).

Неупередженість – члени ВЛК мають діяти неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-якого громадянина або групи громадян, незалежно від своїх політичних, ідеологічних, релігійних та інших особистих поглядів чи переконань, зокрема: ніколи не вдаватися до несправедливої дискримінації, виявляючи особливу прихильність чи віддаючи перевагу будь-кому; однаково рівно відноситись до усіх громадян, не допускати, щоб особиста упередженість або тиск збоку могли позначитися на об`єктивності зроблених оцінок і прийнятих рішень.

Компетентність – включає сумлінне, своєчасне та результативне виконання службових обов`язків, наказів і розпоряджень керівництва, постійне підвищення професійної кваліфікації, досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Члени ВЛК повинні: добросовісно, чесно та професійно виконувати свої обов`язки; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності; не ухилятися від прийняття рішень; не допускати зловживань та неефективного використання державної власності; знати вимоги нормативно-правових актів з питань військово-лікарської експертизи та застосовувати їх під час виконання обов`язків.

Коректність та ввічливість – у своїй поведінці члени ВЛК повинні дотримуватись правил коректності та ввічливості, прийнятних в українському суспільстві. Поведінка членів ВЛК не повинна провокувати виникнення конфліктних ситуацій.

Прозорість – члени ВЛК не повинні обмежувати доступ до інформації, що не є таємною чи конфіденційною. Члени ВЛК не повинні надавати будь-яку завідомо неповну або неправдиву інформацію з метою введення в оману.

Конфіденційність – члени ВЛК, яким у зв`язку з виконанням професійних або службових обов`язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина або будь-яку конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала відомою у зв`язку з виконанням ним своїх повноважень, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законом випадків.

Згідно з абзацом першим пункту 22.1 глави 22 розділу II Положення №402 (у редакції, чинній на дату виключення позивача з військового обліку – 22.08.2023 року) дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв`язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).

Відповідно до абзацу першого пункту 22.2 глави 22 розділу II Положення №402 (у редакції, чинній на дату виключення позивача з військового обліку – 22.08.2023 року) книга протоколів засідань військово-лікарської комісії ведеться у всіх ВЛК секретарями цих комісій. Протоколи засідань ВЛК підписуються головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, та секретарем комісії у день засідання комісії.

Згідно з положеннями пункту 2.3.1 , 2.3.4 глави 2 розділу І Положення у редакції на час прийняття спірного наказу,

ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

ЦВЛК має право, зокрема: розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Згідно з положеннями пункту 2.4.5глави 2 розділу І Положення у редакції на час прийняття спірного наказу, ВЛК регіону має право, зокрема: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

Згідно з положеннями пункту 3.4 глави 2 розділу І Положення у редакції на час прийняття спірного наказу, у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».

У разі прийняття рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд, військовослужбовці та інші особи, зазначені у пункті 1.2 глави 1 цього розділу, направляються для проходження медичного огляду ВЛК в інший заклад охорони здоров`я, ніж той, в якому проводився медичний огляд ВЛК, постанова якої оскаржується.

Згідно з положеннями пункту 20.2 глави 2 розділу І Положення у редакції на час прийняття спірного наказу, Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.

Постанови штатних ВЛК про ступінь придатності до військової служби можуть прийматися як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів.

З системного аналізу Положення №402 вбачається, що на час прийняття спірного наказу, Положення №402 встановлює порядок та відповідний орган, який розглядає, переглядає, скасовує, відміняє, затверджує Постанови ВЛК.

Так, виявлені відповідачем порушення, допущені при виконанні своїх безпосередніх функцій, зокрема, відсутність книг протоколів з питань медичного огляду військовозобов`язаних військово-лікарською комісією в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024, не можна ставити у провину позивачу та таким чином порушувати його права та не може бути у відповідності до Положення підставою для скасування висновків військово-лікарської комісії.

Крім того, суд звертає увагу, що зазначені вище норми Положення №402 та інші положення законодавства, не наділяють жодними повноваженнями відповідача, безпосередньо його керівника, щодо відміни або скасування висновків військово-лікарської комісії про непридатність осіб до військової служби з виключенням з військового обліку військовозобов`язаних, зокрема, у зв`язку з відсутністю Книги протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).

Також, суд звертає увагу, що матеріали справи також не свідчать, що відповідач 2 проводив службове розслідування з вказаного питання, в межах якого не запитувались у позивача будь-які медичні документи, на підставі яких він був визнаний не придатним до військової служби з подальшим зверненням відповідача до уповноваженого органу або суду з питання оскарження висновку ВЛК.

При цьому, проведення медичного огляду позивача та видання довідки ВЛК № 4/2975 від 07.07.2023 року відбувалось під час дії Положення № 402 (в редакції від 16.04.2021 року), відповідно до підпункту 22.1 глави 22 розділу II якого, на позивача, як офіцера запасу, визнаного ВЛК непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 повинно було скласти Свідоцтво про хворобу, яке було б підставою для виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

Однак, будучи обізнаним із нормами чинного законодавства, ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 за результатом медичного огляду позивача видало Довідку № 4/2975 від 07.07.2023 року, якою на підставі статей 5А, 56 графи III Розкладу хвороб, ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключення з військового обліку. Зазначений висновок ВЛК відображено у паперовому військово-обліковому документі позивача тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серії НОМЕР_7 від 20.03.2000 року.

При цьому, відповідач 2 не навів жодних обґрунтованих доводів щодо неправильності висновку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , викладеного в довідці № 4/2975 від 07.07.2023 року, про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статей 5А, 56 графи III Розкладу хвороб.

Враховуючи те, що на момент проходження позивачем медичного огляду та видачі Довідки № 39/4479 від 30.10.2023, Положення № 402 передбачало конкретно визначену форму постанови про непридатність до військової служби з військового обліку для офіцерів запасу, позивач як особа, на яку не покладено обов`язків щодо організації проведення ВЛК та документального оформлення її результатів, не може нести відповідальність за неправильність оформлення висновків ВЛК у формі Довідки замість Свідоцтва про хворобу. Тому, невірне документальне оформлення результатів медичного огляду у формі Довідки суб`єктом владних повноважень не може нести для позивача негативних наслідків та бути підставою для анулювання самого висновку про непридатність до військової служби та відмови у виключенні з військового обліку.

Оскільки медичний огляд позивача було проведено компетентним органом, за результатом огляду цим органом позивача визнано непридатним позивача до військової служби з виключенням його з військового обліку, що відповідачем не оспорюється, а відомості про оформлений ВЛК документ внесено до паперового військово-облікового документа, суд вважає, що ОСОБА_1 мав законні очікування стосовно того, що посадовими особами відповідача буде внесено інформацію про виключення його з військового обліку до Реєстру.

Щодо поновлення позивача на військовому обліку на підставі Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 287 від 21.08.2024, суд встановив таке.

Відповідно до пункту 3.8 глави 3 роділу II Положення № 402 (в редакції станом на дату видачі Наказу № 287), постанови ВЛК ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.

Постанова ВЛК ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби, прийнята в облікових цілях в мирний час, дійсна протягом п`яти років з дня закінчення медичного огляду.

Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.

Якщо в стані здоров`я військовозобов`язаного, за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров`я виникли зміни, то за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

Під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.

Інші постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП, на особливий період оформлюються довідкою військово-лікарської комісії (додаток 4 до цього Положення) у трьох примірниках.

Постанови ВЛК ТЦК та СП у формулюванні «Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)» не пізніше п`ятиденного строку з дня закінчення медичного огляду, направляються з метою контролю до ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП.

Копія довідки ВЛК з підписом про ознайомлення та датою видається особі, яка пройшла медичний огляд.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що зміна, скасування чи перегляд постанови ВЛК може здійснюватися виключно в порядку та у спосіб, визначених Положенням № 402, шляхом проведення повторного або контрольного медичного огляду, розгляду матеріалів вищою чи штатною ВЛК, ухвалення нової постанови тощо.

Разом з тим, відповідач 2 до матеріалів справи не надав жодних доказів на підтвердження скасування або зміни довідки ВЛК № 4/2975 від 07.07.2023 у встановленому Положенням про ВЛК порядку або ухвалення вищою (штатною) ВЛК іншої постанови щодо ступеня придатності позивача до військової служби.

Належних та допустимих доказів на підтвердження визнання недійсним чи виправлення запису у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного щодо виключення позивача з військового обліку до матеріалів справи не надано.

Суд зазначає, що єдиним документом, на який посилається відповідач на підтвердження поновлення позивача на військовому обліку, є внутрішній наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 287 від 21.08.2024 року.

Водночас, вказаний наказ є організаційно-розпорядчим актом відповідача як органу військового управління і сам по собі не може змінювати чи скасовувати медичний висновок, прийнятий компетентним органом, хоча і в помилковій формі, та втілений у відповідному записі до військово-облікового документа позивача.

Повноваження територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, визначені, зокрема, Порядком № 1487, полягають в організації військового обліку, веденні відповідної документації, внесенні відомостей до Реєстру, але не включають повноважень щодо самостійної зміни постанов ВЛК та їх наслідків для статусу особи.

Суд зауважує що у разі наявності порушень при оформленні документів ВЛК, усунення таких порушень має здійснюватися у спеціальному порядку, визначеному Положенням про ВЛК, а не шляхом прийняття внутрішнього адміністративного акта територіального центру.

До моменту належного перегляду чи скасування постанови ВЛК № 4/2975 від 07.07.2023 року в передбаченому законом порядку така постанова, а також вчинений на її підставі запис у військовому квитку позивача є чинними та обов`язковими до виконання для відповідача як органу військового управління та органу ведення Реєстру.

Суд не приймає доводи відповідача про те, що позивач був виключений з військового обліку винятково на підставі довідки ВЛК, тобто без належної документальної підстави (свідоцтва про хворобу), що є підставою для поновлення його на військовому обліку, оскільки відповідачем не надано доказів порушення процедури проведення медичного огляду ОСОБА_1 , встановлення діагнозу та висновку ВЛК про придатність до військової служби позивача.

Водночас, посилання відповідача лише на порушення форми рішення ВЛК, не може бути підставою для анулювання самого висновку про непридатність до військової служби та відмови у виключенні з військового обліку.

Отже, довідка ВЛК № 4/2975 від 07.07.2023 року та відмітка у військовому квитку серії НОМЕР_7 від 20.03.2000 року є належними та допустимими доказами того, що позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за станом здоров`я.

Разом з тим, згідно з даними електронної системи «Оберіг», сформований позивачем електронний військово-обліковий документ станом на 09.09.2025 не містить відомостей про виключення з військового обліку.

Отже, відомості, що містяться в електронному військово-обліковому документі позивача, не відповідають відомостям його паперового військово-облікового документа та висновку ВЛК.

Разом з тим, відповідно до пункту 3 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з пунктом 4 цього Порядку, у разі невідповідності відомостей, зазначених у військово-обліковому документі, відомостям, що містяться у Реєстрі, громадянин України звертається до відповідного ТЦК та СП із заявою про внесення змін, а такі зміни мають бути внесені протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Окрім того, суд встановив, що після поновлення позивача на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_12 05.09.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 взяв позивача на військовий облік, незважаючи на наявну в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резерівстів інформації про встановлену на підставі довідки ВЛК №4/2975 від 07.07.2023 року непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку.

Суд встановив, що 11.09.2025 року представник позивача звернувся до відповідача 1 із заявою про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резерівстів відомостей про виключення його з військового обліку.

Доказів внесення таких змін до Реєстру в установлені строки відповідач 1 суду не надав. Натомість, із матеріалів справи вбачається, що станом на час звернення до суду статус позивача в електронному військово-обліковому документі не відповідає його статусу, визначеному паперовим військово-обліковим документом.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач 2 видав наказ від 21.08.2024 №287, яким безпідставно визнав недійсним, зокрема, висновок військово-лікарської комісії від 07.07.2023 року №4/2975 про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку, з очевидним перевищенням наданих йому чинним законодавством повноважень, та відповідно протиправно поновив позивача на обліку військовозобов`язаних осіб.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що права позивача порушені саме з виданням відповідачем 2 наказу від 21.08.2024 №287 підлягає скасуванню в частині, що стосується позивача.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Враховуючи викладене, ефективним способом захисту порушеного права у цьому випадку є скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_13 від 21.08.2024 №287 «Про поновлення на обліку військовозобов`язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_2 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів» в частині, що стосується позивача.

Крім того, з метою ефективного поновлення прав та інтересів позивача суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_15 , в якому позивач перебуває на обліку з 05.09.2025 року, внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію відносно позивача про його виключення з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» згідно інформації, наявної у військовому квитку серії НОМЕР_7 від 20.03.2000 року та довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_13 № 4/2975 від 07.07.2023 року.

Водночас, суд встановив, що відповідач 1 не вчиняв дії щодо включення позивача до військового обліку як військовозобов`язаного, а взяв на облік позивача з 05.09.2025 року, тобто, після того, як відповідач 2 поновив позивача на обліку військовозобов`язаних осіб.

Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про те, чи допустив позивач, не перебуваючи в статусі військовозобов`язаного, порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, які б могли бути підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП, суд зазначає таке.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-ІХ, який набрав чинності з 18.05.2024 року, були внесені зміни до частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», згідно з якими громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, окрім іншого, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2 ч. 10 ст. 1); виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6 ч. 10 ст. 1).

Також, відповідно до ч. 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» наведені в редакції Закону України від 11.04.2024 №3633-ІХ, призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Крім того, вищевказаним Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-ІХ, який набрав чинності з 18.05.2024 року, також були внесені і зміни до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема, наступні зміні до абзаців 1-7 частини 3 статті 22 цього закону:

- під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

- інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Абзацом 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-ІХ, який набрав чинності з 18.05.2024 року, встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, у разі перебування на території України – шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Отже, виходячи з наведених законодавчих положень, які набрали чинності 18.05.2024 року, всі військовозобов`язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, зобов`язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Абзацом другим пункту 23 Порядку №1487, встановлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.

Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів містяться у додатку 2 до постанови КМУ від 30 грудня 2022 року №1487, в тому числі і з змінами, внесеними постановою КМУ №563 від 16.05.2024 (далі – Правила військового обліку).

Абзацом 4 підпункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку встановлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Також, пунктом 3 Правил військового обліку визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із КУпАП.

Проаналізувавши навідні нормативно-правові положення, суд дійшов висновку, що оскільки на час виникнення спірних відносин позивач не перебував в статусі військовозобов`язаного, то відповідно на позивача не розповсюджувались обов`язки військовозобов`язаного, які визначені Законами України «Про військовий обов`язок і військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», через порушення яких відповідач 2 звернувся до Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві зі зверненням від 16.07.2025 року №Е2903244, а тому позивач не вчиняв порушень, які б могли бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач 2 16.07.2025 року неправомірно звернувся до Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві зі зверненням щодо здійснення адміністративного затримання позивача та доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_13 за порушення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого 210 КУпАП.

Суд встановив на підставі листа Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у м. Києві від 17.10.2025 року №402797-2025, що станом на 01.10.2025 року наявне звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, незважаючи на доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 05.09.2025 року.

Доказів зворотного відповідачі до суду не надали.

Отже, з метою ефективного поновлення прав та інтересів позивача суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати відповідача 2 повідомити Національну поліцію про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання адміністративного протоколу про адміністративне правопорушення.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22.02.2007 року у справі «Красуля проти Росії», від 05.05.2011 року у справі «Ільяді проти Росії», від 28.10.2010 року у справі «Трофимчук проти України», від 09.12.1994 року у справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01.07.2003 року у справі «Суомінен проти Фінляндії», від 07.06.2008 року у справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») і тому надав оцінку усім обставинам справи, які мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За наслідками судового розгляду суд дійшов висновку з метою ефективного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог, задовольнивши їх частково, шляхом визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_13 від 21.08.2024 №287 «Про поновлення на обліку військовозобов`язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_2 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів» в частині, що стосується позивача; зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію відносно позивача про його виключення з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» згідно інформації, наявної у військовому квитку серії НОМЕР_7 від 20.03.2000 року та довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_13 № 4/2975 від 07.07.2023 року та визнання протиправним звернення відповідача 2 від 16.07.2025 року №Е2903244 до Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо здійснення адміністративного затримання ОСОБА_1 та доставлення його до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; зобов`язання відповідача 2 повідомити Національну поліцію про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання адміністративного протоколу про адміністративне правопорушення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з частиною 8 статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судовий збір у розмірі 1937,92 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2, який допустив порушення прав позивача, на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_13 від 21.08.2024 №287 «Про поновлення на обліку військовозобов`язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_2 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів» в частині, що стосується ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_15 (юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про виключення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» згідно інформації, наявної у військовому квитку серії НОМЕР_7 від 20.03.2000 року та довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_13 № 4/2975 від 07.07.2023 року.

Визнати протиправним звернення ІНФОРМАЦІЯ_18 від 16.07.2025 року №Е2903244 до Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо здійснення адміністративного затримання ОСОБА_1 та доставлення його до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_18 (юридична адреса: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) повідомити Національну поліцію про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання адміністративного протоколу про адміністративне правопорушення.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (юридична адреса: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 1937 (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім) гривень 92 коп.

Рішення прийнято, складено в повному обсязі та підписано 26 березня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Троянова