Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №120/4675/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 березня 2026 р. Справа № 120/4675/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що вважає протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 01.04.2025 №905290184678 щодо відмови у перерахунку призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. Також даною ухвалою встановлено відповідачам строк на подання відзивів на позов.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2102 грн.

Від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив щодо задоволення позову. Зазначив, що зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з 01.01.2021 не відбулось.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

20.03.2025 Господарським судом Вінницької області видано ОСОБА_1 довідки №22, №23, №24, №25, №26 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025 відповідно.

24.03.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України Вінницькій області із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, із врахуванням вказаних довідок.

Як свідчать матеріали справи, подана позивачем заява була передана за принципом екстериторіальності на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

За результатом розгляду такої заяви прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області рішення від №905290184678 від 01.04.2025, яким позивачу відмовлено в здійсненні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

Рішення мотивоване тим, що відповідно до ч. 4 ст. 142 Закону України №1402, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного утримання. Вказав, що оскільки розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді залишено на рівні 2020 року у розмірі 2102 грн, підстави для перерахунку у зв`язку із зміною розміру складових суддівської винагороди відсутні.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України передбачає, що виключно законами України встановлюються, зокрема, Державний бюджет України.

Закон про Державний бюджет України - закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду (пункт 24 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, а також форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Питання виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці врегульоване статтею 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частиною четвертою якого встановлено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до частини першої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суд звертає увагу на те, що з метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.02.2026 у справі №200/2309/25, відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.11.2025 у справі № 520/32171/24, у якій викладено правовий висновок про те, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та, відповідно, що з 01.01.2024 не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а отже відсутні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачці як судді у відставці, та виснував наступне:

«Законом України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги повинен братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Зазначена конституційна гарантія незалежності суддів не може зазнавати змін без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, тобто суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2024 року (3028,00 грн) на іншу розрахункову величину, яка Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн), на підставі абзацу 5 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", є протиправною.

…

у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання;

для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.»

Також у постанові від 17.02.2026 у справі № 200/2309/25 Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зазначив:

« у справі № 240/9028/24 на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2025, у якій суд апеляційної інстанції посилався на підтвердження своєї позиції щодо застосування положень статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", спірні правовідносини стосувались проведення розрахунку при звільненні та виключенні зі штату судді Вищого адміністративного суду України, зокрема, обрахунку розміру суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги у зв`язку з відставкою судді.

Натомість, у справі, яка розглядається, предмет спору стосується перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді місцевого суду у відставці, зокрема, наявності підстав для здійснення такого перерахунку, у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на перше січня 2024 року.

Отже, відмінність спірних правовідносин та фактичних обставин у справі №240/9028/24 та у справі, що розглядається, виключає можливість застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у її постанові від 24 квітня 2025 року у зазначеній справі, під час розгляду цього спору, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції, застосувавши правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в зазначеній постанові, без оцінки її релевантної до встановлених обставин цієї справи, дійшов помилкового висновку щодо правомірності відмови у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.».

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, суд констатує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, відмовляючи позивачеві, як судді у відставці, в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, на тій підставі, що розмір прожиткового мінімуму, який застосовується для обрахунку посадового окладу судді місцевого суду не змінювався, діяло необґрунтовано та всупереч вимог частини другої статті 130 Конституції України і частини третьою статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 09 березня 2026 року у справі № 560/12157/24.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач, який вийшов у відставку з посади судді і отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, має право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок, виданих Господарським судом Вінницької області №22, №23, №24, №25, №26 від 20.03.2025 станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025.

Зазначене свідчить, що оскаржуване рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області про відмову у перерахунку пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.

Порушене право позивача підлягає судовому захисту та поновленню шляхом зобов`язання ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити з 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року, 01.01.2024 року та 01.01.2025 перерахунок та виплату позивачеві довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданих Господарським судом Вінницької області №22, №23, №24, №25, №26 від 20.03.2025 станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025, виходячи із 72 % від розміру суддівської винагороди судді відповідного суду, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у визначений судом спосіб.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень частини 1 статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 01.04.2025 року № 905290184678 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Господарського суду Вінницької області від 20.03.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року, 01.01.2024 року та 01.01.2025 року на підставі довідок Господарського суду Вінницької області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 22.03.2025 року №22, №23, №24, №25, №26 відповідно, виходячи із 72 % від розміру суддівської винагороди судді відповідного суду, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, 158-б, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69005, код ЄДРПОУ 20490012)

Суддя Віятик Наталія Володимирівна