Рішення від 26 березня 2026 р. у справі №528/911/25 — Гребінківський районний суд Полтавської області

Гребінківський районний суд Полтавської області

___________________________________________________________________________________

Справа №: 528/911/25

Провадження № 2/528/19/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 березня 2026 року м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Вітківського М.О.,

при секретарі Коваленко О.В.,

за участі сторін:

представник позивача Альховської І.Б. (у режимі відеоконференції)

представник відповідача Мартинюка О.С. (у режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гребінка з повною технічною фіксацією судового процесу в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» Альховська І.Б. звернулась до Гребінківського районного суду Полтавської області з вказаним позовом, яким просить стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ-ФІНАНС», Львівська область, місто Львів, вулиця Лазаренка Є. Академіка, будинок 4, кабінет 4, Код ЄДРПОУ 43231894) заборгованість за кредитним договором № CL-335562, у розмірі 251 797,13 грн., в тому числі строкове тіло 80 784,18, грн., прострочене тіло 20 304,63грн., прострочені відсотки 59 354,26 грн., строкові відсотки 89782,89грн., та витрати по сплаті судового збору у сумі 2422.40 грн. та 6 000,00 грн. витрат на правову допомогу

В обґрунтування позову вказує, що між ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), та АТ «Кредобанк» було укладено Кредитний договір №CL-335562. Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 08.11.2023 заборгованість за Кредитним договором складала 162 014,24 грн., в тому числі строкове тіло 80 784,18 грн, прострочене тіло 20 304,63 грн, строкові відсотки 1 571,17 грн, прострочені відсотки 59 354,26 грн.

Згідно пунктів 4.1., 4.2 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує Банку відсотки, за процентною ставкою 35,00%. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), за ставкою, визначеною п. 4.1. Кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього Кредитного договору.

За період з 09.11.2023 р. по 31.05.2025 р. на суму заборгованості, відповідно до умов Кредитного договору нараховано відсотки за користування кредитом, зокрема станом на 31.05.2025 – 89782,89 грн..Всього сума нарахованих відсотків за наведений вище період становить 89782,89 грн. Загалом сума заборгованості за Кредитним договором складає 251 797,13 грн.

08.11.2023р. у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов`язанні з АТ «Кредобанк» на ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 43231894) на підставі договору факторингу. Боржника було повідомлено про заміну кредитора в зобов`язанні Досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов`язань та повідомленням про заміну кредитора в зобов`язанні.

12.12.2024р. рішенням № 12/12/24-1 учасника ТзОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» змінено найменування товариства на Товариство з обмеженою відповідальність «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС».

11 серпня 2025 року до суду надійшла відповідь Відділу ведення реєстру територіальної громади та реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Гребінківської міської ради, згідно якої встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 43).

Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 12.08.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін. Копію позовної заяви з додатками направлено відповідачу та встановлено строк для подання відзиву на позов. (а.с.44-45).

17.09.2025 року розгляд справи відкладено на 08.10.2025 року, у зв`язку із неявкою сторін.

У зв`язку з неявкою у судове засідання відповідача та не отримання відповідачем судової кореспонденції 17.09.2025 року постановлено ухвалу суду про опублікування на офіційному веб сайті судової влади України оголошення про виклик до Гребінківського районного суду Полтавської області в судові засідання відповідача (а.с. 55,56).

08.10.2025 року розгляд справи відкладено на 06.11.2025 року, у зв`язку із неявкою сторін.

06.11.2025 року розгляд справи відкладено, у зв`язку із перебуванням судді у відпустці.

29.12.2025 року представник відповідача Мартинюк О.С. через електронну пошту суду подав клопотання про надання йому доступу д матеріалів справи (а.с. 76-81).

08.01.2026 року представник позивача Альховська І.Б. через систему «Електронний суд» подала до суду клопотання про долучення доказів, а саме: повний текст договору факторингу від 08.11.2023 та платіжну інструкцію від 08/11/2023 № 1 щодо оплати згідно договору факторингу із відступленням прав грошової вимоги (а.с. 82-90).

08.01.2026 року представник відповідача Мартинюк О.С. через систему «Електронний суд» подав до суду письмові пояснення, де вказав, що відповідач позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС» визнає частково. Оскільки з позовом представник ТОВ «ФК «Аксіліум фінанс» звернувся 23.07.2025, до закінчення строку кредитування (22.09.2026). Разом з тим, відповідно до додатку №1 до договору факторингу АТ «Кредобанк» було передано ТОВ «ФК «Марин-фінанс» грошову вимогу до боржника ОСОБА_1 на суму заборгованості 162 014,24 грн. Інших прав вимоги ТОВ «ФК «Аксіліум фінанс» передано не було. Враховуючи вище викладене належна сума стягнення, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Аксіліум фінанс» складає 162 014,24 грн (а.с. 91-96).

08.01.2026 представник позивача Альховська І.Б. через систему «Електронний суд» подала до суду додаткові пояснення, вказала, що у відповідності до ст. 514 ЦК України ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС» набуло права на нарахування відсотків передбачених умовами кредитного договору до дня повернення кредиту в повному обсязі. Позичальником не доведено належного повернення позичених коштів у розмірі та на умовах, визначених вказаним договором, презумпція правомірності якого не спростована. заборгованість за кредитним договором не погашена і зміна кредитора жодним чином не виливає на факт того, що взятих на себе зобов`язань за кредитним договором відповідач не виконав і заборгованість наявна донині (а.с. 102-108).

10.02.2026 року розгляд справи відкладено на 03.03.2026 року, у зв`язку із заявою представника відповідача.

03.03.2026 року розгляд справи відкладено на 19.03.2026 року, у зв`язку із заявою представника відповідача.

19.03.2026 року в судовому засіданні представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» Альховська І.Б. позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Надала пояснення аналогічні викладеним у позові та письмових поясненнях.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Мартинюк О.С. заперечував проти задоволення позовних вимог. Вказав, що доказами, які підтверджують наявність у відповідача заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства. Проте стороною позивача не надано суду доказів на підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів. Крім того, документи на підтвердження укладення договору факторингу стороною позивача надано суду не одночасно з позовною заявою, а лише після вступу у розгляд справи представника відповідача, з порушенням процесуальних строків.

Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 23.09.2021 ОСОБА_1 підписала Анкету-Заяву № CL-335562 на отримання готівкового кредиту Кредобанк (а.с.29).

23.09.2021 року між АТ «Кредобанк» та відповідачем укладений кредитний договір № CL-335562, умовами якого передбачено надання позичальнику кредиту на таких умовах: сума кредиту 105 000,00 грн.; дата видачі кредиту 23.09.2021 (датою видачі кредиту вважається день списання коштів з позичкового рахунку (утворенням строкової заборгованості по позичковому рахунку) з наступним переказом кредитних коштів в сумі та на цілі, що вказані у пункті 2.5 Кредитного договору); строк (термін) кредитування 60 місяців терміном до 22.09.2026 року (а.с. 21).

У пунктах 2.4-2.7 кредитного договору від 23.09.2021 року № CL-335562 зазначено про доручення позичальника Банкові здійснити переказ кредитних коштів на поточні потреби із зазначення реквізитів поточного та транзитного рахунків.

Відповідно до пункту 4.1 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує Банку відсотки за процентною ставкою 35 % річних.

Пунктом 6.1 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і строки (терміни), передбачені Кредитним договором та/або додатками до нього. Позичальник здійснює погашення заборгованості за кредитним договором відповідно до Графіку платежів що є додатком № 1 до кредитного договору. Усього позичальник зобов`язався здійснити 60 щомісячних платежів по 3759 грн. кожного останнього числа відповідного місяця (пункт 6.2) (а.с. 21-28).

08.11.2023 року між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» укладений договір факторингу (а.с. 85-90).

Відповідно до додатку № 1 до договору факторингу від 08.11.2023 ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» набуло право вимоги до відповідача на загальну суму 162 014,24 грн (а.с. 16).

12.12.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» змінило найменування на ТОВ «Фінансова компанія «Аксіліус Фінанс».

Відповідно до розрахунку за період з 02.11.2020 до 31.05.2025 заборгованість відповідача станом на 31.05.2025 складає 251 797,13 грн., з яких строкове тіло 80 784,18, грн., прострочене тіло 20 304,63грн., прострочені відсотки 59 354,26 грн., строкові відсотки 89782,89грн. (За період з 09.11.2023 до 31.05.2025 на суму заборгованості відповідно до умов Кредитного договору нараховано відсотки за користування кредитом (а.с.33).

Як вбачається із досудової вимоги щодо виконання договірних зобов`язань та повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні від 30.01.2024, ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» надіслало відповідачу повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні за кредитним договором № CL-335562 від 23.09.2021 з АТ «Кредобанк» на ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» та про необхідність повернення заборгованості за договором у розмірі 162 014,24 грн. протягом 30-ти днів з дня отримання вказаного повідомлення, але в будь-якому випадку, не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги (а.с.19).

Водночас, доказів на підтвердження отримання відповідачем досудової вимоги стороною позивача суду не надано.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Зобов`язання виникають з підстав, передбаченихстаттею 11 ЦК України, зокрема із договорів.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України),правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (утому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами частини 1статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1ст. 519 ЦК України).

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

За змістом ч. 1 ст. 1077 ЦПК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до приписів ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Відповідно до ст.76,79ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч.1ст. 80, ч.1 ст.81, ст.89ЦПК України достатніми є доказами, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Згідно з ч. 2ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно дост.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаним положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Згідно з правовою позицією, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18), банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Таким чином, з наведених норм законодавства встановлено, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів на виконання умов кредитного договору є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта.

При цьому, згідно з пунктом 3 вказаного Положення, клієнтські рахунки, за якими обліковуються кошти, розпорядником яких є клієнти банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання, розрахункові рахунки.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.12.2024 у справі № 298/825/15, від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц.

У разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит та у позику.

З матеріалів справи встановлено, що будь-яких доказів на підтвердження факту перерахування коштів та отримання їх відповідачем згідно з вказаним кредитним договором позивачем суду не надав.

Так, ні при поданні позову, ні під час розгляду справи в суді позивач не надав будь-яких доказів, що первісним кредитором АТ «Кредобанк» були перераховані відповідачу кошти за кредитним договором на її платіжну картку.

Так, наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості за кредитним договором, не є документом первинного бухгалтерського обліку господарських операцій, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (позивача).

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 та у постановах Верховного Суду України від 11.03.2015 р. № 6-16цс15, від 07.04.2021 у справі № 752/9423/15-ц, від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18.

Позивачем не надано до суду платіжного доручення чи первинної виписки з карткового рахунку відкритого на ім`я відповідача, з якої можна було б встановити факт виконання банком договору щодо надання коштів та користування відповідачем кредитними коштами, а також наявність у нього заборгованості за кредитом, жодних інших доказів на підтвердження того, що відповідачу були надані кредитні кошти чи що відповідач ними користувалася суду не надано.

Наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не підтверджує умови кредитування та суму заборгованості за кредитом, зазначений доказ не є підтвердженням виконаних позивачем банківських операцій, не містить жодних відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи видавалися кредитні кошти відповідачу, на який строк, правильність нарахування відсотків позивачем, а також, за відсутності належних та допустимих доказів, зробити висновок, що ця заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов відповідного кредитного договору. Неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем.

Отже, позивачем не надано суду належних, допустимих і достовірних доказів того, що відповідачу після укладення кредитного договору було видано кредит, саме в сумах заявлених позовних вимог, а розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу.

Суд зауважує, що відповідно до статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.

Неподання стороною позивача належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог свідчить про їх недоведеність та необґрунтованість, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях та є підставою для відмови у задоволенні цих позовних вимог.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами факт отримання відповідачем кредитних коштів у АТ «Кредобанк» та наявності заборгованості, яка виникла внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору та правильність розрахунку розміру заборгованості, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3021,57 грн (а.с.1), та просив стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати на відповідача не покладаються.

Керуючись ст.ст. 4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83 ,89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354-356 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ-ФІНАНС», Львівська область, місто Львів, вулиця Лазаренка Є. Академіка, будинок 4, кабінет 4, Код ЄДРПОУ 43231894).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя М. О. Вітківський