Рішення від 26 березня 2026 р. у справі №160/21034/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2026 рокуСправа №160/21034/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про застосування заходів реагування та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в якій позивач просить:

застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: торгівельно-складського приміщення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , (РНОКПП - НОМЕР_1 ), за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення №31 до повного усунення порушень, зазначених у Висновку про причини виникнення пожежі від 02.06.2025 №058/2025.

В обґрунтування позову зазначено, що у зв`язку з порушенням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, з виникненням загрози життю та/або здоров`ю людей та з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров`ю людей, позивач вважає необхідним застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлена відповідачу у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України. Від відповідача до суду повернувся конверт з вкладенням з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

У відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 31 травня 2025, року, орієнтовно о 15 год. 32 хв., виникла пожежа в торгівельно-складському приміщенні, господарську діяльність в якому здійснює фізична особа- підприємець (далі - ФОП) ГУСЕЙНОВ ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) - НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення №31. Власник приміщення - фізична особа ОСОБА_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Об`єкт пожежі - одноповерхове торгівельно-складське приміщення вбудоване в межах огороджувальних конструкцій існуючої споруди, розміром орієнтовно 12x10x3м, стіни цегляні, перекриття залізобетонні плити, покрівля - металеві профільовані листи по дерев`яній обрешітці, опалення та водопостачання відсутні, освітлення електричне, вентиляція природна.

Осередок пожежі знаходився у торгівельній залі, в місці розташування електрощитка холодильної камери. В результаті пожежі вогнем пошкоджено: холодильна камера на орієнтовній площі 3 м2, холодильник на орієнтовній площі 2 м2, продукти харчування на орієнтовній площі 10 м2. Загиблі та травмовані відсутні. Причина виникнення пожежі встановлена Дослідно-випробувальною лабораторією Аварійно-рятувального загону спеціального призначення (далі - ДВЛ АРЗ СП) Головного управління - дія теплових проявів електричної енергії у результаті короткого замикання електричної мережі холодильної камери.

В результаті огляду місця виникнення пожежі, виявлено порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697, які відображені у Висновку про причини виникнення пожежі від 02.06.2025 №058/2025, а саме:

Відсутня декларація відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки згідно пунктів 1, 2, 4, 5 статті 57, Кодексу цивільного захисту України;

Відсутні підтверджуючі документи стосовно виконання замірів опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ);

Не здійснено з`єднання жил проводів за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ);

Допущено складування горючих матеріалів на відстані менше 1м. від електроустаткування під електрощитами (пункт 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ);

Не виконано захист будівлі від прямих уражень блискавки і вторинних її проявів на рівні, визначеному проектною, експлуатаційною документацією, або на рівні рекомендацій виробника системи блискавкозахисту (пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ);

Допущено захаращування шляхів евакуації з торгівельно-складського приміщення №31 продукцію та різними горючими матеріалами (пункт 2.37 глави 2 розділу III ППБУ);

Не здійснено технічне обслуговування вогнегасників, суб`єктами господарювання, що мають відповідну ліцензію з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення відповідно до вимог ДСТУ 4297:2004 «Пожежна техніка. Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги», норм, правил (настанови з технічного обслуговування вогнегасників), установлених їх виробником, та інших нормативних документів і нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки (пункт 12 розділу ПІ Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 січня 2018 року № 25);

Дерев`яні елементи покрівлі будівлі торгівельно-складського приміщення №31, не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (пункт 2.5 глави 2 розділу III ППБУ);

Торгівельно-складське приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ).

Наведені обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Згідно п. 48 ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту: звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно з ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як встановлено ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно- правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Згідно з ч. 5 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України відновлення роботи зупинених відповідно до частини другої цієї статті підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту суб`єктами господарювання можливе після отримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх установлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що підтверджено відповідним актом перевірки.

Відповідно до п. 3 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 № 2030, ДСНС здійснюється облік пожеж та їх наслідків з метою встановлення причин виникнення пожеж, проведення аналізу та умов їх виникнення, визначення витрат на їх гасіння (ліквідацію), оцінки стану пожежної безпеки населених пунктів та об`єктів, прогнозування ситуації та розроблення превентивних заходів для недопущення пожеж та загибелі чи травмування людей, зокрема здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, запобігання знищенню матеріальних цінностей (майна) та захисту від пожеж довкілля, створення умов для їх гасіння (ліквідації).

Відповідно до п. 7 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 № 2030 документом, що засвідчує факт пожежі, є акт про пожежу (далі - акт) за формою згідно з додатком 1, який складається на місці пожежі уповноваженою посадовою особою ДСНС.

До акта вносяться дані, встановлені за результатами огляду місця пожежі та опитування власника (користувача) та/або балансоутримувача об`єкта пожежі (постраждалого) чи його представника, осіб, які є очевидцями (свідками) пожежі.

Вищевказані порушення, на переконання суду, не є формальними та стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі, що у свою чергу унеможливлює забезпечення безпеки людини в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.

При прийнятті рішення в цій справі суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28.02.2019 у справі №810/2400/18 (адміністративне провадження №К/9901/67046/18), відповідно до яких забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення. Відповідно до першого речення ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Крім того, у вказаній справі Верховний Суд висловився, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Водночас, застосований до скаржника захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Також такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Встановлені під час огляду приміщень відповідача порушення вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки безумовно створюють загрозу для життя і здоров`я працівників та інших людей, що можуть там перебувати.

Суд звертає увагу на те, що існування (зокрема, внаслідок не усунення) хоча б одного з порушень, встановлених наглядовим органом, які загрожують життю та здоров`ю людей, є самостійною і достатньою правовою підставою для застосування заходів реагування.

Одночасно з цим, захід реагування має тимчасовий характер і період дії його залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті підвищеної небезпеки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 по справі 826/1024/18.

Відповідно до вимог статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки є невід`ємною складовою діяльності держави щодо захисту життя та здоров`я людини, майна і навколишнього природного середовища від пожеж.

З урахуванням наведених правових норм та встановлених судом обставин, суд погоджується із позивачем, що продовження експлуатації приміщень, з порушеннями вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, які встановлені під час огляду місця пожежі можуть спричинити виникнення повторної пожежі та в подальшому можуть призвести до трагічних наслідків.

З огляду на викладене, суд вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Зупинити експлуатацію торгівельно-складського приміщення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , (РНОКПП - НОМЕР_1 ), за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення №31 до повного усунення порушень, зазначених у Висновку про причини виникнення пожежі від 02.06.2025 №058/2025.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова