Постанова від 25 березня 2026 р. у справі №557/1798/25 — Рівненський апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2026 року м. Рівне

Справа № 557/1798/25

Провадження № 33/4815/394/26

Суддя Рівненського апеляційного суду – Полюхович О.І.,

з участю:

секретаря судового засідання – Москалик Т.В.,

захисника – Кушнеренка Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Кушнеренка Є.Ю. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Гощанського районного суду Рівненської області від 10 грудня 2025 року, –

ВСТАНОВИВ:

Постановою Гощанського районного суду Рівненської області від 10 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, і застосовано щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

З матеріалів справи вбачається, що 24 вересня 2025 року о 12 год. 37 хв. на 301 км автодороги М-06 Київ-Чоп в с. Горбаків Рівненського району Рівненської області, водій ОСОБА_1 в порушення вимог п.2.1 «а» Правил дорожнього руху повторно протягом року керував транспортним засобом «Ford Explorer», номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, оскільки не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим вчинив адміністративне правопорушення (13 травня 2025 року відносно ОСОБА_1 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4721990 за ч. 2 ст. 126 КУпАП про накладення стягнення у вигляді штрафу).

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі захисник Кушнеренко Є.Ю. просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 та проходить військову службу за контрактом на посаді командира Єгерського батальйону та займається комплектуванням особового складу. Зауважує, що 24 вересня 2025 року ОСОБА_1 за наказом командування був вимушений сісти за кермо та їхати доукомплектовувати підрозділ без належної категорії водійського посвідчення, тому вважає, що він діяв в стані крайньої необхідності. Наголошує, що ОСОБА_1 не мав на меті вчиняти адміністративне правопорушення, однак через обставини, а саме виконання наказу командування змушений був керувати транспортним засобом без відповідної категорії.

Також просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Постанова відносно ОСОБА_1 винесена 10 грудня 2025 року без його участі (а.с. 11).

Докази про отримання ним копії постанови суду в матеріалах справи відсутні. Згідно апеляційної скарги, про наявність постанови ОСОБА_1 дізнався 29 січня 2026 року в сервісі моніторингу реєстраційних даних «Опендатабот».

Апеляційна скарга подана на поштове відділення 02 лютого 2026 року (а.с. 42).

Отже, оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, то цей строк слід поновити.

Заслухавши доводи захисника Кушнеренка Є.Ю. на підтримання апеляційної скарги (із врахуванням поданих змін), перевіривши матеріали справи в межах таких доводів, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП за обставин, наведених у постанові, є передчасним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Згідно ч. 2 ст. 126 КУпАП, відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Із аналізу норм, які ставляться в провину ОСОБА_1 вбачається, що за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, передбачено безальтернативне стягнення у штрафу та позбавлення права керування транспортним засобом.

Як на докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд першої інстанції покликався на: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №463641 від 24 вересня 2025 року, витяг з ІПП «Адмінпрактика», згідно з яким постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4721990 від 13 травня 2025 року на ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді штрафу за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а також на відеозапис, що наявний в матеріалах справи.

Під час судового засідання захисник Кушнеренко Є.Ю. повідомив, що24 вересня 2025 року ОСОБА_1 за наказом командування був вимушений сісти за кермо та їхати доукомплектовувати підрозділ. Наголосив, що ОСОБА_1 повідомляв керівництво про відсутність в нього необхідної категорії «В» для керування легковими автомобілями, тому адвокат вважає, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності, а відтак провадження у справі піддягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Від військової частини НОМЕР_3 на адресу апеляційного суду надійшла довідка командира вказаної військовї частини ОСОБА_2 від 11 березня 2026 року вих. №89/12 у якій зазначено, що ОСОБА_1 в період з 14 вересня по 01 жовтня 2025 року перебував на посаді заступника командира військової частини НОМЕР_3 .

У вказаний період часу ОСОБА_1 неодноразово виконував службові завдання, які вимагали переміщення територією України у зв`язку з чим йому було наказано використовувати автомобіль «Ford Explorer», номерний знак НОМЕР_1 .

Статтею 17 КУпАП визначено, що особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Зважаючи на наведене, суд враховує доводи захисника Кушнеренка Є.Ю., оскільки ситуація, яка склалася, вимагала від ОСОБА_1 негайного виконання наказу командування для належного виконання покладених на нього службових обов`язків. На переконання суду апеляційної інстанції, вказані дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати як такі, що вчинені в стані крайньої необхідності, що виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.

На зазначені обставини місцевий суд уваги не звернув та всупереч вимогам ст.18 КУпАП визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП.

Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції з ухваленням нової постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.6 ЄКПЛ, 294 КУпАП, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Поновити захиснику Кушнеренку Є.Ю. строк на апеляційне оскарження постанови Гощанського районного суду Рівненської області від 10 грудня 2025 року.

Апеляційну скаргу захисника Кушнеренка Є.Ю. (із врахуванням поданих змін) задовольнити.

Постанову Гощанського районного суду Рівненської області від 10 грудня 2025 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з вчиненням дій ОСОБА_1 в стані крайньої необхідності.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович