Постанова від 25 березня 2026 р. у справі №569/17145/25 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2026 року

м. Рівне

Справа № 569/17145/25

Провадження № 22-ц/4815/441/26

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Шимківа С.С.,

суддів: Боймиструка С.В., Гордійчук С.О.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс",

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 листопада 2025 року (ухвалене у складі судді Ковальова І.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнення судових витрат, -

в с т а н о в и в :

13 серпня 2025 року ТОВ "Укр Кредит Фінанс" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що 18.05.2024 року між ТОВ "Укр Кредит Фінанс" та відповідачем укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1396-6463 на наступних умовах: сума кредиту 10100 грн., строк кредитування 365 календарних днів, базовий період* 30 днів, комісія за видачу кредиту – 15,00 % від суми кредиту, промо % ставка 0,87 % в день, стандартна % ставка – 1,45 % в день.

ТОВ ""Укр Кредит Фінанс" " виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору.

Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, отримавши кредитні кошти. Своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання грошових коштів, відповідач не скористався.

У подальшому відповідач, всупереч умовам Кредитного договору, порушив умови даного Договору і не повернув в повному обсязі кредит, а також не виконав всі інші свої грошові зобов`язання перед ТОВ ""Укр Кредит Фінанс" " за Кредитним договором.

Станом на 14.07.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача становить 93079,80 грн., та включають: 15100 - грн. прострочена заборгованість за кредитом, 76464,80 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 1515,00 грн. – прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту.

Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ "Укр Кредит Фінанс", а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 18579,80 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором у розмірі 74500,00 грн.

Просили суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 74500,00 грн. та судові витрати.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 18 листопада 2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнення судових витрат - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1396-6463 від 18 травня 2024 року в розмірі 35866,10 грн. (з яких: заборгованість за кредитним договором в розмірі 15100,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 19251,10 грн., прострочена комісія за видачу кредиту в розмірі 1515,00 грн.) та понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

У решті позовних вимог позивачу відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ураховуючи обставини справи у їх сукупності суд вважає, що заявлені позовні вимог підлягають до часткового задоволення, а саме до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором в розмірі 15100,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 19251,10 грн., прострочена комісія за видачу кредиту в розмірі 1515,00 грн., а всього на загальну суму 35866,10 грн.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду ТОВ "Укр Кредит Фінанс" оскаржило його у апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що вважає оскаржуване рішення таким, що ухвалене із неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Між сторонами погоджено строк кредитування в 366 днів, протягом якого позивач має право нараховувати проценти за користування кредитом, розмір яких визначено в п. 4.10 та 10.1 Договору.

Позивач не нараховував відповідачу жодних процентів за несвоєчасне повернення отриманого кредиту в силу положень статті 625 ЦК України, пеню, штраф або інші платежі за неналежне виконання умов кредитного договору.

ОСОБА_1 правом споживача відмовитися в односторонньому порядку від укладення кредитного договору протягом 14 днів не скористався та продовжував користуватися кредитом на погоджених між сторонами умовах.

У результаті неправильного застосування судом норм матеріального права суд першої інстанції дійшов до хибного висновку, що умови за користування кредитом є несправедливими та не відповідають вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів в розумінні п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів".

Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

12 січня 2026 року ОСОБА_1 подано відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що перед укладенням кредитного договору було проведено реальну перевірку фінансового стану та платоспроможності відповідача з використанням об`єктивних джерел інформації. Формальне зазначення відповідачем доходу у заявці не може вважатися належним виконанням обов`язку кредитора щодо оцінки кредитоспроможності.

Просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду змінити, зменшивши розмір стягнення до суми фактично отриманого тіла кредиту без урахування надмірних процентів та комісій.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Судом встановлено, що 18 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1396-6463.

При цьому, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор С8874 для підписання кредитного договору, а також підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Факт укладення кредитного договору відповідачем не заперечується.

Згідно умов кредитного договору, позивач надав відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту – 10100,00 грн.; строк кредитування - 365 днів; базовий період* - 30 днів; комісія за видачу кредиту – 15,00% від суми кредиту; промо % ставка – 0,87% в день; стандартна % ставка – 1,45% в день.

Додатковою угодою №1 від 19 травня 2024 року до договору про відкриття кредитної лінії №1396-6463 від 18.05.2024 кредитодавець та позичальник домовилися про надання додаткових коштів у кредит у сумі 5000,00 грн.

Тобто, загальний розмір кредитних коштів наданих кредитодавцем для позичальника становить 15100,00 грн.

Як вбачається з інформації за укладеним між сторонами договором у зв`язку з несвоєчасним поверненням кредитних коштів у відповідача виникла заборгованість у загальному розмірі 74500,00 грн., з яких 15100,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 59400,00 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з вимогами чинного законодавства України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов`язанні строк (термін) його виконання (ст. 526, 527, 530 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до його виконання.

За приписами частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

В укладеному між сторонами кредитному договорі сторони узгодили розміри та порядок нарахування процентів на суму позики.

Нарахування позивачем відсотків у розмірі, що майже в 4 рази перевищує розмір кредиту, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Як правильно зазначено місцевим судом позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та, порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Необхідно зазначити, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Вказане узгоджується із положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів", в якій зазначено, що, визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Враховуючи конкретні обставини справи, а саме несправедливо високий розмір відсотків за кожен день кредитування, місцевим судом правомірно зменшено розмір заборгованості за відсотками та стягнуто 19251,10 грн. такої заборгованості, що є пропорційним та співмірним до розміру наданого кредиту, а також стягнуто заборгованість за тілом кредиту у розмірі 15100,00 грн. та 1515,00 грн. комісії за видачу кредиту грн.

Таким чином, судом першої інстанції було правильно, всебічно і повно встановлено обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 листопада 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач Шимків С.С.

Судді: Боймиструк С.В.

Гордійчук С.О.