Вирок від 26 березня 2026 р. у справі №531/672/25 — Карлівський районний суд Полтавської області

27.03.2026

єдиний унікальний номер справи 531/672/25

номер провадження 1-кп/531/14/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2026 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурорів – ОСОБА_3 ,

обвинуваченої – ОСОБА_4 ,

захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілого – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівка обвинувальний акт кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Халтурине Карлівського району Полтавської області, українки, громадянки України, не заміжньої, маючої на утриманні двох малолітніх дітей, освіта середня-спеціальна, не працюючої, не депутата, раніше в силу ст. 89 КК України не судимо, зареєстрованої за адресою: с. Мартинівка, Мартинівської ТГ, Полтавського району, Полтавської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 200, ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 обвинувачується в наступному.

Так, 09 серпня 2024 року, близько 12 години 35 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, порушуючи встановлений діючим законодавством України порядок функціонування банківської системи України, як складової частини кредитно-фінансової системи держави, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_6 , використовуючи власний мобільний телефон марки «Iphone 7» із сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_1 , маючи доступ до облікового запису потерпілого в автоматизованій системі віддаленого доступу «Приват24» АТ КБ «ПриватБанк», з прив`язкою до його банківської картки № НОМЕР_2 , знаючи пароль доступу, який повідомив особисто потерпілий, без дозволу та відома останнього, з корисливих спонукань, виконала підробку документа на переказ, який існує в електронній формі, а саме заявки на переказ грошових коштів у сумі 4020 грн. від імені ОСОБА_6 з метою перерахування коштів потерпілого з належної йому банківської картки № НОМЕР_2 на власну банківську картку, емітовану в АТ КБ «ПриватБанк», та таким чином перерахувала грошові кошти на власний рахунок.

Крім того, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 20222 року на 30 діб.

У подальшому, Указами Президента України №133/2022 від 14 березня 2022 року, №259/2022 від 18 квітня 2022 року, №341/2022 від 17 травня 2022 року, № 573/2022 від 12 серпня 2022 року, №757/2022 від 07 листопада 2022 року, №58/2023 від 06 лютого 2023 року, №254/2023 від 01 травня 2023 року, №451/2023 від 26 липня 2023 року, №734/2023 від 06 листопада 2023 року, №49/2024 від 05 лютого 2024 року, №271/2024 від 06 травня 2024 року, затвердженим Законом України від 23 липня 2024 року №3891-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.

09 серпня 2024 року, о 12 годині 35 хвилині, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого фактичного проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, керуючись корисливим умислом та з метою таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, використовуючи власний мобільний телефон марки «Iphone 7» із сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_1 , маючи доступ до облікового запису потерпілого ОСОБА_6 в автоматизованій системі віддаленого доступу «Приват24» АТ КБ «ПриватБанк», з прив`язкою до його банківської картки № НОМЕР_2 , знаючи пароль доступу, який повідомив особисто потерпілий, без його дозволу та відома, тобто таємно, здійснила одну операцію по переказу із вище вказаної банківської карти на власну карту, емітовану в АТ КБ «ПриватБанк», в сумі 4020 грн., таким чином викравши кошти потерпілого ОСОБА_6 , чим спричинила останньому майнової шкоди на вище вказану суму.

Також, ОСОБА_4 у період часу із 12 по 13 серпня 2024 року, перебуваючи за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, порушуючи встановлений діючим законодавством України порядок функціонування банківської системи України, як складової частини кредитно-фінансової системи держави, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_6 , повторно, використовуючи власний мобільний телефон марки «Iphone 7» із сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_1 , маючи доступ до облікового запису потерпілого в автоматизованій системі віддаленого доступу «Приват24» АТ КБ «ПриватБанк», з прив`язкою до його банківської картки № НОМЕР_2 , знаючи пароль доступу, який повідомив особисто потерпілий, без дозволу та відома останнього, з корисливих спонукань, виконала підробку документів на переказ, який існує в електронній формі, а саме заявки на переказ грошових коштів у сумі 4020 грн. від імені ОСОБА_6 з метою перерахування коштів потерпілого з належної йому банківської картки № НОМЕР_2 на власну банківську картку, емітовану в АТ КБ «ПриватБанк», та таким чином перерахувала грошові кошти на власний рахунок.

Окрім цього, ОСОБА_4 у період часу із 12 по 13 серпня 2024 року, перебуваючи за місцем свого фактичного проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, керуючись корисливим умислом та з метою таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, використовуючи власний мобільний телефон марки «Iphone 7» із сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_1 , маючи доступ до облікового запису потерпілого ОСОБА_6 в автоматизованій системі віддаленого доступу «Приват24» АТ КБ «ПриватБанк», з прив`язкою до його банківської картки № НОМЕР_2 , знаючи пароль доступу, який повідомив особисто потерпілий, без його дозволу та відома, тобто таємно, здійснила шість операцій по переказу із вище вказаної банківської карти на власну карту, емітовану в АТ КБ «ПриватБанк», в загальній сумі 4020 грн., таким чином викравши кошти потерпілого ОСОБА_6 , чим спричинила останньому майнової шкоди на вище вказану суму.

Також, ОСОБА_4 у період часу із 15 по 26 серпня 2024 року, перебуваючи за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, порушуючи встановлений діючим законодавством України порядок функціонування банківської системи України, як складової частини кредитно-фінансової системи держави, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_6 , повторно, використовуючи власний мобільний телефон марки «Iphone 7» із сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_1 , маючи доступ до облікового запису потерпілого в автоматизованій системі віддаленого доступу «Приват24» АТ КБ «ПриватБанк», з прив`язкою до його банківської картки № НОМЕР_2 , знаючи пароль доступу, який повідомив особисто потерпілий, без дозволу та відома останнього, з корисливих спонукань, виконала підробку документів на переказ, який існує в електронній формі, а саме заявки на переказ грошових коштів у сумі 25628,24 грн. від імені ОСОБА_6 з метою перерахування коштів потерпілого з належної йому банківської картки № НОМЕР_2 на власну банківську картку, емітовану в АТ КБ «ПриватБанк», та таким чином перерахувала грошові кошти на власний рахунок.

Крім цього, ОСОБА_4 у період часу із 15 по 26 серпня 2024 року, перебуваючи за місцем свого фактичного проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, керуючись корисливим умислом та з метою таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, використовуючи власний мобільний телефон марки «Iphone 7» із сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_1 , маючи доступ до облікового запису потерпілого ОСОБА_6 в автоматизованій системі віддаленого доступу «Приват24» АТ КБ «ПриватБанк», з прив`язкою до його банківської картки № НОМЕР_2 , знаючи пароль доступу, який повідомив особисто потерпілий, без його дозволу та відома, тобто таємно, здійснила дванадцять операцій по переказу із вище вказаної банківської карти на власну карту, емітовану в АТ КБ «ПриватБанк», в загальній сумі 25628,24 грн., таким чином викравши кошти потерпілого ОСОБА_6 , чим спричинила останньому майнової шкоди на вище вказану суму.

Також, ОСОБА_4 у період часу із 28 серпня 2024 року по 02 вересня 2024 року, перебуваючи за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, порушуючи встановлений діючим законодавством України порядок функціонування банківської системи України, як складової частини кредитно-фінансової системи держави, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_6 , повторно, використовуючи власний мобільний телефон марки «Iphone 7» із сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_1 , маючи доступ до облікового запису потерпілого в автоматизованій системі віддаленого доступу «Приват24» АТ КБ «ПриватБанк», з прив`язкою до його банківської картки № НОМЕР_2 , знаючи пароль доступу, який повідомив особисто потерпілий, без дозволу та відома останнього, з корисливих спонукань, виконала підробку документів на переказ, який існує в електронній формі, а саме заявки на переказ грошових коштів у сумі 6030,18 грн. від імені ОСОБА_6 з метою перерахування коштів потерпілого з належної йому банківської картки № НОМЕР_2 на власну банківську картку, емітовану в АТ КБ «ПриватБанк», та таким чином перерахувала грошові кошти на власний рахунок.

Окрім цього, ОСОБА_4 у період часу із 28 серпня 2024 року по 02 вересня 2024 року, перебуваючи за місцем свого фактичного проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, керуючись корисливим умислом та з метою таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, використовуючи власний мобільний телефон марки «Iphone 7» із сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_1 , маючи доступ до облікового запису потерпілого ОСОБА_6 в автоматизованій системі віддаленого доступу «Приват24» АТ КБ «ПриватБанк», з прив`язкою до його банківської картки № НОМЕР_2 , знаючи пароль доступу, який повідомив особисто потерпілий, без його дозволу та відома, тобто таємно, здійснила дванадцять операцій по переказу із вище вказаної банківської карти на власну карту, емітовану в АТ КБ «ПриватБанк», в загальній сумі 6030,18 грн., таким чином викравши кошти потерпілого ОСОБА_6 , чим спричинила останньому майнової шкоди на вище вказану суму.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 200, ч. 4 ст. 185 КК України, а також цивільний позов визнала повністю та пояснила, що познайомилася з потерпілим 10 років тому – її батьки дружили з ним. Неодноразово була у потерпілого та неодноразово допомагала по господарству безоплатно. Інколи останній просив поповнити рахунок і для цього дав пароль від облікового запису. 09 серпня 2024 року через «Приват24» зайшла на акаунт ОСОБА_6 зі свого телефону, оскільки знала пароль, та переказала кошти на іншу картку, а вже з неї переказала на свою картку. Суму точно не пам`ятає. Дозволу на це потерпілий не надавав. По екпізодах з 12-13 серпня 2024 року, 15-26 серпня 2024 року та 28 серпня – 02 вересня 2024 року все здійснювала аналогічно, сум не пам`ятає. Вирішилась на крадіжку, бо не було коштів. Має двох дітей та матір, яка хворіє на онкологію. Батько дітей не допомагає. На них отримує соціальну допомогу 3000 та 5000 грн. Викрадені кошти витратила всі на продукти, речі та комунальні послуги. Потерпілому нічого не відшкодувала, хоча і розмовляла з ним про повернення коштів після закінчення суду. У скоєному щиро розкаюється. У потерпілих у судовому засідання попросив пробачення.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він не розбирається у телефоні, тому кілька разів просив обвинувачену поповнити рахунок, для чого дав їй пароль від «Приват24». Вона говорила, що все стерла. Дочка переслала йому гроші, а коли пішов їх знімати у банкоматі, виявив лише половину суми. Повідомив дочці пароль і вже вона виявила, що гроші перераховувались на інший рахунок. Після цього він звернувся у банк за випискою. Знято було близько 40 000 грн. Дозволів обвинуваченій на перекази не надавав. Остання визнала вину та обіцяє повернути кошти. На теперішній час нічого не відшкодувала. Не наполягає на суворому покаранні, але позов підтримує.

Вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 200, ч. 4 ст. 185 КК України, державне обвинувачення підтверджує дослідженими в судовому засіданні:

-витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025175450000003 від 01 січня 2025 року;

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення у ОСОБА_6 від 01 січня 2025 року;

-виписками по банківській карті ОСОБА_6 № НОМЕР_3 від 05 грудня 2024 року;

-протоколами тимчасового доступу до речей і документів від 12 березня 2025 року

На підставі викладеного, суд вважає, що дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані: за ч. 1 ст. 200 КК України, як підроблення документів на переказ (по епізоду від 09 серпня 2024 року); за ч. 2 ст. 200 КК України, як підроблення документів на переказ, вчинене повторно (по інших епізодах); за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану (по епізоду від 09 серпня 2024 року); за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно в умовах воєнного стану (по інших епізодах).

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Як обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченої, згідно ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченої, згідно 67 КК України, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченої: його вік; стан здоров`я; наявність на утриманні двох малолітніх дітей; відсутність даних про перебування його на обліку у лікаря нарколога; перебування під наглядом у лікаря психіатра з 2012 року з діагнозом F 70, однак, згідно висновку експерта №75 від 03 лютого 2025 року: а) на даний час будь-яким хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством і іншим хворобливим станом психіки не страждає, і за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними; б) в період часу, що відноситься до інкримінованих протиправних діянь, будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждала і не перебувала в стані тимчасового розладу психічної діяльності, не виявляла ознак недоумства чи іншого хворобливого стану здоров`я, і за своїм психічним станом могла повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними; в) на даний час застосування примусових заходів медичного характеру не потребує; раніше в силу ст. 89 КК України не судима; посередню характеристику за місцем проживання.

Згідно з висновком досудової доповіді щодо обвинуваченої ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, складеною Полтавським районним сектором №3 філії державної установи «Центр пробації» в Полтавській області від 29 серпня 2025 року, ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий; ризик небезпеки для суспільства або окремих осіб оцінюється як високий. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченої та її спосіб життя, історію порушень, а також високу (достатньо високу – за середнім рівнем ризику) ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства (у тому числі окремих осіб). На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливо лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчинення повторних кримінальних правопорушень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій покарання в межах санкцій статей кримінального закону: за ч. 1 ст. 200 КК України у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ч. 2 ст. 200 КК України у виді штрафу у розмірі п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

Застосувавши ст. 75 КК України, звільнити від відбування покарання з випробуванням з покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 КК України – періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В зв`язку з тим, що строк дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, обраний відносно ОСОБА_4 на досудовому слідстві, сплив 01 квітня 2025 року, враховуючи особу обвинуваченої, суд вважає за недоцільне обирати відносно неї міру запобіжного заходу.

Потерпілим ОСОБА_6 по справі заявлено цивільний позов, який було підтримано ним суді, в загальному розмірі 60 749,94 грн., з яких: 55 749,94 грн. – матеріальна шкода; 5000,00 грн. – моральна шкода.

Обвинувачена повністю визнала цивільний позов.

Вирішуючи даний цивільний позов, суд виходить з наступного.

В частині цивільного позову щодо матеріальної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На думку суду, цивільний позов в частині матеріальної шкоди підлягає задоволенню у повному обсязі в розмірі 55 749,94 грн., оскільки повністю підтверджується дослідженими матеріалами справи.

В частині цивільного позову щодо моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Виходячи з викладеного, на думку суду, розумним та справедливим у даному випадку буде відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн., оскільки протиправною поведінкою обвинуваченої щодо потерпілого ОСОБА_6 , яка вчинила крадіжку його грошових коштів, останньому було спричинено душевні страждання.

Речові докази та процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винною у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 200, ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання:

-за ч. 1 ст. 200 КК України у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень 00 копійок;

-за ч. 2 ст. 200 КК України у виді штрафу в розмірі п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень 00 копійок;

-за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік шість місяців.

Згідно ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 обов`язки протягом іспитового строку: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В зв`язку з тим, що строк дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, обраний відносно ОСОБА_4 на досудовому слідстві, сплив 01 квітня 2025 року, враховуючи особу обвинуваченої, суд вважає за недоцільне обирати відносно неї міру запобіжного заходу.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , матеріальну шкоду в сумі 55 749 (п`ятдесят п`ять тисяч сімсот сорок дев`ять) гривень 94 копійки та моральну шкоду в сумі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок, а всього стягнути 60 749 (шістдесят тисяч сімсот сорок дев`ять) гривень 94 копійок.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Карлівський районний суд, протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той же термін з моменту вручення копії вироку.

Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку, після його проголошення, негайно вручається обвинуваченій та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя