Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №552/1132/26 — Київський районний суд м. Полтави

Суд: Київський районний суд м. Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо

Дата: 25 березня 2026 р.

Справа: №552/1132/26

Суддя: Яковенко Н. Л.

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/1132/26

Провадження 2-а/552/3226

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.03.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Резніченко О.С.,

розглянувши в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу № 552/1132/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 26.02.2026 звернувся до Київського районного суду м. Полтави з позовом до відповідачів про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позовна заява обґрунтована тим, що 09.02.2026 постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №407 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП , та накладено штраф у сумі 17000 грн.

Позивач вважає постанову №407 від 09.02.2026 року незаконною, зазначає, що жодних повісток не отримував, дані оновив та пройшов ВЛК вчасно. Також вказував, що має відстрочку від призову на військову службу на підставі п.4 ч.3 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки має на утриманні батьків з інвалідністю.

Просив скасувати постанову №407 від 09.02.2026 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП, провадження по справі закрити.

Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 17.02.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі, яку вирішено розглядати в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_3 було подано відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що позивачу була надіслана повістка рекомендованим листом через оператора «Укрпошта», згідно якої він повинен був з`явитись 18.02.2025 в центр комплектування, однак в зазначений час до ІНФОРМАЦІЯ_4 не з`явився про причини неявки не повідомив. За довідкою про повернення рекомендованого листа АТ «Укрпошта» вбачається, що була невдала спроба вручити повістку позивачу працівниками поштового відділення, оскільки одержувач відсутній за вказаною адресою, та 25.02.25 повернута відправнику.

Вважає, що позивач був оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки повістка вважається офіційно врученою коли її фізично отримали і поставили підпис у відповідному документі про вручення або не забрали, тобто не отримали її протягом встановленого терміну і такий лист повернуто відправнику з поміткою. Підпис про отримання повістки не є обов`язковим, якщо не забрали повістку з Укрпошти вчасно, тому вона вважається офіційно врученою.

За вчинення зазначеного адміністративного правопорушення на позивача був складений протокол N? 407 від 30.01.2026, в якому його було ознайомлено з вимогами ст. 268 КУпА та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 09.02.2026 о 10 год. 00 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивач протокол підписав особисто. Заяв та клопотань не надав. На розгляд справи про адміністративне правопорушення позивач не з`явився, про причини неявки не повідомив. Після розгляду справи про адміністративне правопорушення була складена постанова N? 407 від 09.02.2026, яка була направлена позивачу засобами поштового зв`язку.

Просив залишити постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 №407 від 09.02.2026 без змін, а позовну заяву без задоволення.

Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_5 було подано відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що відповідно до вимог законодавства військовозобов`язані у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов`язані з`являтися до ТЦК та СП. Позивачу було направлено повістку рекомендованим листом через АТ «Укрпошта» з вимогою з`явитися 18.02.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивач у зазначений час не з`явився та причин неявки не повідомив. За довідкою про повернення рекомендованого листа АТ «Укрпошта» працівниками відділення пошти вручити повістку позивачу не вдалося, тому вона була повернута відправнику.

Під час складання протоколу позивачу були роз`яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, але клопотань про відкладення розгляду справи, у тому числі з метою отримання правничої допомоги, позивач не заявляв. Розгляд справи та винесення постанови №407 від 09.02.2026 здійснені з дотриманням вимог ст. 280 КУпАП. Оскаржувана постанова містить усі необхідні реквізити та обґрунтування, а порушень процедури її прийняття не встановлено.

Просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 30.01.2026 т.в.о. начальника відділення обліку мобілізаційної роботи - заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №407, в якому зазначалось, що 30.01.2026 о 14 год. 15 хв. під час уточнення даних військовозобов`язаного ОСОБА_1 встановлено, що військовозобов`язаному засобами поштового зв`язку було направлено повістку, відповідно до якої йому належало з`явитися 18.02.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_4 для звірки облікових даних та з питань проходження ВПК. Станом на 30.01.2025 військовозобов`язаний ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 не з`явився, про причини неприбуття не повідомив, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Другий примірник протоколу позивач ОСОБА_1 під підпис отримав.

Постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 № 407 від 09.02.2026 по справі про адміністративне правопорушення позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням штрафу у сумі 17000 грн.

Вирішуючи питання про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд виходить з такого.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у випадку порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

На території України особливий період розпочався 17.03.2014 відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію».

Аналізуючи поняття «особливий період», визначене в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Законі України «Про оборону України» особливий період охоплює період мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до абз. 3 ст. 4 «Про оборону України» з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.

На разі в Україні, згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, введено правовий режим воєнного стану, який є результатом фактичного початку воєнних дій, та який продовжено.

Стаття 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» визначає, що громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно, нез`явлення за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, може свідчити про наявність складу адміністративного правопорушення.

Відповідачами надано до суду матеріали адміністративної справи, за результатами якої було складено постанову №407 від 09.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Дослідженими в справі доказами встановлено, що дійсно позивачу була надіслана повістка рекомендованим листом через оператора «Укрпошта», згідно якої останній мав з`явитися 18.02.2025 о 09-00 год. до центру комплектування.

Також встановлено, що за даними АТ «Укрпошта» повістка прибула до відділення за місцем проживання позивача та 25.02.2025 була повернута відправнику з відміткою з причин відсутності одержувача за адресою.

Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 в редакції постанови від 10.10.2023 № 1071, з наступними змінами, рекомендовані листи з позначкою “Повістка ТЦК” під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК”. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК”, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою”, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Матеріали справи містять дані на підтвердження тієї обставини, що повістка дійсно була позивачу надіслана за адресою, яку позивач зазначає суду, але кореспонденція була повернута з відміткою “адресат відсутній за зазначеною адресою”, що в повній мірі узгоджується з положеннями п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 в редакції постанови від 10.10.2023 № 1071.

Той факт, що позивач ОСОБА_1 дійсно 18.02.2025 не з`явився до центру комплектування для уточнення даних не оспорюється позивачем.

Зазначені обставини дають суду підстави для висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявна об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що ОСОБА_1 повістку про виклик у відділенні поштового зв`язку не отримав, отже, не був обізнаний про необхідність його явки до центру комплектування саме на 18.02.2025, що дає суду підстави вважати про відсутність в його діях винної поведінки, суб`єктивної сторони правопорушення – умислу.

Відсутність умислу виключає наявність складу правопорушення.

Також відповідно до витягу з мобільного застосунку «Резерв+» (а.с.7), позивач своєчасно здійснив уточнення особистих даних та має відстрочку від призову на військову службу на підставі п.4 ч. 3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» . Отже у позивача були відсутні будь-які підстави для ігнорування повісток у разі їх належного вручення.

Статтею 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Встановивши дані обставини, вирішуючи справу в межах наданих до суду доказів та матеріалів, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Необхідно скасувати постанову № 407 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 09.02.2026, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.

Керуючись ст.ст. 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову № 407 від 09.02.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження в справі закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

-позивач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

-відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцезнаходження АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ;

-відповідач ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , ЄРДПОУ НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 26.03.2026.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua