Постанова від 25 березня 2026 р. у справі №569/9752/25 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2026 року

м. Рівне

Справа № 569/9752/25

Провадження № 22-ц/4815/22/26

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді – Шимківа С.С.,

суддів: – Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М.,

секретар судового засідання – Ковальчук Л.В.,

учасники справи:

заявник – ОСОБА_1 ,

заінтересована особа – Міністерство оборони України,

–

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

– Військова частина НОМЕР_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником – адвокатом Авраменко Юлією Сергіївною на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 16 травня 2025 року (постановлену у складі судді Ковальова І.М.) у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Міністерство Оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні військовослужбовця, -

в с т а н о в и в :

У травні 2024 року ОСОБА_1 , через свого представника – адвоката Авраменко Юлію Сергіївну звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області з заявою про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні військовослужбовця.

Заяву обґрунтовувала тим, що встановлення факту перебування на утриманні рідного брата ОСОБА_2 їй необхідне для реалізації права на отримання соціальних гарантій, передбачених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ та Постановою КМУ "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168.

Просила суд встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утриманні у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 поблизу с.Кудіївка Харківської області.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 16 травня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Міністерство Оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні військовослужбовця.

Ухвала суду мотивована наявністю спору про право, що згідно ч. 4 ст. 315 ЦПК України є підставою для відмови у відкритті провадження у даній справі.

Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_1 , через свого представника – адвоката Авраменко Юлію Сергіївну оскаржила рішення в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі покликається на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права.

Вказує на відсутність спору про право.

Зазначає, що в своїх анкетних даних військовослужбовець ОСОБА_2 , надаючи контакти родичів та близьких, зазначив лише відомості про свою сестру – заявницю.

Заявниця є єдиною спадкоємицею за законом на все майно ОСОБА_2 , що свідчить про відсутність спадкоємців першої черги згідно ст. 1261 ЦПК України.

Помилковим є висновок суду про те, що донька заявниці є членом сім`ї ОСОБА_2 .

Покликається на те, що заявниця отримувала систематичну фінансову підтримку від брата – ОСОБА_2 , без якої вона об`єктивно не мала б достатніх засобів для власного існування, що підтверджує факт її перебування на його утриманні.

Така модель утримання була погоджена заявницею та її братом, та існувала ще до моменту мобілізації останнього.

Випискою з карткового рахунку заявниці, в якій зафіксовані регулярні грошові перекази від її брата ОСОБА_2 , підтверджуються його систематична фінансова підтримка. Скрін-шот телефону з листуванням між ними, в яких йдеться про регулярне обговорення побутових питань та вирішення питань розподілу сімейного бюджету, також підтверджує факт введення ними спільного господарства.

Просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції – для продовження розгляду.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 07 серпня 2025 року зупинено провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 308/17634/23.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 16 березня 2026 року поновлено провадження у справі та викликано сторони для продовження судового розгляду справи 26 березня 2026 року.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у порядку окремого провадження, визначений главами 1 і 6 розділу ІV ЦПК України.

Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових прав чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною сьомою статті 19 ЦПК України передбачено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав та інтересів заявника (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17).

Проте, не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом, тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Найбільш важливі з точки зору суспільного буття особи юридичні факти, які підлягають визнанню в судовому порядку, визначені у частині першій статті 315 ЦПК України.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

– факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету його встановлення;

– встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право;

– заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

– чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Вказані критерії визначено Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 та від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина четверта статті 315 ЦПК України, частина шоста статті 294 ЦПК України).

Отже, при розгляді цивільних справ суди встановлюють факти, що мають юридичне значення, передбачені частиною першою статті 315 ЦПК України або інші факти, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, в порядку окремого провадження, якщо встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Предметом розгляду в цій справі є встановлення факту перебування заявниці на утриманні свого рідного брата військовослужбовця ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_4 загинув під час виконання бойового завдання, з метою отримання заявницею одноразової грошової допомоги, яка передбачена Постановою КМУ № 168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Для отримання одноразової грошової допомоги згідно з Порядками призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 утриманцем загиблого військовослужбовця має бути подано рішення суду, що підтверджують факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого).

Отже, гарантією реалізації права на соціальний захист утриманців загиблих військовослужбовців є судовий порядок встановлення юридичного факту перебування фізичної особи на утриманні з метою отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця.

Як роз`яснено Великою Палатою Верховного суду у постанові від 11 лютого 2026 року у справі № 308/17634/23 (провадження № 14-40цс25) чинне правове регулювання створює передумови для можливості реалізації права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги утриманцю загиблого військовослужбовця без вирішення публічно-правового спору, що відповідає як прагненню ефективного соціального захисту близьких загиблих військовослужбовців, так і принципам процесуальної економії.

На етапі встановлення юридичного факту перебування особи на утриманні публічно-правовий спір між позивачем та суб`єктом владних повноважень, який вирішує питання призначення одноразової грошової допомоги, ще не виник. Заперечення суб`єкта владних повноважень про те, що факт не підтверджений належними доказами, самі собою не свідчать про існування спору про право.

Публічно-правовий спір може виникнути (але не обов`язково) у тому випадку, якщо після встановлення судом факту перебування особи на утриманні загиблого військовослужбовця суб`єкт владних повноважень відмовив у призначенні одноразової грошової допомоги з підстав, які не пов`язані з доведеністю факту утримання.

У цьому випадку особа може оскаржити дії суб`єкта владних повноважень, що відповідає меті та завданням адміністративного судочинства, визначеним статтею 2 КАС України.

За такого правового регулювання можна зробити висновок, що в таких справах спір може виникнути лише між суб`єктами отримання одноразової грошової допомоги, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів. Саме для таких цілей чинним процесуальним законодавством (частина шоста статті 294, частина четверта статті 315 ЦПК України) передбачено, що факт перебування особи на утриманні може розглядатись у позовному провадженні у порядку цивільного судочинства.

Суд першої інстанції, вказуючи на наявність у загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 інших членів сім`ї, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, не конкретизує їх, що суперечить нормам процесуального право, оскільки суд зобов`язаний встановити між ким існує спір, хто оспорює право заявника, так як існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним.

У постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 Велика Палата Верховного Суду розглядала питання юрисдикційності справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з метою призначення та виплати одноразової грошової допомоги, де, серед іншого, виснувала, що між особою і Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки відповідач не є суб`єктом отримання такої соціальної допомоги.

Оскільки у справі, яка переглядається в апеляційному порядку відсутній спір про право, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскілки судом першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, порушено норми процесуального права, постановлена ним ухвала від 16 травня 2025 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 19, 379, 381-384 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником – адвокатом Авраменко Юлією Сергіївною задовольнити.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 16 травня 2025 року скасувати.

Справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Міністерство Оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні військовослужбовця повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий-суддя Шимків С.С.

Судді: Боймиструк С.В.

Ковальчук Н.М.