Постанова від 25 березня 2026 р. у справі №568/1546/25 — Рівненський апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2026 року м. Рівне

Справа № 568/1546/25

Провадження № 33/4815/427/26

Суддя Рівненського апеляційного суду – Полюхович О.І.,

з участю:

секретаря судового засідання – Москалик Т.В.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

захисника – Сідорова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Сідорова В.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Радивилівського районного суду Рівненської області від 17 лютого 2026 року, –

ВСТАНОВИВ:

Постановою Радивилівського районного суду Рівненської області від 17 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

З матеріалів справи вбачається, що11 серпня 2025 року о 14 год. 10 хв. на автодорозі М-06 Київ-Чоп, в с. Крупець Дубенського району Рівненської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Honda C-RV, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі захисник Сідоров В.М. просить скасувати постанову місцевого суду щодо ОСОБА_1 в повному обсязі, закрити провадження в адміністративній справі за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зазначає, що об`єктивна сторона правопорушення недоведена, оскільки відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції не підтверджують жодної з ознак алкогольного сп`яніння, визначених Інструкцією №1452/735. Мова ОСОБА_1 є чіткою та послідовною, координація рухів непорушена, тремтіння рук не зафіксовано, поведінка відповідає обстановці.

Доводить, що твердження про нібито «свідому відмову» від проходження огляду є неправильною інтерпретацією обставин. Висловлювання ОСОБА_1 свідчать про незгоду проходити огляд саме на місці зупинки, але не про категоричну відмову від медичного огляду в закладі охорони здоров`я. При цьому працівниками поліції не було належним чином роз`яснено права, порядок проведення огляду та правові наслідки відмови, як того вимагає Інструкція та ст. 266 КУпАП.

Вважає, що численні процесуальні порушення під час фіксації події та складання матеріалів (нечіткість пропозиції огляду, відсутність повноцінного акту огляду, недотримання порядку вручення направлення, відсутність незалежних свідків, неперевірений технічний стан приладу) роблять зібрані докази недопустимими відповідно до ст. 251 КУпАП.

Заслухавши доводи ОСОБА_1 та захисника Сідорова В.М. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та постанову суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скаргае підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вимогами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши під час апеляційного розгляду докази у справі про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суддя місцевого суду у порушення положень вказаних норм не з`ясував повно, всебічно і об`єктивно обставини справи, внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обґрунтовуючи свої висновки, суд першої інстанції послався на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю доведена доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №419667; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; відеоматеріалами з нагрудних камер працівників поліції.

Однак з такими висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Положенням п.2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок).

Пунктом 6 Постанови КМУ № 1103 передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Під час апеляційного розгляду скарги ОСОБА_1 зазначив, що зупинивши його, поліцейські вказали на наявність в нього ознак алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, однак він відмовився оскільки поспішав по ліки для мами, яка хворіла і наступного дня померла. Свою відмову від проходження огляду обгрунтовує тим, що перебував у тяжкому психологічному стані. Наслідки своєї відмови усвідомив лише після консультації з адвокатом, який порадив обов`язково пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, що в подальшому й зробив.

У судовому засіданні захисник Сідоров В.М. підтвердив, що він дійсно порадив ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі.

ОСОБА_1 надав до апеляційного суду медичний висновок лікаря-нарколога КНП «Радивилівська центральна міська лікарня» ОСОБА_2 від 11 серпня 2025 року, згідно якого лікарем встановлено, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп`яніння.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_2 повідомила, що працює лікарем-наркологом в КНП «Радивилівська центральна міська лікарня». 11 серпня 2025 року до неї на прийом прийшов ОСОБА_1 з метою проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у зв`язку з виявленими в нього ознаками сп`яніння працівниками поліції. Стверджує, що до цього вона не була знайомою з ОСОБА_1 . Пояснила, що на той час в медичному закладі не було газоаналізаторів для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки ці прилади проходили чергову повірку. Вона провела візуальний огляд ОСОБА_1 і встановила відсутність будь-яких ознак алкогольного сп`яніння. Наголосила, що огляд ОСОБА_1 було проведено до 15 год. дня.

Згідно вимог ст. 266 КУпАП, п. 9 розділу ІІ Інструкції огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського, який з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Апеляційний суд бере до уваги в якості доказу невинуватості ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП, медичний висновок лікаря-нарколога КНП «Радивилівська центральна міська лікарня» ОСОБА_2 , яка в судовому засіданні підтвердила дані наведені в медичному висновку та обставини за яких ОСОБА_1 прибув до неї на прийом 11 серпня 2025 року, оскільки такий висновок складено у відведений законодавством двогодинний строк і цим висновком спростовано підозри працівників поліції щодо наявності в ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи подані ОСОБА_1 в ході апеляційного розгляду справи докази та надані в суді свідчення лікаря-нарколога ОСОБА_2 , які підтверджують, що 11 серпня 2025 року під час керування автомобілем ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп`яніння, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Сідорова Віталія Михайловича задовольнити.

Постанову Радивилівського районного суду Рівненської області від 17 лютого 2026 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович