Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №527/259/26 — Полтавський апеляційний суд

Суд: Полтавський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 23 березня 2026 р.

Справа: №527/259/26

Суддя: Корсун О. М.

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 527/259/26 Номер провадження 33/814/501/26Головуючий у 1-й інстанції Левицька Т. В. Доповідач ап. інст. Корсун О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року м. Полтава

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Корсун О.М., за участю секретаря судового засідання Пархоменко Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 10 лютого 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 665 гривень 60 копійок судового збору.

За постановою місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні ним адміністративного правопорушення за таких обставин.

10 січня 2026 року о 22 годині 40 хвилин ОСОБА_1 по вул. Бубнарівській, 111 у м. Глобине Кременчуцького р-ну Полтавської обл. у порушення вимог п.2.5 ПДР України керував транспортним засобом «Volvo», н.з. НОМЕР_1 , із ознаками алкогольного сп`яніння у вигляді: запаху алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, та відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан названого сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я.

В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просить скасувати постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 10 лютого 2026 року та закрити провадження у справі щодо нього за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції не врахував те, що: поліцейські не зупиняли автомобіль під його керуванням, а тому в них не було підстав пропонувати йому проходити огляд на стан сп`яніння; матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження факту керування ним транспортним засобом, яким він не керував; з огляду на вказане вище, протокол про адміністративне правопорушення та пояснення свідка ОСОБА_2 не є належними й допустимими доказами; за постановою Глобинського районного суду Полтавської області від 02 жовтня 2026 року у справі №527/156/26 було закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього за ст.124 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Водночас апелянт посилається на те, що його не було належним чином повідомлено про розгляд справи в місцевому суді.

ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про місце, дату, час апеляційного розгляду, що підтверджується даними ремомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (судового повідомлення про місце, дату й час апеляційного розгляду) та в судове засідання він не з`явився, причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від нього не надходило.

Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Суд апеляційної інстанції вивчив матеріали справи, проаналізував доводи апеляційної скарги та дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Статтею 294 КУпАП регламентовано, що судове рішення суду першої інстанції переглядається в межах доводів апеляційної скарги.

Виходячи з положень ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - відмови ним як особою, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними в матеріалах справи належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми та взаємозв`язаними доказами, і є обґрунтованим.

Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №563721 10 січня 2026 року о 22 годині 40 хвилин ОСОБА_1 по вул. Бубнарівській, 111 у м. Глобине Кременчуцького р-ну Полтавської обл. у порушення вимог п.2.5 ПДР України керував транспортним засобом «Volvo», н.з. НОМЕР_1 , із ознаками алкогольного сп`яніння у вигляді: запаху алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, та відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан названого сп`яніння (а.с.1-2).

Як убачається з матеріалів справи, зазначений вище транспортний засіб належить ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою Сектору адміністративної практики Кременчуцького РУП ГУНП у Полтавській області, сформованою на підставі облікових даних Національної поліції (а.с.9).

У схемі місця події ОСОБА_1 ідентифіковано як учасника пригоди - з`їзду в річку автомобіля «Volvo», н.з. НОМЕР_1 (а.с.5).

Наведені ж у протоколі обставини підтверджуються даними відеозаписів, записаних на технічному носієві інформації, з яких установлено те, що 10 січня 2026 року по вул. Бубнарівській у м. Глобине Кременчуцького р-ну Полтавської обл. водій автомобіля «Volvo», н.з. НОМЕР_1 , в`їхав в очерет річки, де й перебував цей транспортний засіб. У вказаному автомобілі перебував лише ОСОБА_1 із явними ознаками алкогольного сп`яніння, якому допомагали вийти зі сторони водія даного транспортного засобу працівники екстрених служб і супроводжували його. На місці події свідок ОСОБА_2 підтвердив те, що 10 січня 2026 року приблизно о 22 годині 40 хвилин по вул. Бубнарівській у м. Глобине Кременчуцького р-ну Полтавської обл. за кермом автомобіля «Volvo», н.з. НОМЕР_1 , що знаходився в річці, у якому працювали світлові прилади, перебував ОСОБА_1 , та він підійшов переконатися, чи «все нормально» з цим водієм. Також свідок повідомляв, що ОСОБА_1 не перший раз керує транспортним засобом із ознаками алкогольного сп`яніння. На вимоги поліції ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого порядку: як на місці зупинки (з використанням спеціального технічного засобу, який здійснюється поліцейським), так і в медичному закладі. Окрім того, сам ОСОБА_1 , висуваючи версію про те, що він не керував автомобілем, так і не зміг пояснити хто керував транспортним засобом, зазначаючи, що не знає, при тому, що безпосередньо після події - в`їзду в річку, в автомобілі перебував лише ОСОБА_1 і допомагали вийти з автомобіля, який перебував у річці, лише йому зі сторони водія (а.с.10).

Таким чином, зазначені вище обставини на основі аналізу їх сукупності та взаємозв`язку поза розумним сумнівом підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом і його відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Отже, наведені вище докази безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та об`єктивних обставин не довіряти їм немає. Підстав для висновку про недопустимість, недостовірність чи неналежність цих доказів не встановлено.

Посилання апелянта щодо відсутності факту зупинки автомобіля за своїм змістом не стосуюються конструктивних ознак диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, не спростовують необхідності виконання ОСОБА_1 як водієм, який керував транспортним засобом, законних вимог поліції щодо проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, не утворюють достатню підставу для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження щодо ОСОБА_1 , адже не спростовують факт керування ним транспортним засобом та його відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, тобто наявність у його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і, враховуючи викладене вище, також самі по собі не обумовлюють недопустимість чи неналежність доказів по справі з огляду на відсутність безпосереднього прямого зв`язку між цими питаннями та обставинами, які мають місце в межах складу вказаного вище адміністративного правопорушення.

Що стосується доводів ОСОБА_1 , які зводяться до здійснення місцевим судом розгляду справи без його участі, то можливість реалізації прав, передбачених законодавством України, в тому числі й тих, про які йдеться в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 було надано під час провадження в суді апеляційної інстанції, якими він і скористався в повному обсязі в спосіб, який уважав за необхідне. У ході апеляційного провадження він, зокрема, мав можливість навести аргументи, з яких вважав безпідставним і помилковим притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Разом з тим, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження.

При цьому, вказані вище доводи про неповідомлення його про розгляд справи в місцевому суді спростовуються даними ремомендованого повідомлення про вручення йому поштового відправлення (а.с.23).

Також позбавлені підстав посилання апелянта на постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2026 року у справі №527/156/26 про закриття провадження за ст.124 КУпАП, оскільки, по-перше, в даному випадку предметом апеляційного перегляду є постанова Глобинського районного суду Полтавської області від 10 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП; по-друге, за змістом наведеної апелянтом постанови місцевий суд у справі №527/156/26 дійшов висновку про закриття провадження за ст.124 КУпАП не у зв`язку з відсутністю доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а мотивувавши своє рішення тим, що поліцейським у порушення вимог законодавства в протоколі не було вказано про спричинення пошкодження транспортних засобів чи автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд або іншого майна, належного іншим особам, у той час як для складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, має існувати потерпіла особа, якій у результаті порушення водієм ПДР України спричинено шкоду у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, а тому формулювання в протоколі вчинення правопорушення в такій формі не відображає усіх ознак правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Таким чином, доводи апеляційної скарги, з яких ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови й закриття провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, не знайшли свого підтвердження.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є водієм із посвідченням водія серії НОМЕР_2 , що підтверджується даними довідки ВП №3 Миргородського РВП ГУНП у Полтавській області (а.с.5).

Таким чином, із урахуванням положень ст.23, 33 КУпАП, суд першої інстанції правильно наклав на ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яка є безальтернативною.

Отже, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 10 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду О.М. Корсун

Оригінал: reyestr.court.gov.ua