Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №539/4401/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 539/4401/25 Номер провадження 22-ц/814/1416/26Головуючий у 1-й інстанції Пилипчук М. М. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Одринської Т.В.,

суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс»

на заочне рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05 листопада 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову вказано, що 30 березня 2019 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі – АТ «ОТП Банк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2023377884.

Відповідно до умов кредитного договору банк надає позичальнику споживчий кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені цим договором. Відповідачем належним чином не виконані кредитні зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість.

18 серпня 2021 року між АТ «ОТП Банк» і ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу № 18/08/21, за змістом якого позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором від 30 березня 2019 року № 2023377884, продукт (CARD), укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , разом з усіма додатками до нього та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами.

Згідно договору факторингу сума боргу відповідача перед ТОВ «Цикл Фінанс» становить 49161,28 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 31 000 грн, заборгованість за відсотками – 18 161,28 грн.

ТОВ «Цикл Фінанс», яке набуло права грошової вимоги, на адресу відповідача,

зазначену в кредитному договорі, направило повідомлення про відступлення права

вимоги від АТ «ОТП Банк» до ТОВ «Цикл Фінанс», в якому також зазначило інформацію про порядок погашення заборгованості за кредитним договором.

На підставі викладеного ТОВ «Цикл Фінанс» просило стягнути зі ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 30 березня 2019 року № 2023377884 у розмірі 49 161,28 грн, судовий збір – 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу – 3 000 грн.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05 листопада 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором від 30 березня 2019 року № 2023377884 у розмірі 19 606,07 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» судовий збір у розмірі 966,05 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 196,40 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведений розмір заборгованості по тілу кредиту у розмірі 31000,00 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, прохало суд рішення скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги товариства задовольнити в повному обсязі.

Вважає, що позивач надав до позовної заяви належні докази, що підтверджують заборгованість, а саме - виписку по особову рахунку відповідача.

Позивач просив суд звернути увагу, що у поданому позові позивач посилається на другу частину кредитного Договору, в якій прописано порядок виконання зобов`язань, нарахування відсотків та строки укладення договору. Саме ця частина містить умови кредитування, які є предметом спору.

Зазначає, що в доданій Заяві – анкеті про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» №2023377884 від 30.03.2019 року зазначено, що відповідач укладав Заяву – анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2023377884 з метою отримання кредитних коштів, в форматі коштів кредитної лінії, які були зараховані на отриману ним кредитну карту.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлені строки не надходив. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи категорію справи, ціну позову розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судом встановлено, що 30 березня 2019 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 була підписана анкета заява на отримання кредиту з подальшим укладенням кредитного договору № 2023377884.

Також, 30 березня 2019 року ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту.

30 березня 2019 року АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 2023377884.

Відповідно до пункту 1.1 договору від 30 березня 2019 року № 2023377884 відповідач отримала кредит у сумі – 8 224,05 грн на придбання товару у продавця, на сплату комісійної винагороди за видачу кредиту – 575,68 грн, на сплату додаткових послуг банку, а саме послуг «СМС+довідка» – 350 грн, загальний розмір кредиту становить – 9 149,73 грн, дата остаточного повернення кредиту – 30 березня 2021 року.

Згідно пункту 1.2 договору від 30 березня 2019 року № 2023377884 протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися фіксована процентна ставка у розмірі 0,01 % річних.

Повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів. Якщо дата повернення кредиту та нарахованих процентів припадає на не банківський день, платежі здійснюються позичальником в банківський день наступний за таким не банківським днем (пункт 1.3 договору).

Датою (моментом) надання банком та отримання позичальником кредиту вважається дата підписання позичальником кредитного договору. Кредит надається шляхом перерахування за дорученням позичальника коштів на поточний рахунок продавця на придбання товару. У разі отримання кредиту також і на оплату послуг у продавця та/або на оплату комісійної винагороди за видачу кредиту. Кредит надається також шляхом перерахування банком відповідної частини кредиту на поточний рахунок продавця послуг та/або утримання банком комісійної винагороди за видачу кредиту (пункт 1.4 договору).

Розділом 2 кредитного договору від 30 березня 2019 року № 2023377884 передбачено, що ОСОБА_1 попередньо ознайомившись з всіма умовами надання банківських послуг, правилами тарифами, положеннями договорів та усіх додатків, підписала заяву-анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» та паспорт споживчого кредиту від 30 березня 2019 року які є невід`ємною частиною договору, які розміщені на офіційному сайті банку.

За користування кредитом, банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається тарифами банку та інформаційним листком, який невід`ємною частиною та додатком до договору. На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки становить: 5 % в місяць. На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01 % річних.

У пункті 4 договору вказано, що підписанням кредитного договору позичальник заявляє, гарантує та підтверджує, що: 1) банк надав позичальнику в письмовій формі та в повному об`ємі інформацію передбачену законодавством, що захищає права споживачів фінансових послуг; 2) позичальника перед укладенням договору ознайомлено з інформацією, визначеною паспортом споживчого кредиту, необхідною для отримання кредиту із порівнянням різних пропозицій банку з метою прийняття обґрунтованого рішення щодо укладення кредитного договору; 3) позичальник отримав кредит на сприятливих для нього умовах; банк надав позичальнику підписаний зі сторони банку оригінальний примірник кредитного договору зі всіма невід`ємними частинами та всіма додатками до кредитного договору (зокрема, але не виключно, графік платежів з розрахунком загальної вартості кредиту; 4) банк надав позичальнику підписаний зі сторони банку оригінальний примірник кредитного договору зі всіма невід`ємними частинами та всіма додатками до кредитного договору (графік платежів, розрахунок загальної вартості кредиту), тарифи банку та іншу документацію, на розсуд банку, яка необхідна позичальнику для користування банківськими послугами отримав; 5) з договором з правилами кредитування, зокрема з положеннями щодо відповідальності позичальника та тарифами банку, які є невід`ємною частиною кредитного договору та які розміщені на офіційному сайті банку ознайомлений і згоден, а також зобов`язується їх належно та неухильно виконувати; 7) послуги банку пов`язані із видачею кредиту отримав у повному обсязі. Зауваження щодо якості та обсягу послуг у тому числі послуг, наданих банком та оплати комісійної винагороди за видачу кредиту відсутні.

АТ «ОТП Банк» свої зобов`язання за кредитним договором від 30 березня 2019 року № 2023377884 виконало в повному обсязі.

Відповідач порушила умови кредитного договору щодо повернення коштів, не сплатила відсотки за користування кредитом в повному обсязі та у визначений строк.

18 серпня 2021 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу № 18/08/21, згідно з умовами якого АТ «ОТП Банк» відступило ТОВ «Цикл Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором 30 березня 2019 року № 2023377884 у розмірі 49 161,28 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 31 000 грн, заборгованість за відсотками – 18 161,28 грн, заборгованість за комісією – 7 196 грн.

Відповідно до наданого розрахунку за кредитним договором від 30 березня 2019 року № 2023377884, який був наданий первісним кредитором, загальна заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Цикл Фінанс» становить 49 161,28 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 31 000 грн, заборгованість за відсотками – 18 161,28 грн.

Відмовляючи у стягненні суми по тілу кредиту у розмірі 31000,00 грн, районний суд виходив з їх недоведеності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

В силу ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Укладаючи кредитний договір відповідач повинна була достовірно знати про умови та про наслідки невиконання нею умов цього договору, підписавши, вона погодилася з його умовами та взяла на себе зобов`язання, які передбачені указаним правочином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що 30 березня 2019 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2023377884, згідно умов якого відповідач отримала кредит у сумі – 8 224,05 грн на придбання товару у продавця, на сплату комісійної винагороди за видачу кредиту – 575,68 грн, на сплату додаткових послуг банку, а саме послуг «СМС+довідка» – 350 грн, загальний розмір кредиту становить – 9 149,73 грн, дата остаточного повернення кредиту – 30 березня 2021 року.

Встановлено, що відповідач отримала кредит на погоджених сторонами умовах, користувалася кредитними коштами, проте свої зобов`язання належним чином не виконала.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про доведеність наявності кредитних правовідносин між первісним кредитором та відповідачем.

18 серпня 2021 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу № 18/08/21, згідно з умовами якого АТ «ОТП Банк» відступило ТОВ «Цикл Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором 30 березня 2019 року № 2023377884 у розмірі 49 161,28 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 31 000 грн, заборгованість за відсотками – 18 161,28 грн, заборгованість за комісією – 7 196 грн.

Відповідно до наданого розрахунку за кредитним договором від 30 березня 2019 року № 2023377884, який був наданий первісним кредитором, загальна заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Цикл Фінанс» становить 49 161,28 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 31 000 грн, заборгованість за відсотками – 18 161,28 грн.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право набуло статус нового кредитора. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (пункти 37, 38)).

Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (стаття 517 ЦК України).

Відповідно до статті 519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Так, виходячи із змісту долученого позивачем договору факторингу, факт виконання умов договору-факторингу № 18 серпня 2021 від 28.11.2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» відповідно до умов якого до останнього перейшло право вимоги за первинними кредитними договорами, у тому числі і до відповідача за кредитним договором № 2023377884, підтверджується витягом з реєстру боржників, актом приймання-передачі документації, платіжною інструкцією №9386 від 29.11.2023.

Вказане свідчить про беззаперечний факт набуття ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» права вимоги до відповідача за кредитним договором.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов кредитного Договору № 2023377884 відповідач отримала кредит у сумі – 8 224,05 грн на придбання товару у продавця, на сплату комісійної винагороди за видачу кредиту – 575,68 грн, на сплату додаткових послуг банку, а саме послуг «СМС+довідка» – 350 грн, загальний розмір кредиту становить – 9 149,73 грн, дата остаточного повернення кредиту – 30 березня 2021 року.

За користування кредитом, банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається тарифами банку та інформаційним листком, який невід`ємною частиною та додатком до договору. На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки становить: 5 % в місяць. На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01 % річних (розділ 2.1 кредитного договору від 30 березня 2019 року № 2023377884).

Умовами договору визначено орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредиту ( у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) – 13250,42 грн.

Відповідно до наданого позивачем витягу з додатку до договору факторингу від 18 серпня 2021 року у ОСОБА_1 перед ТОВ «Цикл Фінанс» наявна непогашена заборгованість за договором від 30 березня 2019 року № 2023377884, розмір якої становить 49 161,28 грн, з яких: 31 000 грн – заборгованість за тілом кредиту, 18 161,28 грн – заборгованість за процентами.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказана заборгованість згідно з умовами кредитного договору від 30 березня 2019 року № 2023377884 сума (тіло) виданого відповідачу кредиту становить – 9 149,73 грн.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, шоста статті 81 ЦПК України).

Згідно із положеннями ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

За змістом ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачу надано більшу суму тіла кредиту.

Вказана позивачем заборгованість (тіло) у розмірі 31000,00 грн – суперечить як умовам договору так і долученим до матеріалів справи доказам.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша, друга статті 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

Відповідно до статей 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та умовами кредитного договору.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про обґрунтованість та законність рішення суду.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції є законними і обґрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

За наведених обставин колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного суду не вбачає.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи немає.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» - залишити без задоволення.

Заочне рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05 листопада 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, постанова може бути оскаржена протягом тридцяти днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 24 березня 2026 року.

Головуючий Т.В. Одринська

Судді: О.О. Панченко

В.П. Пікуль