Рішення від 26 березня 2026 р. у справі №160/21019/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2026 рокуСправа №160/21019/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Тернопільської митниці в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці (46004, Україна, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576) про коригування митної вартості товарів від 21.04.2025 р. № UA403070/2025/000158/2;

визнати протиправною та скасувати картку відмови Тернопільської митниці (46004, Україна, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.04.2025 р. № UA403070/2025/000229.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач зазначає, що в оскаржуваному рішеннях відповідачем не обґрунтовано неможливість визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, необґрунтовано визначення митної вартості товару за попередніми методами. У зв`язку з чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування рішень, які звернуті до оскарження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення є законним та обґрунтованим. Відповідачем встановлено в митній декларації та митних документах розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить до таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 17.04.2025 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» надало до Тернопільської митниці митну декларацію № 25UA403070003425U9 на наступний товар:

- Товар № 1 Первинні батареї, діоксид-марганцеві, лужні, елементи циліндричні: - Елемент живлення лужний LR6 AA, ТМ "Своя лінія", 6 шт. в упаковці – 37 440 набір. Торговельна марка: Своя Лінія. Виробник: SHANDONG HUATAI NEW ENERGY BAT TERY CO., LTD. Країна виробництва: CN. Код товару 8506101100;

- Товар № 2 Інші первинні батареї: - Елемент живлення сольовий (цинк- вуглецевий) R6S AA, ТМ "Розумний вибір", 4 шт. в упаковці – 178 800 набір. – Елемент живлення сольовий (цинк-вуглецевий) R03 AAA, ТМ "Розумний вибір", 4 шт. в упаковці – 205 500 набір. Торговельна марка: Розумний вибір. Виробник: SHANDONG HUATAI NEW ENERGY BAT TERY CO., LTD. Код товару 8506808000.

Для митного оформлення позивачем були подані документи:

декларація митної вартості Декларація митної вартості;

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності № 3881-SH/CN від 01.04.2024 р.;

Специфікація № 1 від 18.11.2024 р.;

рахунок-фактура (інвойс) № 3881-SH/CN1 від 21.01.2025 р.;

банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

Коносамент № ZJSM25010875 від 10.02.2025 р.;

Рахунок № СФ-43776 від 17.04.2025 р.;

Рахунок № СФ-43777 від 17.04.2025 р.;

Рахунок № СФ-43778 від 17.04.2025 р.;

Заява про страхування на окреме перевезення вантажу № 23966 від 14.02.2025 р.;

Додатково разом з митною декларацією надавалися наступні документи:

- пакувальний лист № 3881 -SH/CN1 від 21.01.2025 р.;

- Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) № 37554746 від 11.04.2025 р.;

- Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) № 25PL322080NSDJSXM0 від 08.04.2025 р.;

- декларація про походження товару № 3881 -SH/CN1 від 21.01.2025 р.

21.04.2025 р. відповідач направив позивачу повідомлення наступного змісту:

«Повідомлення від митниці декларанту Відповідно до п. 2 ст. 264 МКУ прошу Вас представити до митного контролю та митного оформлення оригінали документів. Відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме:

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

У зв`язку із тим, що документи, які подані до митного оформлення містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме:

- виписку з бухгалтерської документації;

- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи».

Позивач на дану консультацію відповів листом від 21.04.2025 р. за вих. № 2104/25, в якому повідомив наступне:

«Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України до митного оформлення на вимогу посадової особи митного органу, що здійснює митне оформлення були надані під час митного оформлення або надаються разом із цією заявою наступні додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається – жодних договорів із третіми особами не укладалося;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) – платежі третім особам на користь продавця не здійснювалися;

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) – оплата комісійних винагород не здійснювалася;

4) виписку з бухгалтерської документації – буде надана в рамках ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України разом із заявою на оскарження;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів – жодних інших договорів, окрім договору на поставку, не укладалося;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару – прайс-лист б/н від 08.11.2024 р. від продавця оцінюваних товарів було надано до митного оформлення (разом з листом від 21.04.2025 р.);

7) копію митної декларації країни відправлення – буде надана в рамках ч. 8 ст.55 Митного кодексу України разом із заявою на оскарження;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини - буде надана в рамках ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України разом із заявою на оскарження».

Також разом з цим листом Позивач надав, крім прайс-листа від 08.11.2024 р., Swift б/н від 10.01.2025 р. та Swift б/н від 27.11.2024 р.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України позивач протягом 80 днів з дня випуску Товару надав Відповідачу разом із заявою вих. № ВІЗ-2025-0066 від 24.06.2025р.:

копію виписки з бухгалтерської документації (Картка рахунку: 63.2 на 03.06.2025 р.);

повторно копії Swift б/н від 10.01.2025 р. та Swift б/н від 27.11.2024 р., що підтверджують оплату товару;

експертний висновок Дніпропетровської ТПП № ГО-762/1 від 13.06.2025 р.;

копія митної декларації країни відправлення: № 425820250000158048 від 06.02.2025 р.;

прайс-лист виробника товару б/н від 08.11.2024 р. (копія);

копію заявки на перевезення вантажу морським транспортом № 7345/334492 від 10.02.2025 р.;

банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за послуги перевезення: платіжні інструкції № 40663, № 40662, № 40646 від 01.05.2025р.;

копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0001985 від 17.04.2025р., №ОУ-0001984 від 17.04.2025, № ОУ-0001983 від 17.04.2025 р. від ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА» до Договору транспортного експедирування № 88189 від 09.04.2019р.;

копії платіжних інструкцій в іноземній валюті № 33 від 09.01.2025 р. та № 5193 від 26.11.2024 р.;

копію договору транспортного експедирування № 88189 від 09.04.2019 р., укладеного між ТОВ «АТБ – МАРКЕТ» та ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА»;

копію договору на перевезення зовнішньоторговельних вантажів № UA00200141 від 01.06.2022 р., укладеного між Maersk A/S та ТОВ «Західний Контейнерний Термінал»;

копію договору міжнародних перевезень № UA00050596_F від 01.01.2025 р., укладеного між Maersk Ей/Ес (у тому числі як агент MLL) та ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА»;

копію договору транспортно-експедиційного обслуговування № 1313 від 27.05.2024 р., укладеного між ТОВ «Західний Контейнерний Термінал» та Ost-West Logistic Poland sp. Z. o.o.

21.04.2025 р. Відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товару № UA403070/2025/000158/2.

Так, у вказаному рішенні зазначено:

«В рахунках-фактурах про надання транспортно-експедиційних послуг від 17.04.2025 №№ СФ-43776, СФ-43777, СФ-43778 експедитором зазначено ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА», а в накладній УМВС від 11.04.2025 № 37554746 відправником/перевізником зазначено – «Ost-West Logistic Poland Sp.z.o.o.». Інформація, яка б підтверджувала причетність – «Ost-West Logistic Poland Sp.z.o.o.» до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім накладної УМВС відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА» та «Ost-West Logistic Poland Sp.z.o.o.». Також в рахунках-фактурах про надання транспортно-експедиційних послуг від 17.04.2025 № № СФ-43776, СФ-43777, СФ-43778 зазначено ”Рахунок дійсний до сплати до 21.04.2025” проте жодних квитанцій про оплату до митного оформлення не надано. До митного оформлення не надано договір(контракт) про перевезення».

Так, між ТОВ «АТБ – МАРКЕТ» та ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА» (експедитор) укладено договір транспортного експедирування № 88189 від 09.04.2019 р.

Згідно п. 2.1.1 вищевказаного договору, експедитор зобов`язаний здійснити підбір перевізників та укласти від свого імені з цими перевізниками договори на перевезення вантажів.

Таким чином, ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА» співпрацювало по договору міжнародних перевезень № UA00050596_F від 01.01.2025 р., укладеного з Maersk Ей/Ес.

Компанія Maersk здійснює співпрацю з ТОВ «Західний Контейнерний Термінал» за договором на перевезення зовнішньоторговельних вантажів № UA00200141 від 01.06.2022 р.

ТОВ «Західний Контейнерний Термінал» доручив здійснити організацію перевезення вантажу, роботи з навантаження-розвантаження та інші роботи, Ost-West Logistic Poland Sp.z.o.o.

Таким чином, причетність Ost-West Logistic Poland Sp.z.o.o. до перевезення вантажу Позивача простежується згідно вищевказаних договорів.

На підтвердження витрат на транспортування товару Позивачем, крім рахунків на оплату № СФ-43776, № СФ-43777, № СФ-43778, були надані разом із заявою на оскарження наступні документи:

- банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за послуги перевезення: платіжні інструкції № 40663, № 40662, № 40646 від 01.05.2025р.;

- копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0001985 від 17.04.2025р., № ОУ-0001984 від 17.04.2025, № ОУ-0001983 від 17.04.2025 р. від ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА» до Договору транспортного експедирування № 88189 від 09.04.2019 р.

Отже, у Відповідача були всі документи, що підтверджують вартість транспортування товару Позивача

Також, відповідачем в оскаржуваному рішенні зазначено:

«Згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий документ від 14.02.2025 № 23966 не відповідає вищезазначеним умовам. Страховий платіж 724,82 грн. не зазначений в розрахунку митної вартості у митній декларації. Також в п.4 Заявці на страхування окремого перевезення вантажу від 14.02.2025 №23966 маршрут перевезення зазначено QINGDAO, Китай-Одеса проте відповідно до коносаменту маршрут перевезення QINGDAO, CN – GDANSK, PL. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України та достовірності страхування».

Слід зазначити, що Розділом 9. «Терміни» Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс» в редакції 2010 р. передбачено, що існують тільки два терміни, пов`язані із страхуванням, це терміни CIF і CIP. Відповідно до них продавець зобов`язаний забезпечити страхування на користь покупця. В інших випадках сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.

Термінами CIF і CIP дійсно передбачено обов`язок продавця за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття. Мінімальне страхування повинне покривати ціну договору купівлі-продажу плюс 10 відсотків (тобто 110 %) і бути обумовленим у валюті договору купівлі-продажу.

Проте, Специфікацією № 1 від 18.11.2024 р. до Контракту № 3881-SH/CN від 01.04.2024 р. передбачено, що Товар має бути поставлений на умовах поставки FOB-QINGDAO, China.

Відповідно до пунктів А.3. та Б.3. «Договори перевезення та страхування» терміну поставки FOB як у Продавця так у і Покупця відсутні зобов`язання щодо укладення договорів страхування.

Отже, при поставці товару на умовах FOB сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.

З урахуванням викладеного, ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» за Генеральним договором добровільного страхування вантажів від 11.03.2020 р. № 04г0д, укладеним з АТ «Страхова компанія «АРКС», здійснило добровільне страхування Товару.

14.02.2025 р. Сторонами підписано заяву на страхування окремого перевезення вантажу № 23966, якою передбачено, що Товар за інвойсом № 3881-SH/CN1 від 21.01.2025 р., вантажовідправник SHANDONG HUATAI NEW ENERGY BAT TERY CO., LTD, страхова вартість вантажу 2 499 373,60 грн. застраховано. Страхова сума складає 2499373,60 грн., страховий тариф % - 0,029, страхова платіж 724,82 грн.

Таким чином, витрати Позивача на страхування у розмірі 724,82 грн. підтверджуються Генеральним договором добровільного страхування вантажів від 11.03.2020 р. №04г0д, заявою на страхування № 23966 від 14.02.2025 р., але ці витрати не включаються до митної вартості товару. Ці документи були надані Позивачем Відповідачу під час митного оформлення Товару.

В оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено: «В супровідному документі Т-1 від 08.04.2025 № 25PL322080NSDJSXM0 та в специфікації до контракту від 18.11.2024 №1 зазначено класифікаційні коди товару 8506101100, 8506109100, а в поданій до митного оформлення митній декларації від 17.04.2025 № 25UA403070003425U9 товар класифікується за кодами 8506101100, 8506808000 УКТЗЕД».

Суд зазначає, що даною поставкою імпортувався товар № 2, який мав інший склад елемента живлення (сольовий (цинк-вуглецевий), а не діоксид-марганцевий), ніж у попередніх поставках. Слід вказати, що по коду 8506109100 та по коду 8506808000 ставка мита є однаковою – 5%, тому відмінність коду УКТЗЕД у супровідному документі, специфікації та в митній декларації жодним чином не впливає на числові значення та не тягне їх зміну.

Також, відповідачем зазначено: «Комерційний інвойс від 21.01.2025 № 3881-SH/CN1 містить ціну на умовах поставки FOB QINGDAO, тоді як, в додатково надісланому прайс-листі від 08.11.2024 ціну за товар вказано на умовах FOB YANTIAN, Shenzhen. Прайс-лист не є належним підтвердженням заявленої митної вартості, оскільки він містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB YANTIAN, Shenzhen, що обмежує конкурентність».

Так, Позивач повідомляв Відповідача у заяві на оскарження від 24.06.2025 р. за вих.№ ВІЗ-2025-0066, що Постачальник SHANDONG HUATAI NEW ENERGY BAT TERY CO., LTD помилково вказав у прайс-листі від 08.11.2024 р. умови поставки FOB YANTIAN, що всі ціни були виставлені на умовах FOB QINGDAO, а тому просив вважати коректні умови поставки FOB QINGDAO.

Згідно ст. 53 МК України, митна вартість товару підтверджується, зокрема, такими документами як декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір, специфікація, інвойс. У всіх цих документах вказані умови поставки FOB QINGDAO. Щодо прайс-листа, то він є документом інформативного характеру і на пйого підставі не здійснюється митне оформлення товару.

Митна декларація країни відправлення № 425820250000158048 від 06.02.2025 р. надавалася Відповідачу разом із заявою на оскарження від 24.06.2025 р. за вих. №ВІЗ-2025-0066.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову повністю, виходячи з наступного.

За приписами ч.1 ст.49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності до вимог ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом УІІ цього Кодексу та цією главою.

Частина 2 ст.53 Митного кодексу України визначає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів є: 1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідності до вимог ч.5 ст.53 наведеного Митного Кодексу України встановлено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені у цій статті.

Згідно до ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

У відповідності до вимог ч.3, ч.4 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості ч.1 ст.54 Митного кодексу України.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу ч.3 ст.54 Митного кодексу України.

Згідно до п.2, п.3 ч.4 ст.54 наведеного Кодексу, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, а саме:

- надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

- надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.

При цьому, у відповідності до вимог ч.7 ст.54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

У відповідності до положень ч.1, ч.2 ст.256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Таким чином, тлумачення вищенаведених норм у їх системному зв`язку між собою та з положеннями п.2 ч.4 ст.54, ст. 256 Митного кодексу України дозволяє дійти висновку, що повідомлення про надання додаткових документів, які надсилаються на адресу декларанта, а в подальшому і рішення про коригування митної вартості повинні містити причини (сумніви) неможливості визначення заявленої митної вартості, а надання зазначених у них документів повинно усувати такі причини, при цьому, відмова у митному оформленні повинна бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими причинами, у зв`язку з якими органом доходів і зборів були витребувані додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вищенаведений правовий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постановах від 09.04.2019р. у справі №826/10733/15, від 24.04.2019р. у справі №810/2878/16, від 05.03.2021р. у справі №823/1461/17, від 18.03.2021р. у справі №820/3736/16, від 19.03.2021р. у справі №820/5525/16, яка є обов`язковою до застосування судом першої інстанції згідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, зі змісту оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів від 21.04.2025 р. № UA403070/2025/000158/2 видно, що воно не містить будь-яких конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви саме у числових значеннях складових митної вартості ввезених товарів, у них не наведено причин неможливості визначення митної вартості імпортованих товарів на підставі поданих декларантом документів, не наведено обґрунтування, які саме відомості у наданих документах містять розбіжності, які не дозволяють підтвердити числові значення складових митної вартості імпортованого товару.

В той же час, зі змісту проаналізованих судом доданих до митної декларації документів, які були подані для підтвердження визначення декларантом митної вартості ввезеного товару, а також і додатково наданих за результатами консультації документів, вбачається, що вони не містили жодних розбіжностей у числових значеннях складової митної вартості товарів, що підтверджується змістом наявних у справі копій відповідних документів.

Оскільки під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у вищенаведених поданих декларантом документах щодо ціни товару, про що свідчить аналіз змісту повідомлення від митниці та оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів від 21.04.2025 р. № UA403070/2025/000158/2, а тому слід дійти висновку, що наведені документи не містили розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів.

Отже, у зв`язку з тим, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товару за поданими декларантом документами, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.

За викладених обставин та з урахуванням аналізу змісту наведених документів та норм митного законодавства, можна дійти висновку, що оспорюване рішення про коригування митної вартості ввезеного товару від 21.04.2025 р. № UA403070/2025/000158/2 є протиправним, так як наведене оспорюване рішення суб`єкта владних повноважень не містить обґрунтованих сумнівів того, що надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх (повних) відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; оспорюване рішення не містить причин неможливості визначення заявленої митної вартості за ціною договору, у ньому також не наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, що передбачено положеннями ч.1, ч.2 ст.256 Митного кодексу України.

З цього приводу Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011р. у справі Рисовський проти України у п.70, п.71 якого Суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, який, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. Суд зазначив, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини у відповідності до вимог ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28.09.1977 Про захист особи відносно актів адміністративних органів урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до резолюції. Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

Такими принципами, згідно з додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть враховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

Перелічені принципи частково імплементовані у нормах Митного кодексу України, які передбачають проведення консультацій між митним органом та декларантом, вимогами цього кодексу щодо належного мотивування при витребуванні додаткових документів під час контролю правильності визначення митної вартості, щодо вичерпного роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів.

Втім, обставини даної справи свідчать про відсутність практичної реалізації вказаних принципів в діяльності відповідача.

Відповідна правова позиція узгоджується і з позицією Верховного Суду, яка висловлена у його постанові від 12.04.2018р. у справі №820/2014/17 (адміністративне провадження №К/9901/448/17).

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем не було надано суду жодних доказів та не наведено жодних підстав щодо правомірності не зазначення в оспорюваному рішенні обґрунтованих сумнівів, які б перешкоджали митниці визначити митну вартість товару за заявленою позивачем ціною ціною договору з урахуванням аналізу наданих документів та наведених норм митного законодавства.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши з дотриманням вимог ч.2 ст.2 наведеного Кодексу, правомірність прийняття суб`єктом владних повноважень вищенаведеного оспорюваного рішення, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару відповідачем прийняте не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю.

У відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання

правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що 08.02.2019 р. між Позивачем та Адвокатським об`єднанням «Альянс» було укладено Договір №08/02-19/1 про надання правової (правничої) допомоги, що міститься у матеріалах справи.

Відповідно до п.1.1. Договору, за цим договором Об`єднання зобов`язується надавати Клієнту правову (правничу) допомогу на умовах та у порядку, зазначених у цьому договорі, а Клієнт зобов`язується приймати та оплачувати надану об`єднанням правову (правничу) допомогу на умовах та у порядку, зазначених у цьому договорі.

Відповідно до п. 3.1. Договору, За надання Об`єднанням правової (правничої) допомоги за цим договором Клієнт щомісячно сплачує Об`єднанню гонорар, розмір якого визначається за згодою сторін залежно від обсягу правової (правничої) допомоги, наданої Об`єднанням клієнту у звітному місяці та зазначається в акті здавання- приймання наданих послуг за звітний місяць, підписаному обома сторонами.

Відповідно до п. 3.2. Договору, Гонорар сплачується клієнтом Об`єднанню щомісячно не пізніше 07 (сьомого) числа місяця, наступного за кожним звітним місяцем, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок об`єднання, зазначений у наданому об`єднанням рахунку на сплату гонорару.

Відповідно до умов укладеного договору № 08/02-19/1 від 08.02.2019 р., сторонами була укладена Додаткова угода № 01/07/25 від 01.07.2025 року до Договору, згідно п.1 якої: «Клієнт доручає, а Об`єднання приймає на себе зобов`язання надати правову (правничу) допомогу (далі - Послуги), яка (-і) передбачена (-і) п. п. 1.1 та 1.2 Договору про надання правової допомоги № 08/02-19/1 від «08» лютого 2019 року, у судовій справі між ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (надалі - Позивач) та Тернопільською митницею, код ЄДРПОУ: 43985576 (надалі - Відповідач), про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 21.04.2025 року № UA403070/2025/000158/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації від 21.04.2025 р. № UA403070/2025/000229».

Згідно п. 2 даної Додаткової угоди: «за надання правової (правничої) допомоги у суді першої інстанції (Дніпропетровському окружному адміністративному суді) – 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 1 666,67 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят шість гривень 67 копійок); відповідна вартість послуг (гонорар) включає в себе повне супроводження Справи в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, та є незмінною (фіксованою) незалежно від кількості судових засідань, витраченого часу на підготовку всіх необхідних процесуальних документів, кількості підготовлених процесуальних документів, транспортних та інших витрат Об`єднання, пов`язаних з наданням правової (правничої) допомоги у суді першої інстанції.

Згідно п. 4 Даної додаткової угоди: «Після надання Об`єднанням Послуг у судах кожної із судових інстанцій Сторони підписують Протокол про виконання робіт (надання послуг) в якому зазначають номер справи та вартість Послуг. У випадку підписання Протоколу про виконання робіт (надання послуг), Сторони визнають, що Послуги надані Об`єднанням у повному обсязі, Сторони не мають жодних претензій та зауважень з приводу наданих Об`єднанням Послуг».

Керуючись наведеними умовами договору та додаткової угоди, «09» вересня 2025 року сторони уклали протокол № 09/09/25, яким підтвердили повне надання послуг у Дніпропетровському окружному адміністративному суді у справі № 160/21019/25 на суму 10 000 грн. Вказана сума є витратами ТОВ «АТБ – МАРКЕТ», пов`язаними із розглядом справи №160/21019/25. Відповідно до норм КАСУ вказані витрати підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача.

Відповідно до п. 3 Протоколу № 09/09/25 від «09» вересня 2025 року: «зазначена вартість послуг вже врахована та включена в загальний розмір вартості послуг, що були прийняті та (або) підлягають прийняттю за актом здавання – приймання послуг у відповідному періоді». Отже, сума 10000 грн. входить в суму послуг за липень та серпень 2025 року.

- Акт за липень - це Акт здавання- приймання наданих послуг б/н від 31.07.2025 р. на суму 1242000,00 грн.

- Доказом оплати послуг за липень 2025 року є платіжна інструкція № 75322 від 06.08.2025 р. на суму 1000000,00 грн.

- Акт за серпень - це Акт здавання- приймання наданих послуг б/н від 31.08.2025 р. на суму 1 242 000,00 грн.

- Доказом оплати послуг за серпень 2025 року є платіжна інструкція № 420266 від 03.09.2025 р. на суму 1000000,00 грн.

Отже, надані позивачем письмові докази свідчать про те, що у зв`язку з розглядом справи позивачу надано послуги правничої допомоги, які оцінені сторонами договору у 10000 грн.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 6,7 статті 134 КАС України).

У спірному випадку відповідачем подано заперечення на заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу суть яких зводиться до того, що заявлений до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є значно завищеним та не співмірним із складністю справи.

Оцінюючи заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу, на предмет їх обґрунтованості та співмірності, суд приймає до уваги те, що переданий на вирішення суду спір є нескладним, з точки зору права, не потребує вивчення значної нормативно-правової бази, про що, зокрема, свідчить і те, що справа розглядалася за правилами спрощеного порядку.

В той же час, суд приймає до уваги те, що у зв`язку з виникненням цього спору позивач був змушений звертатися до суду, у зв`язку з чим йому надавалася правнича допомога, що підтверджується матеріалами справи.

З цих підстав, оцінивши у контексті названих процесуальним законом критеріїв співмірності зазначений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката, суд приходить до висновку про те, що обґрунтованим та співмірним із складністю цією справи є заявлений до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці (46004, Україна, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576) про коригування митної вартості товарів від 21.04.2025 р. № UA403070/2025/000158/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Тернопільської митниці (46004, Україна, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.04.2025 р. № UA403070/2025/000229.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 10677,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет".

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова