Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №505/1078/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/510/26

Номер справи місцевого суду: 505/1078/25

Головуючий у першій інстанції Ващук О. В.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.03.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Коновалової В.А.,

з участю секретаря судового засідання – Юцикова Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеса в залі суду

апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Слаблюка Василя Миколайовича,

на постанову Подільського міськрайонного суду Одеської області від 13 січня 2026 року, у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст постанови суду першої інстанції

Постановою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 13 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк на 1 (один) рік та стягнуто на користь держави 665 грн 60 коп. судового збору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Клячковского Д.С., Слаблюк В.М. просить скасувати постанову Подільського міськрайонного суду Одеської області від 13 січня 2026 року по справі № 505/1078/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1)Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що працівниками поліції не було виявлено ознак алкогольного сп`яніння у водія; будь-які ознаки алкогольного сп`яніння йому не повідомлялися; у протоколі про адміністративне правопорушення такі ознаки не зазначені; другий примірник акта огляду не складався та водієві не вручався, що свідчить про істотне порушення встановленої процедури проведення перевірки на стан алкогольного сп`яніння.

Захисник посилається, що працівник поліції належним чином не ознайомив ОСОБА_1 з порядком застосування спеціального технічного засобу Драгер «ALKOTEST 6820», останнє калібрування якого проводилось 10.09.2024 року, вимогами розділу «Інтервали технічного обслуговування» передбачені строки для калібрування приладу - перевірка калібровки, яка має проводитися кожні шість місяців. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився 23.03.2025 року, тобто коли вже сплив строк на проведення калібровки газоаналізатора. Таким чином, результат вимірювання спеціальним технічним засобом Drager «ALKOTEST 6820», поданий як доказ перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, є сумнівним та не може бути визнаний належним і достовірним доказом у справі.

Зазначає, що працівниками поліції не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, не було роз`яснено порядку проходження огляду на стан сп`яніння, зокрема про право водія пройти такий огляд у медичному закладі. Після проходження огляду на місці та оголошення водієві результату, працівником поліції також не було запитано чи згоден останній з таким результатом, чи не бажає пройти такий огляд в медичному закладі, що є порушенням процедури проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Звертає увагу суду на те, що з відеозапису, долученого до матеріалів справи, чітко вбачається, що пояснення, внесені до протоколу, були повністю написані працівником патрульної поліції, після чого цей документ було передано ОСОБА_1 із вказівкою підписати його без будь-якого роз`яснення змісту чи правових наслідків. У ході відеофіксації відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 було запропоновано надати пояснення у вільній формі або що йому було роз`яснено право відмовитись від підпису, чи зауважити наявність незгоди із викладеним. Такі дії фактичного нав`язування змісту пояснень з боку працівника поліції є неприпустимою та ставить під сумнів добровільність і автентичність викладеної інформації. Вказані пояснення не відображають дійсної волі ОСОБА_1 , а отже, не можуть визнаватися належним доказом у справі.

Апеляційним судом, у відповідності до положень ч. 5 ст. 294 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Слаблюк В.М., повідомлялися про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 23.03.2026 року о 10:00 год.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 , про дату, час та місце судового засідання, повідомлений належним чином, судову повістку-повідомлення отримав 14.03.2026 року о 16:04:38 в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання, повідомлений належним чином, судову повістку-повідомлення отримав текстовим SMS-повідомленням 11.03.2026 року о 13:58:21, що підтверджується довідкою про доставку.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисник не з`явились.

Апеляційний суд зазначає, що попередній розгляд справи в Одеському апеляційному суді призначався на 06.03.2026 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Слаблюк В.М. повідомлялися про дату, час та місце судового засідання, проте в судове засідання не з`явилися. Розгляд справи було відкладено у зв`язку із надходженням клопотання від захисника ОСОБА_1 - Слаблюка В.М. про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено 23.03.2026 року на 10:00 год.

Апеляційний суд зазначає, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи та згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП не є обов`язковою.

Апеляційним судом вживались заходи для забезпечення участі ОСОБА_1 та його захисника адвоката Слаблюка В.М. в розгляді справи, у судове засідання, призначене на 23.03.2026 року о 10:00 год, останні не з`явились, будь-яких доказів на підтвердження поважності причин неприбуття в судове засідання, особи, які беруть участь у розгляді справи, не надали, адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, не входить до переліку справ, в яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою, зважаючи на строки апеляційного розгляду, встановлені ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Слаблюка В.М.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає необхідним зазначити таке.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 2.9. (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до суду надано протокол серії ЕПР1 №279212 від 23 березня 2025 року.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №279212 від 23 березня 2025 року, 23 березня 2025 року близько 06 год. 23 хв. за адресою вул. Соборна, м.Подільськ, Одеської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки DAEWOO Т13110, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Тест проводився за допомогою приладу Alkotest 6820 «Драгер» на місці, зі згоди водія, тест 1669, результат тесту 1,44 % проміле. Водій відсторонений від керування шляхом евакуації транспортного засобу на арешт майданчик, чим порушив п. 2.9А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Технічний засіб відеозапису S702437.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 279212 від 23 березня 2025 року, даними роздруківки з технічного приладу Drager Alkotest-6820, з якої видно, що особою, яку 23 березня 2025 року тестують - ОСОБА_1 , результат тесту – 1,44 проміле; даними акту огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, відеозаписом на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, його зупинку працівниками поліції, виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, проходження за згодою ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу та зафіксовано результат огляду – 1,44 проміле, погодження його з результатом огляду. Враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які у сукупності не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, враховуючи підвищену суспільну небезпечність правопорушень, пов`язаних із керуванням транспортними засобами у стані сп`яніння, суд вважав за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, надав належну правову оцінку доказам, обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування.

Об`єктивна сторона правопорушення, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані сп`яніння, передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп`яніння, і так само ухиленні осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП може бути будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст. 12 КУпАП) та керує транспортним засобом.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі – Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103 (далі – Порядок).

Відповідно до ч. ч. 2, 4, 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, й проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Положеннями п. 2 - 4 розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

З аналізу вказаних норм права вбачається, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Отже, підстави вважати чи перебувають у стані сп`яніння особи відноситься до виключних повноважень працівників поліції, цьому кореспондує обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд.

Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння фіксувалось працівниками поліції у відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП за допомогою технічних засобів відеозапису, відеозапис долучено до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

З долученого до матеріалів справи відеозапису, убачається, що ОСОБА_1 зупинено працівниками поліції через непрацюючу ліву лампу показчика гальм, у зв`язку із чим на ОСОБА_1 складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 4332606 від 23.03.2025 року.

Для перевірки документів ОСОБА_1 пересів в транспортний засіб працівників поліції, після чого виявлено у водія ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота). Після чого працівник поліції спитав у водія чи не вживав він алкогольні напої та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу (алкотестеру) на, що ОСОБА_1 погодився.

Як свідчить відеозапис, перед початком проходження огляду правоохоронці використовували новий (запакований) мундштук. Працівник поліції роз`яснив водію як проходити огляд за допомогою технічного приладу «Драгер», зазначив що здійснено прогрів приладу. За результатами огляду, прилад зафіксував 1,44 проміле алкоголю в крові, про що працівником поліції було повідомлено ОСОБА_1 та який не висловлював заперечень щодо отриманих результатів, не вказував, що такі результати є хибними чи б то сумнівними, що зафіксовано на відеозаписі. На запитання працівника поліції ОСОБА_1 повідомив що вчора ввечері пив вино.

За результатами проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, ОСОБА_1 добровільно, без застосування будь-якого тиску чи б то неправомірного впливу на нього зі сторони поліцейських, підписав протокол про адміністративне правопорушення та чек драгера.

Крім того, в матеріалах справи наявні пояснення підписані ОСОБА_1 , згідно яких водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції так як на його транспортному засобі задній лівий показчик стоп сигналу. Так як в нього був запах алкоголю йому запропонували пройти на місці зупинки за допомогою прибору «Драгер» на що він погодився, тест показав 1,44 проміле.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання вимог пункту 10 Інструкції, пункту 5 Порядку, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, працівниками поліції долучено до матеріалів справи, з якого убачається, що поліцейськими проведено огляд за допомогою «Alcotest 6820» ARLН-0183, результат огляду на стан сп`яніння: позитивний 1,44 проміле, також зазначено про джерела відеофіксації.

Результати проходження ОСОБА_1 огляду на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу безпосередньо зафіксовані у чекі-роздруківці, з якої убачається, що за результат проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння складає 1,44 проміле, при максимально допустимій нормі 0,2 проміле (а.с. 5).

З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 після отримання результатів огляду не висловлював з приводу цього заперечень, не вказував, що такі результати є хибними чи б то сумнівними, не звертався до правоохоронців з вимогою щодо направлення його до закладу охорони здоров`я з метою проведення огляду лікарем, а тому з огляду на положення пункту 6 Порядку, у поліцейських не виникало обов`язку направити водія для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Апеляційний суд бере до уваги, що всі докази наявні в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, чек драгера, акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеозаписи містять однакові відомості щодо місця та часу проведення огляду та узгоджуються між собою.

Доводи апеляційної скарги, що докази, отримані за результатами проходження огляду за допомогою технічного приладу Drager, не можна вважати належними, оскільки пройшов шестимісячний строк з дати останнього калібрування 10.09.2024 року та оглядом на стан алкогольного сп`яніння, який проводився 23.03.2025 року, апеляційний суд вважає безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до п.5 розділу II Інструкції перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Згідно з п. 1 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності ознак, передбачених п. 3розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Відповідно до п. 3 розділу II вказаної Інструкції, поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Згідно ст. 8 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації. Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.

Пунктом 1 статті 17 вказаного Закону встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту, тобто законом не встановлено вимог до засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації.

Пунктом 13 "Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 374 від 04 червня 2015 року, періодичній повірці підлягають вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.

Згідно з Наказом Мінекономрозвитку України № 1747 від 13 жовтня 2016 року «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» міжповірочний інтервал вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається, становить 1 рік.

Апеляційний суд зазначає, що з чеку приладу «Drager Alcotest 6820» вбачається, що останнє калібрування законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки відбулось 10.09.2024 року, з використанням якого проводився 23.03.2025 року огляд ОСОБА_1 , тобто до закінчення терміну повторної повірки приладу «Drager Alcotest 6820», то підстави вважати результати огляду недійсними відсутні, що правильно враховано судом першої інстанції.

Крім того, з відеозапису вбачається, як зазначалося вище, що працівником поліції зроблено контрольний забір повітря щоб переконатися що в трубці немає алкоголю, тобто анульовано показники газоаналізатора, про що зазначено на відеозаписі та повідомлено ОСОБА_1 , що свідчить про точність вимірювання стану алкогольного сп`яніння, прилад відкалібрований. Процедура огляду на стан сп`яніння на місці зупинки дотримана, результати огляду водій не оспорював. Доказів на підтвердження несправності газоаналізатора «Drager Alcotest» ОСОБА_1 апеляційному суду не надано.

Таким чином, зазначеними вище доказами, які містяться в матеріалах справи, спростовуються доводи апеляційної скарги захисника щодо неналежної фіксації приладом «Драгер» результатів огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відеозаписом підтверджено, що працівниками поліції не допущено порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, ст.ст.256, 266 КУпАП, які б могли бути підставою для визнання огляду на стан сп`яніння недійсним, а складених процесуальних документів - недопустимими доказами.

Доводи апеляційної скарги, що в протоколі про адміністративне правопорушення не наведено підстави вважати, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп?яніння, зокрема не зазначені ознаки алкогольного сп?яніння, не заслуговують на увагу, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №279212 від 23 березня 2025 року зазначено результат огляду на стан сп`яніння, який проводився на місці зупинки зі згодою водія на приладі алкотест драгер Drager Alcotest 6820 ARLН-0183, тест 1669, результат тесту 1,44 проміле.

Посилання захисника, що у ході відеофіксації відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 було запропоновано надати пояснення у вільній формі або що йому було роз`яснено право відмовитись від підпису, чи зауважити наявність незгоди із викладеним, такі дії з боку працівника поліції є неприпустимою та ставить під сумнів добровільність і автентичність викладеної інформації, а вказані пояснення не відображають дійсної волі ОСОБА_1 , а отже, не можуть визнаватися належним доказом у справі апеляційний суд вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки дії працівників поліції, що складали протокол та фіксували правопорушення, в порядку передбаченому чинним законодавством та в порядку ст. 267 КУпАП не оскаржувалися.

Враховуючи викладене, обставини правопорушення, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується зібраними по справі доказами, доказів, які б спростовували факт вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як матеріали справи про адміністративне правопорушення, так і апеляційна скарга не містять, тому апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги, а висновок суду першої інстанції, викладений у оскаржуваній постанові законним та обґрунтованим.

Обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, відповідає обставинам справи та вимогам статей 23, 33 КУпАП.

Відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Слаблюка Василя Миколайовича, залишити без задоволення.

Постанову Подільського міськрайонного суду Одеської області від 13 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В.А. Коновалова