Вирок від 25 березня 2026 р. у справі №756/1748/25 — Оболонський районний суд міста Києва

Оболонський районний суд міста Києва

м. Київ, вул. Левка Лук`яненка, 2є, 04212, (044) 418-73-60

Справа № 756/1748/25

Провадження № 1-кп/756/730/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12024100050000780 від 08.03.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, не заміжньої, із вищою освітою, працюючою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_10 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України, ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції до 11.08.2023), ч. 3 ст. 358 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Києва, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , офіційно працевлаштованої лікарем ветеринарної медицини у ТОВ «РОНІХЕЛС», має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_12 - ІНФОРМАЦІЯ_5 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України, ч. 4 ст. 358 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Києва, громадянина України, офіційно працевлаштованого вантажником у ТОВ «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб`юшн», не зареєстрованого на території України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_13 - ІНФОРМАЦІЯ_7 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції до 11.08.2023), ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України, ч. 4 ст. 358 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , Особа-1 та ОСОБА_7 , діючи між собою за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, згідно раніше розробленого та обумовленого злочинного плану, керуючись єдиним для всіх учасників умислом спрямованим на незаконне заволодіння майном потерпілої ОСОБА_14 , шляхом обману, заволоділи грошовими коштами на загальну суму 858 987 грн. 65 коп., що являє собою особливо великі розміри, чим завдали останній матеріального збитку.

Так, потерпіла ОСОБА_14 будучи спадкоємцем за законом майна померлого ОСОБА_15 , 09.10.2021 року, звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , з заявою про відкриття спадщини ОСОБА_15 . В свою чергу, ОСОБА_5 діючи згідно наданих повноважень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, з метою встановлення наявності грошових вкладів та заповідальних розпоряджень на них, дату їх складання, дату відкриття рахунків, суми грошових вкладів, 29.12.2021 звернулась з офіційним письмовим запитом до відповідних банківських установ. В подальшому, в невстановлену досудовим розслідуванням дату та час, ОСОБА_5 отримала від посадових осіб АТ «Універсал Банк» офіційну письмову відповідь на власний запит щодо наявності на розрахунковому рахунку померлого ОСОБА_15 грошових вкладів на загальну суму 858 987 грн. 65 коп. В той самий момент у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами, що відповідно спадщини по закону належать ОСОБА_14 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, під час нотаріального оформлення передбаченого законом права на спадщину громадянки ОСОБА_14 , маючи на меті корисливий мотив, повідомила останній завідомо неправдиву інформацію про наявність грошових вкладів ОСОБА_15 в АТ «Універсал Банк» лише на загальну суму 112 грн., при цьому з метою документального підтвердження даного факту та подальшого обману потерпілої надала останній завідомо підроблену відповідь на власний письмовий запит від уповноваженої особи АТ «Універсал Банк» №100 А-БТ від 11.01.2022 року, відповідно якої дійсно на розрахунковому рахунку померлого зберігалася виключно зазначена сума грошових вкладів, а саме 112 грн замість 858987 грн. 65 коп.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_14 , шляхом обману, ОСОБА_5 з метою об`єднання та координації зусиль інших осіб, спрямованих на реалізацію свого злочинного плану, у невстановлений досудовим слідством час, місці та спосіб, залучила до його проведення Особу-1, якому заздалегідь повідомила інформацію щодо своїх злочинних намірів та плану заволодіння грошовими коштами потерпілої.

Згідно попереднього розробленого злочинного плану, ОСОБА_5 , повідомила Особу-1 про необхідність виготовлення завідомо підробленого свідоцтва про право на спадщину на завідомо підставну особу, якій необхідно звернутись до банківської установи АТ «Універсал Банк», з метою заволодіння грошовими вкладами, що перебувають на розрахунковому рахунку померлого ОСОБА_15 , та які відповідно спадщини по закону належать потерпілій ОСОБА_14 .

У свою чергу, Особа-1, діючи з корисливих мотивів, мав залучити особу яка звернеться до банківської установи АТ «Універсал Банк» із заздалегідь підробленим свідоцтвом про спадщину на майно померлого ОСОБА_15 , для подальшого заволодіння грошовими коштами, що відповідно спадщини по закону належать потерпілій ОСОБА_14 .

У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, але не пізніше 29.04.2022 року, Особа-1 діючи з корисливих мотивів, залучив до реалізації злочинного плану спільно з ОСОБА_5 , громадянина ОСОБА_7 , в ході чого повідомив останньому його участь у заволодінні грошовими коштами потерпілої, що полягала у внесенні його особистих даних до завідомо підробленого свідоцтва про права на спадщину для подальшого звернення до АТ «Універсал Банк» з метою отримання грошових коштів, що перебувають на розрахунковому рахунку померлого ОСОБА_15 на його особистий банківський рахунок. В свою чергу, ОСОБА_7 погодився сприяти Особі-1 та ОСОБА_5 у реалізації даного злочинного плану за заздалегідь обумовлену та визначену грошову винагороду.

Так, 27.04.2022 року ОСОБА_7 на власний мобільний номер телефону, а саме через мессенджер «Вайбер» отримав від Особи-1 копію завідомо підробленого свідоцтва про право на спадщину за заповітом, відповідного якого ОСОБА_7 являється спадкоємцем майна померлого ОСОБА_15 , яке ОСОБА_7 , діючи з корисливих мотивів та попередньої домовленості з Особою-1, мав використати в банківській установі АТ «Універсал Банк» для незаконного отримання грошових коштів належних потерпілій ОСОБА_14 .

У свою чергу, ОСОБА_7 28.04.2022 року діючи згідно попередньо обумовленого плану по заволодінні грошовими коштами потерпілої ОСОБА_14 , звернувся до чат-боту АТ «Універсал Банк» щодо отримання спадщини померлого ОСОБА_15 , при цьому надавши в електронному вигляді завідомо підроблене свідоцтво про право на спадщину за заповітом на власне ім`я, яке було прийнято в роботу банківською установою АТ «Універсал Банк».

У подальшому, ОСОБА_7 29.04.2022 року о 12 годині 28 хвилин отримав на власний банківський рахунок № НОМЕР_1 від АТ «Універсал Банк» грошові кошти в сумі 858987 грн. 65 коп. з приміткою «Згідно свідоцтва про право на спадщину №102/2021 ОСОБА_7 ІПН НОМЕР_2 », якими ОСОБА_5 , Особа-1 та ОСОБА_7 в подальшому розпорядились на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_14 матеріального збитку на загальну суму 858 987 грн. 65 коп.

Крім того, ОСОБА_5 , Особа-1 та ОСОБА_6 , діючи між собою за попередньою змовою групою осіб, згідно раніше розробленого та обумовленого злочинного плану, з корисливих мотивів, керуючись єдиним для всіх учасників умислом спрямованим на незаконне заволодіння майном потерпілої ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , шляхом обману, в умовах воєнного стану, повторно заволоділи грошовими коштами на загальну суму 183 170 грн. 76 коп., чим завдали останній значної шкоди.

Так, в невстановлену дату та час, ОСОБА_5 стало відомо щодо наявності на розрахунковому рахунку померлого ОСОБА_17 грошових вкладів на загальну суму 183 170 грн. 76 коп. В той самий момент у ОСОБА_5 виник злочинний умисел спрямований на повторне заволодіння грошовими коштами, що відповідно спадщини по закону належать ОСОБА_16 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , з метою об`єднання та координації зусиль інших осіб, спрямованих на реалізацію свого злочинного плану, у невстановлений час, місці та спосіб, повторно залучила до його проведення Особу-1, якому заздалегідь повідомила інформацію щодо своїх злочинних намірів та плану заволодіння грошовими коштами потерпілої.

Згідно попереднього розробленого злочинного плану, ОСОБА_5 , повідомила Особу-1 про необхідність виготовлення завідомо підробленого свідоцтва про право на спадщину на завідомо підставну особу, якій необхідно звернутись до банківської установи АТ КБ «Приват Банк», з метою заволодіння грошовими вкладами, що перебувають на розрахунковому рахунку померлого ОСОБА_17 , та які відповідно спадщини по закону належать потерпілій ОСОБА_16 .

У свою чергу, Особа-1, діючи з корисливих мотивів, мав залучити особу, яка звернеться до банківської установи АТ КБ «Приват Банк» з заздалегідь підробленим свідоцтвом про спадщину на майно померлого ОСОБА_17 , для подальшого заволодіння грошовими коштами, що відповідно спадщини по закону належать потерпілій ОСОБА_16 .

В подальшому, у невстановлений час, місці та спосіб, Особа-1 діючи з корисливих мотивів, залучив до реалізації злочинного плану спільно з ОСОБА_5 , громадянку ОСОБА_6 , в ході чого повідомив останній її участь у заволодінні грошовими коштами потерпілої, що полягала у внесенні її особистих даних до завідомо підробленого свідоцтва про права на спадщину для подальшого звернення до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання грошових коштів, що перебувають на розрахунковому рахунку померлого ОСОБА_17 на його особистий банківський рахунок. У свою чергу, ОСОБА_6 погодилась сприяти Особі-1 та ОСОБА_5 у реалізації даного злочинного плану за заздалегідь обумовлену та визначену грошову винагороду.

Так, ОСОБА_6 та Особа-1 08.12.2023 року прибули до відділення банку АТ КБ «ПриватБанк», що за адресою: м.Київ, вул. Софіївська, 14 де діючи умисно, з корисливих мотивів ОСОБА_6 надала працівниці банку підроблену документацію щодо отримання спадщини ОСОБА_17 .

Після чого, 08.12.2023 об 16:05 год. спеціалістом з обслуговування індивідуальних «VIP-клієнтів» відділення АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_18 , було проведено реєстрацію свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.10.2023 на бланку серії HCP № 058149 посвідчене державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_19 , що на підставі заповіту посвідченого ОСОБА_20 державним нотаріусом П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори 06.06.2020 за реєстром №6-1346, за якими спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_17 , безпідставно являється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , оскільки згідно з відповідями наданими вище вказаними нотаріусами свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_17 та заповіт ОСОБА_17 ними посвідчені не були. Таким чином, законних підстав для отримання спадщини у ОСОБА_6 не було.

10.12.2023 року на банківський рахунок належний ОСОБА_6 надійшли грошові кошти (спадщина) у розмірі 183170 гривень 76 копійок. В подальшому, 11.12.2023 ОСОБА_6 частину грошових коштів в сумі 57000 грн. перерахувала на банківський рахунок ГО «ЯРОСЛАВИЧІ», (номер якого попередньо надав Особа-1), а 14.12.2023 зняла іншу частину грошових коштів в сумі 100000 грн. у касі відділення АТ КБ «ПриватБанк», що за адресою: м.Київ, просп. Степана Бандери, 21. В цей же день, а саме 14.12.2023 передала грошові кошти в готівковій формі в сумі 100000 грн. Особі-1 на території Оболонського району міста Києві біля станції метро «Почайна», частину яких в подальшому Особа-1 передав ОСОБА_5 . Залишок грошових коштів у сумі 26170 грн. ОСОБА_6 та Особа-1 розподілили між собою.

Надалі, ОСОБА_5 , Особа-1 та ОСОБА_6 вищевказаними грошовими коштами розпорядились на власний розсуд, чим завдали потерпілій ОСОБА_16 значної шкоди на загальну суму 183 170 грн. 76 коп.

Крім того, у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлені дату, час та місці, але не пізніше 28.04.2022, виник протиправний умисел, направлений на підроблення документів.

Так, у невстановлений дату та час, але не пізніше 28.04.2022, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем своєї роботи, за допомогою комп`ютерної техніки підробила офіційний документ, а саме: відповідь на запит АТ «Універсал Банк» вих. №100 А-БТ від 11.01.2022 р. відповідно до якої на рахунках померлого ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , були наявні грошові кошти в сумі 29362, 08 доларів США та 112 грн. 14 коп.

ОСОБА_5 , маючи на меті підроблення офіційного документа з подальшим його використанням, отримавши відповідь на свій запит від АТ «Універсал Банк», виготовила підроблений бланк відповіді АТ «Універсал Банк», з якого прибрала відомості про наявність грошових коштів у сумі 29 362,08 доларів США. Та внесла відомості про наявність на рахунку грошових коштів в сумі 112 грн 14 коп. замість 29 362,08 доларів США та 112 грн. 14 коп., підробивши печатку та підпис.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, маючи на меті підроблення офіційного документа, ОСОБА_5 у невстановлений дату та час, але не пізніше 28.04.2022, перебуваючи за місцем своєї роботи, за попередньою змовою групою осіб, підробила офіційний документ, який видається нотаріусом, а саме: спеціальний бланк нотаріального документа з серією та номером НРО 999846, відповідно до якого спадкоємцем майна ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до якого було нею внесено зміни до первинного змісту способом домальовування елементів QR-коду, дописування елементів букви серії (первинний зміст серії та номера «НРС999846»).

Після цього, з метою реалізації спільного злочинного умислу ОСОБА_5 передала Особі-1 підроблене свідоцтво про право на спадщину, яке в подальшому Особа-1 надав ОСОБА_7 для використання і надання в банківську установу.

У результаті, на підставі завідомо підробленого офіційного документа, який було підроблено ОСОБА_5 , а саме: спеціального бланку нотаріального документа з серією та номером НРО 999846, відповідно до якого спадкоємцем майна ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , без законних підстав є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , останній 29.04.2022 року на власний банківський рахунок незаконно отримав грошові кошти (спадщину) у розмірі 858 987 гривень 65 копійок.

Крім того, у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник протиправний умисел, спрямований на повторне підроблення офіційного документа, який видається нотаріусом, за попередньою змовою групою осіб.

Так, у невстановлений дату, час та місці, але не пізніше 08.12.2023, ОСОБА_5 , знаходячись за своїм місцем роботи, повторно підробила офіційний документ, який видається нотаріусом, а саме: спеціальний бланк нотаріального документа з серією та номером НСР 058149, відповідно до якого спадкоємцем майна ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до якого було внесено зміни до первинного змісту способом домальовування елементів QR-коду, дописування елементів букви серії та цифри номера (первинний зміст серії та номера «НСІ053149»)

Після цього, з метою реалізації спільного злочинного умислу ОСОБА_5 передала Особі-1 підроблене свідоцтво про право на спадщину, яке в подальшому Особа-1 надав ОСОБА_6 для використання і надання в банківську установу.

У результаті чого, на підставі завідомо підробленого офіційного документа, який було підроблено ОСОБА_5 , а саме: спеціального бланку нотаріального документа з серією та номером НСР 058149, відповідно до якого спадкоємцем майна ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , остання 10.12.2023 року на власний банківський рахунок незаконно отримала грошові кошти (спадщину) у розмірі 183 170 гривень 76 копійок.

Крім того, у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у невстановлений дату та час, але не пізніше 08.12.2023, виник протиправний умисел, направлений на пособництво у підробленні документів.

Діючи за попередньою змовою групою осіб, маючи на меті незаконне заволодіння майном потерпілої ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , вирішила сприяти підробленню офіційного документа, який видається нотаріусом за наступних обставин.

Так, у невстановлений дату, час та місці, але не пізніше 08.12.2023, перебуваючи в невстановленому місці, Особа-1 запропонував ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка на той час перебувала у скрутному матеріальному стані, використовуючи гарні відносини між ними, виконати певні дії, які полягають в оформлені спадщини померлого ОСОБА_17 , на підставі завідомо підробленого офіційного документа, який видається нотаріусом, на що ОСОБА_6 погодилась.

Після цього, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на пособництво в підроблені офіційного документу та подальшого його використання, ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи на території Оболонського району надала свої паспортні дані та ідентифікаційний код Особі-1 для передачі їх ОСОБА_5 , яка в свою чергу внесла зміни до первинного змісту спеціального бланку нотаріального документа, способом домальовування елементів QR-коду, дописування елементів букви серії та цифри номера та вписування в нього анкетних даних ОСОБА_6 , для подальшої реєстрації та незаконного отримання грошових коштів.

Крім того, у подальшому, у невстановлений час, але не пізніше 08.12.2023, ОСОБА_6 перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Софіївська, 14, а саме: біля відділення АТ КБ «ПриватБанк» отримала від Особи-1 завідомо підроблений офіційний документ, який видається нотаріусом, а саме: спеціальний бланк нотаріального документа з серією та номером НСР 058149, відповідно до якого спадкоємцем майна ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до якого було внесено зміни до первинного змісту способом домальовування елементів QR-коду, дописування елементів букви серії та цифри номера (первинний зміст серії та номера «НСІ053149»).

Після цього, з метою реалізації свого протиправного умислу, спрямованого на використання завідомо підробленого офіційного документу, ОСОБА_6 , діючи умисно, достовірно знаючи, що вищевказане свідоцтво є підробленим, а викладені в ньому відомості не відповідають дійсності, оскільки остання ніколи не мала права на спадщину померлого ОСОБА_17 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, в невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, за адресою: м. Київ, вул. Рональда Рейгана (Драйзера), 8, а саме у відділенні АТ КБ «ПриватБанк», надала працівнику банку спеціальний бланк нотаріального документа з серією та номером НСР 058149, відповідно до якого спадкоємцем майна ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до якого було внесено зміни до первинного змісту способом домальовування елементів QR-коду, дописування елементів букви серії та цифри номера, для подальшої реєстрації та незаконного отримання грошових коштів, однак працівником АТ КБ «Приват Банк» було відмовлено у реєстрації, у зв`язку з невідповідністю документів.

Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, спрямованого на використання завідомо підробленого офіційного документу, ОСОБА_6 , діючи умисно, достовірно знаючи, що вище вказане свідоцтво є підробленим, а викладені в ньому відомості не відповідають дійсності, оскільки остання ніколи не мала права на спадщину померлого ОСОБА_17 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, перебуваючи 08.12.2023 за адресою: м. Київ, вул. Софіївська, 14, а саме у відділенні АТ КБ «ПриватБанк», надала працівнику банку спеціальний бланк нотаріального документа з серією та номером НСР 058149, відповідно до якого спадкоємцем майна ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до якого було внесено зміни до первинного змісту способом домальовування елементів QR-коду, дописування елементів букви серії та цифри номера, для подальшої реєстрації та незаконного отримання грошових коштів.

У результаті, на підставі завідомо підробленого офіційного документа, який видається нотаріусом, а саме: спеціального бланку нотаріального документа з серією та номером НСР 058149, відповідно до якого спадкоємцем майна ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , остання 10.12.2023 року на власний банківський рахунок незаконно отримала грошові кошти (спадщину) у розмірі 183 170 гривень 76 копійок.

Крім того, у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у невстановлені дату та час, але не пізніше 08.12.2023, виник протиправний умисел, направлений на пособництво у підробленні документів.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням дату, час та місці, але не пізніше 28.04.2022, перебуваючи в невстановленому місці, Особа-1 запропонував ОСОБА_7 , який на той час перебував у скрутному матеріальному стані, використовуючи гарні відносини між ними, виконати певні дії, які полягають в оформлені спадщини померлого ОСОБА_15 , на підставі завідомо підробленого офіційного документа, який видається нотаріусом, на що ОСОБА_7 погодився.

Після цього, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на пособництво в підробленні офіційного документу та подальшого його використання, ОСОБА_7 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи на території Оболонського району надав свої паспортні дані та ідентифікаційний код Особі-1 для передачі їх ОСОБА_5 , яка в свою чергу внесла зміни до первинного змісту спеціального бланку нотаріального документа, способом домальовування елементів QR-коду, дописування елементів букви серії та цифри номера та вписування в нього анкетних даних ОСОБА_7 , для подальшої реєстрації та незаконного отримання грошових коштів.

Крім того, у подальшому, у невстановлений час, але не пізніше 28.04.2022, ОСОБА_7 отримав від Особи-1 завідомо підроблений офіційний документ, який видається нотаріусом, а саме: спеціальний бланк нотаріального документа з серією та номером НРО 999846, відповідно до якого спадкоємцем майна ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до якого було внесено зміни до первинного змісту способом домальовування елементів QR-коду, дописування елементів букви серії (первинний зміст серії та номера «НРС999846»).

Після цього, з метою реалізації свого протиправного умислу, спрямованого на використання завідомо підробленого офіційного документу, ОСОБА_7 , діючи умисно, достовірно знаючи, що вищевказане описане свідоцтво є підробленим, а викладені в ньому відомості не відповідають дійсності, оскільки останній ніколи не мав права на спадщину померлого ОСОБА_15 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, перебуваючи на території Оболонського району, 28.04.2022 року через чат-бот АТ «Універсал Банк» надав даній банківській установі спеціальний бланк нотаріального документа з серією та номером НРО 999846, відповідно до якого спадкоємцем майна ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до якого було внесено зміни до первинного змісту способом домальовування елементів QR-коду, дописування елементів букви серії, для подальшої реєстрації та незаконного отримання грошових коштів.

У результаті, на підставі завідомо підробленого офіційного документа, який видається нотаріусом, а саме: спеціального бланку нотаріального документа з серією та номером НРО 999846, відповідно до якого спадкоємцем майна ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , останній 29.04.2022 року на власний банківський рахунок незаконно отримав грошові кошти (спадщину) у розмірі 858 987 гривень 65 копійок.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень визнала повністю, підтвердила обставини вказані в обвинувальному акті та пояснила, що під час роботи приватним нотаріусом їй стала відома сума спадщини, яка нікому, крім неї, відома не була. Коли спадкоємець зверталась до обвинуваченої із отриманням спадщини, їй не було відомо за кошти спадкодавця, а обвинувачена, у свою чергу, здійснювала офіційні запити до банківських установ для отримання інформації стосовно грошових активів спадкодавця. Під час здійснення таких запитів обвинуваченою виявлену суму в розмірі 858 987,65 грн., спадкоємця вона не повідомила та із даної суми обвинувачена особисто заволоділа 700 000,00 грн. Вказані неправомірні дії обвинувачена обґрунтовує тяжким моральним станом у зв`язку із поставленим діагнозом, початком війни на території України та скрутним матеріальним положенням. ОСОБА_21 мав знайти людей, які могли б у банківській установі отримати гроші спадкоємця, і в результаті він знайшов обвинувачену ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7 . Вони мали підійти до банку та з підробленими документами отримати гроші, після чого 700 000,00 грн. отримала обвинувачена ОСОБА_5 , а решта суми залишилась в обвинуваченого ОСОБА_21 . Потерпілій надавалась відповідь з банку із підробленою печаткою та зазначалась сума на рахунку орієнтовно 300,00 грн. Вказані події стосувалися епізоду з потерпілою ОСОБА_14 . Стосовно подій з потерпілою ОСОБА_16 обвинувачена зазначила, що спадкової справи померлого у неї не було. Водночас, їй знайома дана сім`я, а дружина і діти померлого перебували за кордоном у зв`язку із війною, тому обвинувачена здійснила офіційні запити до банків і вона дізналась про наявність коштів на рахунку померлого, орієнтовно 200 000,00 грн. Аналогічно ОСОБА_21 знайшов ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які пішли до банку та з підробленими документами отримали гроші, після чого обвинувачена ОСОБА_5 отримала 100 000,00 грн. Свідоцтва про право на спадщину видавались підробленим шляхом. Обвинувачена щиро кається у вчиненому та зазначила, що майнову шкоду потерпілим відшкодувала у повному обсязі.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, підтвердив обставини вказані в обвинувальному акті та пояснив, що у 2022 році до нього звернувся ОСОБА_21 та сказав, що за допомогою підробленого свідоцтва про право на спадщину необхідно отримати грошові кошти в банківських установах, на що обвинувачений ОСОБА_7 погодився. Разом з ОСОБА_21 вони прибули до відділення банку, де він надав працівнику підроблене свідоцтво про право на спадщину, та в подальшому отримав на рахунок грошові кошти, які потім зняв та віддав ОСОБА_21 , залишивши собі 150 000,00 грн. Обвинувачений щиро кається у вчиненому та зазначив, що майнову шкоду потерпілій ОСОБА_14 відшкодував у повному обсязі у розмірі 150 000,00 грн., яка була його часткою від отриманої незаконним шляхом суми коштів.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень визнала повністю, підтвердила обставини вказані в обвинувальному акті та пояснила, що у 2022 році до неї звернувся її знайомий ОСОБА_21 та запропонував заробити кошти. Задля отримання коштів спадкоємців, їй необхідно було відправити свої паспортні дані нотаріусу для підготовки свідоцтва про право на спадщину потерпілих на її ім`я, після чого вона з даними документами зверталась до банківських установ, щоб отримати грошові кошти. Так, за підробленим документом вона на банківський рахунок отримала суму 183170,76 грн., як спадщину. Після отримання грошових коштів, вона зняла їх з рахунку, 100000 грн. передала готівкою ОСОБА_21 , за вказані дії обвинувачена фактично отримала 20 000,00 грн., іншу частину коштів ОСОБА_21 залишив собі. Обвинувачена щиро кається у вчиненому та зазначила, що майнову шкоду потерпілій ОСОБА_16 відшкодувала у повному обсязі у розмірі 20 000,00 грн., яка була її часткою отриманою незаконним шляхом.

Потерпілі у судове засідання не прибули, повідомлялись про дату, час і місце розгляду справи належним чином, у матеріалах справи наявна заява потерпілої ОСОБА_14 про розгляд справи без її участі.

Відповідно до ст. 325 КПК України, суд вважав можливим розглянути справу у відсутність потерпілих.

Показання обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумнівну щодо правильності розуміння обвинуваченими змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності їхньої позиції.

Суд, з`ясувавши в учасників судового провадження чи правильно вони розуміють зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, пояснивши, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, врахувавши згоду учасників судового провадження, ухвалив визнати недоцільним дослідження всіх доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, обмежившись наданими обвинуваченими показаннями, а також документами, які характеризують особи обвинувачених та документами на підтвердження цивільного позову.

Суд дійшов висновку, що діяння обвинуваченої ОСОБА_5 необхідно кваліфікувати за:

- ч. 3 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілій;

- ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції до 11.08.2023) як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах;

- ч. 3 ст. 358 КК України як підроблення офіційного документа, який видається нотаріусом, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, суд дійшов висновку, що діяння обвинуваченої ОСОБА_6 необхідно кваліфікувати за:

- ч. 3 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілій;

- ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України як пособництво у підробленні офіційного документа, який видається нотаріусом;

- ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого офіційного документа, який видається нотаріусом.

Суд дійшов висновку, що діяння обвинуваченого ОСОБА_7 необхідно кваліфікувати за:

- ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції до 11.08.2023) як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах;

- ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України як пособництво у підробленні офіційного документа, який видається нотаріусом;

- ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого офіційного документа, який видається нотаріусом.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а також особу винуватої та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до встановлених обставин, ОСОБА_5 вчинила кримінальні правопорушення, які за класифікацією, визначеною ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином (ч. 4 ст. 190 КК у редакції до 11.08.2023), нетяжким злочином (ч. 3 ст. 190 КК), та нетяжким злочином (ч. 3 ст. 358 КК).

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої, суд визнає щире каяття, що виявилось у визнанні обвинуваченою своєї вини, її послідовній позиції під час розгляду справи, а також добровільне часткове відшкодування завданого збитку.

Також, на підставі ч. 2 ст. 66 КК України, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_5 суд визнає перерахування суми коштів в розмірі 50000,00 грн. на потреби Збройних Сил України, що відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 19.07.2023 р. у справі № 442/2407/22.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Із наданих прокурором документів встановлено, що ОСОБА_5 є раніше не судимою, за місцем проживання характеризується позитивно, у лікарів нарколога і психіатра на обліку не перебуває, офіційно працевлаштована приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_10 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , має певне захворювання згідно з медичними документами.

Керуючись статтями 65-67 КК України, суд знаходить необхідним призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі за кожен злочин окремо у межах санкцій ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції до 11.08.2023), ч. 3 ст. 358 КК України, яке буде необхідним і достатнім для її виправлення і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Крім того, відповідно до частин 1, 2 ст. 55 КК України, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як основне покарання на строк від двох до п`яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання може бути призначене й у випадках, коли воно не передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за умови, що з урахуванням характеру кримінального правопорушення, вчиненого за посадою або у зв`язку із заняттям певною діяльністю, особи засудженого та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про нотаріат», нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Нотаріальна діяльність є діяльністю у сфері надання публічних послуг.

Враховуючи характер і кількість вчинених обвинуваченою ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, використання обвинуваченою наданих їй державою можливостей нотаріуса для вчинення кримінальних правопорушень, суд вважає неможливим збереження за обвинуваченою права займатись діяльністю у сфері надання публічних послуг, а тому слід застосувати до неї додаткове покарання у виді позбавлення права займатись діяльністю у сфері надання публічних послуг на максимальний строк.

В судовому засіданні прокурор просив звільнити обвинувачену ОСОБА_5 від відбування покарання з іспитовим строком.

З урахуванням наявності обставин, які пом`якшують покарання, враховуючи відсутність в обвинуваченої судимостей, суд вважає, що виправлення обвинуваченої можливо без відбування нею покарання, а тому до призначеного судом основного покарання слід застосувати ст.ст. 75, 76 КК України, звільнивши обвинувачену від призначеного основного покарання з випробуванням на певний строк.

Оскільки, суд дійшов висновку про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, то додаткове покарання у виді конфіскації майна у відповідності до ст. 77 КК України, не застосовується.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_6 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а також особу винуватої та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до встановлених обставин, ОСОБА_6 вчинила кримінальні правопорушення, які за класифікацією, визначеною ст. 12 КК України є нетяжкими злочинами (ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК) та кримінальним проступком (ч. 4 ст. 358 КК).

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої, суд визнає щире каяття, що виявилось у визнанні обвинуваченою своєї вини, її послідовній позиції під час розгляду справи, а також добровільне відшкодування завданого збитку, що підтверджено квитанцією.

Також, на підставі ч. 2 ст. 66 КК України, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_6 суд визнає перерахування суми коштів в розмірі 50000,00 грн. на потреби Збройних Сил України, що відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 19.07.2023 р. у справі № 442/2407/22.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Із наданих прокурором документів встановлено, що ОСОБА_6 є раніше не судимою, за місцем проживання характеризується посередньо, у лікарів нарколога і психіатра на обліку не перебуває, офіційно працевлаштована лікарем ветеринарної медицини у ТОВ «РОНІХЕЛС», за місцем роботи характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько якої загинув під час виконання військового обов`язку, та ОСОБА_12 - ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Керуючись статтями 65-67 КК України, суд знаходить необхідним призначити ОСОБА_6 покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо: у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 3 ст. 190 КК України; у виді обмеження волі у межах санкції ч. 3 ст. 358 КК України, у виді обмеження волі у межах санкції ч. 4 ст. 358 КК України, яке буде необхідним і достатнім для її виправлення і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

В судовому засіданні прокурор просив звільнити обвинувачену ОСОБА_6 від відбування покарання з іспитовим строком.

З урахуванням наявності обставин, які пом`якшують покарання, враховуючи відсутність в обвинуваченої судимостей, суд вважає, що виправлення обвинуваченої можливо без відбування нею покарання, а тому до призначеного судом покарання слід застосувати ст.ст. 75, 76 КК України, звільнивши обвинувачену від призначеного покарання з випробуванням на певний строк.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а також особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до встановлених обставин, ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення, які за класифікацією, визначеною ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином (ч. 4 ст. 190), нетяжким злочином (ч. 3 ст. 358 КК України) і кримінальним проступком (ч. 4 ст. 358 КК).

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, що виявилось у визнанні обвинуваченим своєї вини, його послідовній позиції під час розгляду справи, а також добровільне відшкодування завданого збитку, що підтверджено квитанцією.

Також, на підставі ч. 2 ст. 66 КК України, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 суд визнає перерахування суми коштів в розмірі 50000,00 грн. на потреби Збройних Сил України, що відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 19.07.2023 р. у справі № 442/2407/22.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Із наданих прокурором документів встановлено, що ОСОБА_7 є раніше не судимим, за місцем проживання характеризується посередньо, у лікарів нарколога і психіатра на обліку не перебуває, офіційно працевлаштований вантажником у ТОВ «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб`юшн», за місцем роботи характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_13 - ІНФОРМАЦІЯ_7 , та матір інваліда ІІІ групи ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Керуючись статтями 65-67 КК України, суд знаходить необхідним призначити ОСОБА_7 покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо: у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 4 ст. 190 КК України; у виді обмеження волі у межах санкції ч. 3 ст. 358 КК України, у виді обмеження волі у межах санкції ч. 4 ст. 358 КК України, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Крім того, суд враховує, що кримінальний проступок за ч. 4 ст. 358 КК України було вчинено ОСОБА_7 28.04.2022 року.

Згідно з пунктом 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України, особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки станом на день ухвалення вироку закінчився трирічний строк притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, його слід звільнити від покарання на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень (ч. 4 ст. 190 КК України та ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України), шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

В судовому засіданні прокурор просив звільнити обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування покарання з іспитовим строком.

З урахуванням наявності обставин, які пом`якшують покарання, враховуючи відсутність в обвинуваченого судимостей, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливо без відбування ним покарання, а тому до призначеного судом покарання слід застосувати ст.ст. 75, 76 КК України, звільнивши обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням на певний строк.

Оскільки, суд дійшов висновку про звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, то додаткове покарання у виді конфіскації майна у відповідності до ст. 77 КК України, не застосовується.

Крім того, потерпілою ОСОБА_14 у рамках кримінального провадження заявлявся цивільний позов, зокрема, до ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . У подальшому, 13.08.2025 року потерпілою до суду подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої остання просить цивільний позов стосовно ОСОБА_7 залишити без розгляду у зв`язку із відшкодуванням обвинуваченим шкоди, та стягнути з ОСОБА_5 майнову шкоду в розмірі 450 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до статей 1166, 1167 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частинами 1, 2 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Водночас, під час судового розгляду обвинуваченою ОСОБА_5 долучено до матеріалів справи квитанції про часткове відшкодування потерпілій ОСОБА_14 майнових збитків у загальному розмірі 400 000,00 грн. із загальної суми 700 000,00 грн., шляхом перерахування цієї суми потерпілій, та зокрема з них 150 000,00 грн. - після уточнення потерпілою позовних вимог. У зв`язку із цим, цивільний позов до ОСОБА_7 слід залишити без розгляду, а цивільний позов до ОСОБА_5 слід задовольнити частково на суму невідшкодованої майнової шкоди - 300 000,00 грн.

Клопотань про обрання запобіжного заходу не заявлено.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 6 367 грн. 20 коп. підлягають стягненню в рівних частинах з обвинувачених на користь держави.

На підставі ст. 174 КПК України, арешти накладені ухвалами слідчих суддів Оболонського районного суду м. Києва від 11.09.2024 року та 23.10.2024 року слід скасувати, а питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 128, 368, 370, 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України, ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції до 11.08.2023), ч. 3 ст. 358 КК Україниі призначити їй покарання за:

- ч. 3 ст. 190 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;

- ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції до 11.08.2023) - 5 (п`ять) років позбавлення волі з позбавленням права займатись діяльністю у сфері надання публічних послуг на строк 3 (три) роки.

- ч. 3 ст. 358 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років з позбавленням права займатись діяльністю у сфері надання публічних послуг на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного їй основного покарання, якщо вона протягом іспитового строку 3 (три) роки не скоїть нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 :

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України, ч. 4 ст. 358 КК Україниі призначити їй покарання за:

- ч. 3 ст. 190 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;

- ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України - 1 (один) рік обмеження волі;

- ч. 4 ст. 358 КК України - 1 (один) рік обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного їй покарання, якщо вона протягом іспитового строку 1 (один) рік не скоїть нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_6 :

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції до 11.08.2023), ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України, ч. 4 ст. 358 КК Україниі призначити йому покарання за:

- ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції до 11.08.2023) - 5 (п`ять) років позбавлення волі;

- ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України - 1 (один) рік обмеження волі;

- ч. 4 ст. 358 КК України - 1 (один) рік обмеження волі.

На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, звільнити ОСОБА_7 від покарання, призначеного йому за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_7 , покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки не скоїть нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_7 :

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , на користь держави витрати на залучення експерта у загальному розмірі 6 367 (шість тисяч триста шістдесят сім) грн. 20 коп. на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України по коду доходів 24060300 «Інші надходження» (МФО 899998), тобто по 2122 грн. 40 коп. з кожного.

Цивільний позов ОСОБА_14 до ОСОБА_7 - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_14 до ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_12 (РНОКПП НОМЕР_5 ) суму майнової шкоди в розмірі 300 000 (триста тисяч) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Скасувати арешт з речових доказів, накладений ухвалами слідчих суддів Оболонського районного суду м. Києва від 11.09.2024 року та 23.10.2024 року.

Речові докази у справі:

- мобільний телефон марки «Хіаомі 11 Т» у прозорому чохлі ІМЕІ1: НОМЕР_6 , ІМЕІ2: НОМЕР_7 із вставленими сім-картами мобільних операторів НОМЕР_8 та НОМЕР_9 , банківські картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_10 терміном дії до 03/28 та № НОМЕР_11 терміном дії до 03/28, що передано на відповідальне зберігання до камери схову Оболонського УП ГУНП в м. Києві (квитанція №002541) - повернути ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за належністю;

- жорсткий диск «Transcend S/N F51166-0667, бланк Міністерства юстиції України серії ННР 807317, три аркуші А4 із записами, ноутбук «Asus» (prodyct key 34R2P-WPF3B-44VC-W9FGW-X9WDZ, зарядний пристрій, що передано на відповідальне зберігання до камери схову Оболонського УП ГУНП в м. Києві (квитанція №002619) - повернути ОСОБА_5 за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, прокурору і направити потерпілим.

Суддя ОСОБА_1