Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №530/526/24 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 530/526/24 Номер провадження 22-ц/814/281/26Головуючий у 1-й інстанції Должко С.Р. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Одринської Т.В.,

суддів Лобова О.А., Панченка О.О.,

за участю секретаря Сальної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення

за апеляційною скаргою керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області – Гришаєва Олександра Івановича на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 29 березня 2025 року,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2024 року заявник звернувся до суду із вказаною заявою, у якій просив встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є єдиною особою, що здійснює постійний сторонній догляд на безоплатній основі за рідним дядьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заяву обгрунтовано тим, що він є єдиною особою, що здійснює постійний сторонній догляд на безоплатній основі за рідним дядьком, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як за особою з інвалідністю І – ї групи, який потребує постійного стороннього догляду у зв`язку з відсутністю інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 29 березня 2025 року заяву задоволено.

Встановлено факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є єдиною особою, що здійснює постійний сторонній догляд на безоплатній основі за рідним дядьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як за особою з інвалідністю І – ї групи, який потребує постійного стороннього догляду, у зв`язку з відсутністю інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Рішення суду мотивовано тим, що матеріалами справи доведено, що ОСОБА_3 здійснює постійний сторонній догляд на безоплатній основі за дядьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив керівник Диканської окружної прокуратури Полтавської області – ОСОБА_4

Апеляційну скаргу обгрунтовано тим, що порядок встановлення факту здійснення догляду за особою, яка такого догляду потребує, визначений положеннями Закону України «Про соціальні послуги», у зв`язку з чим, відповідно до статті 315 ЦПК України такий факт не може встановлюватися у судовому порядку та провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦК України.

Підстави представництва обґрунтувано невиконанням органом, уповноваженим на здійснення відповідних функції у спірних правовідносинах, а саме: Зіньківською міською радою та виконавчим комітетом Зіньківської міської ради своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави від неефективного та нераціонального використання бюджетних коштів, зокрема, у виді проведення безпідставних компенсаційних виплат з місцевого бюджету.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлені строки не надходив. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Артелярщина Зіньківського району Полтавської області і його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.6).

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати заявника ОСОБА_7 (а.с.10)., у якої був рідний брат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Артелярщина Зіньківського району Полтавської області і його батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с.9).

Протягом тривалого часу ОСОБА_2 має значні проблеми зі здоров`ям, проходить періодичні лікування в закладах охорони здоров`я, тяжко хворіє, тому потребує постійного лікування та стороннього догляду.

В зв`язку з хворобою ОСОБА_2 за висновком МСЕК встановлено І групу інвалідності безстроково, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК Серія АВ № 0068123 від 28.10.2019 року. Згідно вказаної довідки встановлено, що ОСОБА_2 потребує постійної сторонньої допомоги (а.с.15).

В зв`язку з хворобами ОСОБА_2 надано висновок №3 від 09.01.2024 року Зіньківською амбулаторією загальної практики сімейної медицини КНП ”Зіньківський центр ПССД” Зіньківської міської ради Полтавської області про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребує догляду (а.с.17). Крім цього, дядько заявника ОСОБА_2 через свій похилий вік та хвороби має проблеми з пам`яттю, не може самостійно пересуватися, тому не може вирішити питання пов`язані з купівлею речей, продуктів харчування, оплатою послуг, у тому числі житлово-комунальних. За даних обставин ОСОБА_2 потребує постійного догляду, періодичного лікування, проходить медичні обстеження на які заявник його постійно супроводжує. Окрім заявника інших осіб які б могли здійснювати догляд за дядьком, в тому числі родичів не має, оскільки мати ОСОБА_7 , яка доводилась йому рідною сестрою померла.

ОСОБА_3 піклується про свого дядька ОСОБА_2 та має можливість забезпечувати його необхідним доглядом так, як він особа з інвалідністю І – ї групи і у силу свого захворювання не може самостійно забезпечити себе необхідним доглядом. Враховуючи те, що на сьогоднішній день надати ОСОБА_2 якісний догляд більше ніхто не може, тому всю необхідну постійну сторонню допомогу та догляд надає його племінник ОСОБА_3 , має з дядьком спільний побут, права та обов`язки.

Відповідно до акту про встановлення факту проживання від 08.02.2024 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_2 з 2015 року проживає без реєстрації ОСОБА_3 (а.с.18).

Єдиною особою, яка може здійснювати догляд за ОСОБА_2 , який внаслідок захворювання потребує постійного стороннього догляду є племінник ОСОБА_3 ..

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 здійснює постійний сторонній догляд на безоплатній основі за дядьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду.

Колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження (частини перша, друга статті 19 ЦПК України).

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293, частини другої статті 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20 (провадження № 61-5204св21).

Так, виходячи із заявленої ОСОБА_1 мети встановлення юридичного факту, питання можливості оформлення постійного догляду за особами, що потребують постійного стороннього догляду, вирішуються в порядку, визначеному Законом України «Про соціальні послуги», Порядком підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 430, Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року № 1040, Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859, Порядком організації надання соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 587.

Вказані нормативно-правові акти визначають порядок та підстави отримання статусу фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду, внесення відомостей про таких осіб до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, порядок отримання витягу з такого Реєстру.

Для отримання підтвердження факту здійснення догляду за особою з інвалідністю надавач соціальної послуги з догляду вдома має бути включений до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, який на місцевому рівні ведуть виконавчі органи місцевих рад та за заявою особи підтверджують такий статус шляхом видачі протягом 30 днів безкоштовної довідки про здійснення догляду за особою з інвалідністю.

Таким чином, законодавством визначено позасудовий порядок встановлення факту здійснення постійного догляду за особою, яка за станом здоров`я потребує такого догляду, про встановлення якого просить заявник, у зв`язку з чим такий факт не може встановлюватися в судовому порядку в окремому провадженні в порядку цивільного судочинства.

Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18)).

Приписи «суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України), «суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосуються як позовів, які не можна розглядати за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (див. аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 688/2479/16-ц (провадження № 14-477цс19), від 26 лютого 2020 року у справі № 1240/1981/18 (провадження № 11-36апп1), від 28 квітня 2020 року у справі № 607/15692/19 (провадження № 14-39цс20)).

Поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. Таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18, від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18, від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц та від 20 листопада 2019 року № 591/5619/17».

Відповідно до частини першої статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, задовольняючи заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції не врахував, що чинним законодавством передбачено позасудове встановлення такого факту та помилково розглянув справу по суті заявлених вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку про скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 377, 383, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області – Гришаєва Олександра Івановича- задовольнити.

Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 29 березня 2025 року -скасувати.

Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення - закрити.

Повернути Офісу Генерального прокурора за рахунок держави сплачений судовий збір у розмірі 908,40 грн за подання апеляційної скарги у порядку, встановленому КМУ.

Постанова набирає законної сили з дня 1 прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24 березня 2026 року.

Головуючий Т.В. Одринська

Судді О.А. Лобов

О.О. Панченко