Постанова від 26 березня 2026 р. у справі №532/855/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 532/855/25 Номер провадження 33/814/123/26Головуючий у 1-й інстанції Макарчук С. М. Доповідач ап. інст. Захожай О. І.

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2026 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Захожай О.І.

при секретарі – Лисенко О.Ю.

за участю:

адвоката-Галушко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника-адвоката Галушко С.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 17 червня 2025 року,-

встановив:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Судом встановлено, що 18.03.2025 о 19:15 год. в с. Миколаївка по вул. Центральній, 1, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21063, н.з. НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 2107, н.з. НОМЕР_3 , після чого з місця події зник, чим порушив вимоги п.12.1, п.2.10 "а" ПДР України та вчинив адміністративні правопорушення, передабчені ст.122-4, ст. 124 КУпАП.

З вказаним рішенням не погодився захисник-адвокат Галушко С.С. та подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду відносно ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення згідно п.1 ст.247 КУпАП.

Вказує, що постанова суду є незаконною і необгрунтованою.

Стверджує, що в матеріалах справи відсутні такі докази, як схема місця ДТП, протоколи огляду транспортних засобів, протоколи пред`явлення транспортних засобів для впізнання, фотознімки та відеозаписи з фіксацією місця ДТП та механічних пошкоджень, які отримали автомобілі в результаті ДТП.

Разом з цим, захисник просить поновити строк, обгрунтовуючи подане клопотання тим, що суд розглянув справу за відсутності учасників, хоча адвокат Галушко С.С. клопотав про відкладення судового засідання 17.06.2025 для надання йому можливості вступити у справу.

Будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, ОСОБА_1 в призначене судове засідання не прибув, клопотання про відкладення апеляційного перегляду справи не подавав, про причини неявки апеляційний суд не повідомив.

Вислухавши думку захисника ОСОБА_1 - адвоката Галушко С.С. та виходячи з положень статей 268, 271, 294 КУпАП апеляційний суд приходить до висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення адвоката Галушки С.С., матеріали справи про адміністративне правопорушення, законність та обґрунтованість постанови суду, дійшов наступного висновку.

Перевіривши доводи адвоката Галушко С.С. щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, доходжу висновку про задоволення клопотання адвоката Галушко С.С. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4,124 КУпАП.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення та досліджених доказів апеляційним судом встановлено, що 18.03.2025 о 19:15 год. в с. Миколаївка по вул. Центральній, 1, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21063, н.з. НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 2107, н.з. НОМЕР_3 , після чого з місця події зник, чим порушив вимоги п.12.1, п.2.10 "а" ПДР України та вчинив адміністративні правопорушення, передабчені ст.122-4, ст. 124 КУпАП.

Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, оскільки висновки суду першої інстанції підтверджуються сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказами, яким суддя відповідно до вимог ст. 251, 252 КУпАП дав належну оцінку.

Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №275218 та ЕПР1 № 275208 від 18.03.2025, письмовими поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди, з яких вбачається, що водієм ОСОБА_1 було порушено вимоги п.12.1 та п.2.10 «а» ПДР України, що мало наслідком пошкодження транспортних засобів та іншими матеріалами в їх сукупності.

Зазначені докази, які були повторно досліджені в ході апеляційного розгляду справи, узгоджуються між собою, є належними, допустимими та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Враховуючи сукупність вищевказаних доказів, суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та обґрунтовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Відповідно до п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_2 (а.с.4), ОСОБА_3 сам їй повідомив, що під час руху зачепив чиюсь автівку і внаслідок удару влетів у відбійник.

На переконання апеляційного суду, вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами провадження тому доводи, на які посилається захисник в апеляційній скарзі, апеляційний суд оцінює критично, як такі, що спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення.

Всупереч тверджень сторони захисту, співставивши усі наявні у справі докази з фактично дослідженими у справі обставинами, та й зі змістом обставин, що ставляться у вину ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення за ст. 122-4 КУпАП, апеляційний суд дійшов висновку, що матеріалами провадження доведено наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, чим спростовуються доводи апеляційної скарги.

Отже, посилання у протоколі серії ЕПР1 №275218 від 18.03.2025 про порушення ОСОБА_1 п.2.10 «а» Правил дорожнього руху України є правильним.

Вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 оформлений відповідно до вимог закону, зокрема: уповноваженою особою інспектором ВП №2 (м.Кобеляки) Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Буйнецьким Б.І. та підтверджує подію та обставини правопорушення і є належним та допустимим доказом у справі.

Обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції законодавства при винесенні постанови, яке полягало у нез`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді.

Апеляційний суд вважає за необхідне заувважити, що суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або евентуального (непрямого) умислу. Вольовий момент евентуального умислу визначається як свідоме допущення суспільно-небезпечних наслідків. Свідоме допущення у свою чергу значить, що винний викликає своїми діями певну низку подій та свідомо, тобто осмислено допускає розвиток причинного зв`язку, який призводить до настання суспільно-небезпечних наслідків.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, і вони повністю відповідають фактичним обставинам справи.

Інші доводи апеляційної скарги не можна визнати переконливими, оскільки вони не містять доказів, які б спростували висновки суду першої інстанції та впливали на законність судового рішення в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4КУпАП.

Обставини, які б виключали провадження в справі відповідно до ст. 247 КУпАП, апеляційним судом не встановлені.

Суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32)

Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст.33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, ступеня його суспільної небезпеки. При цьому апеляційний суд враховує рішення Європейського суду з прав людини у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, відповідно до змісту якого будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпА та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга адвоката Галушко С.С. задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання про поновлення строку адвоката Галушко С.С. задовольнити.

Апеляційну скаргу адвоката Галушко С.С.- залишити без задоволення, а постанову судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 17 червня 2025 року стосовно ОСОБА_1 - без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського апеляційного суду О.І. Захожай